Антоніу Кошта, Президент Європейської ради

Поки кияни відзначали День Незалежності, ціла низка делегацій партнерів України вирішувала найнагальніші питання нашої оборони проти Росії. І нині ці переговори неможливо уявити без найбільшого донора допомоги Україні – Європейського Союзу.

Цьогоріч на урочистостях та засіданні Коаліції охочих у Києві ЄС представляв Президент Європейської Ради Антоніу Кошта. Упродовж свого візиту він обговорив із українськими посадовцями потреби України в енергетиці, фінансуванні та ППО.

Укрінформ у форматі бліц-інтерв’ю поспілкувався з Президентом Євроради у День Незалежності про плани європейських партнерів на наступний політичний сезон, його бачення мирних переговорів та інтеграцію нашої країни до Європейського Союзу.

ЄС ОБГОВОРЮЄ ПРОГРАМУ СПІВПРАЦІ З УКРАЇНОЮ НА 100 МЛРД ЄВРО

- Пане Президенте, раді вас бачити в Києві на День Незалежності України. Ми зустрічаємося на початку нового політичного сезону в Європі. Яким він буде?

- Цей сезон запам'ятається схваленням наступного важливого бюджету Європейського Союзу та прогресом у процесі розширення для України, Молдови та Західних Балкан.

- Як новий бюджет ЄС вплине на співпрацю з Україною?

- Зараз це питання обговорюється державами-членами, але пропозиція Європейської комісії включає нову програму співпраці з Україною вартістю до 100 мільярдів євро.

АТАКА РОСІЇ НА ТОРГОВИЙ ЦЕНТР У КРИВОМУ РОЗІ – ЦЕ НЕ ЩИРИЙ ПІДХІД ДО ПЕРЕГОВОРІВ

- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав наших партнерів активізувати мирний процес із Росією. Як Європа може сісти за стіл переговорів, коли Кремль проти вашої участі?

- Справжнє питання полягає в тому, коли Росія буде готова до серйозних мирних переговорів. Нещодавно Росія атакувала торговий центр у Кривому Розі, що призвело до трагічних жертв серед цивільного населення. Це не поведінка людей, які щиро підходять до мирних переговорів.

Коли Росія буде готова до розмови, ми будемо готові теж.

- Росія знову планує заморозити та позбавити електропостачання українські міста. Як Європа допоможе Україні протягом майбутньої зими?

- У нас є чіткі пріоритети: посилення протиповітряної оборони, відновлення судноплавства в Чорному морі та підготовка до наступної зими.

Сьогодні Єврокомісія також оголосила про схвалення нового траншу в розмірі 6,1 мільярда євро саме для посилення здатності України захищатися від російських атак.

- Українські чиновники закликають до так званих «антибалістичних санкцій», оскільки багато російських ракет містять компоненти, виготовлені в Європі. Як ЄС відповість на цей заклик?

- Ми працюємо за двома напрямками: підтримка України та посилення тиску на Росію. І ми вже схвалили 21-й пакет санкцій.

Європейський Союз завжди працює з Україною та нашими партнерами, аби визначити, як ми можемо посилити тиск, щоби зсунути Росію з поля бою до столу переговорів. Ми продовжуватимемо це робити.

- Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн назвала нещодавні атаки Росії на держави-члени ЄС гібридною війною. Ви погоджуєтеся з її формулюванням, чи ви вважаєте, що дії Кремля вийшли за рамки цього визначення?

- Зазвичай я погоджуюся із президенткою фон дер Ляєн, і вона зазвичай погоджується зі мною. Це не виняток.

У ПИТАННІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄС Я ОПТИМІСТ

- Україна прагне відкрити всі кластери у переговорах з ЄС про вступ до кінця цього року. Чи підтримають це держави-члени? Що ще потрібно Україні для цього?

- Процес вступу завжди вимогливий. Україна вражає здатністю проводити реформи, стикаючись водночас із жахливою війною з Росією. Сам процес зрозумілий: є кілька критеріїв, які Україна – так само, як інші країни-кандидати – повинна виконати.

Єврокомісія оцінює, чи виконано критерії, а потім подає Раді пропозицію щодо схвалення відкриття або закриття розділів та кластерів.

Це безперервний процес. У нас уже відкриті деякі розділи. Україна працює дуже добре, й оцінка Єврокомісії дуже позитивна.

Я оптиміст, хоча й не люблю встановлювати терміни – чи то кінець цього року, чи кінець першого кварталу наступного, ми не знаємо. Важливо продовжувати працювати, продовжувати реформи, продовжувати виконувати всі критерії.

Процес вступу, по суті, полягає у проведенні реформ, які зміцнюють демократичні структури країни та інституції, що забезпечують верховенство права та антикорупційний потенціал, а також підвищують конкурентоспроможність країни. Це потребує часу, але важливо не тільки забезпечити вступ країни, але й мати кращу державу.

- Які найпопулярніші запитання чи занепокоєння ви чуєте від держав-членів щодо процесу вступу України або сфер, які нам потрібно реформувати?

- Критерії однакові для всіх країн. У нас уже є календар і програма, які Україна повинна виконати. Вона добре справляється. Звичайно, це важко посеред війни і коли Верховна Рада має труднощі з ухваленням законів, але те, що робить Україна, вражає.

- Тим не менш, чи ви сподіваєтеся відсвяткувати День Незалежності України як держави-члена ЄС протягом вашого терміну?

- Це складне питання. Мій нинішній термін закінчується у травні – до наступного святкування Дня Незалежності. Чи буду я все ще президентом Європейської Ради, залежить від того, чи переоберуть мене мої колеги-лідери.

Однак одного дня Президент Європейської Ради буде тут, щоб відсвяткувати День Незалежності України як повноправного члена Європейського Союзу.

Іван Косякін, Київ

Фото: Марʼяна Котик, Данило Антонюк