Іранська війна, ціни і вибори
Що в Америці думають про операцію США проти режиму аятол
Минуло дванадцять днів від початку воєнної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася в останній день зими масштабними ударами по військових об’єктах. Операція від самого початку супроводжувалася заявами про намір зупинити ядерну та ракетну програми Тегерана, а також послабити його регіональний вплив. Чого вдалося досягти і що з цього приводу думають американські громадяни та експерти?
РЕГІОНАЛЬНА ВІЙНА ІЗ ГЛОБАЛЬНИМИ НАСЛІДКАМИ
За цей короткий період союзники завдали тисячі ударів по території ісламської республіки. Основними цілями стали військові бази, інфраструктура терористичної організації «Корпус вартових ісламської революції», а також військово-морські об’єкти.
Повідомляється про знешкодження іранського флоту, більшість кораблів якого на дні моря або виведені з ладу.
Перші дні війни також відзначилися ліквідацією низки високопосадовців включно з верховним лідером Алі Хаменеї.
Попри це очікуваного швидкого політичного колапсу в Ірані не сталося, а державні структури продовжують функціонувати. Місце вбитого рахбара зайняв йог син – Моджтаба Хаменеї.
Аналітики зазначають, що Тегеран заздалегідь готувався до сценарію втрати централізованого командування. У військових структурах було запроваджено систему багатоетапного правонаступництва, яка дає змогу швидко замінювати ліквідованих командирів і зберігати керованість підрозділів. Водночас підрозділи отримали інструкції для дій у разі втрати зв’язку з центральним керівництвом.
Іран відповів на операцію США та Ізраїлю масштабними атаками: за десять днів було запущено близько тисячі балістичних ракет і двох тисяч безпілотників.
Удари спрямовувалися як по Ізраїлю, так і по американських базах та інфраструктурі в регіоні. Цілями стали об’єкти в Іраку, Катарі, Кувейті, Бахрейні, Омані, ОАЕ, Саудівській Аравії. Крім того, зафіксовані обстріли Туреччини, Азербайджану, Кіпру.
До бойових дій долучилися проксі-структури Ірану: ліванські бойовики «Хезболли» розпочали обстріли Ізраїлю. У відповідь ізраїльська армія оголосила наземну операцію на півдні Лівану, намагаючись створити буферну зону до річки Літані.
Ескалація конфлікту струснула світові енергетичні ринки. Загроза блокування Ормузької протоки, через яку проходить більш як п’ята частина світового експорту нафти, а також атаки на нафтову й газову інфраструктуру в країнах Перської затоки спричинили різке зростання цін.
Ф’ючерси на нафту марки Brent за кілька днів перевалили за 100 доларів. Зростання вартості нафти зумовило подорожчання пального у багатьох країнах. Зокрема у США середні ціни на бензин підскочили на 17–20%: приблизно з $2,80 до $3,30 за галон (з 31 грн до 37 грн за літр).
За даними західних джерел, стратегія Тегерана полягає не в прямому воєнному протистоянні зі США, а у виснаженні противника та дестабілізації на ринку енергоносіїв. Для цього використовуються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортних маршрутах та об’єктах, пов’язаних із поставками нафти.
СТАВЛЕННЯ ПЕРЕСІЧНИХ АМЕРИКАНЦІВ
Опитування громадської думки у США свідчать, що американці не виявляють великої радості з приводу воєнної кампанії в Ірані.
За результатами опитування Reuters/Ipsos, близько 43% не схвалюють удари по Ірану, тоді як приблизно 27% підтримують такі дії. Ще близько третини не визначилися зі своєю позицією.
За опитуванням CNN, 59% американців висловилися проти рішення атакувати Іран, тоді як 41% підтримують його.
При цьому позиції вельми залежать від політичних поглядів опитуваних. Серед республіканців підтримка воєнних дій значно вища, тоді як більшість демократів, а також незалежних налаштовані скептично.
Водночас навіть серед прихильників бомбувань більшість не підтримує введення американських наземних військ. За даними CNN, лише близько 12% респондентів схвалюють можливість сухопутної операції.
Попри масштабні бойові дії та бравурні заяви з обох сторін, жодна з них поки що не досягла стратегічного перелому. Війна вже вплинула на глобальні енергетичні ринки й створила ризик розширення ескалації.
Власкор Укрінформу у Нью-Йорку поспілкувався з кількома американськими аналітиками щодо їхньої оцінки розвитку конфлікту. Ясна річ, вона великою мірою залежить від політичних уподобань експертів.
ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ?
На думку давнього прихильника України, республіканця «старої школи», ексконгресмена Дона Ріттера з Пенсильванії, падіння ісламістського режиму в Ірані спричинило б серйозні геополітичні наслідки й стало б величезною поразкою для Росії та Путіна, «особливо з огляду на участь іранців у процесі виробництва «шахедів» і постачанні деталей до них».
