Александру Віктор Мікула, Посол Румунії в Україні

Після повномасштабного російського вторгнення на українські землі у 2022 році Румунія перетворилася на одного з найнадійніших сусідів України. До слова, після розпаду СССР Румунія була однією з перших європейських країн, хто привітав відновлення Незалежності України та встановив з нею дипломатичні відносини. Але саме після широкомасштабного нападу РФ україно-румунські відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. Окрім надання військової допомоги, Румунія приділяє увагу спільним інфраструктурним проєктам.

Александру Віктор Мікула, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні, прибув до Києва влітку 2022 року. За цей час він відвідав різні міста України, в тому числі неподалік лінії зіткнення. Про те, як в Румунії бачать необхідні умови для встановлення перемир’я у російсько-українській війні, роль нових безпекових союзів у спільній структурі НАТО та новий короткий шлях з Києва до Бухареста він розповів Укрінформу.

ПЕРЕДУМОВОЮ ДЛЯ МИРУ МАЄ СТАТИ ПРИПИНЕННЯ АТАК РФ НА ЦИВІЛЬНУ ІНФРАСТРУКТУРУ

- Ваша Високоповажносте, давайте почнемо із зустрічі американського президента Дональда Трампа та російського диктатора Путіна . Як її сприйняли в Румунії?

- Передусім, ми маємо відзначити той факт, що США доклали стільки політичної та дипломатичної енергії, намагаючись знайти політичне рішення та домогтися припинення вогню. Але нам потрібно зосередитися на наступних кроках, і, як на мене, наступним кроком є продовження роботи трансатлантичної єдності та координації задля підтримки України у досягненні справедливого й тривалого миру.

Я думаю, що зустрічі, які відбуваються цього тижня, – зустріч Президента Зеленського у Сполучених Штатах із Президентом Трампом, а також зустріч лідерів Європейського Союзу та деяких партнерів ЄС у Вашингтоні, – є дуже важливими . І подивимося, чи зможемо ми цього разу досягти проведення зустрічі вже за участю України у переговорах із Путіним. Але перший жест, який Путін має зробити, аби ми могли повірити, що він справді готовий до переговорів про мир – це припинити обстріли мирних громадян та цивільної інфраструктури. Тож ми повинні й надалі посилювати тиск на Росію і пояснювати росіянам, що ми не можемо їм довіряти, доки вони продовжують убивати мирних жителів.

І, звісно, Румунія як країна, що входить до Коаліції охочих, працює разом з Україною та іншими партнерами, щоб забезпечити для України ті гарантії безпеки, які їй необхідні, аби бути впевненою, що ми зможемо запобігти майбутнім атакам Росії проти України. І оскільки ми є сусідньою країною, ми вважаємо, що інвестиції, які ми робимо, надаючи Україні гарантії безпеки, є інвестиціями у власну національну безпеку.

Отже, це був гарний, гідний зусиль крок з боку американців, але нам потрібно продовжувати координувати дії та залишатися сильними та об’єднаними, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів і щиро долучитися до переговорного процесу, який приведе до справедливого і тривалого миру на умовах, що їх визначає Україна.

Для нас територіальна цілісність, суверенітет та незалежність України – це ті принципи, які мають бути базовими орієнтирами для будь-якого майбутнього припинення вогню чи мирної угоди.

- Так, Ваша Високоповажносте, але сьогодні (18 серпня – ред.) Росія знову здійснила атаки на Суми та Харків… 

-  Дуже прикро, адже я бачив кадри нападу на Харків. Це виглядало як навмисний удар по цивільній будівлі. Поруч із тією цивільною будівлею не було жодного військового об’єкта чи цілі. І знову — значна кількість людських життів була втрачена, і, звичайно, руйнування, які стають наслідком таких атак.

ГІБРИДНІ ЗАГРОЗИ З БОКУ РОСІЇ Є РЕАЛЬНИМИ

- Ваш Президент, Нікушор Дан, який, до речі, оголосив, що, можливо, цієї осені відвідає Україну , раніше заявив, що існують підстави говорити про спроби Росії вплинути на результати президентських виборів у Румунії минулого року та у травні цього року. То як Румунія захищається від російських агентів впливу?

- Ми повинні протидіяти російській агресії проти демократичних інституцій, зобов’язуючись захищати самі ці інституції. Тому всі заходи, які ми вживаємо, намагаючись протистояти гібридним атакам з боку Росії, мають враховувати перш за все потребу захисту демократичних інституцій країни. І, звісно, ми не повинні приховувати джерело походження цих атак: Росія та її поплічники були задіяні у спробах зірвати виборчий процес (у Румунії – ред).

