Епоха великих геополітичних трансформацій: вигода чи справедливість

Від того, чи зможемо ми захистити і зберегти справедливість сьогодні, залежить не лише архітектура майбутнього світового порядку, а й моральний вимір цивілізації, яку ми залишимо наступним поколінням

Ми живемо в час, коли фундаментальні принципи та уявлення про міжнародний порядок, безпеку та справедливість проходять надзвичайно складне випробування. Геополітична архітектура, яка сформувалася після світових війн минулого століття, сьогодні переживає одну з найглибших криз за всю історію свого існування. Правила, що десятиліттями мали забезпечувати мир, стримувати агресію та гарантувати повагу до територіальної цілісності та суверенітету держав, дедалі частіше поступаються місцем політичній доцільності, тимчасовій фінансовій вигоді, ситуативним домовленостям і прагматичному розрахунку.

На жаль, складається враження, що у сучасній міжнародній політиці вигода дедалі частіше перемагає справедливість. Інтереси одних нерідко стають важливішими за права інших, економічний розрахунок — за міжнародне право, а короткострокова політична користь – за довгострокову стабільність людства.

Це – дуже небезпечна тенденція. Адже міжнародне право та світовий порядок не можуть триматися виключно на балансі сил, економічних інтересах чи тимчасовому збігу політичних позицій. Їх фундаментом мають залишатися принципи, які свого часу стали відповіддю людства на катастрофу двох світових воєн: повага до суверенітету й територіальної цілісності, непорушність кордонів, відмова від застосування сили як інструменту вирішення міжнародних суперечок, невідворотна відповідальність за порушення міжнародного права та злочини проти людяності.

Якщо ці принципи перетворюються на предмет торгу, світ повертається до небезпечної логіки, за якої право визначається силою, а доля народів – домовленостями тих, хто має достатньо ресурсів, щоб ухвалювати рішення за інших.

Історія вже неодноразово демонструвала наслідки такого підходу. Несправедливий мир не означає завершення конфлікту. Часто він лише відкладає його наступний етап, створюючи передумови для нових протистоянь. Коли агресія не отримує належної правової та політичної оцінки, коли порушення міжнародного права стає прийнятною ціною заради певних домовленостей, виникає небезпечний прецедент. Інші держави можуть зробити висновок, що застосування сили є не лише можливим, а й ефективним способом досягнення власних цілей.

Саме тому сьогоднішні геополітичні процеси можуть мати наслідки, масштаб яких ми ще не здатні повною мірою оцінити. Ідеться не просто про трансформацію системи міжнародних відносин. Ідеться про ризик формування іншої геополітичної реальності, у якій війни, силове перекроювання кордонів, боротьба за сфери впливу та перегляд міжнародних зобов'язань можуть стати звичними інструментами політики. За своїми масштабами та потенційними наслідками це можуть бути одні з найскладніших міжнародних процесів від часу завершення Другої світової війни.

Однак є одна принципова обставина, яку не можна ігнорувати: справедливість не завжди перемагає швидко. Іноді вона проходить через десятиліття випробувань, людські трагедії, руйнування та величезні жертви. Але це не означає, що вона втрачає свою силу чи перестає бути основою цивілізованого світу.

Сьогодні Україна є саме тією державою, де вирішується питання не лише власного майбутнього, а й майбутнього міжнародного порядку. Український народ захищає не просто територію чи державні кордони. Ми відстоюємо право кожного народу самостійно визначати власну долю, право жити у вільній державі, право на безпеку та повагу до власного вибору.

У цьому сенсі Україна стала своєрідним форпостом справедливості – місцем, де абстрактні положення міжнародного права набувають цілком конкретного виміру. Тут вони вимірюються людськими життями, долями родин, зруйнованими містами, стійкістю громад і готовністю суспільства захищати власну свободу.

Український досвід також нагадує світу, що справедливість не є протилежністю прагматизму. Навпаки, вона є його необхідною передумовою в довгостроковій перспективі. Адже стабільність, інвестиції, економічний розвиток, міжнародна торгівля та безпека неможливі там, де відсутні передбачувані правила, де кордони можна змінювати силою, а міжнародні зобов'язання виконуються лише тоді, коли це вигідно.

Тому підтримка справедливого миру для України – це не лише питання солідарності з українським народом. Це інвестиція у майбутню систему міжнародної безпеки, у світ, де право не залежить від розміру держави, а людська гідність не стає предметом геополітичного компромісу.

Перед міжнародною спільнотою сьогодні стоїть принциповий вибір: будувати майбутнє на тимчасовій вигоді чи на довгострокових цінностях; погоджуватися на мир за будь-яку ціну чи прагнути миру, заснованого на справедливості; визнавати право сильного чи захищати силу права.

Ми є свідками можливого завершення однієї історичної епохи та народження іншої. І від рішень, які ухвалюються сьогодні, залежатиме не лише конфігурація майбутньої геополітичної карти, а й те, у якому світі житимуть наступні покоління.

Я переконаний, що справедливість зрештою перемагатиме. Не тому, що це неминучий закон історії, а тому, що без неї людство не зможе побудувати тривалий мир, забезпечити безпеку та зберегти віру в саму можливість співіснування на основі спільних правил.

І сьогодні, коли світ дедалі частіше обирає між вигодою та принципами, Україна продовжує нагадувати: свобода, гідність, суверенітет і справедливість не мають ціни, за яку їх можна продати.

Справедливість не може бути заручницею політичної доцільності чи предметом геополітичного компромісу. Навіть коли вона поступається перед короткостроковими інтересами, її значення для людства залишається незмінним. Адже світ, у якому справедливість підміняється тимчасовою вигодою не може мати стабільного та безпечного майбутнього.

Світовий порядок переживає період глибоких геополітичних трансформацій. Справедливий та тривалий мир – це саме те, що сьогодні найбільше потрібно Україні. Від того, чи зможемо ми досягнути, зберегти та захистити справедливість сьогодні, щитом на захисті якої міцно стоять українські воїни, залежить не лише архітектура майбутнього світового порядку, а й моральний вимір цивілізації, яку ми залишимо наступним поколінням.

Юрій Гусєв, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці, доктор технічних наук, професор Кафедри національної безпеки та політології Національного Університету «Острозька Академія»