Влодзімєж Чажастий, Маршалок польського Сейму

24 лютого, у четверту річницю початку повномасштабної агресії Росії проти України, Київ відвідають численні міжнародні делегації, щоб у часи випробувань засвідчити свою солідарність та підтримку українському народові. Серед гостей буде і друга особа в Польщі за конституційними повноваженнями – Маршалок Сейму Влодзімєж Чажастий. Він обіймає посаду голови нижньої палати польського парламенту лише кілька місяців, але практично одразу задекларував своє бажання відвідати Україну.

Після зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським у грудні минулого року у Варшаві Чажастий заявив, що 24 лютого він буде в Києві і що прийняв запрошення української сторони виступити у Верховній Раді. Перед візитом в Україну Маршалок Чажастий люб’язно погодився відповісти на запитання Укрінформу щодо очікувань від свого візиту в Україну, зокрема, поділився, на чому він зосередиться під час виступу в українському парламенті, а також окреслив перспективи відносин Києва й Варшави.

КИЇВ І ВАРШАВА МАЮТЬ ДІЯТИ СПІЛЬНО У СФЕРАХ БЕЗПЕКИ, ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНСТИТУЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ

- Пане Маршалку, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ви перебуватимете з візитом у Києві. Це буде ваш перший візит в Україну як Маршалка Сейму. Чому для вас важливо бути разом з українцями цього дня?

- Це день, коли Росія вирішила знищити суверенну державу й зламати народ. Ми, поляки, знаємо, що це означає. Але Росія вас не зламала. Як Маршалок Сейму Польщі – країни-члена ЄС і НАТО, вашого сусіда й друга, – я хочу бути в Києві саме тоді, коли Україна нагадує світові, що захищає не лише себе, а й європейський безпековий порядок. Стабільність і стійкість України – це складова безпеки Польщі. Я вірю, що в такі моменти присутність має значення – і політичне, і символічне. Виступ у Верховній Раді України – це для мене честь.

- Під час візиту до Києва ви плануєте виступити з трибуни Верховної Ради України. На яких питаннях хотіли б особливо наголосити у своєму виступі?

- Це три справи. По-перше, повна підтримка суверенітету й територіальної цілісності України. По-друге, необхідність збереження тиску на Росію. По-третє, європейське майбутнє України. Польща підтримує європейський шлях України. Ми розуміємо, що тут немає короткого шляху. Але ми пройшли цей шлях і хочемо допомогти своїм баченням і досвідом. Це буде виступ про безпеку, відповідальність, майбутнє і дружбу.

- Чи планує Сейм Республіки Польща ухвалити декларацію підтримки з нагоди річниці російської агресії проти України?

- Так, Сейм планує ухвалити резолюцію з висловленням солідарності з Україною та підтримки Польщею осіб, які постраждали внаслідок триваючої російської агресії, з нагоди четвертої річниці її початку. Сейм Польщі послідовно висловлює солідарність з Україною. З ініціативи посольства України у Варшаві ми також відкриваємо у Сеймі виставку, яка показує російські атаки із використанням дронів Shahed. Позиція польського Сейму є однозначною: ми засуджуємо агресію Росії та підтримуємо Україну. Тут немає жодної двозначності.

- Україна вже чотири роки відбиває російську повномасштабну агресію. Польща як союзник України також зазнає гібридних атак з боку Росії та її союзників – кібератак і різного роду диверсій. Як обидві держави мають співпрацювати у світлі агресивних дій Росії щодо України та країн Заходу?

- Ми повинні діяти спільно у трьох сферах: безпека, інформація та інституційна стійкість. Росія веде скоординовані дезінформаційні кампанії, зокрема із застосуванням контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, прикладом чого є антиукраїнські кампанії в польськомовних соціальних мережах. Ми не дамо себе обдурити. Посилюймо обмін інформацією. Гібридна війна потребує спільної відповіді – держав, парламентів і суспільств. Останнє, можливо, найважливіше. Ніщо не замінить здорового глузду, особливо при оцінці контенту в інтернеті.

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ – ЦЕ ІНВЕСТИЦІЯ У БЕЗПЕКУ ВСІЄЇ ЄВРОПИ

- Пане Маршалку, якими є плани польсько-української міжпарламентської співпраці на цей рік? На чому ви маєте намір зосередити увагу, коли відбудеться наступне засідання Парламентської асамблеї Польщі й України і якою буде його програма?

