Україна - Польща: «Скресла крига» під кінець складного року
Деталі й результати офіційного візиту Володимира Зеленського до Варшави
Візит Зеленського до Польщі був доволі насиченим за порядком денним і за отриманими сигналами.
Під час одноденного візиту Глава держави зустрівся з усім керівництвом Польщі – президентом, прем’єр-міністром, маршалками Сейму та Сенату, а також – українськими волонтерами. У Варшаві він вручив нагороду «Золоте серце» засновниці фонду Uniters Галині Андрушков, яка зі своїми «суперельфами» вже понад десять років допомагає українським дітям, які втратили батьків на фронті, українським біженцям у Варшаві, але у першу чергу – українським військовим на фронті.
КЛЮЧОВА РОЗМОВА
Ключовим за важливістю пунктом програми була зустріч з нещодавно обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Саме він у нинішній системі влади Польщі має найбільш критичний погляд на відносини з Україною, що сповна можна було відчути у перші місяці його президентства – починаючи з накладення вето на закон про допомогу українським біженцям і закінчуючи небажанням їхати до Києва на запрошення Зеленського.
Однак президентська частина візиту виявилась доволі конструктивною попри побоювання, що Навроцький може продемонструвати жорстку лінію у контактах із Зеленським. Варто особливо підкреслити: польська сторона, хоч і не мусила, вирішила надати візиту особливої ваги і запропонувала зробила його офіційним. Тож Зеленський став перший іноземним лідером, якого Навроцький прийняв у президентському палаці з усіма почестями: червоною доріжкою, почесною вартою, участю дипкорпусу. Українська сторона помітила: Зеленський декілька разів згадав про це під час візиту, дякуючи Навроцькому та його команді.
Зустріч двох президентів була наповнена цікавими жестами і сигналами.
Їхня розмова віч-на-віч тривала значно довше, ніж це було заплановано. Під час зустрічі Навроцький символічно вручив Президентові України два томи публікації Інституту нацпам’яті Польщі про історичні дослідження злочинів на Волині. Навроцький хотів цим показати, що для нього, як для колишнього голови цього Інституту, розв’язання cкладних історичних питань, зокрема надання нових дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи в Україні, мають пріоритетне значення. Українська сторона це також дуже добре усвідомлює, свідченням чого була присутність делегацій у президентському палаці керівників інститутів нацпам’яті України і Польщі Олександра Алфьорова і Кароля Полейовського.
Спілкування президентів із журналістами відбувалося на тлі картини відомого польського майстра батального живопису Войцєха Коссака, на якій Тадеуш Костюшко веде свої війська у наступ на російські позиції. Власне, це був польський месидж до росіян, які, безумовно, також слідкували за перебігом візиту в очікуванні гарних новин для себе: «І не сподівайтеся, ми з українцями разом проти вас і вашої імперської політики».
Саме це підтвердив на початку зустрічі зі ЗМІ й сам Навроцький.
«Сьогоднішній візит Володимира Зеленського – це гарна новина для Варшави, Києва та всього регіону, але погана новина для Російської Федерації. Він доводить, що країни регіону єдині у стратегічних питаннях», - наголосив польський лідер.
Проте в його виступі, як і очікувалося, не забракло й «батога» у напрямку України. Навроцький підкреслив, що у поляків складається враження, що «польські зусилля та багатогранна допомога не були належним чином сприйняті та оцінені» (з боку України, – ред.), зауваживши, що це також було предметом його розмови із Зеленським.
Тут варто зауважити, що у Польщі серед політиків та експертному середовищі доволі поширеним є погляд, що Україна недооцінює роль і значення Польщі, адже у своїй зовнішній політиці серед європейських партнерів Київ робить ставку на Берлін, Лондон чи Париж. Тим не менше, у Польщі також непоодинокою є думка, що не лише українці повинні дякувати полякам, але й навпаки. Після цієї заяви Навроцького у польських соцмережах упродовж вихідних прокотився флешмоб, у межах якого поляки перераховували, за що вони сьогодні також дякують українцям: наприклад, за мирне небо над головою; за час, який Україна дає Польщі на підготовку до відбиття ймовірної агресії; за посилення присутності союзницьких військ у Польщі. Водночас Зеленський багато разів дякував у ході візиту польському народові та владі країни за допомогу, підкреслюючи, зокрема, роль і значення хабу Жешув-Ясьонка. Дуже тепло, зі вдячністю Президент України висловився також і про експрезидента Польщі Анджея Дуду, наголошуючи, що вони разом пройшли «довгий щлях».
