День виборів у Нідерландах: куди рухається країна та як це вплине на Україну
Чи залишиться незмінним проукраїнський курс?
Сьогодні, 29 жовтня, у Нідерландах стартували дострокові парламентські вибори.
Менш як рік – саме стільки проіснували коаліція та уряд на чолі з Діком Схоофом після попередніх виборів у Нідерландах. У червні 2025 року коаліційний уряд Нідерландів розпався, що призвело до оголошення позачергових парламентських виборів.
Вибори та післявиборча коаліціада мають стати непростим випробуванням для Нідерландів. У нижній палаті парламенту 150 місць, тому коаліція повинна контролювати принаймні 76 із них. Для формування коаліції після виборів знадобляться щонайменше три партії, тож це може бути тривалий процес.
Отже, який напрямок обирають Нідерланди і які наслідки це може мати для України?
МАЙБУТНІЙ КУРС КРАЇНИ ТА БОРОТЬБА ЗА КОАЛІЦІЮ
Виборчі дільниці в Нідерландах відкрилися о 07:30 та працюватимуть до 21:00 за місцевим часом.
Голосують громадяни, яким виповнилося 18 років. Для участі у виборах було зареєстровано 27 партій.
За даними передвиборчих опитувань, жодна партія не зможе самостійно отримати більшість місць, необхідну для формування уряду. Різниця в рівні підтримки між ключовими політичними силами – мінімальна. Отже, щонайменше чотири партії мають шанси вийти в лідери на виборах: ультраправа Партія свободи (PVV), GL-PvdA (Зелені ліві та Трудова партія), Християнсько-демократичний заклик (CDA) та нідерландська соціал-ліберальна політична партія D66.
«Згідно з останніми опитуваннями, найбільшою партією може стати одна з партій: ультраправа Партія свободи (PVV) Герта Вілдерса, GL-PvdA (Зелені ліві та Трудова партія) Франса Тіммерманса та нідерландська соціал-ліберальна політична партія D66 на чолі з Робом Джеттеном. Християнсько-демократичний заклик (CDA) та Народна партія за свободу та демократію (VVD) трохи відстають від цієї трійки», – сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі нідерландський журналіст і політолог Хьюберт Смейтс.
Він також зазначив, що нідерландська політична культура відома тим, що жодна партія ніколи не має абсолютної більшості в парламенті, а це означає, що після кожних виборів країну чекають довгі коаліційні переговори.
Для формування уряду потрібно щонайменше 76 місць, тобто більшість депутатів нижньої палати. Це змушує політичні сили домовлятися, формуючи коаліцію, – процес, який може тривати від кількох тижнів до багатьох місяців.
Після виборів лідери партій проводять переговори, щоб визначити, хто з ким зможе утворити життєздатну коаліцію. Вони мають узгодити спільну урядову програму, де фіксують компромісні рішення з найважливіших питань – безпеки, економіки, міграції, соціальної політики тощо.
Після цього формується коаліційний кабінет. Зазвичай найбільша партія в коаліції отримує право висунути прем’єр-міністра, тоді як менші делегують своїх кандидатів на посади віцепрем'єрів або міністрів.
«Тож у Нідерландах обирають лише парламент, а вже депутати вирішують, хто очолить уряд. Зазвичай прем’єром стає лідер найбільшої партії в коаліції», – каже нідерландський журналіст і політолог Хьюберт Смейтс.
Однак це не завжди правило. Наприклад, у 2024 році уряд очолив Дік Схооф, який не представляв жодної політичної сили. Він став компромісною фігурою, на яку погодилися партії після того, як не змогли домовитися про кандидатуру з найбільшої партії – PVV (Партії свободи), яку очолює Герт Вілдерс.
Варто зазначити, що до виборів сьогодні призвів розпад урядової коаліції, коли ультраправа PVV (Партія свободи) на чолі з Гертом Вілдерсом вийшла через розбіжності щодо міграційної політики.
Також важливо, що Герт Вілдерс та його PVV (Партія свободи) не вважаються друзями України через їхню непослідовну та суперечливу позицію щодо російської агресії. Протягом багатьох років Вілдерс неодноразово висловлював симпатії до Путіна, критикував політику Європейського Союзу стосовно підтримки України. І хоча після повномасштабного вторгнення Росії він пом’якшив риторику, але неодноразово виступав проти постачання зброї Україні та скептично ставився до фінансової допомоги Україні.
