Дрони й роботи для фронту: у Нідерландах показали нові оборонні технології

Репортаж

Україна та міжнародні партнери посилюють співпрацю задля безпеки Європи

У Гаазі другий рік поспіль відбувся Європейський форум оборонних інновацій (EDIF), який зібрав понад тисячу представників урядових структур, оборонної промисловості, інвестиційного сектору та технологічних компаній з України, Нідерландів, Великої Британії, Латвії та інших країн НАТО і держав-партнерів.

Цьогоріч форум проходив у розширеному міжнародному форматі. У центрі уваги були розвиток оборонних технологій і зміцнення безпеки Європи з урахуванням бойового досвіду України. У межах заходу також підписали до десяти меморандумів про співпрацю за участю українських компаній, європейських та міжнародних оборонних асоціацій.

Однією з ключових подій став демонстраційний день, під час якого українські компанії представили власні оборонні розробки.

ДЕНЬ ВИПРОБУВАНЬ У НІДЕРЛАНДАХ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Цьогорічний Європейський форум оборонних інновацій (EDIF) розпочався з демонстраційного дня на одному з нідерландських майданчиків для випробування безпілотників та інших систем. Там п’ять українських компаній представили свої розробки військовим, генералам і керівництву Міністерства оборони Нідерландів. У центрі уваги – технології, які вже довели свою важливість та ефективність на полі бою.

Перше, що впадало в око на цьому майданчику, було доволі символічним для Нідерландів: випробувальний центр розташований просто поруч із фермою. Тож поки українські команди готувалися до демонстрації, неподалік паслися корови.

Втім, погода внесла свої корективи. Місцевість огорнув густий туман, і це спочатку засмутило українців, які готувалися показати можливості своїх розробок. Щоб трохи розрядити атмосферу, хтось із команди пожартував про російський фейк щодо «біологічної зброї», яка нібито перетворює нідерландських корів на літаючі дрони.

Корови, звісно, не літають, а от українські дрони таки здійнялися в повітря. І попри густий туман, продемонстрували свої можливості якнайкраще. Зрештою, українці не були б українцями, якби дозволили погоді зіпсувати запланований показ.

«Те, що ви бачите, – це дрон «Бунтар-3», який працює на найскладніших ділянках фронту. Ця модель здатна працювати в умовах активного радіоелектронного придушення, зокрема на частотах, де інші безпілотники втрачають ефективність. Вона має критично важливе значення для розвідки, ідентифікації та супроводу цілей, а також коригування вогню. Саме тому «Бунтар-3» сьогодні дуже потрібен українському війську, потреба в цих дронах у рази перевищує наявні обсяги виробництва. Тому ми намагаємося налагоджувати співпрацю з іншими країнами, зокрема використовувати їхній промисловий потенціал, технологічні компетенції та фінансові можливості, щоб нарощувати виробництво», – розповів у коментарі Укрінформу представник компанії-виробника Buntar Aerospace, який із міркувань безпеки попросив не розголошувати його ім’я.

За його словами, йдеться про створення централізованих виробничих ліній, які дадуть змогу випускати значно більше дронів і оперативніше реагувати на запити України: «Водночас ми розуміємо, що нинішні виклики для країни не обмежуються питаннями безпеки. Ми не знаємо, якою буде ситуація за шість чи вісім місяців. Росіяни добре розуміють слабкі місця європейських армій. Тому європейським країнам уже зараз варто замислитися, які українські розробки та технологічні спроможності вони можуть закуповувати й виробляти на власній території, щоб бути готовими до можливих загроз».

У тумані на траві видніється манекен, який за сценарієм зображує пораненого на полі бою. За ним прямує наземний роботизований комплекс «Мауль».

«Український «Мауль» розганяється до рекордних 90 км/год під час виконання місій на передовій – евакуації поранених завдяки спеціальній капсулі з амортизацією та фіксацією, що гарантує безпечне транспортування навіть під обстрілом», – сказав у коментарі Укрінформу CEO компанії-виробника AIDronesUA Костянтин Гуща.

За його словами, «Мауль» можна використовувати для доставки боєприпасів і спорядження, а також як мобільну платформу для встановлення озброєння.

Варто зазначити, що у межах форуму українська компанія AIDronesUA та нідерландська компанія домовилися про співпрацю. Партнери планують спільно розробляти безпілотні наземні платформи для евакуації поранених.

Розроблена AIDronesUA платформа MAUL уже допомогла врятувати понад 200 життів у бойових умовах. Нідерландська компанія-партнер має досвід у створенні транспортних засобів для медичної евакуації та розгортанні мобільної медичної інфраструктури.

«Сьогодні евакуація поранених – одне з найскладніших завдань на передовій. Роботизовані системи дають змогу виконувати місії в районах, куди було б надто небезпечно відправляти людей», – зазначив Костянтин Гуща.

