У Румунії виявили у крижаній печері бактерії, стійкі до сучасних антибіотиків, яким 5000 років
Група дослідників виявила у крижаній печері Скерішоара (Румунія) штам бактерій, стійкий до десяти сучасних антибіотиків.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.
Зазначається, що у глибинах печери Скерішоара, однієї з найбільших крижаних печер Румунії, що збереглася під 5000-річним шаром льоду, вчені виявили штам Psychrobacter SC65A.3 - бактерії, стійкої до десяти сучасних антибіотиків з восьми різних класів.
Як повідомляється, бактерії можуть виживати тисячі років в екстремальних умовах: під стародавніми шарами льоду, у вічній мерзлоті, під водою або в льодовикових озерах. Ці бактерії адаптуються до екстремальних умов та зберігають стійкість протягом тисячоліть.
«Штам бактерій Psychrobacter SC65A.3, виділений з крижаної печери Скерішоара, попри своє давнє походження, демонструє стійкість до багатьох сучасних антибіотиків і несе понад 100 генів, пов'язаних з резистентністю», - розповіла Христина Пуркареа, авторка дослідження та науковиця Інституту біології Бухареста Румунської академії.
За даними Euronews, крижаний блок печери має об’єм 100 тис. куб. метрів і його вік становить приблизно 13 тис. років, що робить його найбільшим і найстарішим підземним крижаним блоком. Дослідницька група пробурила 25-метровий крижаний керн частини печери, відомої як «Велика зала».
Аналізуючи фрагменти льоду з цієї частини печери, вони виділили різні бактеріальні штами та секвенували їхні геноми (визначили послідовність ДНК бактерій - ред.), щоб дізнатися, які гени допомагають штамам виживати за низьких температур і які надають стійкість до антимікробних препаратів.
Авторка дослідження додала, що антибіотики, до яких бактерії виявили стійкість, широко використовуються в пероральній та ін’єкційній терапії та застосовуються для лікування багатьох серйозних бактеріальних інфекцій у клінічній практиці, таких як туберкульоз, коліт та інфекції сечовивідних шляхів.
Як повідомляв Укрінформ, група японських науковців виявила, що певний штам кишкових бактерій підвищує ефективність імунотерапії раку.
Фото: Paun V.I