Рік членства України в МКС, який став складним для Римського статуту
Про що говорили на Асамблеї Міжнародного кримінального суду
У нідерландській Гаазі з 1 до 6 грудня відбулася 24-та сесія Асамблеї держав-учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).
Україна вперше виступила на Асамблеї вже в новому статусі, як держава-учасниця.
Після завершення всіх необхідних процедур Україна стала 125-ю країною, що приєдналася до Римського статуту, і з 1 січня 2025 року офіційно отримала всі права та повноваження повноправного члена МКС.
Це історичний крок, який не лише інституційно закріплює участь України в системі міжнародного кримінального правосуддя, але й суттєво посилює можливості в питаннях міжнародної відповідальності за тяжкі злочини, скоєні під час російської збройної агресії.
Варто зазначити, що з моменту набуття повноправного членства Україна отримала право голосувати на Асамблеї держав-учасниць Римського статуту; може брати участь в ухваленні рішень, що визначають діяльність Міжнародного кримінального суду; має змогу висувати кандидатів на ключові посади у структурах МКС; долучається до обговорення й формування міжнародної політики у сфері кримінального правосуддя; отримує додаткові інструменти для захисту прав потерпілих та зміцнення міжнародної коаліції, спрямованої на притягнення Росії до відповідальності.
ШІСТЬ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ ТА ПІДТРИМКА ПОСТРАЖДАЛИХ
Україна вже багато років співпрацює з Міжнародним кримінальним судом та передавала йому докази воєнних злочинів. З березня 2022 року МКС проводить незалежне розслідування злочинів, скоєних Росією на території України.
Суд видав перші ордери на арешт представників російського політичного й військового керівництва, зокрема Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової (уповноваженої РФ з прав дитини) за підозрою у воєнному злочині – незаконній депортації та переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії. Це сталося 17 березня 2023 року, і це перший випадок, коли МКС видав ордер на арешт глави держави-постійного члена Радбезу ООН.
Хоча Росія не є учасником МКС, але ордери діють, Путін та Львова-Бєлова потенційно можуть бути заарештовані в країнах, які визнають юрисдикцію МКС.
Міжнародний кримінальний суд також підтвердив, що ордери на арешт громадян Росії, звинувачених у воєнних злочинах в Україні, залишаються чинними, навіть якщо в рамках мирних переговорів під егідою США буде ухвалена всеосяжна амністія.
Посол України в Нідерландах Андрій Костін зазначив, що вже маємо шість ордерів на арешт керівних осіб держави-агресора.
В ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі Костін також заявив, що для нього є великою честю вперше представляти Україну на Асамблеї держав-учасниць Римського статуту МКС, та наголосив, що міжнародні злочини мають бути покарані.
«Це велика честь – представляти Україну як повноцінного члена Римського статуту, який об'єднує країни, що розуміють: міжнародні злочини мають бути покарані, де б вони не були вчинені. І це абсолютно логічний крок нашої держави, яка вже співпрацювала протягом років з Міжнародним кримінальним судом. Завдяки цій співпраці ми вже маємо шість ордерів на арешт щодо представників найвищого політичного та військового керівництва держави-агресора (Росії, – ред.). Дуже важливо, що ми зараз відчуваємо підтримку з боку інших країн. І мені було дуже приємно кожного разу чути у виступах колег з інших держав вітання на адресу України, яка є тепер повноцінним, повноправним членом. Це також дає нам можливість брати безпосередню участь в ухваленні рішень, що стосуються подальшої діяльності Міжнародного кримінального суду», – зазначив він.
Костін так оцінює стан справ у МКС: «Міжнародний кримінальний суд перебуває нині в непростій ситуації: є санкції проти суддів та прокурорів, тривають певні внутрішні розслідування. І, безумовно, об’єднання зусиль задля захисту незалежності та спроможності Міжнародного кримінального суду є вкрай важливим, щоб увесь світ розумів – інституція працює та залишається ефективною. По-друге, це дуже важливий сигнал для постраждалих від міжнародних злочинів як в Україні, так і в інших країнах світу, – що окрім національних систем розслідування та притягнення до відповідальності існує міжнародна незалежна інституція, яка здатна притягувати до відповідальності не лише тих, хто безпосередньо вчиняє міжнародні злочини, а й тих, хто віддає злочинні накази. Ефективність цієї інституції є ключовою також для запобігання поширенню міжнародних злочинів у майбутньому. Адже будь-який інструмент чи механізм притягнення до відповідальності завжди має превентивну роль».
