Ніколас Форіссьє, заступник міністра закордонних справ Франції у справах зовнішньої торгівлі

Цього місяця Україна у відповідь на російський терор у розпал холодів скликала «Енергетичний Рамштайн». Його метою була координація допомоги, щоб повернути тепло у домівки в українців. У результаті першої зустрічі партнери анонсували надання понад 6 тисяч одиниць енергетичного обладнання. Співголовувала на цьому засіданні Франція.

Париж підтримує Україну в багатьох сферах. І якщо два тижні тому українську столицю відвідувала заступниця міністра оборони, щоб обговорити програму з підтримки ветеранів, то нині до Києва прямує заступник міністра закордонних справ з питань зовнішньої торгівлі Ніколас Форіссьє.

Укрінформ поспілкувався із французьким дипломатом напередодні його візиту про те, як Париж підтримує нашу енергетику і відновлення, а також яке місце може посісти Україна в ЄС – одній із найбільших і найскладніших економік світу.

ФРАНЦІЯ ХОЧЕ ПЕРЕКОНАТИСЯ, ЩО УКРАЇНА МАТИМЕ ВСІ НЕОБХІДНІ РЕСУРСИ ДЛЯ БОРОТЬБИ

- Пане міністре-делегате, розкажіть, будь ласка, про візит до Києва цього тижня. Яка його програма і мета?

- Я хотів приїхати до Києва в цей складний час, щоб сказати Україні та її громадянам, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку в подоланні цього суворого зимового сезону та, в ширшому сенсі, у досягненні справедливого та тривалого миру.

Ми цілком усвідомлюємо нагальні потреби, з якими стикається країна, особливо в енергетичному секторі. Саме тому два тижні тому ми взяли на себе амбітні зобов'язання в рамках зустрічі міністрів енергетики G7+, які вже виконуємо. У середу я буду присутній на першій поставці 13 генераторів, профінансованих Францією, у рамках більшої партії зі 150 одиниць.

У середньостроковій перспективі ми хочемо переконатися, що Україна матиме всі необхідні ресурси для боротьби найближчими місяцями, зокрема фінансові. Франція головує у G7 та є ключовим донором до бюджету ЄС, тож вона відіграватиме ключову роль у забезпеченні запуску нової програми МВФ та спільних запозичень ЄС. Я хотів запевнити владу України, що ми активно це просуваємо.

Мій візит до Києва також є продовженням візиту Президента Зеленського до Франції у листопаді минулого року. Франція та Україна підписали з цієї нагоди важливу міжурядову угоду щодо сприяння співпраці зі стратегічних питань. Цього тижня я приїжджаю до Києва, щоб зрушити реалізацію цих напрямів. Ми підпишемо важливі угоди про співпрацю, щоб зміцнити наші відповідні бази оборонної промисловості, об'єднати наш досвід у сфері критично важливої ​​сировини, розпочати нові проєкти в галузі телекомунікацій та зміцнити зв'язки між нашими аграрними секторами.

Ми також створимо ділову раду Франція–Україна та оголосимо конкурс заявок на участь у новому французькому «грантовому фонді для України». Усі ці напрями орієнтовані на повоєнний час, коли Україна вступатиме до ЄС. Вони спрямовані на забезпечення того, щоб Україна досягла не лише миру, а й процвітання.

ВНЕСОК ФРАНЦІЇ ДО ПЛАНУ ПРОЦВІТАННЯ ЯК ВІД ОКРЕМОЇ КРАЇНИ БУДЕ КЛЮЧОВИМ

- Які сфери ви вважаєте найперспективнішими для двосторонньої співпраці? І яка роль Франції у Плані економічного процвітання України?

- Економіки Франції та України дуже схожі. У нас спільні сильні сторони: оборона, сільське господарство, ядерна енергетика, нові технології. У всіх цих питаннях наша співпраця сприятиме стратегічній автономії ЄС – концепції, яку обидві наші країни розуміють і підтримують. Щодо водних ресурсів, охорони здоров'я та розмінування, наша співпраця також може принести швидкі результати для повсякденного життя громадян наших країн. Ми хочемо дослідити ці сфери, зміцнити зв'язки та супроводжувати у цих питаннях відновлення України та її вступ до ЄС.

