Катарина Матернова, посол ЄС в Україні

Європейський Союз шукає способи посилити підтримку України в умовах, коли ситуація на фронті залишається складною, а сигнали зі Сполучених Штатів — неоднозначними. Цим питанням була присвячена значна частина засідання Європейської ради у Брюсселі. Після зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським лідери 27 країн ЄС обговорили подальші кроки, зокрема фінансову допомогу, використання заморожених російських активів і захист української енергетики.

У другий день саміту Укрінформ поговорив із послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою. Вона була присутня на переговорах Зеленського з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою та Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. У розмові йдеться про те, на які рішення може розраховувати Київ, як розвиватиметься оборонна співпраця та чому вступ до Євросоюзу має значення не лише для майбутнього України, а й для її безпеки вже сьогодні.

УКРАЇНА ЗАЙМАТИМЕ ВАГОМЕ МІСЦЕ У БАГАТЬОХ ПЕРЕДВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ У ЄВРОПІ

— Лідери держав-членів ЄС обговорювали питання покриття бюджетного дефіциту та потреб у сфері оборони на наступний рік. Однак питання заморожених активів поки що не розглядається глибоко: Бельгія заявляє, що її позиція залишається незмінною. Чи є бодай надія на те, що вдасться розробити чіткі механізми, які врахують усі бельгійські застереження?

— Питання заморожених активів, безумовно, залишається відкритим, але, на мою думку, найближчим часом навряд чи варто очікувати швидких рішень.

— Чи відомо вам, чи залишився в чинній Багаторічній фінансовій програмі (MFF) певний резерв коштів, який можна було б використати для покриття частини дефіциту на 2027 рік? І якщо так, чи розглядається цей варіант?

— Я не зможу прокоментувати це зараз, оскільки це суто технічне питання, яке має вирішувати Європейська комісія. Проте, безперечно, розглядаються всі можливі варіанти.

— Сьогодні Президент Володимир Зеленський усміхнувся у відповідь на запитання, чи не відчуває він, що його роблять «цапом-відбувайлом» через внутрішні проблеми Трампа. Як ви вважаєте, чи можливо, що під час майбутніх виборчих циклів в окремих країнах-членах ЄС Україна також може стати таким «цапом-відбувайлом» у риториці деяких європейських політиків, що, своєю чергою, може загальмувати процес інтеграції?

— У мене немає жодних сумнівів, що Україна стане однією з тем передвиборчих дебатів у багатьох країнах і що погляди різних лідерів чи кандидатів на українське питання різняться. Утім, я б не назвала це роллю «цапа-відбувайла». Хай там як, очевидно, що Україна буде предметом активних дискусій у багатьох частинах Європи.

— Як ви вже зазначали раніше, таке відбувається під час кожного циклу розширення.

— Звісно. Тут немає нічого нового.

ЄС АКТИВНО ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗИМИ

— Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила занепокоєння щодо російських атак на енергосистему України напередодні зими. Які конкретні механізми координує Місія ЄС на місцях для постачання аварійного енергетичного обладнання, відновлення пошкоджених потужностей та захисту критичної енергетичної інфраструктури перед зимовим періодом?

— У нас є цілий комплекс заходів у сфері енергетики. Наш пакет заходів із підготовки енергетичного сектору оцінюється майже в мільярд євро. Він охоплює підтримку ремонту енергетичного обладнання, а також забезпечення всієї логістично-транспортної мережі. Усе обладнання, яке більшість донорів передають Україні, надходить у межах Механізму цивільного захисту ЄС. Ми надаємо підтримку ключовим державним підприємствам — як в електроенергетичному, так і в газовому секторах.

Крім того, ми надаємо гарантії для кредитів та інвестицій міжнародних фінансових установ, спрямованих на розвиток відновлюваної енергетики. Також ми підготували комплексний «зимовий пакет» гуманітарної допомоги для вразливих домогосподарств, що, зокрема, передбачає постачання генераторів.

Отже, йдеться про різноманітні форми підтримки. Мої колеги активно співпрацюють із міністерством, регіональною та місцевою владою в різних регіонах, а також з енергетичними компаніями. Вони виїжджають на місця, здійснюють моніторинг і дбають про те, щоб надана нами допомога використовувалася ефективно.

Ми також підтримуємо заходи з активного захисту ключових енергетичних об'єктів. І, що не менш важливо, Україна має можливість імпортувати електроенергію завдяки підключенню до європейської енергосистеми. Це рішення було впроваджено ще в перші дні повномасштабного вторгнення, і відповідні потужності для цього доступні.

