У Польщі загострилася криза навколо Конституційного суду - Навроцький перервав закордонний візит
Президент Польщі Кароль Навроцький перервав офіційний візит до Сенегалу та повернувся до Варшави на тлі загострення конфлікту навколо Конституційного cуду.
Біля будівлі КС сталися сутички, поліція затримала кількох осіб, передає кореспондент Укрінформу.
Cторони конфлікту - влада, зосереджена навколо глави уряду Дональда Туска, та опозиція разом з президентом Каролем Навроцьким - звинувачують одна одну в незаконних діях.
Причиною загострення cитуації у п'ятницю стала поява на офіційному сайті Конституційного cуду розпорядження судді Анни Корвін-Пьотровської про відсторонення від виконання службових обов'язків голови КСС - Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоша Соханського.
В офіційному профілі Конституційного cуду в соцмережі X після цього з'явилося повідомлення про незаконне захоплення сайту установи, а дії причетних осіб названо «державним переворотом».
Там наголосили, що Свєнчковський залишається головою суду, а Корвін-Пьотровська, від якої Навроцький не прийняв присягу, взагалі не є суддею цього КС. У відповідь на це на офіційному сайті суду з'явилося повідомлення, що обліковий запис КС на платформі X адмініструється неуповноваженими особами і наразі не є джерелом інформації про діяльність Трибуналу.
"Єдиним джерелом інформації є повідомлення на офіційному сайті Конституційного трибуналу за адресою trybunal.gov.pl",- повідомили на сайті, де згодом з'явилася інформація про проблеми з веб-сторінкою на тлі різкого зростання відвідуваності.
До будівлі установи на алеї Шуха у Варшаві, розташованої неподалік посольства України, прибули значні сили поліції. За повідомленнями правоохоронців, їхні дії були пов'язані з інформацією про можливі загрози життю та здоров'ю суддів і працівників Трибуналу, а також ризиком порушення громадського порядку. Під час інцидентів троє осіб проникли на огороджену територію установи й були затримані.
Згодом перед зачиненою брамою КС з'явився відсторонений суддя Свєнчковський. Після того як учасники зібрання на його підтримку перерізали захисні елементи на хвіртці, він зміг потрапити на територію суду.
Міністр юстиції - генпрокурор Вальдемар Журек повідомив про направлення до КС п'яти клопотань щодо зняття суддівського імунітету. Чотири з них стосуються Свєнчковського, одне – його заступника Соханського. Загальний обсяг документів становить 224 сторінки, до них також додано 50 томів матеріалів справ.
На тлі цих подій прем'єр-міністр Дональд Туск написав у соцмережі X, що беззаконня навколо КС, спричинене попередниками – урядом "Права і Справедливості" (PiS) потребує "рішучих дій".
"Відновлення верховенства права є нашим обов'язком. Після років беззаконня за часів партії "Право і справедливість" це складний, іноді болісний процес, який потребує рішучих дій. Іншого шляху немає", – написав глава уряду.
На цьому тлі президент Кароль Навроцький, який прямував до Сенегалу з офіційним візитом, вирішив перервати поїздку. Літак розвернувся над південною частиною Іспанії та взяв курс на Варшаву.
"У такий момент президент має бути в Польщі. Перериваю політ до Сенегалу. Повертаюся", – написав Навроцький у соцмережі X.
Голова партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський зі свого боку звинуватив уряд Туска у спробі силового захоплення Конституційного cуду.
На тлі конфлікту навколо КС лідер націоналістичної "Конфедерації" Славомір Ментцен вийшов з ініціативою до президента скликати уже цієї ночі засідання Ради національної безпеки країни, яке було заплановане на 3 листопада.
"Це вже не конституційна криза, ми на порозі державного перевороту. Лідери політичних партій повинні якомога швидше обговорити, чи не настав найвищий час зупинитися і дійти до порозуміння!",- написав Ментцен.
Тим часом посол Польщі у Китаї Якуб Кумох на знак протесту проти дії уряду демонстративно подав у відставку. "З огляду на події в країні я визнав, що подальше виконання мною функцій посла РП неможливе. Від сьогоднішнього дня я подав у відставку та прохання про відкликання",- написав Кумох в мережі X.
Нагадаємо, конфлікт навколо Конституційного cуду Польщі триває з 2015–2016 років, коли розгорнулася суперечка між тодішньою владою партії "Право і справедливість" та попередньою парламентською більшістю щодо призначення суддів.
Зокрема, у жовтні 2015 року парламент попереднього скликання (коаліція партій Громадянська платформа - Польська селянська партія) обрав п'ятьох суддів КС. Після приходу до влади PiS Качинського восени того ж року нова парламентська більшість оскаржила ці призначення та обрала інших кандидатів на частину тих самих посад.
Тогочасний президент Анджей Дуда прийняв присягу від чотирьох новообраних суддів, попри попередні рішення КС щодо спірних призначень. Це спричинило тривалу інституційну кризу, яка супроводжувалася змінами законодавства, суперечками щодо легітимності суддів і невизнанням частини рішень КС. У наступні роки конфлікт став одним з головних елементів протистояння між PiS Ярослава Качинського та її головним політичним опонентом - Громадянською коаліцією Дональда Туска, який після п'яти років перебування на посаді президента Євроради і двох років на чолі Європейської народної партії знову повернувся до польської політики в 2021 році.
Після приходу до влади урядової коаліції Туска наприкінці 2023 року розпочався новий етап суперечки – цього разу щодо відновлення, на думку чинного уряду, незалежності судової системи та легітимності складу КС. Уряд не визнає нинішній склад установи таким, що повністю відповідає вимогам верховенства права, і наприкінці 2024 року ухвалив рішення не публікувати її рішень. У 2026 році конфлікт загострився через обрання парламентом шістьох нових суддів, серед яких і Корвін-Пьотровської. Навроцький прийняв присягу лише від двох із них, тоді як решта чотири склали її в парламенті без участі президента. Відсторонене сьогодні керівництво КС, зі свого боку, раніше не допустило частину новообраних суддів до виконання обов'язків.
Конституційний суд Польщі (Trybunał Konstytucyjny) — це орган судової влади, головне завдання якого — перевіряти, чи відповідають закони та інші нормативно-правові акти Конституції.
Фото: Jeremy Bishop on Unsplash