Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, депутатка Європарламенту

Проміжні вибори до Конгресу США, на яких перемогли демократи, можуть вплинути на американську підтримку України. Однак Європа не повинна розраховувати на повернення колишнього рівня допомоги з боку Вашингтона. Вона має зміцнювати власну обороноздатність і продовжувати підтримувати Україну, яка, своєю чергою, дедалі більше стає важливим партнером для європейської безпеки та оборонної промисловості.

Такої позиції дотримується голова комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, яка також є президенткою конгресу Берлінської безпекової конференції.

Під час короткої розмови з кореспондентом Укрінформу на полях конференції у Берліні політикиня оцінила результати американських виборів і перспективи мирних переговорів в Абу-Дабі, висловилася щодо використання заморожених російських активів, майбутньої підтримки України та можливості її вступу до ЄС і НАТО. Вона також пояснила, чому називає Путіна вбивцею і вважає, що він має постати перед судом у Гаазі.

ТРАМП ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТОМ ЩЕ ДВА РОКИ, ХОЧА Й ЗНАЧНО ОСЛАБЛЕНИМ

- Пані Штрак-Ціммерманн, які у вас очікування після виборів до Конгресу США? Як перемога демократів може вплинути, зокрема, на американську підтримку України та подальший перебіг війни?

- Загалом це хороші новини зі США. Американці своїм голосуванням дали зрозуміти, що те, що зараз відбувається в Білому домі, не може тривати далі в такому вигляді. Але президент Трамп залишатиметься президентом ще два роки, хоча й значно ослабленим. Питання полягає в тому, наскільки демократи в Сенаті та Палаті представників справді протистоятимуть президентові, який, на жаль, не є надійним партнером у мирних переговорах.

Це трагічно, і ще кілька років тому я навіть не могла собі такого уявити. Тому я б дуже стримано оцінювала результати виборів у США. Ми в Європі й надалі підтримуватимемо Україну. Ми повинні ставати сильнішими, щоб захистити наш континент. І маємо виходити з того, що відносини з американцями, сподіваюся, покращаться. Але зрештою нам доведеться покладатися на власні сили.

- Чи може Україна тепер сподіватися, що США суттєво посилять свою підтримку, зокрема військову допомогу?

- Чи можуть відбутися зміни? Так, можуть. Демократи значно більше налаштовані підтримувати Україну. Але все залежить від бюджету. Я знаю, що демократи хочуть витрачати значно менше коштів на оборону, більше інвестувати в сучасні способи ведення війни, а не в застарілу техніку.

У Сполучених Штатах є більшість, яка підтримує допомогу Україні. Я сподіваюся, що зараз щось зміниться. Але чи буде це справді реалізовано, я оцінюю дуже стримано. Результати виборів визначили насамперед внутрішньополітичні чинники, адже американці стикаються з високою інфляцією та високими цінами на пальне. А це, своєю чергою, пов'язано з війною на Близькому Сході. Тому я не надто сподіваюся, що США тепер збільшать підтримку України або знову підтримуватимуть її так само активно, як за президента Байдена. Але побачимо.

- Тоді Європа має взяти на себе головну відповідальність?

- Насправді Європа, насамперед Німеччина, вже взяла на себе основну відповідальність за підтримку України після того, як американці усунулися від її фінансування. І озброєння, яке було закуплено для України, вже профінансували саме європейці.

ЗАМОРОЖЕНІ РОСІЙСЬКІ АКТИВИ ПОТРІБНО РОЗБЛОКУВАТИ ДЛЯ УКРАЇНИ

- Україна і в 2027 році потребуватиме величезної військової та фінансової підтримки. Чи готова Європа гарантувати цю допомогу на довгостроковій основі, навіть якщо США й надалі скорочуватимуть свою підтримку?

- У Європі є чимало країн, які підтримують Україну. Але, відверто кажучи, з 27 держав Євросоюзу активно це роблять лише деякі. А їх мало б бути значно більше. Головне – забезпечити безперервну підтримку України.

Цікаво й те, що Україна розробляє багато нових технологій та інноваційних рішень, якими може ділитися з Європою. Це дає Європі додаткові переваги, і ми повинні пояснювати це нашим громадянам. Адже, крім того, що Україна фактично веде й нашу боротьбу за мир і свободу, є також можливості для промислової співпраці.