Посол звернув увагу й на випадки, коли окремі держави-члени не виконували своїх зобов’язань щодо арешту розшукуваних осіб, та наголосив на важливості ухвалених Асамблеєю резолюцій, які підтверджують незалежність Суду та обов’язковість виконання ордерів.
«Ми обговорювали питання необхідності неухильного виконання ордерів на арешт, які видає Міжнародний кримінальний суд. Уже були випадки, коли країни-учасниці Римського статуту не виконували своїх зобов’язань щодо арешту осіб, розшукуваних МКС. Інституція має працювати ефективно та незалежно», – наголосив Костін.
Він також зазначив, що Україна організувала низку заходів і взяла участь у багатьох тематичних дискусіях, що відбувалися на полях Асамблеї.
«На полях Асамблеї завжди відбувається дуже багато заходів, і Україна організувала кілька з них. Ми також долучалися до заходів, організованих Нідерландами, Південною Кореєю, Канадою, Францією та неурядовими організаціями. Це додаткова можливість донести нашу позицію про те, що ми не можемо допустити безкарності – і щодо злочинів, які Росія чинить проти України та українців, і щодо будь-яких інших міжнародних злочинів, що, на жаль, здійснюються в інших куточках світу», – розповів посол.
Костін зазначив, що на проведених заходах обговорювали, зокрема, підтримку постраждалих від воєнних злочинів.
«Україна зробила на цьому шляху дуже багато. Адже робота з постраждалими від міжнародних злочинів – це складне, але необхідне завдання не лише для правоохоронної системи, а й для всього суспільства, яке переживає глибоку травму, враховуючи масштаб і різноманітність міжнародних злочинів, що їх чинить Росія».
Керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора Вероніка Плотнікова зазначила, що участь української делегації на цьогорічній сесії Асамблеї уже в статусі держави, яка офіційно приєдналася до Статуту, суттєво розширила можливості для представлення голосу українських потерпілих на міжнародній арені.
«Країна, яка власною кров’ю відстоює ті цінності, що лежать в основі міжнародного правосуддя, завжди мала право говорити. Ми ніколи не відчували себе безпорадними. Набагато більше важить для нас можливість запропонувати власний досвід і мати ще один надважливий майданчик, на якому можуть бути почуті потреби українських потерпілих від міжнародних злочинів. Тож сьогодні ми вкотре фокусуємося на важливості політик, орієнтованих на потерпілих», – наголосила Плотнікова.
За її словами, «очікування від міжнародних інституцій, зокрема від Міжнародного кримінального суду, є високими, навіть в умовах турбулентності, яку ми спостерігаємо тепер».
Вона зазначила, що в умовах швидких глобальних змін особливо важливо залишатися вірними фундаментальним демократичним цінностям та правам людини. Саме практичні кроки й чітке відстоювання міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду, дають змогу цим цінностям не бути декларативними.
«Сьогодні ми говорили разом із колегами насамперед про потерпілих. Та спершу формували майданчик для їх голосів. Це потерпілі від російської агресії, цивільні, яких тримали в ув'язненні за їхню проукраїнську позицію. Ці люди мають бути більш видимими. І визнаємо, що без голосів та позицій потерпілих досягнення будь-якого миру не буде справедливим», – зазначила Плотнікова.
ЖАХИ РОСІЙСЬКОЇ В’ЯЗНИЦІ ЧЕРЕЗ VR-ОКУЛЯРИ
Тож багато уваги було приділено потерпілим від російської агресії, зокрема цивільним, які перебували в ув’язненні за проукраїнську позицію.
На заході в рамках сесії Асамблеї, присвяченому питанням досягнення правосуддя для України, учасники отримали особливу можливість – через VR-окуляри пережити атмосферу російської вʼязниці, де незаконно утримують українців. Це дало змогу на власному досвіді відчути страх, ізоляцію та безпорадність, що переживають люди, позбавлені свободи лише за свою проукраїнську позицію.
«В якийсь момент ми зрозуміли, що дуже мало людей, спроможних на такий високий рівень емпатії, щоб з розповіді повноцінно зрозуміти, що таке незаконне утримання в Росії, які тортури переживають невинні люди. Зрозуміти, що катування – це не тільки фізичне побиття. Хоча це найпоширеніша практика, 88 відсотків цивільних з останнього офіційного обміну, з якими нам вдалося поговорити, зазначають, що їх били. Тож ми хотіли донести це людям. І камера, яку можна побачити віртуально, – це ще не найгірша кімната», – сказала в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі менеджерка з комунікацій і зв'язків з медіа української правозахисної громадської організації «Медійна ініціатива за права людини» Анастасія Лоза.
