Не за сценарієм Кремля
Вашингтон переходить у режим стратегічної готовності та готується до сценарію, який може ой як не сподобатися Кремлю
У Вашингтоні нарешті відреагували на черговий цинічний теракт РФ поблизу кордонів НАТО з застосуванням «Орєшніка», підкресливши, що такі масовані удари РФ підривають мирні ініціативи адміністрації Трампа та загрожують розширенням війни.
Так, під час екстреного засідання Ради Безпеки, скликаного на вимогу України після масштабного російського удару, заступниця посла США в ООН Т.Брюс, коментуючи ситуацію, заявила, що це небезпечна та незрозуміла ескалація, відповідальність за яку несе Москва. Очевидно, йдеться про тенденцію до посилення атак у момент, коли адміністрація президента Д.Трампа намагається всіляко сприяти та просувати мирні перемовини. Брюс окремо наголосила на запуску Росією балістичної ракети «Орєшнік», здатної нести ядерний заряд, поблизу кордону України з Польщею, країною-членом НАТО. За її словами, США також засуджують посилення атак на енергетичну та цивільну інфраструктуру України і висловлюють жаль через вражаючу кількість жертв.
Нагадаємо, що минулого тижня Росія здійснила масований нічний обстріл, застосувавши сотні дронів і десятки ракет, зокрема гіперзвуковий "Орєшнік", який Москва використала вдруге. Західні дипломати розцінили це як сигнал і попередження союзникам України по НАТО.
На жаль, подібні обстріли росіянами цивільної інфраструктури, мирних українців не припиняються ні на день, демонструючи справжні наміри і цілі Путіна та його прибічників: повне знищення України як держави, справжній геноцид цивільного населення, до якого у ці січневі дні Кремль додав ще й геноцид холодом.
Примітно, що і масована атака з застосуванням путінського «Орєшніка», і подальша ескалація війни та посилення терору відбувається на фоні довгоочікуваного прогресу у переговорах між Україною та її союзниками щодо гарантій безпеки у разі мирної угоди, де ключова роль все ж відведена Вашингтону.
Згадаємо, що це вже другий випадок за час повномасштабної російсько-української війни, коли Москва застосувала ракети типу «Орєшнік». Такого удару росіяни завдавали раніше по Дніпру, тепер вибір кремлівських терористів випав на Захід України, поблизу кордону з Польщею, яка є членом ЄС і НАТО. Очевидний висновок із цього полягає в тому, що Путін таким чином надсилає сигнал у першу чергу європейським лідерам, які підтримують Україну у цьому кривавому протистоянні та активно сприяють досягненню прогресу в можливому мирному врегулюванні.
Тож, нічого нового ми тут не побачили і не почули, лише традиційний кремлівський шантаж та погрози. Варто згадати, що рік тому РФ проголосувала за резолюцію Радбезу ООН, яка закликала до припинення війни, але насправді ніякого припинення не відбулося, швидше – абсолютно навпаки.
Росія перманентно вдається до методів погрожування та нагадування світові про те, що має в своєму арсеналі ядерну зброю, впродовж усього періоду повномасштабної війни в Україні. Очевидно, що російський шантаж та терор триватимуть і далі, бо це один із головних важелів тиску не лише на Україну, а й на світову спільноту.
Але й до погроз можна ставитися по-різному, наприклад, не лякаючись та шукаючи шляхи порозуміння на умовах агресора, а навпаки – посилюючи тиск та санкції. Саме таку мову розуміє Путін. А ось, коли в Кремлі відчувають слабинку та з’являються спроби задобрити агресора, то, як бачимо, терор посилюється і в хід ідуть навіть «Орєшніки».
Своєю чергою можемо говорити і про своєрідний сигнал для Трампа про те, що в Москві розізлилися після захоплення США російського нафтового танкера та заяв американського президента про підтримку жорстких санкцій проти РФ. Фактично навіть не сигнал, а погрозу про те, щоб американський президент і не думав узгоджувати якісь умови миру з Україною та ЄС, а діяв на умовах та в інтересах Кремля.
Натомість такий відчайдушний та цинічний кремлівський крок, як удар «Орєшніком» поблизу кордонів НАТО, можемо розглядати й з іншої точки зору: своїми діями Путін фактично зруйнував свій останній шанс завершити війну через мирні угоди.
Уся ця вистава про нібито атаку дронів на резиденцію кремлівського очільника була розрахована навіть не на внутрішнє споживання, а на «імпорт», до того ж, користуючись тією ж театральною термінологією, зазначимо, що головний, а, можливо, і єдиний бажаний глядач цього дійства – Трамп. Логіка такого підходу – цілком зрозуміла: Кремль усіма засобами прагне залучити та переконати США, що діє у відповідь на нібито українську ескалацію. Але чи варто було розраховувати на те, що цьому повірять й у Вашингтоні, й у ЄС?
Кремлівська схема, як бачимо, не спрацювала. Та й не могла спрацювати, бо подібні удари не можуть бути результатом якогось імпульсивного бачення та реакції, це – заздалегідь сплановані дії, що підтверджують висновки аналітиків розвідок США та НАТО.
Тому своїми ж діями Путін фактично позбавив себе можливості дипломатичного рішення та виходу, вдавшись до посилення погроз та ескалації. Цілком демонстративним висновком та баченням подальшого розвитку подій є рішення США збільшити випуск Tomahawk, і йдеться тут не лише про потенційне подальше посилення обороноздатності України. Це ще й сигнал для Москви про те, що Вашингтон переходить у режим стратегічної готовності та готується до сценарію, який може ой як не сподобатися Кремлю.
Тарас Попович, журналіст, правозахисник