Я сподіваюся, що європейці й надалі підтримуватимуть Україну. У нас повсюди відбуваються вибори, і, на жаль, ми бачимо, що обирають також політиків, які налаштовані критично. Тож залишається сподіватися.

- Щодо заморожених російських активів: чи не настав уже час Євросоюзу використовувати для підтримки України самі ці кошти, а не лише доходи від них?

- Так, безумовно. Ці 200 мільярдів заморожених активів потрібно вже зараз розблокувати для підтримки України, а також для її відбудови. Це також важливий сигнал для людей, щоб вони залишалися на своїй батьківщині та після війни відбудовували країну.

Німеччина не була перешкодою. Федеральний канцлер доклав значних зусиль у цьому питанні. Насамперед проти виступала Бельгія, де зберігаються ці кошти, а також інші держави. Думаю, ми повинні спільно взяти на себе цей ризик. Але ці гроші мають бути передані Україні. Росія повинна заплатити за те, що розв’язала цю війну.

СПОДІВАЮСЯ, ЩО МИ НЕЗАБАРОМ ПОБАЧИМО УКРАЇНУ В ЄС, А ЩЕ КРАЩЕ – ТАКОЖ У НАТО

- Як голова комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони, яким ви бачите місце України в майбутній системі європейської безпеки та оборони? І чи не час розглядати її вступ до ЄС не лише як політичне, а й як стратегічне рішення для безпеки самої Європи?

- Щодо останнього – безумовно. Членство в Європейському Союзі мало б значення також із погляду безпеки. Ми зараз, на жаль, на трагічному досвіді вчимося, як можна захищатися і якими бувають загрози. Це не лише традиційні військові загрози, а й кібератаки, гібридні атаки, державний тероризм, дешеві агенти, яких залучають для виконання певних завдань.

Росія робить жахливі речі, зокрема, вже вдається до використання мафіозних структур. Тож так, це, безперечно, було б важливо з погляду безпеки.

Але якщо говорити відверто: той, хто хоче стати членом Європейського Союзу, повинен також подбати про те, щоб у його власній країні більше не було корупції. Це означає, що від уряду в Києві потрібно вимагати розв'язання цієї проблеми. Це одна з умов членства в ЄС. Я оптимістично налаштована щодо того, що Україні вдасться це зробити. І сподіваюся, що ми незабаром побачимо Україну в Європейському Союзі, а ще краще – також у НАТО.

- Чи вважаєте ви можливим, щоб Україна стала членом Європейського Союзу вже до кінця 2028 року?

- Передусім має закінчитися війна. Адже йдеться про країну, яка зараз перебуває у стані війни. Крім того, Україні треба розв’язати внутрішні проблеми. Тому я не можу назвати вам конкретної дати. Але можу сказати, що всі зацікавлені в тому, щоб Україна, зокрема і з безпекових міркувань, стала частиною Європейського Союзу.

- Наступного тижня в Абу-Дабі мають відбутися нові переговори щодо завершення війни РФ проти України. Які ваші очікування?

- Я не покладаю великих сподівань на ці переговори. Відбувається так багато перемовин, а припинення вогню досі немає. Вирішальним буде те, щоби зброя нарешті замовкла, і вже на цій основі відбувалися переговори. У будь-якому разі саме це матиме вирішальне значення.

Поки Путін говорить і водночас бомбардує Україну, прагнучи спустошити її цими ударами, розрахунок полягає в тому, що 30 мільйонів людей залишать свою країну. Звісно, захопити спустошену країну набагато легше.

У цьому, власне, й полягає трагедія. Тому ми не повинні бути наївними. Ми маємо залишатися дуже пильними й надалі, як європейці, стояти на боці України.

ПУТІН – УБИВЦЯ, І ВІН МАЄ ПОСТАТИ ПЕРЕД СУДОМ У ГААЗІ

- Під час панельної дискусії ви двічі назвали Путіна «вбивцею». Чому для вас настільки важливо використовувати саме таке формулювання?

- Це важливо, тому що я не хочу, щоби применшували те, що там відбувається. Україна є жертвою. Путін відповідальний за вбивства, за викрадення людей, за підпали. Тому він – убивця, і він має постати перед кримінальним судом у Гаазі.

Василь Короткий, Берлін

Фото: Василь Короткий, Olaf Kosinsky, facebook.com/mastrackzimmermann