Збереженню життів також присвячена робота української компанії TENCORE, яка продемонструвала в дії роботизовану платформу для евакуації поранених.

Наземний робот має систему дистанційного зв’язку та елементи автономного керування на основі штучного інтелекту. Розробники прагнуть розширити виробництво й налагодити співпрацю з міжнародними партнерами.

«Компанія від початку створювалася навколо ідеї, що роботи мають зберігати життя і максимально замінювати людей там, де їхньому життю загрожує небезпека», – розповів Укрінформу співзасновник і директор з розвитку української компанії TENCORE Роман Ткаченко.

Він наголосив, що умови демонстрації в Нідерландах суттєво відрізняються від тих, у яких техніка працює в Україні. На випробувальному майданчику були рівні дороги та якісне покриття, тоді як на фронті роботизовані платформи часто пересуваються місцевістю без асфальту, долають складні ділянки й працюють під постійною загрозою атак із повітря.

За його словами, платформу розробляли у тісній співпраці з Генеральним штабом Збройних сил України та Міністерством оборони. Вона броньована й закривається спеціальним камуфляжним чохлом, який допомагає зменшити її теплову помітність. Конструкція також передбачає балістичний захист.

Оскільки під час евакуації на платформі немає медика, розробники передбачили систему дистанційного зв’язку. Камера, мікрофон і динамік дають змогу оператору підтримувати контакт із пораненим упродовж усього маршруту.

За словами Ткаченка, окремим напрямом є використання штучного інтелекту. Цю технологію компанія продовжує вдосконалювати.

«Людина вже не має бути просто оператором. Вона переходить у роль командира: ставить роботу завдання, а робот його виконує. Водночас людина може більше уваги приділяти обстановці навколо, загрозам і перебігу місії», – пояснив Ткаченко.

Він не став розкривати обсяги виробництва, однак визнав, що нинішніх потужностей недостатньо.

Ткаченко додав, що під час візиту до Нідерландів головне завдання – налагодити контакти між українською та нідерландською оборонними галузями й започаткувати процес довгострокової співпраці.

Своєю чергою українська компанія Vyriy Industries представила в Нідерландах широкий спектр безпілотних систем і супутнього обладнання, які використовують українські військові. Команда привезла не лише окремі дрони, а й комплекс рішень, необхідних для виконання бойових завдань.

«Ми привезли здебільшого дрони, але також супутнє обладнання – наземні станції, ретранслятори. Загалом це екосистема, з якою можна виконувати завдання, які зазвичай виконують наші військові», – розповів керівник департаменту стратегічних відносин компанії Vyriy Industries Богдан Діордіца.

Богдан Діордіца

Серед представлених розробок – 15-дюймові безпілотники, зокрема оптичні та радіокеровані моделі, тактичний розвідувальний дрон «Славік», а також дрон-перехоплювач «Зірка».

«Крім того, привезли два безпілотники літакового типу – «Сокіл», який розробляли як доступний розвідувальний дрон, і дроно-батько «Вересень», який несе під крилами FPV-дрони. Під час демонстраційного дня, попри густий туман, команда змогла показати польоти частини наших розробок і пояснити нідерландським військовим та представникам оборонної галузі, як ці системи застосовують на фронті», – каже Діордіца.

За його словами, партнери зацікавлені в продовженні підтримки України, однак для ухвалення рішень їм важливо також пояснювати власним платникам податків, яку користь така співпраця принесе Нідерландам.

«Часто під час переговорів постає питання: що Нідерланди можуть отримати натомість, фінансуючи виробництво українських дронів для українських військових? Один із робочих варіантів – спільно розвивати виробництво компонентів у Нідерландах, щоб використовувати їх в українських дронах. Це можуть бути камери, електроніка, двигуни тощо», – зазначив він.

ВІД ПОСТАЧАННЯ ОЗБРОЄННЯ ДО СПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА: НІДЕРЛАНДИ ПОСИЛЮЮТЬ СПІВПРАЦЮ З УКРАЇНОЮ

Нідерландець Герард Зондерван, засновник і генеральний директор нідерландської оборонної компанії Artillerie Inrichtingen Armaments (AIA), наголошує на важливості співпраці з Україною. Він каже, що дуже радий бути представленим на форумі в Гаазі. Зондерван регулярно відвідує Україну – приблизно раз на два місяці з початку 2023 року – і на власні очі бачить наслідки російської війни.

Герард Зондерван

«Ми активно залучені до роботи нідерландської робочої групи з питань України. Протягом останніх кількох років – поставили в Україну чимало продукції. Зараз ми також шукаємо партнерів серед українських компаній. Саме тому й відкрили офіс в Україні.