- Парламентська співпраця є інтенсивною. Діє, зокрема, польсько-українська парламентська група та Парламентська асамблея Польщі й України. До Києва я їду з великою делегацією, зокрема з віцемаршалкинею Монікою Веліховською та депутатом Павелом Ковалем. Це перевірені друзі України. Я підпишу з Головою Верховної Ради нову польсько-українську угоду про стратегічну співпрацю та створення депутатсько-експертної групи, але з деталями зачекаю до нашої зустрічі. Програма та деталі наступної сесії Асамблеї будуть узгоджені найближчим часом.

- Цього року в Гданську відбудеться Міжнародна конференція з відбудови України (URC 2026). Якими можуть бути головні акценти цієї конференції? Чи має для Варшави значення те, що захід відбудеться саме в Польщі?

- Це має політичне і символічне значення. Відбудова України – це інвестиція в безпеку всієї Європи. Ми хочемо зосередитися на трьох напрямах: інвестиціях, транспортному й логістичному сполученні, а також на торгівлі й експорті. Конференція в Гданську стане платформою для реальних проєктів, а не лише декларацій.

- У березні українці, які у 2022 році рятувалися від російської агресії та нині перебувають у Польщі, втратять статус міжнародного захисту, наданий після початку повномасштабного вторгнення. На яку подальшу підтримку з боку польської держави вони зможуть розраховувати?

- Польща з 2022 року здійснила величезні зусилля: лише в межах Офіційної міжнародної допомоги розвитку (ODA, Official Development Assistance) підтримка України та біженців обчислюється мільярдами злотих.

Подальші рішення будуть пристосовані до правової ситуації та рішень на рівні ЄС. Наша мета – стабільність, легальність перебування та інтеграція тих, хто тут працює і сплачує податки. Допомога не може бути хаотичною, але повинна бути відповідальною. Мої співвітчизники довели, що в кризовій ситуації вони вміють відкрити свої серця й обійми для друзів у потребі. Я хотів би, щоб мир в Україні настав якнайшвидше. Проте ми не знаємо, коли це станеться, тому мусимо якось пристосуватися до цієї драматичної ситуації.

- Нещодавно Сейм РП ухвалив закон, який передбачає амністію для громадян Польщі, які воюють на боці України проти російських окупантів. Проєкт ще має розглянути Сенат та підписати президент Польщі. Наскільки важливе це питання для польської держави і добровольців, які воюють у лавах Збройних Сил України? Чому раніше не вдалося врегулювати це питання попри те, що в українській армії служить багато поляків, а деякі з них, на жаль, віддали життя за нашу і вашу свободу?

- Це питання елементарної порядності й справедливості. Поляки, які стали на бік держави, що зазнала нападу, не можуть перебувати в сірій правовій зоні. Держава повинна чітко визначити їхній статус. Чому раніше це не вдалося? Бо бракувало політичної волі та сміливості. Тепер вони є. Остаточне рішення належить Сенату і президенту. Але якщо хтось подає руку тому, хто лежить, його слід цінувати, а не засуджувати.

МІЖНАРОДНІ ТРИБУНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ, ЩОБ ЗЛОЧИНИ РОСІЇ НЕ ЗАЛИШАЛИСЯ БЕЗКАРНИМИ

- Сьогодні тривають тристоронні переговори щодо досягнення миру в Україні. Як ви оцінюєте ці переговори? Чи повинна Європа бути залучена до мирного процесу?

- Я оцінюю їх так само, як польське МЗС. Кожен реальний крок до припинення вогню є важливим. Але ми не можемо вдавати, що Путін і його банда раптом стали переговорниками доброї волі. Наша позиція чітка: припинення вогню, санкційний тиск, повний суверенітет України. Тобто справедливий мир – ситуація, в якій чітко названо агресора і жертву агресії. Європа повинна брати участь у переговорному процесі. Держави, безпека яких безпосередньо під загрозою, не можуть бути лише спостерігачами.

- Американська газета Financial Times повідомила, що Польща готує репараційні вимоги до Російської Федерації у зв’язку зі злочинами та втратами, яких країна зазнала під час Другої світової війни та у повоєнні десятиліття через контроль СРСР над Польщею. Як ви оцінюєте перспективи можливої згоди Росії на виплату репарацій за завдані кривди в період окупації?

- Мені нічого не відомо про такі дії, про які ви запитуєте. Однак я не маю ілюзій – і, мабуть, небагато хто їх ще має – щодо доброї волі Москви. Питання притягнення до відповідальності не може залежати від згоди Росії. Існують міжнародні механізми, зокрема провадження в міжнародних трибуналах, які покликані забезпечити, щоб злочини не залишалися безкарними.

Історія вчить, що без відповідальності немає тривалого миру. Це вихідна точка. Правляча коаліція в Польщі, частиною якої я є, добре це розуміє. Це наш черговий спільний польсько-український інтерес.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото надані прес-службою Сейму РП