Звичайно, нам потрібно й надалі працювати над стратегічними комунікаціями та протидією дезінформації. Ми повинні підвищувати медіаграмотність суспільної думки, а також координувати наші дії з країнами НАТО, ЄС і країнами-партнерами, адже деякі атаки, які ми спостерігали в Румунії, повторюються і в інших країнах, де найближчим часом мають відбутися вибори.

Отже, міжнародна співпраця у протидії цій агресивній поведінці Росії, спрямованій на підрив самої сутності демократичних інституцій, є надзвичайно важливою.

- Російські гібридні атаки різноманітні. Вони також спрямовані на GPS-сигнали, існують і загрози з боку морських мін у Чорному морі. Як Румунія протидіє таким загрозам, і чи зростає занепокоєння ними?

- Загроза є реальною, і саме тому не лише Румунія, а й Туреччина та Болгарія створили так звану протимінну коаліцію, яка вже повністю діє. Вони прочісують територіальні води та зону виключної економічної діяльності, намагаючись виявити міни й очистити від них акваторію. Це також мало позитивний ефект для функціонування альтернативного коридору в Чорному морі. Адже тепер кораблі, які виходять з Одеси, можуть заходити в румунські, болгарські та турецькі територіальні води й пересуватися там безпечно завдяки конкретним діям, які здійснюють ці три країни для очищення моря від мін у цьому районі. Але, звісно, ця ініціатива відкрита й для інших учасників. Тому ми очікуємо, що в майбутньому до нас долучаться інші країни, які допомагатимуть у цій справі.

ЧЕРЕЗ РОСІЙСЬКІ АТАКИ ДРОНАМИ МИ ЗМІНИЛИ НАШУ ПРАВОВУ БАЗУ

- Воюючи проти України, Росія також неодноразово порушувала повітряний простір Румунії під час атак дронами. У травні Румунія ухвалила закон, який дозволяє військовим збивати такі безпілотники. Як, на вашу думку, це вплине на безпеку Румунії, і чи буде наступний дрон, що незаконно зайде у повітряний простір Румунії, справді збитий?

- Ця нова законодавча ініціатива вдосконалює процедури, які вже діяли раніше. Була потреба оновити ці процедури, оскільки загроза, пов’язана з дронами, що порушують повітряний простір Румунії, не належала, так би мовити, до тих, що мали найвищу ймовірність. Але, з огляду на цю конкретну загрозу, ми відчули необхідність удосконалити нашу правову базу, аби краще її долати. Крім того, це відбувається у координації з нашими партнерами по НАТО, щоб надати додаткові інструменти для захисту повітряного простору Румунії та держав-членів НАТО. Це процес, у рамках якого ми, звісно, зосередилися на румунському законодавстві, але він також дав важливі уроки, які зараз використовуються іншими країнами НАТО. Отже, ми сподіваємося впоратися з цими загрозами так, щоб вони не ставили під загрозу безпеку громадян Румунії.

- Також на початку серпня Румунія підняла у повітря два своїх винищувачі F-16 через масштабну атаку Росії на Україну. Чи могли б ви це детальніше прокоментувати?

- Так, і це було не вперше. Такі випадки траплялися кілька разів, і нам доводилося піднімати в повітря як румунські винищувачі, так і винищувачі країн НАТО, які базуються в Румунії, щоб контролювати ситуацію.

РЕГIОНАЛЬНІ БЕЗПЕКОВІ СОЮЗИ ДОЗВОЛЯТЬ НАМ ПРИВЕРТАТИ УВАГУ ДО РЕАЛЬНИХ ЗАГРОЗ У НАТО

- Якщо говорити про НАТО, яка ваша думка щодо зобов’язання колективної оборони за статтею 5? Чи достатньо цього нині, на тлі зростання загроз та військових викликів у Європі?

- Я вважаю, що Стаття 5 Альянсу залишається такою ж чинною, як завжди, і завжди була ключовим фактором стримування військової агресії проти країн НАТО. Тому, на мою думку, немає підстав ставити під сумнів її актуальність.

Але, звісно, ми працюємо з країнами регіону, більшість з яких — члени Північноатлантичного альянсу, а також з країнами-партнерами НАТО, аби розвивати регіональні формати співпраці, які не мають на меті бути альтернативою Статті 5 чи НАТО.

Стаття 5 і НАТО — це фундамент нашої безпеки. Однак регіональні формати співпраці дозволяють нам мати сильніший голос у тих організаціях, де ми беремо участь, і дають змогу привертати увагу наших партнерів у НАТО до загроз — реальних, конкретних, з якими ми стикаємося в регіоні, у Чорному та Балтійському морях, переважно на східному фланзі НАТО.