Зрештою хочемо розпочати з інженерної діяльності, а в перспективі відкрити виробничий майданчик, наприклад, десь на заході країни. Ми прагнемо спільно з Україною виробляти продукцію, передусім для протиповітряної оборони. Я був у Києві протягом останніх тижнів і бачив, що там відбувається щодня. Але Київ – це ще не вся Україна: в інших регіонах ситуація навіть ще складніша, особливо коли йдеться про важкі засоби ураження. Тому ми шукаємо можливості допомогти Україні, розробляти відповідну продукцію та нарощувати її виробництво», – розповів засновник і генеральний директор нідерландської оборонної компанії Artillerie Inrichtingen Armaments (AIA) Герард Зондерван Укрінформу.

Він також наголосив: «Тепер це вже особиста справа. Багато хто запитував мене: «Навіщо ти туди їздиш? Там же війна». Так, але ми там від самого початку. І залишатимемося там до кінця. Але люди, з якими я там зустрічаюся, стали моїми друзями, фактично родиною. Ось у чому полягає цей особистий зв’язок. Наразі ми реалізуємо проєкт із Міністерством оборони Нідерландів, у межах якого тестуємо нашу продукцію. Якщо випробування будуть успішними, міністерство зможе укласти довгострокові контракти на постачання цієї продукції Україні».

Зондерван зазначив, що його компанія вже передала Україні значну кількість озброєння: з 2023 року внесок у підтримку нашої держави перевищив 100 мільйонів євро.

«І сподіваюся, що ця сума зростатиме дедалі більше й більше. У Києві є такі написи: «Побачимося після війни». Я дуже чекаю на той день, коли це стане можливим.

Річ у тім, що люди не можуть до кінця зрозуміти, що означає жити в Україні під час війни. Я був у Дніпрі, Одесі та інших містах. Вони постійно зазнають атак. Коли бачиш на вулиці людей, які втратили кінцівки та зазнали інших тяжких поранень… Саме заради них ми й робимо те, що робимо.

Тож те, що ви бачите перед собою зараз на форумі, – це система протиповітряної оборони, на яку можна встановлювати різні види озброєння. Передусім усе залежить від того, з якою загрозою маємо справу – ударними дронами типу Shahed чи іншими повітряними цілями. З урахуванням цього можна змінювати конфігурацію комплексу та встановлювати відповідні ракети або інше озброєння. Вибір залежить від висоти польоту й відстані до цілі. У цьому й полягає призначення цієї системи», – наголосив він.

Ще один наш друг – нідерландська технологічна компанія DeltaQuad, яка бере активну участь у зміцненні обороноздатності України, постачаючи ЗСУ сучасні електричні розвідувальні безпілотники вертикального зльоту та посадки (VTOL).

Генеральний директор та засновник компанії DeltaQuad Сандер Смітс розповів Укрінформу, що вони реалізують кілька спільних проєктів з українськими підприємствами. Їхня основна розробка – сучасний розвідувальний безпілотник.

Сандер Смітс

«Цей безпілотник використовується в Україні у досить великих кількостях. Він виконує передусім завдання розвідки, спостереження та збору інформації, а також радіоелектронної розвідки й ретрансляції радіосигналів.

У цьому напрямі ми співпрацюємо з українськими компаніями, зокрема у питаннях навчання, технічної підтримки та обслуговування цих безпілотників.

Крім того, маємо й інші спільні проєкти з українськими підприємствами, які розробили інноваційні рішення для потреб фронту, але не мали можливості налагодити їхнє масове виробництво. Завдяки співпраці з нами вони отримали доступ до нідерландських та європейських механізмів фінансування підтримки України. У результаті ці розробки потрапляють безпосередньо до рук українських військових. З першою українською компанією ми розпочали співпрацю ще у 2022 році. Тоді ми одразу зрозуміли, що маємо бути безпосередньо на передовій, щоб переконатися: продукція, яку ми постачаємо, справді ефективна в бойових умовах», – розповів він.

Своєю чергою міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус, відповідаючи на запитання Укрінформу, сказала, що Нідерланди підтримують розвиток українського виробництва засобів протиповітряної оборони і працюють над розвитком спільного з нашою державою виробництва засобів ППО.

Ділан Єшільгоз-Зегеріус

«Ми намагаємося робити все можливе. Як ви знаєте, ми надаємо Україні засоби протиповітряної оборони, які можемо передати, але розуміємо, що цього недостатньо. Тому ми працюємо в кількох напрямах. Зокрема, намагаємося підтримувати та стимулювати розвиток власного виробництва засобів ППО. Крім того, закликаємо інші країни, зокрема моїх колег, також забезпечувати Україну необхідними системами. Це все, чим я наразі можу поділитися. Але надзвичайно важливо налагодити певну форму спільного європейсько-українського виробництва засобів протиповітряної оборони. Україна гостро потребує їх саме зараз, адже дефіцит таких систем відчувається в усьому світі. Це створює надзвичайно складну ситуацію для України. Щойно матимемо більше подробиць, обіцяю повернутися до цієї теми», – сказала вона.

