Що Україна розповідає світові про клімат і війну
Україна представила павільйон на кліматичній конференції ООН в Анталії
Україна вп’яте представила власний павільйон на кліматичній конференції ООН. Цьогоріч на COP31 в Анталії, яка зібрала представників 196 країн та Європейського Союзу, українська експозиція присвячена воді. Через історії морів і річок вона розповідає про наслідки війни Росії проти України та рішення для відновлення довкілля.
Головною ідеєю павільйону став слоган: «Україна — це рішення». Його простір містить чотири тематичні зони: від знайомства з водними екосистемами та усвідомлення завданої їм шкоди до технологій відновлення й можливостей долучитися до змін.
Про ідею створення павільйону, закладені в експозицію меседжі в коментарі Укрінформу розповів заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький.
«Майже пів року ми готувалися до цього COP. Ми креативили ідеї, придумували, щоб зробити Український павільйон цікавим, щоб він був одним із кращих. Одне з центральних місць у павільйоні відвели Чорному морю, а символом експозиції обрали дельфіна. Таким чином хотіли привернути увагу відвідувачів до наслідків війни Росії проти України для екосистеми спільного моря», — розповів заступник міністра.
«Ми всьому світу показуємо, що війна — це збитки довкіллю. Це смерті людей, це руйнація інфраструктури, енергетики, а ще це колосальні збитки довкіллю. І тут якраз “Україна — це рішення”. Тобто ми говоримо на нашому павільйоні, яким досвідом Україна може поділитися з нашими партнерами, нашими друзями», — сказав Краснолуцький.
ФОТО 4
П’ять водойм — п’ять історій
Перша зона — «Жива вода — джерело життя і процвітання» — знайомить відвідувачів з Азовським і Чорним морями, Каховським водосховищем, Дунаєм та Дніпром. Кожній водоймі присвячено окремий акриловий куб. У навушниках можна послухати аудіоісторії та порівняти звуки екосистем до й після 2022 року.
Ці історії показують, як війна змінює зв’язок людей із водою. Азовське море стало недоступним для безпосередніх досліджень українських науковців через окупацію узбережжя. Дніпро потерпає від руйнування інфраструктури та забруднення. Дунайські порти, які стали важливими маршрутами експорту українського зерна, зазнають російських атак.
Окрема частина експозиції розповідає про Каховське водосховище. Колись воно забезпечувало водою міста, сільське господарство та промисловість півдня України. Після підриву російськими військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року водосховище фактично припинило існування. Тепер його колишнє дно заростає молодим вербовим лісом.
Чорне море: наслідки без кордонів
Друга зона присвячена шкоді, якої російська агресія завдає водним екосистемам. Особлива увага — Чорному морю, яке поєднує Україну з Туреччиною та іншими країнами регіону.
Морські міни, затонулі судна, нафтопродукти й забруднена вода після руйнування Каховської греблі створюють загрози, які не залишаються в межах однієї країни. Експозиція розповідає також про вразливість підводних заростей водоростей та небезпеку для чорноморських китоподібних.
ФОТО 7
Цю тему продовжує інсталяція UAnimals «Розбити у разі екоциду». В аварійній шафі розміщені рятувальний круг, жилет і киснева маска для дельфіна. Звичне для людей рятувальне обладнання тут спонукає замислитися, хто захистить морських тварин під час війни.
На зовнішній стіні павільйону розташована ще одна робота організації — «Стіна зникаючих тварин». Плакати нагадують оголошення про зниклих людей, але розповідають про диких тварин, чиї природні оселища руйнує війна.
Від завданої шкоди — до практичних рішень
Третя зона показує, як Україна відповідає на виклики війни та зміни клімату. На експозиційних полицях представлені проєкти й моделі рішень українського бізнесу, науковців та міжнародних партнерів.
Тут можна ознайомитися з технологіями вітроенергетики й накопичення енергії, громадського радіаційного моніторингу, а також із завданнями відновлення безпечного стану конфайнменту Чорнобильської АЕС після російської атаки.
Окремий напрям — дослідження українських науковців на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Цифровий кіоск з інтерактивною картою дає змогу докладніше дослідити теми морського середовища, шкоди довкіллю та гуманітарного розмінування. Експозиція поєднує потреби відновлення з конкретними напрямами співпраці: технологіями, інвестиціями та обміном досвідом.
Карта, яку складають разом
Один із інтерактивних експонатів павільйону — мозаїчна карта України із Деревом життя. У ній використано фрагменти будівель, пошкоджених війною.
Інсталяція переосмислює монументальний твір 1977 року, знищений у 2022-му. Ініціативу започаткувала ПРООН в Україні за фінансової підтримки уряду Японії; її реалізували Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького спільно з митцями Studio Monumentta.
Долучитися до творчості можна й на майстер-класах: тут виготовляють листівки з паперу, який використали в Українському павільйоні на COP29. Знайомство з природою України доповнюють VR-відеоподорожі, зокрема Карпатами.
Побачити себе частиною рішення
Завершальна «Зона майбутнього» запрошує відвідувачів до дзеркальної фотозони. Її задум простий: людина, яку гість бачить у дзеркалі, також може долучитися до відновлення України.
Через QR-коди можна залишити контакти для експертної допомоги, ознайомитися з проєктами партнерів або ввести своє ім’я, щоб воно з’явилося на табло.
За час конференції Український павільйон відвідали тисячі людей. Тут відбулися сотні різноманітних заходів — від двосторонніх та міністерських зустрічей, презентацій і панельних дискусій до майстер-класів та інтерактивних заходів.
Відвідувачі мали змогу поспілкуватися онлайн та наживо з відомими українськими та іноземними науковцями, нинішніми учасниками української експедиції на антарктичній станції «Академік Вернадський», а також особисто зустрітися з колишніми полярниками.
Дванадцять днів роботи Українського павільйону продемонстрували представникам майже двох сотень країн світу, як Україна, попри війну, продовжує досліджувати зміни клімату, розвивати чисту енергетику, захищати природу та пропонувати рішення, корисні й іншим державам.
Ольга Будник, Анталія
Фото автора