За її словами, українцеві Сергію Офіцерову, цивільному, викраденому в Херсоні та нині утримуваному в нелюдських умовах на території РФ, вдалося передати свої малюнки, на яких він зобразив жахливі умови перебування в неволі.
«Сергія утримують уже понад три з половиною роки. Спершу російська сторона навіть не визнавала факту його викрадення – родина два місяці не знала, що з ним і де він. Тепер його судять за звинуваченнями у нібито “міжнародному тероризмі”. Попри це, Сергію вдалося передати батькові на підконтрольну Україні територію кілька своїх малюнків. Ми використали ці ескізи як основу для створення віртуальної камери, вони інтегровані всередину VR-простору. Відеотур також показує найпоширеніші методи катувань, які застосовують до цивільних: від примусу зрізати татуювання до щоденного прослуховування російського гімну. Ми добре розуміємо, що відбувається з людьми в цих місцях несвободи: від початку повномасштабного вторгнення ми поспілкувалися з більш ніж 700 звільненими цивільними та військовополоненими», – розповіла Лоза.
Вона зазначила, що в Гаазі на такий віртуальний досвід люди реагують по-різному.
«По-різному реагують. Була в нас жіночка, яка розплакалася. Звісно, що ми попереджаємо, що цей досвід може травмувати і що людям з хиткою психікою або надто чутливим краще цього не робити», – сказала представниця української правозахисної організації.
Посол Нідерландів з прав людини Вім Гертс також за допомогою VR-окулярів побачив умови, у яких утримують українських цивільних та військовополонених.
«Те, що відбувається в Україні, – абсолютно жахливо і суперечить усьому, що стосується людської гідності. І це триває надто довго. Нідерланди разом із багатьма іншими партнерами дуже рішуче налаштовані зробити все, щоб це закінчилося і щоб винні в цих жахливих воєнних злочинах відповіли за це. Ми не здамося. Ми будемо поруч стільки, скільки потрібно, і робитимемо все, що потрібно. Адже так багато невинних життів було втрачено, так багато злочинів було скоєно і досі скоюється щодня. Тож ми дуже мотивовані та дуже віддані тому, щоб довести справу до кінця попри все», – сказав він у коментарі Укрінформу.
За словами дипломата, те, що він побачив усередині камер, де утримували людей, – надзвичайно принизливо.
«Я довідався те, чого раніше не знав, наприклад, що українців в утриманні змушують самостійно видаляти свої татуювання – це жахлива річ, яку людям наказують робити. І ще одне, про що я чув і раніше: їх змушують співати російський гімн, і це дуже принизливо. Це російська тактика, яку там застосовують щодня. Ми не можемо цього прийняти. І саме тому, знову ж таки, ми будемо поруч стільки, скільки потрібно, щоб забезпечити справедливість, а також підтримати процес зцілення, який буде необхідний, адже так багато людей зазнали травм», – наголосив він.
ГОЛОВНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ МКС У 2025 РОЦІ
Під час 24-ї сесії Асамблеї цього року увага держав-учасниць, міжнародних організацій та представників громадянського суспільства була зосереджена на головних викликах, які сьогодні стоять перед системою МКС.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) тепер стикається з низкою серйозних труднощів і викликів. Зокрема, США запровадили санкції проти МКС та певних його посадовців, що створює додаткові труднощі для роботи Суду, загрожує незалежності його інституцій та ускладнює співпрацю з міжнародними партнерами.
Крім того, тривають внутрішні розслідування діяльності певних співробітників, що додає додаткового навантаження на роботу Суду.
Голова Асамблеї Пайві Каукоранта на відкритті 24-ї сесії зазначила, що 2025 рік був непростим для МКС.
«2025 рік був складним для Суду та Римського статуту. Важливо, щоб ми солідарно підтримували Суд і його посадових осіб. Асамблея держав-учасниць далі працює на підтримку Суду та на захист принципів і цінностей, закріплених у Римському статуті, пам’ятаючи, що міжнародна справедливість не лише можлива – вона необхідна», – сказала Каукоранта.
Своєю чергою суддя Томоко Акане, яка є президенткою Міжнародного кримінального суду, наголосила, що «досягнення Суду цього року говорять самі за себе. Перед лицем безпрецедентного обсягу роботи, атак і тиску проти нього Суд діє швидко й ефективно на всіх стадіях провадження», – сказала вона.
«Ми маємо пам’ятати, що працюємо заради спільної справи – великої, хоч і не завжди видимої. Ми повинні далі працювати задля цієї справи, давати людству надію і творити справедливіший світ, вільний від звірств, де майбутні покоління співіснуватимуть у мирі», – додала вона.
Ірина Драбок, Гаага
Фото: Ірина Драбок, МІПЛ