У зоні особливої уваги

Для країн Балтії російські провокації упродовж останнього часу стали реальністю. Про що це свідчить

Схоже, Європа готується до нової хвилі російської гібридної війни, де критично важлива інфраструктура Балтійського моря стає чи не найпривабливішою мішенню для забаганок Кремля. Початок року ознаменувався одним з таких інцидентів – пошкодженням волоконно-оптичного кабелю в Балтійському морі, що пролягає між Литвою та Латвією, неподалік порту міста Лієпая. Про це повідомили відповідні служби, зокрема і прем’єр-міністерка Латвії Е. Сіліня, наголосивши, що на загальну ситуацію це не вплинуло, хоча пошкоджений підводний кабель є одним з елементів критичної інфраструктури обох країн, що забезпечує інтернет-зв’язок споживачів з іншими скандинавськими країнами.

Відомо, що за фактом пошкодження кабелю розпочато кримінальний процес, а поліція розглядає версію можливого умисного пошкодження мережі. І це далеко не перший і не єдиний подібний випадок, швидше навпаки – стала традиція, що продовжила серію тривожних інцидентів у Балтійському морі, де раніше вже зазнавали пошкодження і підводні телекомунікаційні кабелі, і енергетичні з’єднання, і газопроводи.

І ця тенденція, як бачимо, триває, на жаль, уже не перший рік. Зокрема, у листопаді 2024 року фінська влада заявляла про пошкодження підводного телекомунікаційного кабелю, що пролягає через Балтійське море між Фінляндією та Німеччиною, тоді ж було зафіксовано обрив, що виник між Литвою та Швецією. Кінець минулого року також було позначено інцидентами з розривами кабелю на інтернет-лінії між Швецією та Фінляндією. У різдвяний час, 25 грудня, фінський національний оператор електромереж заявив про пошкодження підводного електрокабелю Estlink-2, що поєднує Фінляндію та Естонію, а вже під самий новий рік, 31 грудня, фінська поліція затримала судно, яке підозрюють у пошкодженні підводного телекомунікаційного кабелю, і прямувало воно, як не дивно, з РФ. Перефразовуючи російських пропагандистів, можемо теж запитати, чи вірите ви у випадковість? Однозначної відповіді тут не буде, і поки триває розслідування, в ЄС та НАТО розділяють думку про те, що за цими аваріями, а можливо, і спланованими провокаціями стоїть Москва.

Тож, як бачимо, подібні випадки з пошкодженням кабелю, як це сталося на початку року біля берегів Латвії, схоже, стають нормою, а не випадковістю. І це черговий серйозний сигнал і для країн Балтії, і для ЄС загалом, що цілком реально демонструє усю вразливість критичної цифрової інфраструктури, без стабільності якої не може бути надійного забезпечення, функціонування інституцій окремих держав і єдиного цифрового простору ЄС. Очевидно, Кремль вважає таку практику своєрідним елементом гібридної агресії проти Європи, тестуючи її спроможність, рівень безпеки країн і регіону загалом. Водночас це вкотре переконує в тому, що РФ не має наміру зупиняти агресію, а відверто продовжує свою тактику терору, розширивши її межі і простори – і географічні, і часові.

Для країн Балтії черговий інцидент став підтвердженням стратегії на першочерговість посилення захисту, а не просто реагування на випадки порушень чи провокацій. Очевидно, що важливо не лише реагувати на наслідки, а й запобігати їм, створивши систему раннього відстеження, попередження та спільного розслідування. Це допоможе зменшити ризики, підвищити стійкість та спроможності об’єднаного європейського простору проти нових гібридних загроз. Тому цілком очікувано країни НАТО посилили контроль території та ситуації, зокрема запустивши місію «Балтійський вартовий», основна мета якої – патрулювання найважливіших районів Балтійського моря задля посилення охорони підводної інфраструктури.

Про те, що Росія залишається основною загрозою європейській безпеці, здається, сумнівів немає вже ні в кого, хіба що прихильники Путіна відстоюють інші позиції, продиктовані у Кремлі. Про це свідчать не тільки приховані гібридні атаки з боку Кремля, а цілком реальні інциденти, що відбуваються у безпосередній близькості та, відповідно, у зоні посиленої уваги країни-агресорки РФ.

Зокрема, для країн Балтії російські провокації впродовж останнього часу стали реальністю, і мова не лише про порушення територіальних вод кораблями РФ, а й про ось такі інциденти, що можуть вплинути на загальну цифрову безпеку регіону. Це зумовлено тим чинником, що Балтійське море є важливим морським шляхом та торговим коридором для Європи, а трубопроводи та кабелі в його водах мають вирішальне значення для енергопостачання Європи, з’єднуючи країни Балтії з мережею Північної Європи. Не варто забувати і про те, що всі країни Балтійського моря, окрім РФ, віднедавна стали членами НАТО. Росія ж тепер контролює лише 7 відсотків узбережжя Балтійського моря, на противагу колишнім майже 50 відсоткам за часів СРСР. Очевидно, намагаючись відновити омріяні позиції, Кремль не зупиниться, а продовжить тактику гібридних провокацій, шантажу чи цілком реальних диверсій. Тому країнам ЄС доводиться готуватися до довготривалої конфронтації з РФ, а акваторія Балтійського моря може стати новою гарячою точкою на мапі Європи.

Як бачимо, російська політика гібридної експансії в Європі має системний і скоординований характер і використовує весь доступний інструментарій гібридного впливу, починаючи від нав’язливої пропаганди переваг «руского міра» і закінчуючи безпосереднім шантажем, погрозами, терором чи навіть реальною війною, як це сталося у лютому 2022 в Україні. Очевидно, що Росія розглядає гібридну війну як безперервний процес, а традиційні способи забезпечення національної та міжнародної безпеки не здатні впоратися з новими викликами. Тому для країн, що межують з РФ, та й для всієї Європи життєво важливо, щоб Україна залишалася незалежною, далі відстоювала кордони й захищала Європу від російської агресії. Це аксіома, що не потребує доведення, і, сподіваємося, це чітко усвідомлюють усі, хто впливає на майбутнє рішення щодо мирного урегулювання війни, яка триває вже майже чотири роки в самісінькому серці Європи.

Тарас Попович, журналіст, правозахисник

Фото: lithuaniantribune