Україна в осінньому порядку денному Канади: п’ять ключових питань
Чого чекати Україні від нової парламентської сесії Канади
Двадцять першого вересня канадські депутати повернулися до роботи після літньої перерви, і цей осінній політичний сезон обіцяє бути одним із найнасиченіших останніми роками. За словами лідера більшості в парламенті Стівена Маккіннона, уряд готує «найбільш вагоме» економічне законодавство за десятиліття, а протягом наступних кількох місяців на Канаду чекає новий державний бюджет, продовження торговельної війни зі США й референдум в Альберті щодо можливого виходу зі складу федерації. У цьому щільному порядку денному Україна не є пріоритетом, але й не випадає з нього, фігуруючи щонайменше в п’яти, іноді несподіваних, аспектах.
МІГРАЦІЯ: ПОСТІЙНИЙ СТАТУС ДЛЯ 300 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ
Найбільш злободенне питання цього року для українсько-канадської спільноти – доля майже 300 тисяч українців, які приїхали в Канаду за програмою CUAET (канадсько-український дозвіл на екстрені поїздки, – ред.).
Програма, запроваджена після початку повномасштабного вторгнення Росії, давала тимчасовий дозвіл на роботу чи навчання, але не передбачала шляху до постійного проживання. Навесні Оттава знову продовжила термін дії відкритих робочих дозволів, але це, як і раніше, лише відстрочка проблеми, а не її розв’язання.
Конгрес українців Канади (КУК) не припиняє домагатися цього від уряду. Президентка організації Олександра Хичій заявила, що КУК продовжуватиме домагатися повноцінного шляху до постійного проживання для українців, переміщених унаслідок війни. За оцінками організації, шукати постійний статус захочуть майже 100 тисяч людей.
Ідею дозволити охочим українцям залишитися в Канаді підтримав колишній сенатор Стен Кутчер, звернувши увагу на моральний обов’язок допомагати людям, які опинилися у скрутному становищі. Наполегливо працює у цьому напрямі й депутат від Ліберальної партії Іван Бейкер, який зібрав під відповідною парламентською петицією майже 48 тисяч підписів. Міністерка імміграції Лена Матледж Діаб визнає проблему, але поки що конкретного механізму не пропонує. Чи з'явиться така ініціатива цієї сесії і чи згадають про неї в бюджеті – одне з питань, за яким варто стежити.
Ще одне важливе міграційне питання для України – можлива візова лібералізація. У вересні Оттава пообіцяла «негайно розпочати процес внесення України до списку електронного дозволу на подорожі». Якщо цю ініціативу вдасться реалізувати, українцям більше не потрібно буде отримувати паперову візу для відвідування Канади з туристичною метою. Утім, поки що немає інформації стосовно того, як довго триватиме цей процес.
ДОГОВІР ЗАМІСТЬ ДЕКЛАРАЦІЇ
Підписана в Калгарі під час вересневого візиту Володимира Зеленського Декларація про сторічне партнерство – це політичний намір, а не юридично зобов'язальна угода. Сторони домовилися перетворити її на повноцінний Договір про сторічне партнерство вже до грудня 2026-го, коли відзначатиметься 35-та річниця визнання Канадою незалежності України. Це означає, що впродовж осінньої сесії має запрацювати новий формат «2+2» – регулярний стратегічний діалог міністрів закордонних справ і оборони обох країн. Саме на ньому лежатиме відповідальність за перетворення калгарійських домовленостей на текст, який матиме силу міжнародного договору, а не просто заяви про наміри.
САНКЦІЇ ТА ТИСК НА РОСІЮ
Санкційний тиск на Росію – це ще один трек, який Оттава нарощуватиме цієї осені. Цього року Канада кілька разів послідовно розширювала перелік антиросійських санкцій, серед іншого знизивши стелю цін на російську нафту та запровадивши обмеження проти понад сотні суден тіньового флоту. Сукупно з 2014 року під канадськими санкціями перебуває понад 3400 фізичних та юридичних осіб і більш ніж 600 суден. Міністерка закордонних справ Аніта Ананд обіцяє «і надалі посилювати тиск через санкції в координації з партнерами», тож восени варто очікувати нових раундів.