«Я вважаю, що ймовірність того, що Вілдерс стане прем’єр-міністром, досить низька. Йому потрібно здобути сьогодні величезну перемогу. І під “величезною” я маю на увазі, що він повинен перевершити свій попередній результат. Тобто якщо Вілдерс здобуде, скажімо, 40 місць у парламенті, тоді така можливість буде. Але, згідно з останніми опитуваннями, навіть якщо його партія стане найбільшою, то лише з близько 30 місцями – це на 7–10 менше, ніж зараз. Отже, ймовірність того, що Вілдерс стане прем’єром, менша ніж 25%. Це означає, що його двозначна позиція щодо України та Росії не вплине на політику нового уряду. Вілдерс удає, ніби відчуває солідарність з Україною, але насправді до 24 лютого 2022 року він відкрито симпатизував Путіну, критикував так звану русофобію (його термін) і загалом намагався виправдовувати Росію. Крім того, його партнери по попередній коаліції – BBB (Фермерсько-громадянський рух) – також, імовірно, втратять позиції й не потраплять до нового уряду. І хоча ця партія декларує солідарність з Україною, її реальна політика часто залишається непослідовною», – каже нідерландський журналіст і політолог Хьюберт Смейтс.
ПІДТРИМКА УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВІ ПОЛІТИЧНІ СЮРПРИЗИ
За день до виборів, 28 жовтня, міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл прибув із візитом до Києва й повідомив про виділення Україні напередодні зимового періоду додаткової допомоги у розмірі €25 мільйонів, а також оголосив, що його країна прийматиме початковий етап створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Відповідаючи на запитання журналістів про вибори в Нідерландах і їхнє значення для України, він наголосив, що незалежно від результатів голосування підтримка України триватиме.
«Будьте певні, що незалежно від того, яким буде результат виборів (хоча ми бачили багато політичних сил, що піднялися на цьому тлі, і підтримка України часом була нестійкою) ... підтримка України триватиме. Нам також знадобиться певний час, щоб сформувати новий коаліційний уряд, як це зазвичай відбувається в Нідерландах. Але зовнішня політика не може робити пауз. Тому ми й надалі активно підтримуватимемо Україну на кожному етапі нашого політичного процесу, маючи широкий мандат від нашого парламенту. Я в цьому впевнений», – сказав він.
Нідерландський журналіст та політолог Хьюберт Смейтс каже, що країна може отримати «національну коаліцію» – широку політичну угоду між лівими та правими партіями, без чіткого політичного профілю. Це означає, що внутрішня політика може опинитися у глухому куті через численні компроміси, або ключові рішення будуть відкладені.
Водночас є і позитивний бік – зовнішньополітичний курс Нідерландів щодо України залишиться стабільним.
«Отже, це означає, що всі основні внутрішньополітичні питання будуть або “поховані” у компромісах, які втратять реальний зміст, або просто відкладені на потім. Але є і позитивний бік: незалежно від складу майбутнього уряду підтримка України та санкційна політика щодо Росії залишаться на тому ж рівні, що й зараз. У питанні війни Росії проти України між основними партіями існує майже повний консенсус. Так, є великі відмінності у поглядах цих партій щодо ситуації на Близькому Сході, в Ізраїлі та Газі, але в питанні війни Росії проти України панує майже повний консенсус. Отже, головний недолік – це, можливо, подальше “застрягання” нідерландської політики у болоті компромісів, але позитив полягає в тому, що позиція Нідерландів щодо України залишиться стабільною і незмінною», – вважає Смейтс.
Він також зазначив, що хоча, на його думку, позиція Нідерландів щодо війни Росії проти України, найімовірніше, не опиниться під загрозою, однак це не означає, що новий уряд буде стабільним – і саме це спричинює занепокоєння. «Мене турбує, що нестабільний уряд може спробувати відкласти “російське питання” чи інші проблеми на східних кордонах Європи, оскільки політики побоюватимуться пояснювати їх своїм громадянам. Такий уряд не становитиме безпосередньої загрози політичній лояльності Нідерландів до України, але у довгостроковій перспективі може поступово розмити підґрунтя цієї підтримки на рівні суспільних настроїв і громадської думки», – зазначив він.
