Нобелівську премію з хімії присудили за розкриття загадки асиметрії амінокислот
Шведська королівська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з хімії за 2026 рік Анрі Б. Кагану та Кенсо Соаї «за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє сторінка премії в соцмережі Х.
Як зазначається на сайті Нобелівської премії, відкриття Кагана та Соаї пояснили, як у хімічних реакціях може виникати перевага однієї з двох дзеркальних форм молекул — це явище відоме як гомохіральність.
Багато молекул, зокрема амінокислоти, можуть існувати у двох формах, що є дзеркальними відображеннями одна одної. У живих організмах переважно використовується лише одна з них. Чому природа обирає саме один варіант, тривалий час залишалося загадкою для хіміків.
Дослідження Кагана і Соаї показали, як така хімічна асиметрія може виникати й посилюватися під час реакцій. Їхні відкриття допомогли хімікам краще контролювати утворення потрібної форми молекул, що має важливе значення, зокрема, для створення лікарських препаратів.
«Анрі Каган і Кенсо Соаї знайшли розв’язання хімічної загадки, яка існувала понад століття: як може спонтанно виникати гомохіральність. Хімічні реакції, які вони розробили, вражаючі», — заявив голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке.
Перший крок до розгадки зробив Каган у 1986 році, відкривши новий спосіб керування хімічними реакціями. Це дало змогу отримувати значно більшу кількість однієї дзеркальної форми молекул, ніж вважалося можливим.
Соаї у 1995 році описав реакцію, яка мала потенціал стати гомохіральною: утворення однієї форми молекули сприяло подальшому утворенню саме цієї форми. У 2003 році Соаї продемонстрував реакцію, у якій утворювалася лише одна з двох можливих дзеркальних форм молекули. Це стало важливим підтвердженням того, як може виникати гомохіральність.
Відкриття Кагана і Соаї мають практичне значення для хімічного синтезу, зокрема для розробки способів виробництва лікарських препаратів.
Як повідомляв Укрінформ, у Швеції та Норвегії триває Нобелівський тиждень.
Зокрема, 5 жовтня оголошені лауреати Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 2026 року - біохімік Карл Дейссерот та біофізики Петер Геґеманн і Георг Нагель удостоєні нагороди за відкриття, які стосуються світлочутливих іонних каналів та оптогенетики.
Нобелівську премію з фізики цьогоріч присудили Френсісу Гальзену «за вирішальний внесок у роботу обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження».
У четвер, 8 жовтня, оголосять володаря премії з літератури, а в п’ятницю, 9 жовтня, у норвезькій столиці Осло назвуть лауреата Нобелівської премії миру.
Лауреат премії з економіки буде оголошений у столиці Швеції 12 жовтня.
Фото: www.nobelprize.org