Чеське загострення з українським присмаком

Внутрішні чвари у країнах ЄС та конкретні рішення про відмову у підтримці України - стратегічно вигідні Кремлеві. А можливо - і спрогнозовані та сплановані РФ

Схоже, новосформований уряд Чехії, який перебуває при владі менше двох місяців, зайняв позицію протистояння та увійшов у фазу гострого конфлікту з президентом країни П.Павелом. Й у цьому протистоянні питання підтримки України, а саме надання чеських легких штурмових літаків L-159, на жаль, стало предметом шантажу та розмінної монети.

Уряд А.Бабіша вже заявив, що Україна не отримає чеські літаки, які на сьогодні надзвичайно важливі для української оборони, зокрема стосовно протидії російським безпілотникам. Щоправда раніше Бабіш не був таким категоричним і публічно заявляв про готовість до комерційної співпраці з Києвом у питаннях постачання військової техніки.

І ось тепер відмова уряду передати українській стороні літаки L-159 стала своєрідною помстою президенту Павелу, помстою за непіддатливість. Нагадаємо, що А.Бабіш, лідер популістського руху ANO, а віднедавна і новий прем'єр-міністр Чехії, сформував свій уряд з урахуванням європейських ультраправих сил. На сьогодні правляча коаліція Чехії має іншу політичну орієнтацію, аніж президент країни, зокрема у зовнішній і безпековій політиці. Одним з головних питань, що викликають суперечки, є питання підтримки України та витрат на оборону.

Як відомо, 27 січня президент Чехії заявив про спроби шантажу та погроз на його адресу з боку міністра закордонних справ П.Мацінки, який вимагав призначення на міністерську посаду свого однопартійця Ф.Турека. У противному випадку, він навіть пригрозив «несподіваними наслідками».

Такими «наслідками», очевидно, і стала заява про відмову уряду Чехії передати Україні легкі штурмовики L-159. Нагадаємо, що переговори про безоплатну передачу цих літаків вів ще попередній чеський уряд, а новообраний уряд Бабіша розглядав можливість їхнього продажу Києву. Про таку можливість уперше оголосив президент Павел під час візиту в Україну 15-16 січня, але ця заява викликала обурення уряду і, як наслідок, оголошення про те, що продажу літаків не буде, нібито через позицію військових та загрозу власній обороноздатності, що насправді не відповідає дійсності. Про це говорять і військові, і президент країни. Навпаки, успішний досвід використання таких літаків проти БпЛА міг вплинути на відновлення попиту та стати вигідним для Чехії в подальшому.

На прийняття рішення про ненадання Україні літаків суттєвий вплив мали партії, що демонструють відверто проросійську політику. Як і очікувалося, серед коаліційних партій категоричним противником продажу стали ультраправа партія SPD та «Motoriste», що сповідують євроскептичні настрої та поділяють досить прагматичні погляди щодо підтримки України. Очільники та представники партії «Motoriste» ведуть чітку євроскептичну лінію, тому критика політики та курсу ЄС є їхньою усвідомленою позицією.

За свій пріоритет партія висуває права автомобілістів і боротьбу за двигуни внутрішнього згоряння на противагу загальновизнаному та актуальному «зеленому» курсу розвитку. Не сприймають, а отже і не підтримують однопартійці «Motoriste» рух України в напрямку ЄС, аргументуючи це умовним ризиком для чеських платників податків та неготовністю України до такої інтеграції.

Тому не дивно, що і позиція щодо підтримки Чехією України у протистоянні російській агресії також має гальмівний характер. «Motoriste» не підтримує активну допомогу Києву, вважаючи її непотрібним тягарем.

Подібну позицію сповідує і лідер коаліційної правопопулістської партії «Свобода і пряма демократія» (SPD) Т.Окамура, він же є на сьогодні спікером нижньої палати чеського парламенту. Окамура послідовно проводить політику послаблення санкційного тиску на РФ, водночас не менш послідовно виступає проти надання військової допомоги Україні. Свою позицію він демонструє не лише словами, а й справами. Згадаймо його нещодавнє рішення про зняття українського прапора з будівлі парламенту, який було встановлено там ще 2022 року на знак солідарності. Такий чіткий політичний жест навряд чи сприятиме зміцненню позиції та загалом європейській єдності, швидше навпаки.

Як бачимо, Чехія розпочала новий рік з доволі серйозної політичної кризи, який не обмежився лише особистими протистояннями та непорозуміннями. Для досягнення своїх цілей представники опозиції вдалися навіть до шантажу президента країни, піддаючи його відкритій критиці та звинуваченням у порушенні конституційних прав.

Найнебезпечнішим у цьому протистоянні є те, що воно вже вийшло за межі країни та зачепило питання не лише внутрішньої, а й зовнішньої безпекової політики, суттєвою частиною якої є і рішення щодо підтримки України, а саме відмова надати літаки L-159.

Підставою для такої відмови П.Мацінка, який тимчасово обіймає посаду міністра охорони довкілля, назвав «необачність» президента Павела у своїх висловлюваннях. Водночас зовсім інше бачення можна отримати з огляду на цілеспрямовану позицію та тиск із приводу бажаного призначення однопартійця Ф.Турека на посаду міністра. І тут, на думку багатьох експертів, не обійшлося без інтриг та бажання політичної помсти президентові країни, щоправда ціною такої помсти стала відмова у наданні чеських літаків Україні.

Чи можуть оборонні рішення ставати предметом торгів і шантажу? Очевидно, що ні, інакше вони стають небезпечними тенденціями, які загрожують усьому об’єднаному європейському простору. І про це не варто забувати у роздумах про спільне майбутнє континенту, частиною якого є і Чехія. Адже якщо питання безпеки, захисту українських, а отже і європейських міст від щоденних російських атак стає меншовартісним на противагу партійним інтересам, то це однозначно тривожні сигнали, що демонструють, у першу чергу, вразливість політики солідарності перед такими руйнівними тенденціями як популізм.

Водночас цілком очевидно, що всі внутрішні чвари у будь-яких країнах зі сталими демократичними устроями, до яких належить і Чехія, а тим паче конкретні рішення про відмову у підтримці України в протистоянні російській навалі, стратегічно вигідні Кремлеві. А можливо – і спрогнозовані та сплановані там.

Не треба бути великим аналітиком, щоби провести чітку паралель: кожен зірваний чи відтермінований договір, що мав би посилити українську ППО, як це сталося з літаками L-159, – в інтересах Москви. Не будемо забувати і про те, що розкол Західної єдності, послаблення ЄС, НАТО було і є однією з цілей гібридної російської агресії, що триває нині в центрі Європи.

Тому чеський політичний скандал – не лише про внутрішні проблеми, а й про гібридну агресію РФ, що має всі шанси за таких умов просуватися та завдавати болючих ударів, хоч і опосередкованих, демократіям та єдності.

Посилення впливу Росії на просторах ЄС Кремлеві потрібне в першу чергу з огляду на те, що таким чином РФ намагається не лише розширити свій вплив у Європі, а й далі рухатися для досягнення власних цілей щодо знищення європейських демократій, руйнування існуючих геополітичних стандартів.

Але не варто забувати, вирішуючи свої власні проблеми та просуваючи партійні пріоритети, про те, що Європа була і залишається територією права та свободи, загальнолюдських цінностей, а не споживацьких вимірів чи потреб.

Тарас Попович, журналіст, правозахисник

На заглавному фото - автор празького муралу Дмитро Прошкін, відомий під псевдонімом ChemiS. Фото David Malik - CNCenter AS