На його переконання, наслідки змін в Ірані мали б вийти за межі регіону й торкнутися Китаю, який постачає Росії «промислові товари, зокрема основне обладнання подвійного призначення, яке може використовуватися у військових цілях».
Ріттер наголосив, що зміни в Ірані створюють можливості для демократичних сил і відкривають шлях до переорієнтації країни на Захід, що матиме стратегічне значення для безпеки й економіки регіону та світу. Хоча Трамп заявляв, що не прагне демократизації цієї країни, а лише лояльності з боку нового керівництва.
СТРАТЕГІЧНА ПОМИЛКА?
Науковий співробітник з питань оборони та зовнішньої політики в Інституті CATO, дослідник зовнішньої політики США на Близькому Сході Джон Гоффман (Вашингтон) вважає рішення президента Трампа атакувати Іран стратегічно помилковим, яке призведе до ще однієї кризи на Близькому Сході.
На його переконання, «немає жодних доказів того, що Іран був близький до розробки ядерної зброї», попри те, що самі іранські посадовці вихвалялися цим.
На думку Гоффмана, навіть прихильники жорсткої лінії серед республіканців визнали це. Він вважає, що «не було жодної нагальної загрози, яка б виправдовувала цю війну».
Якби Трампа турбувало питання нерозповсюдження ядерної зброї, «на столі була б угода, об’єктивно краща, ніж СВПД (Спільний всеосяжний план дій, підписаний у 2015 р. для обмеження ядерної програми Ірану)», вважає політолог. Натомість, за його словами, Трамп, «здається, більше зацікавлений у тому, щоб прислухатися до яструбів у Вашингтоні та Ізраїлі, які протягом більш як трьох десятиліть наполягають на зміні режиму в Ірані під проводом США».
Експерт різко розкритикував воєнну операцію Вашингтона. «Рішення Трампа про бомбардування Ірану – стратегічно помилкова демонстрація сили без жодного видимого ендшпілю», – вважає він.
Аналітик зауважив, що «нечіткі цілі, роздуті уявлення про загрозу й фантазії про зміну режиму загрожують втягнути Сполучені Штати в дорогу війну, якої американці не хочуть».
На думку Гоффмана, «США нестримно прямують до ще однієї кризи на Близькому Сході, яку самі ж і спровокували».
Його думка збігається з позицією радикалів з руху МАГА, які критикують Трампа за відхід від «Америки понад усе», доктрини Монро та втручання в справи далеких від США країн.
ЗА ТИЖДЕНЬ-ДВА ВСЕ ПРИПИНИТЬСЯ?
Політолог з Колумбійського університету Лінкольн Мітчелл (Нью-Йорк) теж доволі критично ставиться до операції Трампа.
«Іранський режим, з одного боку, створював проблеми, погрожував і вбивав американців, підтримував тероризм і становив загрозу Ізраїлю, але він також був жорстоким до власного народу», – зазначив експерт.
Можливо, ліва частина політичного спектру має тенденцію ігнорувати той факт, що цей режим був «абсолютно жорстоким до власного народу», зокрема тільки цього року, як повідомляється, було вбито 30–35 тисяч протестувальників, а це «становить приблизно половину кількості цивільних осіб, убитих у Газі за всю війну», – зауважив Мітчелл.
«Тому я не проливаю сльози через смерть Хаменеї чи через кінець цього режиму, але зовсім не очевидно, що йому настав кінець», наголосив політолог. «Цей режим не був переможений», – додав він.
«Тож, з одного боку, це кепські люди, які роблять погані речі, але, з другого, – це не той спосіб, яким слід вести зовнішню політику, – сказав він, оцінюючи воєнну операцію США. – Немає плану, немає стратегії, немає обговорення із союзниками, і немає уявлення, що буде завтра чи післязавтра». Загалом «немає поняття, як закінчиться війна», наголошує аналітик.
На його думку, може бути «багато-багато шляхів» поганого завершення кампанії: від «простого зміцнення режиму», який стане ще жорстокішим і брутальнішим, до продовження бомбардувань і руйнувань не тільки військових об’єктів, а й ключової цивільної інфраструктури, що в довгостроковій перспективі призведе до набагато більшої кількості жертв серед цивільного населення. Відтак «можуть поширитися хвороби, зубожіння та злидні, а неспроможна держава може спричинити посилення тероризму».
Або ж США застрягнуть у черговій нескінченній війні, зазначив Мітчелл, нагадавши, що ліквідація USAID позбавила США впливу на ситуацію в регіоні м’якими методами.