Франція не чекала на поточні дискусії щодо Плану процвітання, щоб підготувати післявоєнне відновлення України. По-перше, тому що Франція є ключовою державою-членом ЄС та другим за величиною донором до європейського бюджету. Це означає, що останні фінансові пакети ЄС, який зараз є найбільшим зовнішнім донором України, не могли б відбутися без нашої підтримки та внеску. Те саме стосується Плану процвітання: він не може відбутися без ЄС, оскільки здебільшого залежить від фінансування ЄС та вступу до ЄС – питань, які неможливо вирішити без держав-членів.

Внесок Франції до Плану процвітання також буде ключовим як від окремої країни: відновлення України потребуватиме державних, але передусім приватних коштів та інвестицій. Державні внески будуть каталізаторами. Тобто нам потрібно буде структурувати прийнятний для банків інвестиційний портфель та продемонструвати історії успіху. Я нагадаю, що Флагманський фонд відбудови Євросоюзу, створений під час Римської конференції URC для стимулювання приватних інвестицій в Україну, є французькою ініціативою. Також найважливішими прямими іноземними інвестиціями в Україну за останні 10 років є французькі: купівля Lifecell та Datavolia-Group холдингом NJJ французького бізнесмена Ксав'є Ньєля.

ФРАНЦІЯ ТВЕРДО ЗОБОВ’ЯЗАЛАСЯ ДОВГОСТРОКОВО ПІДТРИМУВАТИ АРМІЮ УКРАЇНИ

- Минулого року наші уряди домовилися про надання Україні 200 млн євро на проєкти з відбудови. Українські і французькі компанії регулярно проводять зустрічі. Розкажіть про успішні кейси співпраці й реалізовані проєкти.

- Ця ініціатива виявився успішною, оскільки понад 70 компаній подали заявки на понад 700 млн євро, тоді як у нас було лише 200 млн євро. Інші країни наслідували цей приклад, наприклад Швейцарія чи Італія. Ми мали дуже успішну співпрацю, зокрема в енергетичному секторі: ДТЕК та GE Vernova тісно співпрацюють, і робота, яку виконує Schneider Electrics для підтримки енергетичної залежності на Сході, вражає. У сфері охорони здоров'я багато лікарень, наприклад, у Києві, користуються найсучаснішими технологіями для реабілітації ветеранів. Щодо розмінування, я хотів би звернути увагу на роботу, виконану Shark Robotics, яка вийшла на український ринок завдяки французькому Фонду України та збирається відкрити спільне підприємство в Україні. Ось як «виробництво з Україною» може перетворитися на «виробництво в Україні».

Я також радий оголосити, що другий Фонд для України був прийнятий і його розподілять уже у 2027 році.

- У лютому минулого року Україна і Франція підписали угоду про посилення співпраці. Вона передбачала надання французького озброєння і придбання 100 літаків Rafale.

Яке французьке озброєння вже змогла закупити Україна? Як змінилося двостороннє співробітництво після підписання меморандуму?

- Підписавши угоди 17 листопада, Франція та Україна зробили новий крок у двосторонній співпраці в галузі оборони, що є частиною взаємного та твердого політичного зобов'язання, яке свідчить про наше бажання підтримувати українську армію в довгостроковій перспективі.

Ці угоди випливають з наміру України придбати до 100 літаків Rafale, протиракетні системи SAMP/T та інше обладнання, яке дасть змогу Україні стабільно захищати своє небо, оборонятися та стримувати потенційну подальшу агресію протягом наступних десятиліть.

Ми підтримуємо Україну, тому що це питання принципу, а також тому що на кону наші інтереси, зокрема національна безпека. І коли ми вирішуємо розпочати співпрацю щодо Rafale з Україною та з іншими країнами, то хочемо розпочати подорож, яка пов'яже наші обидві країни в довгостроковій перспективі.

Я не можу надати конкретні цифри, оскільки вони не є публічними. Їх оприлюднення зробить інформацію доступною для всіх, також Росії, тому ми зберігаємо її конфіденційність. Триває інтенсивна робота.

НАГАЛЬНІ ПИТАННЯ НЕ МАЮТЬ НАМ ЗАВАЖАТИ МИСЛИТИ ДОВГОСТРОКОВО

- Ваш візит припав на сильний холод, коли Росія атакує нашу енергетичну інфраструктуру. Франція вже відгукнулася на допомогу й співголовувала на засіданні «Енергетичного Рамштайну», а також виділила пакет генераторів.