— Під час обговорень на рівні Європейської ради наголошувалося на необхідності суворішого контролю за дотриманням санкцій. Чи виступаєте ви посередником у вирішенні практичних питань, які порушує Україна, зокрема щодо виявлення компонентів європейського виробництва в російських системах озброєння?

— Щодо санкцій: у нас є координатор із питань санкцій — Девід О’Салліван. Він часто відвідує Київ, а також — що не менш важливо — треті країни, де обговорює, зокрема, проблему обходу санкцій. Тобто ця робота ведеться не стільки через наше посольство, скільки централізовано — з Брюсселя.

За санкції відповідають як Європейська комісія, так і Європейська служба зовнішніх зв’язків.

УДАРИ РФ НЕ РОБЛЯТЬ НАШЕ СПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО ЗБРОЇ БЕЗНАДІЙНОЮ СПРАВОЮ

— Якщо говорити про оборону, то ЄС підтвердив мету інтегрувати оборонно-промислову базу України безпосередньо в європейські механізми оборонних закупівель. Які кроки ви робите, щоб сприяти створенню спільних оборонних підприємств на території України? Наскільки це реально зараз, з огляду на постійні удари Росії? І чи може ЄС допомогти в масштабуванні українських оборонних технологій — наприклад, безпілотників великої дальності?

— «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) — це інструмент, у межах якого 60 із 90 мільярдів євро спрямовуються на підтримку оборонних закупівель. Частина цих коштів іде на закупівлі в Європі, частина — у третіх країнах, але основна сума призначена для підтримки виробництва дронів і ракет в Україні, зокрема на підприємствах, створених спільно з європейськими компаніями.

Мені відомо про низку проєктів, де частина виробничого процесу відбувається в Україні, а частина — за кордоном (саме з тих причин, про які ви згадали). Вважаю, що ця інтеграція між українською та європейською промисловістю поглиблюється. Звісно, атаки ускладнюють ситуацію, але не роблять її безнадійною.

— Під час пресконференції Зеленський зазначив, що бачить певні кроки з боку ЄС, спрямовані на активізацію дипломатичних зусиль для завершення війни, і висловив переконання, що це обов’язково станеться. Можливо, вам щось відомо про можливі формати?

— Спершу потрібно забезпечити належний механізм переговорів, а вже потім до нього можна буде долучитися. Минулого тижня в Маямі також були присутні представники Європи. Проте щодо конкретних форматів поки що нічого визначеного немає.

УЧАСТЬ В АРХІТЕКТУРІ БЕЗПЕКИ ЄС ГАРАНТУЄ БЕЗПЕКУ Й УКРАЇНІ

— Якою, на вашу думку, має бути роль ЄС у закріпленні довгострокових зобов’язань щодо європейської безпеки? Як це може виглядати на практиці?

— Що стосується ЄС, то — цитуючи президента Євроради Антоніу Кошту, який неодноразово наголошував на цьому, — однією з найкращих гарантій безпеки є членство в Європейському Союзі, інтеграція в його структури та участь у майбутній архітектурі європейської безпеки як її ключового елемента.

Гадаю, для кожного, хто погляне на карту й почитає новини, очевидно: вкрай важливо, щоб Україна та Європа діяли в цьому питанні узгоджено.

— Ви неодноразово наголошували на необхідності збереження повноцінної дипломатичної присутності ЄС у Києві, попри посилення російських атак. Який сигнал ви надсилаєте Росії, залишаючись в Україні, зберігаючи стійкість і підтримуючи нас безпосередньо з Києва?

— Якщо ми стверджуємо, що Європейський Союз та його держави-члени є найсильнішими й найнадійнішими союзниками України, ми повинні підтверджувати це своєю фізичною присутністю. Було б непослідовно з нашого боку бути відсутніми, тоді як українці — тут, чи не так? Усе дуже просто: у нас є робота, і ми виконуємо її, перебуваючи в Києві та подорожуючи Україною.

— А що б ви сказали українським законодавцям, які довели, що здатні ефективно діяти у критичні моменти? Адже попереду в них ще багато роботи…

— Вважаю, що цей тиждень став важливим кроком: було ухвалено низку надзвичайно важливих законодавчих актів. Тож продовжуймо в тому ж дусі!

Євген Матюшенко, Брюссель