Маргус Тсахкна, міністр закордонних справ Естонії

На тлі переговорного процесу щодо укладення перемир’я в російсько-українській війні Естонія послідовно підтримує територіальну цілісність України.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, що обіймає цю посаду з квітня 2023 року, напередодні зустрічі американського президента Трампа та російського очільника Путіна на Алясці нагадав у своїх соцмережах: «Якщо кордони можна змінювати силою, ніхто не може почуватися у безпеці».

Тсахкна послідовно підтримує Україну, зокрема в її праві завдавати удари по території країни-агресора. Про те, як в Естонії бачать можливі гарантії безпеки для України, чи готові естонці надалі підтримувати українців та чому насправді Росія не спроможна досягнути цілей, про які заявив Путін, він розповів Укрінформу.

РОСІЯ СЬОГОДНІ ДАЛІ ВІД СВОЇХ ПОЧАТКОВИХ ЦІЛЕЙ, НІЖ БУЛА НА ПОЧАТКУ ВІЙНИ

- Естонія є членом «Коаліції охочих» і одним із найбільш надійних союзників України. Як ви бачите реалістичну мирну угоду з Росією і які достатні гарантії безпеки України можуть бути частиною (або кроком до) такої угоди?

- Реалістичний прогноз нині полягає в тому, що Росія не зацікавлена і не готова досягати миру, вона продовжує агресію і не відмовилася від своїх початкових цілей. Ми бачимо зростання жорстоких атак на українські міста, водночас Росія далі говорить про так звані корінні причини війни. Це не шлях до миру чи навіть припинення вогню. Нам потрібен мир, який посилює європейську безпеку і запобігає будь-якій майбутній російській агресії, а не такий, до якого Україну змушують лише заради ілюзії безпеки. Тому найбільш реалістичний шлях до тривалого миру – це максимальна підтримка України та максимальний тиск на Росію. Насамперед це означає зміцнення Збройних сил України, які є основним джерелом безпеки для держави, – саме успіх на полі бою є базою для завершення агресії. Але не менш важливо показати, що Україна не є і ніколи не буде самотньою. Через «Коаліцію охочих» понад 30 держав продемонстрували свою конкретну відданість і готовність робити внесок у безпеку України, разом із військовою присутністю. Це ще не членство в НАТО, яке ми вважаємо єдиним реальним і дієвим довгостроковим механізмом безпеки, але головне – будь-які гарантії мають бути переконливими як для Путіна, так і для нас самих. Інакше такі гарантії стають беззмістовними і навіть контрпродуктивними. Точний склад і механізм гарантій тепер розробляє Коаліція за повної підтримки Сполучених Штатів, щоб бути готовими з першого дня.

Паралельно із забезпеченням гарантій безпеки для України, щоб стримувати майбутню агресію на європейському континенті, ми маємо продовжувати роботу над тим, щоб агресія не залишилася безкарною, а всі депортовані діти та військовополонені повернулись додому. Росія та її керівництво повинні бути притягнуті до повної відповідальності за ведення агресивної війни проти України, за інші злочини відповідно до міжнародного права, а також за масштабні руйнування, спричинені війною. Незаконна депортація та примусові вивезення українських дітей, «перевиховання», мілітаризація та зросійщення спрямовані на стирання української ідентичності. Такий терор проти іншої нації, у поєднанні з безперервними навмисними атаками на цивільні об’єкти, є злочинами проти людяності та воєнними злочинами. Просто немислимо, щоб міжнародна спільнота дозволила залишити ці найтяжчі міжнародні злочини без покарання.

- У лютому 2022 року російська армія окупувала значну частину української території, зокрема не лише східні області, а й частини Київської, Сумської, Чернігівської, Запорізької та Херсонської областей. Але з осені 2022 року Збройні сили України звільнили понад 52 відсотки цих новоокупованих земель. Упродовж 2024 року російські війська змогли захопити лише чотири середніх за розміром населених пункти – Авдіївку, Селидове, Вугледар і Курахове, найбільший із яких мав довоєнне населення трохи більше ніж 31 тисячу людей. Підсумовуючи: за тисячу днів Росія окупувала менше ніж відсоток нашої території. Проте деякі проросійські «експерти» чи лідери думок подають ситуацію так, ніби Росія перемагає – хоча вона рухається надзвичайно повільно і втрачає понад 1000 людей щодня. Чому ж у свідомості деяких людей все ще існує наратив, що Росія «перемагає» у цій війні, попри такі незначні територіальні здобутки? Як ви оцінюєте темпи російського наступу з огляду на його втрати та результати майже за три роки війни?

- Збройні сили України, її народ і суспільство продемонстрували неймовірну стійкість і мужність перед жорстоким російським наступом, війна триває вже четвертий рік. Після початкових швидких здобутків і так само швидких втрат це перетворилося для Росії на надзвичайно повільне й виснажливе просування, яке не має жодних реалістичних військових перспектив, окрім сподівання на злам рішучості та єдності України й наших союзників унаслідок терору проти людей і міст. Частиною цього є і пропагандистський наратив про «перемогу», який не витримує зіткнення з фактами. Адже Росія сьогодні далі від своїх початкових цілей, ніж була на початку війни. Ці незначні територіальні здобутки – єдине, що Росія може показати світу на тлі колосальної ціни та страждань, які вона сама створила. Без сумніву, це впливає на певних людей та аудиторії, але ми маємо чітко заявляти: Росія бореться не за територію, а проти незалежності й суверенітету України та проти всієї архітектури безпеки Європи. І наше завдання – щодня доводити своїми діями та словами, що непохитна підтримка України і зростальний тиск на Росію роблять продовження агресії все дорожчим і безглуздішим. Що більше ми робимо зараз, то швидше ця реальність стане для Росії очевидною та неминучою. І це набагато важливіше, ніж обговорювати незначні переміщення лінії фронту.