ЗІБРАТИ ДРОН ТА ЗРОБИТИ EDIF ЩЕ МАСШТАБНІШИМ НАСТУПНОГО РОКУ

Україна продовжує жити й боротися в умовах повномасштабної війни, постійних російських атак та перебоїв із водо- й електропостачанням. Попри складні умови, українські захисники щодня тримають оборону, а вітчизняні виробники продовжують розробляти й виготовляти дрони, роботизовані комплекси та інші технологічні рішення для фронту.

Щоб учасники форуму могли хоча б частково відчути, наскільки непростою є ця робота, для них організували майстер-клас зі збирання безпілотників. Щоправда, на відміну від українських виробників, яким часто доводиться працювати під час відключень електроенергії та в умовах постійної небезпеки, робили це без загрози російських обстрілів.

Збирання одного базового дрона тривало в середньому від двох до трьох годин. Після цього фахівці перевіряли та тестували безпілотники, а також допомагали учасникам, які не мали попереднього досвіду.

«Протягом двох днів було зібрано близько 35 дронів. Люди підвищують свої технічні знання, знайомляться зі світом БпЛА і розуміють, як вони працюють. На жаль, через війну ми змушені відправляти безпілотники в Україну, де вони потрібні військовим. Головна мета таких майстер-класів – залучати людей до допомоги Україні, водночас даючи їм можливість отримати базові технічні знання та власноруч зібрати безпілотник. Учасники роблять це з готових комплектів деталей, які наша організація закуповує завдяки пожертвам», – сказав в коментарі Укрінформу інструктор DroneAid Ростислав Йосипенко.

Ростислав Йосипенко

Під час майстер-класу учасники збирали базові безпілотники, які після відправлення в Україну військові можуть оснащувати відповідно до своїх потреб. Зокрема, їх використовують для розвідки, збору інформації та виконання інших завдань.

«Ми постійно співпрацюємо з військовими інженерами й технічними фахівцями. Вони знають якість наших дронів і довіряють нам. Ми також отримуємо від них зворотний зв’язок, що дає змогу вносити необхідні зміни», – каже Йосипенко.

Організатори форуму кажуть, що вже наступного року планують розширити захід до тижневого формату.

«Насамперед хотів би відзначити, що цього року було підписано до 10 меморандумів про співпрацю за участю українських компаній та європейських і міжнародних оборонних асоціацій. Ми зростаємо: виставка і сам форум стали втричі масштабнішими порівняно з минулим роком. За день до офіційного відкриття ми організували демонстраційний день, під час якого українські виробники представили свою продукцію представникам Міністерства оборони Нідерландів, нідерландського оборонно-промислового комплексу та військовим. Наступного року плануємо зробити захід ще масштабнішим. Хочемо створити майданчик, де українські, нідерландські та інші європейські виробники зможуть продемонструвати свої розробки й продукцію як на суші, так і на воді. Також плануємо, щоб це був цілий тиждень. Крім того, хочемо провести хакатон, під час якого молоді інженери та розробники зможуть спільно шукати й пропонувати інноваційні рішення для оборонної промисловості та ІТ-сфери», – сказав у коментарі Укрінформу організатор EDIF Валерій Мотильов.

Валерій Мотильов

Своєю чергою співзасновниця EDIF Наталія Наконечна зазначила, що було представлено близько 30 українських компаній зі стендами. Організація участі українських виробників потребувала кількох місяців підготовки, зокрема через складнощі з перевезенням за кордон оборонної продукції та обладнання.

Наталія Наконечна

«Це був непростий процес. Зі свого боку ми робили все можливе, щоб підтримати українські компанії. Під час спілкування з представниками нідерландської влади ми постійно наголошували, наскільки складно українським учасникам приїхати сюди й привезти свою продукцію та обладнання», – зазначила вона.

Наконечна наголосила, що цьогорічний форум зібрав близько півтори тисячі учасників із різних країн: «Ми отримали дуже позитивні відгуки як від представників державних структур, так і від бізнесу. Більшість учасників зазначали, що форум перевершив їхні очікування. Компанії вже запитують, коли відкриється реєстрація на наступний рік. Ті, хто цього разу мав стенди, хочуть наступного року більші виставкові площі, а ті, хто не був представлений, уже планують бронювати місця. Однак найважливіше – це зацікавленість у практичній співпраці як на міждержавному рівні, так і безпосередньо між компаніями. Ми маємо об’єднувати зусилля на всіх рівнях і створювати спільний щит, який захищатиме наші країни».

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Ірина Драбок, Микола Лободянко