«Це був наш досвід з паном президентом Анджеєм Дудою, і я ніколи не забуду, що він для нас зробив, я ніколи не забуду і ніколи не зраджу нашу дружбу», – підкреслив Зеленський в інтерв’ю польським ЗМІ.
ЧЕРГОВИЙ ВІЗИТ І НЕСПОДІВАНА ПРОПОЗИЦІЯ
Дещо неочікуваним ньюсмейкером під час візиту Зеленського до Варшави став маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий. За результатами зустрічі з Президентом України він повідомив, що запропонував українському лідеру виступити у польському парламенті, на що той погодився, і зараз узгоджуватиметься дата візиту.
Чажастий, який лише в листопаді очолив нижню палату польського парламенту, також поінформував, що він прийняв запрошення приїхати з візитом до Києва на четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в лютому наступного року і виступити у Верховній Раді. Новий маршалок Сейму також поінформував, що польський законодавчий орган вийшов з ініціативою до української сторони надати Києву «правову і логістичну» підтримку у проведенні майбутніх виборів. Він зазначив, що Польща має відповідних фахівців й експертизу, а в європейських країнах проживають мільйони українців, які повинні мати право віддати свій голос на президентських чи парламентських виборах.
Останнім пунктом візиту Зеленського до Варшави була зустріч з главою польського уряду Дональдом Туском, який незадовго до цього повернувся з Брюсселя, де вирішувалася доля фінансової підтримки Євросоюзом України на наступні два роки. Ще перебуваючи у Бельгії, Туск зауважив журналістам, що, можливо, затримається на саміті Євроради, але Зеленський пообіцяв його дочекатися у Варшаві.
Попри відсутність у програмі пункту про зустрічі Зеленського і Туска із ЗМІ, вони усе ж виступили з короткими заявами. Під час брифінгу глава польського уряду чітко підкреслив, що українці і поляки є союзниками: Україна бореться на фронті, а Польща з усіх сил підтримує її.
«Ми повинні з мудрістю думати про наше спільне майбутнє. Але воно має ґрунтуватися на взаємній повазі та взаємній дружбі», – підкреслив Туск, додаючи, що кожна сторона тут має виконати своє домашнє завдання.
Він наголосив, що ніхто не може поставити під сумнів «великий спільний інтерес двох гордих народів»: незалежність України та Польщі, безпечну Європу, розуміючи, хто є їхнім спільним ворогом.
Зеленський також висловив сподівання, що цей візит «відкриває нову й іще більш вагому сторінку» в українсько-польських відносинах.
Утім, не всім до вподоби був візит Зеленського до Варшави. Націоналістична «Конфедерація» разом з одним із її лідерів Славоміром Ментценом розгорнула перед Сеймом антиукраїнські плакати, зокрема, вимагаючи, щоб Україна повернула Польщі 100 млрд злотих допомоги, які Варшава надала Києву. Ця партія будує свій політичний капітал на антиукраїнських емоціях, а візит Президента України був хорошою нагодою продемонструвати це.
Візит Зеленського до Варшави не був переломним, обійшовся без підписання угод чи меморандумів, проте він надав дуже важливий політичний імпульс для розвитку двосторонніх взаємин на найближчу перспективу. Зеленський встановив безпосередній контакт із Навроцьким, і можна сподіватися, що у відносинах між ними певним чином «скресла крига».
Україна і Польща входять у Новий рік зі взаємними позитивними емоціями для розвитку двосторонніх відносин. Водночас варто констатувати: зустрічатися на найвищому рівні потрібно частіше. Це формує хорошу атмосферу для відносин Києва і Варшави, не дозволяє випускати з поля зору те, що для країн є найважливішим, і дає розуміння, як можна розв’язати наявні проблеми. Попередній візит Президента України до Польщі відбувся 11 місяців тому. Це надто великий проміжок часу, зважаючи на те, що йдеться про сусідні країни, які мають величезну кількість спільних інтересів, спільний кордон у понад півтисячі кілометрів і все ще значну кількість невирішених проблем, хоча б у площині прикордонної співпраці чи складного минулого.
Українцям і полякам потрібно дружити, якщо не між собою (у випадку якщо хтось матиме такі застереження), то хоча б разом проти третього: того, хто хоче знищити спершу одну державу, а пізніше іншу.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Офіс Президента