НАСТУПНІ ПАКЕТИ САНКЦІЙ МАЮТЬ ЩЕ БІЛЬШЕ ВДАРИТИ ПО ВІЙСЬКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ РОСІЇ

- Росія вже увійшла в рецесію через високі відсоткові ставки центрального банку та падіння доходів, що сильно вдарило по великих компаніях. Водночас Кремль витрачає понад 40 відсотків свого бюджету на війну. Чи бачите ви тут простір для посилення економічного тиску, який міг би зробити мирну угоду з Росією більш досяжною?

- Росія показала, що їй байдуже до власного народу, і вона готова жертвувати колосальними ресурсами заради досягнення своїх імперських цілей. Однак ці ресурси не є безмежними і значною мірою залежать від доходів, які Росія отримує переважно від продажу енергоресурсів та імпорту технологій. Ми продемонстрували єдність і рішучість у стримуванні здатності Росії вести війну й бачимо, що санкції працюють. Але допоки РФ не буде сприймати мирний процес серйозно й продовжуватиме повномасштабну війну проти України, ми маємо й надалі здійснювати максимальний економічний тиск і обмежувати її можливості вести агресію. У липні Європейський Союз ухвалив уже 18-й пакет санкцій, спрямований на посилення тиску на Росію та недопущення фінансування її воєнної машини. Зокрема, було знижено цінову «стелю» для російської нафти з 60 до 47,6 долара за барель. До санкційного списку додали понад 100 суден, переважно тих, що перевозять російську нафту, на додачу до вже раніше підсанкційних. І ми повинні продовжувати – наступні пакети санкцій мають ще більше вдарити по військовій економіці Росії.

ЄС УЖЕ ВНІС ДО САНКЦІЙНОГО СПИСКУ 444 СУДНА «ТІНЬОВОГО ФЛОТУ» РФ

- Лише за останній місяць зафіксовано факти порушень безпеки Естонії з боку росіян. П’ятого квітня Естонія вислала громадянина Росії, заявивши, що він становив загрозу державній безпеці та громадському порядку. А в серпні Естонія вислала російського дипломата та оголосила його персоною нон грата. Чи свідчать ці висилки про те, що Естонія бачить зростання російського шпигунства або спроб дестабілізації на своїй території?

Чи можуть такі заходи Естонії надихнути інших членів ЄС чи НАТО на більш жорстку позицію щодо російських агентів?

- Від початку війни Росії проти України РФ активізувала кампанії проти Європи, усе частіше із застосуванням диверсійних дій. Це не унікальний випадок лише для Естонії. Одним із важливих контрзаходів є публічне розкриття та встановлення відповідальності за дії Росії, що Естонія послідовно здійснює.

- У травні Росія відправила військовий літак у відповідь на спробу естонських військово-морських сил затримати нафтовий танкер, який прямував до Росії та перебуває під санкціями Великої Британії. Наскільки ефективною є боротьба проти російського «тіньового флоту» і чи варто очікувати запровадження санкцій як щодо російських портів відправлення, так і щодо іноземних портів прибуття?

- Для протидії так званому тіньовому флоту РФ Євросоюз разом із нашими близькими партнерами та союзниками застосовує комбінацію санкцій, заборон на доступ до портів і посилення морського нагляду для порушення його діяльності. Це обмежило можливості суден діяти та зробило їхні операції дорожчими. На сьогодні ЄС уже вніс до санкційного списку 444 судна, що належать до «тіньового флоту» Росії, і ми будемо й надалі поповнювати цей список та розробляти заходи, які ще більше знижуватимуть можливості «тіньового флоту» діяти.

ДО 2029 РОКУ ЕСТОНІЯ ВИТРАТИТЬ 10 МЛРД ЄВРО НА ВЛАСНУ ОБОРОНУ

- Які конкретні переваги отримує Естонія, виділяючи 5,4 відсотка  свого ВВП на оборону, і як це зміцнює її стійкість до російських загроз?

- Національна безпека Естонії базується на двох опорах: незалежних оборонних можливостях, тобто власних силах, та колективній обороні НАТО. Для зміцнення власних можливостей Естонія витратить понад 10 мільярдів євро на оборону в період 2026–2029 років. Майбутня модель для Збройних сил Естонії містить підвищену ситуаційну обізнаність, модернізацію озброєння, збільшення кількості боєприпасів, бойову готовність та більш передові програми навчання. Усі роди військ проходять значні оновлення для збільшення дальності стрільби, що дає змогу вести вогонь по противнику з більшої відстані. Крім того, можливості збору розвідданих будуть суттєво поліпшені для забезпечення кращої загальної обізнаності.

- Які настрої серед естонців, що надають значну підтримку Україні, на душу населення, нині, у четвертий рік повномасштабної війни?

- Громадська підтримка в Естонії фінансової, політичної та військової допомоги Україні залишається сильною та стабільною.

Останні опитування (червень 2025) показують, що 59 відсотків населення Естонії підтримують надання військової допомоги Україні; 71 відсоток жителів підтримують надання гуманітарної допомоги Україні (без змін); 59 відсотків населення Естонії підтримують заходи з відновлення та реконструкції України після війни. Санкції проти Росії, навіть якщо це означає значне зростання цін на енергоносії та продукти харчування, підтримують 56 відсотків жителів.

Анна Костюченко, Київ

Фото: Facebook.com/margus.tsahkna