Ніко Ланге, німецький експерт з безпеки

Росія не має помітних успіхів на фронті, але Путін завершувати війну не збирається, і Європа повинна бути готова до будь-яких рішень з боку Кремля. Трамп займається іншими регіонами, що може надихнути росіян. А китайці, видається, просто не зацікавлені в тому, щоб докладати зусиль для завершення війни в Україні. Водночас європейці активно обговорюють плани Вашингтона скоротити військову присутність на континенті. Для завершення війни в Україні потрібні не посередники, а військове підсилення України до такого рівня, щоб Путін був змушений зупинитися.

Про це Укрінформ поговорив з військовим експертом, колишнім радником міністерства оборони ФРН Ніко Ланге.

РОСІЯ ТЕПЕР МАЄ ВЕЛИКІ ТРУДНОЩІ ЯК НА ФРОНТІ, ТАК І ЧЕРЕЗ УКРАЇНСЬКІ УДАРИ УГЛИБ РОСІЙСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ

- Пане Ланге, останнім часом керівництво України не раз попереджало, що російський наступ може статися не тільки там, де тепер проходить лінія фронту, а й із території Білорусі. Чи вважаєте це можливим?

- Є плани та наміри Росії, а є те, що відбувається насправді. Тепер у Білорусі немає концентрації військ, яка б готувала якийсь напад. Чи станеться це колись, ми не знаємо.

Росія тепер має великі труднощі як на фронті, так і через українські удари углиб російської території. Але ми знаємо, що за чотири роки війни ініціатива час від часу переходить з рук у руки. І тепер, попри те, що Україна має певний імпульс, великого перелому не сталося. А Путін не має наміру зупинятися.

Тому є багато варіантів того, що ще може статися, якщо на Донбасі нічого не виходитиме. Чи спробують вони в іншому місці, чи нападуть ще на якусь європейську країну? Ми не знаємо, але вважаю, що ми повинні бути готові до багато чого.

- І до атаки на якусь країну НАТО? Суто щоб перевірити згуртованість і готовність Альянсу...

- Так, звісно, у будь-якому разі. Така небезпека є.

Я б узагалі не заспокоював себе тим, чи є країна членом НАТО, чи ні. Ми ж бачимо, що відбувається в Румунії, у країнах Балтії. Ми бачимо російську риторику й ці ігри з брехнею про дрони, які нібито координуються з території Балтії проти Росії.

Путін дивиться на те, що роблять американці. І якщо американці будуть і далі віддалятися від Європи або ще сильніше посваряться з європейцями, він сприйме це як можливість.

- Водночас Путін каже, що війна, мовляв, скоро закінчиться. Що він, на ваш погляд, мав на увазі: вірить у те, що потужний удар змусить Україну капітулювати, чи справді розраховує на мирні переговори?

- Путін не сказав узагалі нічого нового 9 травня. Трішки прикро, що через повідомлення агентств і скорочені новини це завжди так подається. Якщо переглянути пресконференцію повністю, то він сказав: «Так, війна скоро закінчиться, усі цілі скоро будуть досягнуті». Це ж звична річ. Ми чуємо це вже чотири роки. Там немає нічого нового.

А щодо цієї історії з посередником – Путін просто насміхається. Спочатку Макрон хотів наодинці говорити з Путіним, потім Мелоні сказала: «Краще знайдімо когось від ЄС».

Але ж насправді немає що обговорювати, немає про що домовлятися. І Путін шукає лише когось, хто поїде в Україну і скаже вам: «Віддай, будь ласка, Донбас» або «Здайся», або щось подібне. Тому вважаю, що це все лише відвертає від головного.

ВІЗИТ ТРАМПА БУВ ВАЖЛИВИМ ДЛЯ СІ, ВІЗИТ ПУТІНА – РУТИННИМ

- Путін щойно повернувся з Китаю. Перед цим там був Трамп. Чи має Україна чогось чекати від цих візитів?

- Візит Трампа був важливим для Сі Цзіньпіна.

Візит Путіна був одним із сімнадцяти візитів – не так важливо, просто треба це зробити.

Тобто це не те саме. Це абсолютно різне. Я маю на увазі, що Путін тепер змушений продавати свою нафту і газ китайцям за ціною, нижчою за ринкову. Це не схоже на стратегічне партнерство. Китайці використовують ситуацію. Але китайці також мають інтерес, щоб час від часу підтримувати Росію комплектованням та іншими речами. Але я не бачу тут, так би мовити, великої таємничої китайської стратегії, яка тепер усе вирішить. Китайці не роблять нічого особливо грандіозного чи стратегічного.

ТЕ, ЩО АМЕРИКАНЦІ СКОРОТЯТЬ СВІЙ КОНТИНГЕНТ У ЄВРОПІ, БУЛО ЗРОЗУМІЛО

- США підтвердили, що виводять п’ять тисяч своїх військових із ФРН і спрямовують таку ж кількість у Польщу. Водночас зазначають, що це не покарання для Німеччини. Німеччина відчує відсутність п’яти тисяч американських військових?

- Вважаю, що нам усім варто заспокоїтися. США мають повне право вирішувати, де їм дислокувати свої війська. Те, що в майбутньому вони матимуть менше військ у Європі, відомо вже давно. Цей процес іде тривалий час. І якщо тепер чотири тисячі ротаційних сил не поїде до Польщі, а натомість поїде п’ять тисяч, які досі базувалися в Німеччині, – я не бачу в цьому великої проблеми.

Мені здається цікавішим питання до європейців: чому ви так дивуєтеся? Той, хто тепер дивується, мабуть, спав у барлозі протягом останніх років. Де підготовка Європи до цього?

Американці також кажуть, що в разі власної оборонної необхідності та в багатьох інших ситуаціях вони матимуть менше військових потужностей у Європі, тому ми, європейці, повинні нарощувати власні можливості. Я разом з іншими людьми зробив пропозицію щодо цього в документі Sparta. Але вважаю, що вдавати тепер шок – це якось нечесно. Було ж зрозуміло, що це станеться.

ПОТРІБНІ НЕ МЕДІАТОРИ, А ПРИМУС ПУТІНА ЗУПИНИТИСЯ

- Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що переговори за участі Вашингтона стосовно припинення російської агресії проти України зупинені через відсутність прогресу, однак Штати готові знову долучитися до них, якщо з’являться шанси досягти результату. Ви вважаєте, що Трамп усе ж повернеться думками до України, до української війни після того як розв’яже ситуацію на Близькому Сході?

- Думаю, Трамп швидше рухатиметься в напрямку Куби, ніж у бік України. І цей процес, цей «переговорний театр» 2025 року закінчений. Очікувати нічого. Що має статися? Ми хочемо утисячне почути від пана Віткоффа: «Україно, будь ласка, віддай Донбас»? З усіх цих зустрічей нічого не вийшло. Нам, гадаю, цього більше не потрібно.

- Тобто медіаторство справді переходить до Європи? Чи Україна та Росія зрештою розв’яжуть питання самі?

- Але ж проблема не в тому, що нам потрібен  посередник. Це – не проблема. Проблема в тому, що ми маємо змусити Путіна зупинитися. А це можливо лише за допомогою військової підтримки України.

Що там можна «посередникувати»? Ситуація з тим «медіатором» – це просто смішно.

Ольга Танасійчук, Прага

Фото автора