«Важко уявити, що все закінчиться добре. Звісно, іноді трапляються хороші речі, іноді випадають шанси, але я не бачу, щоб це сталося в даному випадку», – сказав політолог. «Тим часом Іран продовжує атакувати багато країн у регіоні, що було цілком очікувано, – вказав він. Третя світова війна не обов’язково станеться, «але це вже велика регіональна війна, і вона може стати ще більшою», – зауважив Мітчелл.
«Як воєнні дії в Ірані можуть вплинути на цьогорічні вибори до Конгресу?» – цікавлюся в політолога.
За його словами, ще зарано робити прогнози, оскільки до проміжних виборів залишилося приблизно вісім місяців.
«Думаю, дуже ймовірно, що США продовжать атакувати Іран ще тиждень-два, а потім припинять. І тоді, що б не сталося в Ірані – а я не думаю, що там станеться щось хороше, – США вже не будуть безпосередньо в цьому замішані», – сказав Мітчелл. Відтак ця тема зникне із заголовків новин, «і ми повернемося до обговорення інших тем», – вважає він. У такому разі це не матиме великого впливу на проміжні вибори.
Однак, якщо війна розшириться, особливо якщо США введуть сухопутні війська на територію Ірану, «це буде жахливо для республіканців» попри те, що «всі зусилля Трампа спрямовані на те, щоб забезпечити собі перемогу на цих виборах», – зауважив аналітик.
Водночас ця ситуація так чи інакше матиме вплив на економіку, «що буде дуже погано для республіканців», – додав Мітчелл. Імовірно, зросте інфляція, «оскільки Китай отримує багато енергії з іранського викопного палива». І якщо Ормузька протока буде закрита, «Китаю доведеться отримувати з якихось інших джерел, ймовірно, з Росії – ціни піднімуться, й усе подорожчає».
Також погіршиться ситуація на фондових ринках.
«Тож це матиме великий вплив, – підсумував експерт. – Для Трампа це досить погано». На думку Мітчелла, погроза війни, брязкання зброєю» були вигідні для президента США, «але як тільки він розпочав конфлікт», вигода зникла.
«А яке загалом ставлення американців до цього конфлікту?» – запитую в політолога.
Багато хто з лівих просто інстинктивно проти, тому що це Трамп, тим більше уже бачили таке раніше – в Іраку, а старші пам’ятають В’єтнам, сказав Мітчелл.
Більш консервативні виборці – «переважно американці єврейського походження – дуже зосереджені на безпеці Ізраїлю, і вони вважають, що це робить Ізраїль безпечнішим». «Але ж на Ізраїль падають бомби, то хіба це безпечно?» – зауважив він.
Загалом, порівняно з обома іракськими війнами та іншими воєнними кампаніями, «я не бачу, щоб люди були в захваті від цієї війни, навіть ті, хто ідеологічно належать до правого крила й у цілому підтримують Трампа», – зауважив політолог. За його словами, він побував у Флориді, де значно більше прибічників консервативної лінії, ніж у Нью-Йорку. «Я не бачив, щоб хтось говорив про війну чи був цим захоплений», – зазначив Мітчелл, додавши, що лише медіа, які підтримують республіканців, намагаються говорити про воєнну операцію в Ірані бадьорим тоном.
«Я не чую, щоб люди казали: о, ми таки даємо Ірану прочухана, – сказав він. – І не бачу ненависті до Хаменеї, який був жахливою людиною, так, як, скажімо, до Саддама Хусейна».
Частково це тому, що адміністрація не інформувала достатньо американський народ про діяння ватажка іранського режиму, вважає аналітик.
Тому немає того, що називають «ефектом згуртування навколо прапора», – наголосив він. – Хоча така ідея була. Мовляв, Америка вступає у війну, популярність президента зростає, бо люди гуртуються навколо державної справи. «Натомість я бачу багато негативу», – сказав політолог.
Багатьох непокоїть те, що Трамп відволікається від головного. «Американські виборці турбуються про економіку», – зазначив він. «Він втручається у війни по всьому світу, а продукти харчування для людей все дорожчають», – зазначив політолог, передаючи настрої пересічних американців.
Подібна ситуація була у 1992 році, коли вважалося, що Джордж Буш (старший) здобуде переконливу перемогу, однак переміг Білл Клінтон. Люди казали, що «Буш не дбає про Америку, а дбає тільки про Ірак». Подібні настрої з’являються й нині, особливо з погляду незалежних виборців, котрі раніше голосували за Трампа, зауважив експерт.
«Продукти справді подорожчали, – додав Мітчелл. – На щастя, я можу собі дозволити купувати їх. Але якби не мав хорошого сімейного доходу, то це б відчувалося».
Володимир Ільченко, Нью-Йорк
Фото: Білий Дім, з особистого архіву, кадр відеозапису youtube, ПС США