Нобеля з фізики присудили за відкриття високоенергетичних частинок з космосу
Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили Френсісу Гальзену «за вирішальний внесок у роботу обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє сторінка премії в соцмережі Х.
У Шведській королівській академії наук рішення присудити премію Френсісу Гельзену пояснили його науковим лідерством, яке стало основою створення нейтринної обсерваторії IceCube — детектора обсягом близько кубічного кілометра, оснащеного світловими датчиками, за допомогою якого дослідники можуть фіксувати нейтрино.
Нейтрино – це легкі електрично нейтральні елементарні частинки, які поширені у Всесвіті та майже безперешкодно проходять крізь Землю і людські тіла. Лише зрідка вони взаємодіють з атомними ядрами, що дає змогу виявити їх за допомогою спеціального обладнання.
У 1988 році Френсіс Гельзен представив концепцію виявлення нейтрино на Південному полюсі. Коли нейтрино взаємодіє з атомним ядром, виникає спалах світла, який можуть зафіксувати датчики, розміщені в антарктичному льоду. Ідея Гельзена отримала підтримку інших дослідників, а згодом розпочалися випробування датчиків у льоді.
Оскільки космічні нейтрино з надзвичайно високими енергіями трапляються рідко, для їхнього виявлення потрібен величезний об’єм льоду. Обсерваторія IceCube охоплює близько одного кубічного кілометра і була завершена у 2011 році. Дослідники невдовзі виявили перші високоенергетичні нейтрино, а через кілька років повідомили про відкриття нейтрино, які, ймовірно, походять із-за меж Сонячної системи.
«Френсіс Гельзен очолював міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили для нас фантастичний прилад. Його наполегливість та наукова далекоглядність проклали шлях для нового виду астрономії», — зазначив голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс.
Постійні спостереження IceCube допомагають дослідникам вивчати умови, за яких утворюються високоенергетичні нейтрино, і можуть сприяти відкриттю раніше невідомих космічних явищ.
Як повідомляв Укрінформ, у Швеції та Норвегії розпочинається Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати цієї престижної премії за 2026 рік.
У середу, 7 жовтня, стануть відомі лауреати з хімії, у четвер, 8 жовтня, - із літератури. У п’ятницю, 9 жовтня, у норвезькій столиці Осло назвуть лавреата премії за сприяння встановленню миру.
Лавреат премії з економіки у пам'ять про Альфреда Нобеля буде оголошений у столиці Швеції 12 жовтня.
5 жовтня лавреатами Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 2026 року стали біохімік Карл Дейссерот та біофізики Петер Геґеманн і Георг Нагель за відкриття, які стосуються світлочутливих іонних каналів та оптогенетики.
Перше фото: Regis College Online