Чи готується Франція до нового засідання координаційної групи і нових пакетів допомоги? Коли ми про них почуємо?

- Нещодавно Франція оголосила про додаткову партію з 50 генераторів, яка буде доставлена ​​найближчими днями, що доповнить партію зі 100 генераторів, оголошених раніше минулого тижня, загальною потужністю 22 МВт. Крім того, наші місцеві органи влади та промислові підприємства працюють над пакетом екстрених заходів, який демонструє масштаби мобілізації для задоволення потреб у дуже короткостроковій перспективі.

Франція готова, на прохання української влади, скликати будь-яку позачергову екстрену зустріч, як це було зроблено 23 січня, на додаток до регулярних щоквартальних зустрічей. Пані Мюріель Лаку-Лабарт, майбутній Спеціальний посланець Франції з питань допомоги та реконструкції України, пильно стежить за цим питанням. Її вже призначають, і перший візит до Києва має відбутися найближчими тижнями. 

- Під обстрілами в Києві може здаватися, що тепер не час для відбудови України і, поки люди мерзнуть у своїх домівках, нам потрібно спершу врятувати наш енергетичний сектор. Що ви б відповіли на це?

- Енергетична криза є найбільш терміновою ситуацією, яку нам потрібно вирішувати пліч-о-пліч з Україною. Саме це є метою дуже швидкої мобілізації міністерської групи G7+, оскільки обладнання вже доставляється до України. Водночас бойові дії на передовій все ще тривають з високою інтенсивністю. Це потребує оперативного визначення пріоритетів фінансування Збройних сил, закупівлі більшої кількості зброї та виплати зарплат солдатам. Саме це є метою майбутнього нового європейського кредиту в розмірі 90 млрд євро та програми МВФ.

Але ці термінові питання не мають заважати нам також мислити довгостроково та готуватися до відновлення України та вступу до ЄС. Це буде складним завданням як для України, так і для її партнерів. Нам потрібно визначити чітке бачення, розробити інструменти, адаптувати законодавство, працювати над пілотними проєктами.

Щодо цього ми не можемо потім імпровізувати.

УКРАЇНА ПОВИННА ВПОРАТИСЯ З КОРУПЦІЄЮ ТА ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ ДО ІНТЕГРАЦІЇ В ЄС

- На вашу думку, у чому найбільша додана вартість України, коли йдеться про вступ до Європейського Союзу? Які сфери нашої економіки можуть становити конкуренцію французькому бізнесу, а які посилять Європу?

- Ми твердо віримо у вступ України до ЄС. Ми повинні зробити його успішним для обох сторін. Вступ – це реформи, їх ухвалення та впровадження, а також модернізація української економіки. Після чотирьох років повномасштабного вторгнення українська економіка була ослаблена через неодноразові російські удари по інфраструктурі, але вона також зміцнилася завдяки цифровізації та промисловості. Україна сьогодні є потужною промисловою європейською країною.

Інтеграція української економіки в єдиний ринок створює можливості та виклики для обох сторін. Ми, французи, одразу думаємо про сільське господарство. Це буде виклик, але я вірю, що ми можемо подолати його завдяки тривалим дискусіям на технічному рівні. Але вступ України не зводиться до сільського господарства. Боротьба з корупцією та тіньовою економікою – це великі виклики, з якими українська сторона має впоратися до – дозвольте мені наполягати на цьому – її інтеграції. Корупція та тіньова економіка призводять до недобросовісної конкуренції між європейськими та українськими компаніями, тоді як єдиний ринок – це створення рівних умов для всіх компаній, що працюють у ньому.

Економіка України надасть ЄС чудові можливості в галузі промисловості, енергетики, зокрема в ядерному секторі, сільському господарстві, обороні, передових технологіях та інших. Україна, як і Франція, вірить в ядерну енергетику та має глибокий досвід у цьому питанні. Атомна енергетика матиме вирішальне значення для енергетичної автономії ЄС, а також для його декарбонізації. У цьому контексті я вважаю найціннішим надбанням України її бачення стратегічної автономії, яке Франція пропагує вже багато років. Україна переживає це дуже конкретно, і це бачення, безумовно, зміцнить ЄС. Франція та Україна можуть разом поширювати це бачення майбутнього ЄС.

Іван Косякін, Київ