Що готує Україні новий політичний сезон у Канаді

Нова сесія парламенту Канади: подолати виклики та зберегти стабільність

Після майже року перерви, викликаної спершу політичною боротьбою, потім відставкою премʼєр-міністра, виборами та, зрештою, тривалими літніми канікулами, 15 вересня в Оттаві розпочинає роботу нова сесія канадського парламенту. Хоча формально депутати нового скликання узялися до виконання своїх обовʼязків у травні, за неповний місяць діяльності вони спромоглися тільки обрати керівництво, сформувати комітети й ухвалити один закон. Тому справжня робота починається лише тепер. Укрінформ поцікавився в експертів, чого варто очікувати Україні від нового політичного сезону Канади.

НОВІ ОБЛИЧЧЯ, СТАРІ ДИЛЕМИ

«Канада традиційно входила до кола найпослідовніших прихильників України, отже питання лише в тому, наскільки новий парламент буде готовий зберігати цю сталість в умовах внутрішніх викликів», – наголошує канадський політолог із університету Карлтона Сара Девіс.

Вибори, що відбулися після відставки Джастіна Трюдо, суттєво оновили склад парламенту: третина депутатів пройшла до нього вперше. Водночас результати голосування суттєво поляризували Палату громад, адже понад 90% мандатів розділили Ліберальна партія Марка Карні та Консервативна партія П’єра Полієва. Жодна з них не має більшості, а отже будь-які рішення все одно потребуватимуть підтримки дрібніших фракцій.

Це створює ґрунт для нестабільності. «Парламент у такому складі приречений на постійні компроміси. Для України це означає, що важливі для вас питання зберігатимуться у порядку денному, але швидкість ухвалення рішень може знизитися», – зазначає директор Інституту міжнародної політики у Торонто Майкл Лоуренс.

АМЕРИКАНСЬКИЙ ФАКТОР

Найпотужнішим зовнішнім викликом для Канади залишаються відносини зі США. Повернення Дональда Трампа у Білий дім загострило торговельні та безпекові суперечності між Оттавою і Вашингтоном. У відповідь уряд Карні зробив ставку на диверсифікацію економіки та зближення з ЄС.

«Для України це шанс: Канада, прагнучи розширити свої ринки, уважніше придивлятиметься до Східної Європи. Це може відкрити двері для нових угод у сфері сільського господарства, енергетики та технологій», – прогнозує економіст Алекс Джерб.

Утім, залежність канадської оборонної політики від США залишатиметься критичною ще довго, а отже будь-які зміни у мінливому Вашингтоні відчуватимуться і в Оттаві.

МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ВІД ЛЮБОВІ ДО НЕНАВИСТІ

Канада десятиліттями вважалася взірцем країни, відкритої до міграції. Але нещодавнє опитування компанії Nanos засвідчило: майже три чверті канадців підтримують скорочення кількості нових іммігрантів.

«Ще кілька років тому канадці були серед найбільш прихильних до міграції народів світу. Тепер маємо протилежну картину», – констатує соціологиня з Монреалю Ізабель Моро.

Це напряму зачіпає українців, які знайшли прихисток у Канаді. Попри те, що в країні було зареєстровано кілька петицій з пропозиціями розробити програми надання українцям дозволу на постійне проживання, шанси на їх схвалення – мінімальні. «Без чіткої програми ми ризикуємо втратити тисячі людей, які вже інтегрувалися у канадське суспільство», – каже Моро.

ВІЙСЬКОВА ПІДТРИМКА: ВІД БТРів ДО МІСІЇ UNIFIER

Від початку повномасштабної війни Канада надала Україні військової допомоги на понад 5 млрд доларів США. Лише минулого тижня Оттава оголосила про передачу восьми нових бронетранспортерів, пообіцявши до кінця року відправити ще кілька десятків.

Експерт із безпеки й оборони з університету Оттави Джонатан Кларк підкреслює: «Канада входить у період безпрецедентного переозброєння з часів холодної війни. Для України це означає більше можливостей отримати техніку та зброю, разом із тією, яку Канада поступово зніматиме з озброєння».