БЮДЖЕТ І ГРОШІ НА ОБОРОНУ
Торік перший державний бюджет уряду Карні передбачав 81,8 мільярда доларів нових оборонних інвестицій протягом п'яти років, а в березні 2026-го Канада вперше з часів холодної війни досягла натовської планки – 2% ВВП на оборону. Утім, на країну чекає складніший виклик, адже до 2035 року уряд пообіцяв витрачати на оборону 5% ВВП (3,5% на озброєння, 1,5% на оборонну інфраструктуру). За оцінками аналітиків, це означає видатки на рівні приблизно 150 мільярдів доларів щороку, а цього поки не передбачено чітким фінансовим планом. Восени Канада представить новий федеральний бюджет, і тоді стане зрозуміло, чи будуть втілені ініціативи, оголошені під час візиту Володимира Зеленського, зокрема чи вдасться суттєво наростити виробництво дронів, третину яких має отримувати Україна.
ТОРОНТО ПРИЙМАЄ ДВА МІЖНАРОДНІ ФОРУМИ
Осіння сесія збігається одразу з двома міжнародними подіями в Торонто, які прямо стосуються України. Цього тижня Канада разом з Україною та Норвегією співорганізовує другу Міжнародну конференцію щодо повернення українських дітей, незаконно утримуваних цивільних осіб і військовополонених «Шляхи до миру». Участь візьмуть міністри закордонних справ і представники Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, до якої тепер входить понад пів сотні країн. Під час візиту Володимира Зеленського Канада анонсувала додаткові 6 мільйонів доларів на повернення й реінтеграцію дітей, тож конференція дасть змогу продемонструвати практичні результати цього фінансування.
Також наприкінці листопада Торонто прийматиме п'яту щорічну бізнес-конференцію «Відбудова України», організовану Канадсько-українською торговою палатою. У фокусі конференції будуть енергетика, оборонна співпраця та критичні мінерали, тобто саме ті сектори, які уряд Карні окреслив пріоритетними під час вересневого візиту Зеленського.
ШИРШИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТУР
Прикметно, що одразу після повернення з літньої перерви премʼєр-міністр Карні виступив у Страсбурзі перед Європейським парламентом, запропонувавши «унікальний альянс» між Канадою та ЄС. Деталі цього альянсу ще не узгоджені, але сам факт, що прем'єр зробив пріоритетним саме європейський напрям диверсифікації, має пряме значення для України: глибша канадсько-європейська інтеграція в оборонній сфері (Канада вже приєдналася до ініціативи ЄС SAFE і разом із партнерами просуває Банк оборони, безпеки та стійкості) означає, що підтримка Києва дедалі більше вбудовується в спільну трансатлантичну архітектуру, а не залишається окремим двостороннім треком.
ВНУТРІШНІ Й ЗОВНІШНІ РИЗИКИ: ЧИ ВИСТАЧИТЬ УВАГИ
Значної уваги канадського політикуму протягом наступних місяців потребуватиме референдум 19 жовтня про можливий вихід зі складу федерації багатої на нафту провінції Альберта. Утім, головна увага буде прикута навіть не до цього, а до хаотичних і недружніх дій США. Тепер дві країни перебувають в активній фазі торговельної війни, у якій ледь не щотижня відбувається новий виток ескалації. Зважаючи на те, що на США припадає більшість торговельного обороту Канади, відносини з Вашингтоном відволікатимуть значний ресурс як на федеральному, так і на провінційному рівнях. Для України це важливо, адже домовленості вересневого візиту Зеленського потребують законодавчої й бюджетної реалізації, а конкуренція за увагу депутатів і міністрів буде особливо високою.
ЩО В ПІДСУМКУ
Ця сесія навряд чи принесе Україні нові масштабні пакети військової та іншої допомоги. Натомість стане перевіркою на виконання вже даних обіцянок: чи перетвориться калгарійська декларація на договір до грудня, чи отримає постійний статус хоч частина зі 100 тисяч українців, які чекають на нього роками, чи знайдеться в осінньому бюджеті рядок для оборонних ініціатив, анонсованих під час візиту Президента, і якими будуть нові санкції? Прикметно, що новий політичний сезон у Канаді фактично відкривається конференцією про повернення викрадених дітей і завершується конференцією про відбудову. Це повторює логіку самого канадсько-українського партнерства, де людський вимір і економічний розрахунок ідуть пліч-о-пліч.
Максим Наливайко, Оттава
Перше фото: ШІ