- Тобто ці регіональні альянси певним чином посилюють НАТО, навіть якщо в них беруть участь не зовсім ті самі країни, що й у Альянсі, так?

- Саме так. Це питання комплементарності. Існує формат співпраці в рамках НАТО — так звані B9, або «Бухарестська дев’ятка», де дев’ять країн зі східного флангу НАТО готують свої позиції та координують їх перед основними подіями альянсу, такими як саміти НАТО.

Але у нас також є ініціативи, відкриті для певного рівня участі партнерів, наприклад, Ініціатива «Тримор'я», де Україна та Республіка Молдова є країнами-спостерігачами . Це дозволяє нам координувати інфраструктурні проєкти, а також взаємодіяти з точки зору військової мобільності з партнерами, як-от Республіка Молдова та Україна.

Отже, ці регіональні формати співпраці дозволяють нам мати сильніший голос у поясненні потреб безпеки цього регіону. І на сьогодні вони ефективно забезпечують підтримку з боку інших країн НАТО, які не входять до східного флангу.

СПОДІВАЄМОСЬ СПІВПРАЦЮВАТИ З УКРАЇНОЮ У РЕГІОНАЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ  ПРОЄКТАХ

- Ваша Високоповажносте, Європейський Союз планує відмовитися від російського газу до 2027 року, і Румунія може відіграти в цьому ключову роль, маючи оцінювані запаси понад 200 мільярдів кубометрів. То які плани щодо розвитку цих ресурсів?

- Я вважаю, що важливо повністю розірвати зв’язки з російськими джерелами енергії, і ми маємо стати самодостатніми з цього погляду до 2027 року. Звісно, коли периметр Neptune Deep почне видобуток газу, ми станемо найбільшою країною-виробником газу у ЄС, і це покриватиме як потреби румунського ринку, так і забезпечуватиме стабільні поставки для інших країн Європейського Союзу, а також для Республіки Молдова та України. Також важливо розглядати ці запаси, до яких ми зараз отримуємо доступ у Чорному морі, як частину переходу до Зеленого курсу ЄС, до декарбонізації економіки Євросоюзу. Газ є перехідним компонентом цього процесу, який у довгостроковій перспективі має дозволити нам мати енергетичну безпеку за доступними цінами. Ми також працюємо над покращенням логістики, адже одного лише наявного ресурсу недостатньо. Потрібно мати можливість передавати ресурси з одного місця в інше, щоб ми могли діяти як єдиний ринок у сфері енергетики та газового ринку. І, звісно, Україна також має значний потенціал в цьому проєкті. Ми сподіваємось співпрацювати з Україною, коли розпочнемо роботу в цьому районі, спільно досліджувати та експлуатувати інші ресурси Чорного моря.

- Ваша Високоповажносте, ваша країна, Румунія, здобула унікальний, визначний досвід боротьби з корупцією, створивши спеціальний орган — Національну дирекцію з боротьби з корупцією. І після цього, гадаю, понад 90 відсотків тих, кого звинувачували у корупції, отримали кримінальні покарання. Який із цього досвід міг би бути корисним для України на її шляху до ЄС?

- Я вважаю, що це лише одна з реформ, де наш досвід є важливим, адже можна вчитися як на наших досягненнях, так і на наших помилках. І коли йдеться про ці конкретні установи, які були створені в Румунії для боротьби з корупцією та її запобігання, потрібно подивитися на сам процес — як ми встановили сучасну структуру, інституційну структуру? Чому попередні установи не працювали належним чином? І що ми хотіли вирішити, надавши нинішню форму цим установам? Які були основні виклики на початку? Які ресурси вони отримали, щоб виконати свою місію? І який нинішній стан справ? Пройшовши всі ці етапи, Україна може багато чого навчитися. І є інші сфери, пов’язані з різними інституційними рамками Румунії, які також можуть надати подібні уроки для України — як у контексті вступу до ЄС та переговорного процесу, так і надалі, під час інтеграції, яка теж непроста. Процес інтеграції в Румунії ще не завершений. Ми нещодавно приєдналися до Шенгену, і ми досі не є повноправним членом Єврозони. Тож усі ці процедури та процеси важливі і можуть стати корисними уроками для України, включно з нашими помилками та нашими досягненнями.

НЕЗЛАМНІСТЬ ХАРКІВ’ЯН ВРАЖАЄ

Ваша Високоповажносте, ви сьогодні згадали Харків. У день запису цього інтерв’ю, 18 серпня, Росія здійснила чергову атаку на Харків, унаслідок якої загинула маленька дівчинка та підліток, а понад 20 людей отримали поранення. Ви були в Харкові під час відкриття почесного консульства там у березні 2023 року. Яке враження справило на вас це місто?