Дійсно, міністр оборони Канади Девід Макгінті нещодавно заявив, що до 2030 року Канада планує потроїти оборонні видатки від рівня 2014-го. Йдеться про десятки мільярдів доларів нових щорічних витрат.

Украй актуальним є й питання тренувальної місії UNIFIER, мандат якої спливає у березні 2026 року. У найближчі місяці очікується дискусія щодо її продовження й можливого розширення. Крім того, уряд Карні висловив готовність направити канадських військових для моніторингу можливого майбутнього режиму припинення вогню в Україні. Утім, готовність ще не означає, що рішення ухвалене, тому про деталі говорити передчасно.

ФІНАНСОВА ДОПОМОГА: СТАЛІСТЬ ПОПРИ ЕКОНОМІЮ

Серед усіх держав «Групи семи» Канада виділяє найбільше фінансової допомоги Україні в перерахунку на душу населення. На щастя, урядові програми підтримки Києва стали в Канаді елементом внутрішнього політичного консенсусу.

«Ніхто в Канаді серйозно не ставить під сумнів необхідність фінансово підтримувати Україну. Але бюджетна економія та соціальні потреби всередині країни можуть змусити уряд шукати баланс», – вважає економістка Торонтського університету Лінда Роуз.

Основні суми будуть закладені вже у жовтневому федеральному бюджеті. Обговорення кошторису покаже, наскільки широкою є підтримка України серед депутатів.

САНКЦІЇ ТА КОНФІСКАЦІЯ РОСІЙСЬКИХ АКТИВІВ

Канада залишається серед лідерів й у питанні санкційного тиску на Росію. Її санкційний список – один із найдовших у світі, він містить близько 4000 осіб та організацій. Ще позаминулого року Канада стала першою країною G7, яка розпочала процедуру конфіскації активів російських олігархів. Також триває процес передачі Україні вантажного російського літака, який з лютого 2022 року утримується в аеропорту Торонто. Утім, ці процеси – украй тривалі, і очікувати швидкого ухвалення рішень та отримання цих коштів найближчим часом не слід.

Водночас у парламенті знову планують внести законопроєкт, що дозволяє конфіскувати навіть суверенні активи держав, які грубо порушили міжнародне право.

«Попереднє скликання не встигло ухвалити цей документ через розпуск парламенту. Але тепер у Карні є шанс довести справу до кінця. Навіть якщо у Канаді небагато таких активів, прецедент може надихнути інших союзників», – пояснює Девіс.

ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА: ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Попри внутрішні суперечності, політична підтримка України у Канаді не викликає сумнівів. Особливого значення це набуває на тлі головування Канади у «Групі семи», і до кінця року очікується зустріч міністрів закордонних справ G7, на яку обовʼязково запросять й Україну.

«Незалежно від того, які дебати точитимуться у Вашингтоні, Канада залишатиметься голосом солідарності з Україною. І цей голос звучатиме гучно саме завдяки міжнародним майданчикам», – підкреслює Лоуренс.

Четвертий рік війни зробив тему України менш нагальною у західному порядку денному. Проте Канада лишається лідером серед союзників – і за обсягами матеріальної допомоги, і за активністю політичної підтримки.

«Для мене перемога означає не лише вигнання російських військ з України. Це створення умов для довготривалого миру. І Канада готова сприяти у цьому – від фінансів до політичного супроводу», – заявив минулого року тодішній міністр оборони Біл Блер. Попри перестановки в уряді, ця позиція Канади незмінна.

Історія українсько-канадських відносин переконує: незважаючи на будь-які внутрішні проблеми, Канада не залишить Україну наодинці. Спікер минулого скликання Палати громад Канади якось сказав: «Усі ми трохи українці». Схоже, цей принцип залишиться незмінним і в новому політичному сезоні.

Максим Наливайко, Оттава