Жигімантас Вайчюнас, міністр енергетики Литви

Литва підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема в енергетиці. Вона вже направила в Україну 356 вантажів з відповідним обладнанням вагою 6 тис. тонн. Ця балтійська країна також чудово розуміє ціну знижки, яку пропонує Росія за свої енергоресурси. Як зазначив міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас, Кремль завжди використовував їх як зброю.

Про це литовський урядовець розповів в інтервʼю Укрінформу під час свого візиту до Києва минулого тижня. Вайчюнас прибув в Україну на 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Цього ж дня він запевнив на «Енергетичному Рамштайні», що Литва допоможе нам підготуватися до зими 2026–2027 років.

Укрінформ розпитав його про підготовку наступного пакету санкцій ЄС проти Росії й те, як членство України посилить енергетичний сектор Євросоюзу.

Я НА ВЛАСНІ ОЧІ ПОБАЧИВ РОБОТУ НАШИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ В УКРАЇНІ

- Пане міністре, розкажіть, будь ласка, про мету вашого візиту до Києва.

- Це символічна акція підтримки з боку уряду Литви, з мого боку, враховуючи те, що минуло 40 років з моменту Чорнобильської катастрофи. Це також участь у Київському безпековому форумі. На обох заходах я висловлював підтримку Україні, її енергетичній системі та суспільству.

По-друге, я вперше можу відвідати деякі лікарні й дитячі садки, що Литва підтримує фінансово. Литовські та українські компанії спільно встановлюють сонячні панелі та потужності для забезпечення енергії в цих установах. Це важлива частина децентралізації генерації й переходу до відновлювальних джерел.

Ми підтримуємо Україну у сфері газопостачання та диверсифікації, безпеки інфраструктури для лікарень та інших критичних закладів. Я можу на власні очі побачити, як працюють наші системи, що все було швидко встановлено й ідеально функціонує, та отримати відгук.

Наша мета – не чекати рік-півтора, а під’єднувати системи якомога швидше.

Ми обговорюємо газовий сектор, який містить два питання. По-перше, литовський термінал зрідженого природного газу використовували для передавання газу в Україну через Польщу. З минулого року чотири вантажі були направлені в українську систему. Наступним елементом є потенціал підземних сховищ газу в Україні як місця зберігання стратегічного резерву газу для Європи.

ЄВРОПА НЕ МАЄ ІМПОРТУВАТИ НАФТУ З РОСІЇ

- ЄС схвалив 20-й пакет санкцій проти Росії. Чи задоволені ви європейськими заходами проти російського енергетичного сектору?

- ЄС постійно рухається вперед. Він розширює перелік суден тіньового флоту Росії – понад 40 нових суден було додано. Це важливий системний підхід, що постійно вдосконалюється.

Якщо говорити про довгострокову стратегію, то Європа не має імпортувати нафту з Росії. Це ключове рішення ухвалено для газового сектору за досить короткий проміжок часу. Литва спільно з регіональними партнерами, Європейською комісією наполягала на цьому. Литва була першою країною ЄС, що припинила імпорт газу у 2022 році, одразу після початку війни в Україні.

Європейська комісія готує проєкт регламенту про зупинення імпорту російської нафти, над яким Литва готова інтенсивно працювати. Ви побачите його, можливо, до нашого головування або під час цього, тобто з 1 січня 2027 року. Ми готові забезпечити європейське рішення про припинення імпорту нафти з РФ.

ПІСЛЯ ВИБОРІВ В УГОРЩИНІ БУДЕ ЛЕГШЕ УХВАЛЮВАТИ НАСТУПНІ ПАКЕТИ САНКЦІЙ

- Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що робота над 21-м пакетом санкцій уже ведеться. Що Литва хоче в ньому побачити?

- Литва та її регіональні партнери постійно підтримують найрадикальніші форми санкцій. Ми виступатимемо за якомога сильніші заходи проти російського тіньового флоту.

Тепер, після виборів в Угорщині, буде легше ухвалювати наступні пакети. Ми сподіваємося на більш оперативне обговорення їхнього змісту.

- Вважаєте, санкції проти Росатому в Європі не на столі?

- Це складніше питання через недоступність ядерного палива для Європи та всього світу.

Міжнародне енергетичне агентство та МАГАТЕ повинні активніше над цим працювати. Ми маємо рішучіше цьому протистояти.

ЛИТВА ЗАСВОЇЛА УРОК ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІМПОРТУ З РОСІЇ

- Війна в Ірані призводить до різкого зростання цін на енергоресурси. Чи литовці не починають ставити питання щодо ціни санкцій?

- Зовсім ні. Ми засвоїли урок литовської залежності від імпорту енергії з Росії. Ця історія завершена, зокрема минулого року з нашою синхронізацією з континентальною європейською мережею. Це був остаточний крок до нашої незалежності.

Було непросто, але ми повністю припинили імпорт нафти, газу й електроенергії з Росії. У суспільстві це не обговорюється – рішення ухвалено. Я не можу уявити дискусії про те, що нам треба зробити крок назад.

Ми повинні працювати над іншими елементами, як-от декарбонізація нашого транспорту та інші рішення.

- Україна почала атакувати російські порти, які слугують вузлами перекачування нафти. Президент Зеленський заявляв, що деякі партнери просили Україну не робити цього, щоб уникнути ще більшого стрибка цін. Чи ви підтримуєте дії України?

- Головна мета полягає в тому, щоб Росія не мала можливості фінансувати війну в Україні за допомогою своєї енергії. Історично вона завжди використовувала її як зброю.

Кожен захід, який дає нам змогу зробити крок для зупинення війни в Україні, є важливим. З цього погляду боротьба з тіньовим флотом та можливості зупинити чи зменшити експорт російської нафти – потрібні інструменти.

ЗІ ВСТУПОМ УКРАЇНИ ЄС ОТРИМАЄ ПІДЗЕМНІ ГАЗОВІ СХОВИЩА

- Минулого року українські антикорупційні органи розкрили велику корупційну схему в нашій енергетиці. Як ці події вплинули на вашу співпрацю з українською стороною та її сприйняття?

- Ми завжди виступали за безкомпромісність щодо корупції. І Литва цінує зусилля українських антикорупційних інституцій.

Другим елементом є підтримка України та її енергетичної системи. У цьому питанні Литва непохитна і не змінює свого підходу. Ми працюватимемо над цим у майбутньому.

- Яку додану вартість членства України ви бачите для енергетичного сектору Європейського Союзу? Ви вже згадували, наприклад, що Литва зацікавлена в газових сховищах України.

- Це один зі стратегічних пунктів, що може бути взаємовигідним для України та ЄС. Ми бачимо чіткий інтерес України в розвитку підземних сховищ газу – найбільших в Європі – для безпеки постачань континенту.

У довгостроковій перспективі попри декарбонізацію газ усе одно буде частиною нашого енергетичного балансу в Європі як тимчасове або ж резервне паливо. Саме тому для ЄС важливо мати внутрішні сховища, які він отримає зі вступом України.

Іван Косякін, Київ

Фото: Володимир Тарасов / Укрінформ