Жест відкриття Почесного консульства пов’язаний із нашим бажанням проявити солідарність із одним із міст, яке щодня зазнавало бомбардувань від самого початку масштабного вторгнення. З 24 лютого 2022 року не було дня, коли б це місто не обстрілювали  артилерією, дронами чи ракетами. На жаль, Харків перебуває під постійною загрозою та постійною агресією з боку Росії. Але, з іншого боку, люди, яких я там зустрів, дуже стійкі. Їхня сильна відданість залишатися в Харкові, продовжувати працювати та виробляти тут — це приклад для багатьох із нас. Через міркування безпеки я зміг відвідати Харків лише двічі з моменту мого приїзду в Україну.

Я пам’ятаю, коли відвідував район Салтівки, який тоді був одним із найбільш зруйнованих, мене вразили місцеві волонтери, які забезпечували людей продуктами та допомагали тим, хто повертався відновлювати власні домівки. Вони ремонтували, ставили вікна в квартирах, а згодом до них приєднувалися інші харківські  волонтери…

Звісно, безперервні обстріли завдають додаткових руйнувань. Я пам’ятаю, що деякі об’єкти, які я відвідував у Харкові, уже не існують, і деякі люди, яких я зустрічав, також вже більше не з нами. Тому мені сумно через цю трагедію, що триває, але водночас я вражений стійкістю людей. І я вважаю, що багато наших партнерів у Харкові є прикладом для наслідування, моделлю життя для тих, хто відмовився залишити своє місто, свою рутину, своє щоденне життя. Те, що вони роблять, просто вражає.

РУМУНІЯ ТА УКРАЇНА ПОСИЛЮЮТЬ ІНФРАСТРУКТУРНУ СПІВПРАЦЮ НА КОРДОНІ

- Коли ми чуємо про майбутні проєкти по всій Україні, це вселяє надію. Давайте трохи поговоримо про майбутні спільні проєкти у сфері інфраструктури та транспорту…

- У жовтні 2023 року ми підписали меморандум про генеральний план розвитку інфраструктури на нашому кордоні, і ми просуваємося у його реалізації. Думаю, найважливішим проєктом, який буде відкрито цього року, стане новий міст через річку Тиса, що з’єднає румунське місто Сігету Мармацієй та українське село Біла Церква (Солотвинська громада, Тячівський район, Закарпатська область - ред.). Це буде масштабний проєкт через пропускну здатність цього пункту.

Ми також обговорюємо нові пункти пропуску — два абсолютно нові, а також два існуючі в рамках наших двосторонніх угод, але з іншим режимом щодо транспорту та графіку роботи цих пунктів. Крім того, ми розширюємо пункт пропуску Порубне – Сірет . Ми збільшуємо кількість смуг для вантажівок — думаю, що українська сторона буде готова до кінця цього року перейти з двох до шести смуг у кожному напрямку. Ми, своєю чергою, плануємо бути готовими не пізніше квітня наступного року. Ось деякі проєкти, які ми реалізуємо для покращення дорожніх сполучень.

І ми також сподіваємося вже зовсім скоро запустити пасажирське сполучення, залізничне сполучення між Києвом і Бухарестом, адже воно матиме й символічне значення. Це довга подорож, але це пряме з’єднання між нашими столицями, яке сприятиме створенню інших мостів — культурних, економічних та гуманітарних.

- Коли його можуть запровадити?

- Ми провели технічне тестування з 7 по 9 серпня і чекаємо на висновки техніків, бо йдеться про чотири вагони, які вирушать із Києва та дістануться Бухареста через Кишинів.

 - Чудово! Тож ця осінь обіцяє бути насиченою для наших взаємин і, сподіваюся, вигідною для обох сторін.

 - Абсолютно. Я вважаю, що  усі  інвестиції, які ми здійснюємо разом із Україною на кордоні, також сприяють відновленню України. У багатьох проєктах ми працюємо у тристоронньому форматі з Республікою Молдова, бо більшість інфраструктури, яку Україна будує на кордоні з Молдовою, потребує відповідного забезпечення на кордоні Молдови з Румунією, щоб вантажі та люди, що виїжджають з України до Молдови для виходу до ЄС, мали належну інфраструктуру.

Ми координуємо роботу також у тристоронньому форматі. Так само і в енергетичних сполученнях — труби, електрокабелі тощо. Тристороння співпраця з Молдовою та Україною стала звичною практикою, що дає позитивні результати для громадян трьох країн.

 - Дякую за цю розмову.

 - Дуже дякую. Щиро дякую за запрошення і з нетерпінням чекаю на наступну розмову.

Анна Костюченко, Київ.

Фото надано Посольством Румунії в Україні