Михайло Слабошпицький

Народився 28 липня 1946 у селі Мар'янівка Черкаської області. Український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року — виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал». Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Від 2006 року -- секретар Національної спілки письменників України. Батько кіносценариста й режисера Мирослава Слабошпицького та відомої журналістки Іванни Слабошпицької. Автор книг «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Веньямін літературної сім'ї (Олекса Влизько)», «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика), «Пейзаж для Помаранчевої революції», «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші», «25 поетів української діаспори». Його роман «Марія Башкирцева» виходив у перекладах французькою та російською мови. Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, прози, публіцистики й літературної критики. Ведучий радіопередач «Екслібрис», «Прем'єра книги», «Нобелівські лауреати», «Літературний профіль». Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005). Лауреат Літературної премії імені Лесі Українки (1993). Лауреат премій імені Олександра Білецького (1979), імені Олени Пчілки, імені Братів Лепких (1998), «Берег надії» імені Василя Симоненка (1999), «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця (2001), імені Михайла Коцюбинського (2003), імені Івана Багряного (2007).