На його переконання, солідарність із народом України в Нідерландах, безумовно, зберігається, «проте вже не є такою потужною й емоційною, як три роки тому».
«Я можу передбачити, що нідерландська політика у найближчі кілька років буде нестабільною. Проблема дрібних партій у парламенті не в тому, що вони маленькі, – це не страшно. Проблема у тому, що великі партії бояться появи нових малих партій. Вони постійно озираються на них – на ті, які можуть “вистрілити” завтра, отримати кілька неочікуваних місць і стати сенсацією. Тоді всі починають з ними загравати, намагаються їх привабити, підлаштовуються, прикидаються, ніби поділяють їхні погляди», – каже нідерландський журналіст і політолог Хьюберт Смейтс.
Він також звернув увагу на нідерландську проросійську партію FVD (Форум за демократію), яка «може стати сюрпризом на виборах».
«Це, так би мовити, “московська партія”. Єдина політична сила в Нідерландах, яка відкрито прописала у своїй програмі бажання “нормалізувати відносини з Росією”. Усі інші партії, навіть ті, що мають суперечливу позицію щодо України та Росії, не насмілюються бути настільки відвертими. Згідно з останніми опитуваннями, FVD (Форум за демократію) може трохи зміцнити свої позиції – замість трьох отримати чотири, п’ять чи навіть шість місць», – каже Смейтс.
ОНЛАЙН-ПОМІЧНИКИ ДЛЯ ВИБОРЦІВ І РИЗИКИ ШІ
Більшість виборців до останнього залишалися невизначеними щодо свого вибору. Лише 18% заявили, що точно знають, за кого голосуватимуть, тоді як 69% сумнівалися, а 13% ще напередодні виборів не мали жодного уявлення про кандидатів. На цьому фоні фінальні теледебати, які відбулися 28 жовтня, могли в останню хвилину відіграти вирішальну роль у формуванні позиції виборців.
Виборців у Нідерландах насамперед хвилює ситуація всередині країни. Найбільше турбують серйозна житлова криза, питання міграції та проблеми системи охорони здоров’я. Щоб розібратися у передвиборчих програмах і визначитися, за кого віддати голос, багато нідерландців користуються спеціальними онлайн-інструментами, такими як StemWijzer та Кieskompas.
Процес повністю анонімний: користувачі відповідають на близько 30 запитань, після чого система показує, з якими партіями їхні погляди найбільше збігаються. Такий підхід значно спрощує процес вибору і допомагає швидко орієнтуватися серед численних партій. Водночас варто враховувати певні обмеження. Кожне твердження має однакову вагу в підрахунку результатів, що може дещо спотворювати загальну картину. Крім того, не всі запитання однаково важливі для кожного виборця, тому результати варто розглядати як орієнтовні, а не абсолютні.
А от радитися з популярним сьогодні штучним інтелектом (ШІ) щодо виборів у Нідерландах експерти не радять. Фахівці та державні установи застерігають виборців від використання чатботів для визначення політичних уподобань, адже такі інструменти часто дають упереджену або навіть неправдиву інформацію.
Нідерландське управління захисту даних (DPA) попереджає: ШІ-помічники створюють «ненадійні та чітко упереджені» виборчі поради, а чатботи формують дуже спотворене та поляризоване зображення нідерландського політичного ландшафту. Як зазначила заступниця голови відомства Монік Вердьє, чатботи «здаються розумними помічниками, але як інструменти для вибору партії вони часто помиляються».
Політолог Мартін Розема з Університету Твенте додає, що чатботи не лише схильні до помилок, а й непрозорі у формуванні відповідей, що робить їх ненадійним джерелом для ухвалення важливих політичних рішень.
Попри застереження, експерти визнають, що штучний інтелект може бути корисним для аналізу певних тем, пояснення термінів або порівняння позицій партій. Зокрема, платформи на кшталт openverkiezingen.nl використовують ШІ для стислого викладення змісту виборчих програм, що допомагає виборцям швидше орієнтуватися у пропозиціях політичних сил.
Результати виборів стануть відомі вже сьогодні після 21:00 за місцевим часом. За результатами виборів уважно стежать не лише в Нідерландах, адже від того, яка коаліція сформується, залежатиме подальший курс країни у ключових внутрішніх та зовнішньополітичних питаннях, зокрема і щодо підтримки України.
Ірина Драбок, Гаага
Перше фото ANP