Штучний інтелект під зірками і смугами: як США будують цифрову імперію

Найжорсткіша у світі AI-доктрина «America's AI Action Plan» визначить не тільки майбутнє США, а й контури глобального порядку - цифрову геополітику XXI століття

Світ стрімко входить у нову технологічну епоху, де штучний інтелект (AI) визначає економічну конкурентоспроможність, інформаційну безпеку та військову перевагу. Але щоб бути успішним у цьому світі нових можливостей, провідним державам необхідно встигнути встановити внутрішні правила розвитку, за якими вони функціонуватимуть. Тож не дивно, що США, ЄС і Китай які є провідними гравцями в АІ, навипередки формують і впроваджують глобальні стандарти, регуляторні підходи й експортні політики.

У липні 2025 році США офіційно презентували масштабну доктрину "America's AI Action Plan", яка претендує на роль геополітичного маніфесту. У ній США офіційно проголосили: майбутнє світової гегемонії визначатиметься не лише ядерними арсеналами чи космічними програмами, а й здатністю націй домінувати у сфері штучного інтелекту.

Презентований влітку 2025 року стратегічний документ America’s AI Action Plan є найамбітнішою та найрадикальнішою спробою США закріпити своє лідерство у сфері AI. Цей документ формує ідеологію цифрового націоналізму, де “американський AI” має бути чистим від «лівих упереджень», інноваційним, відкритим, мілітаризованим і передусім національно вигідним.

У цьому тексті ми докладно проаналізуємо, як Америка бачить штучний інтелект: хто стоїть за стратегією, що саме в ній закладено, і як вона має трансформувати внутрішній устрій, інфраструктуру та внутрішню і зовнішню політики США у найближчі роки.

MAKE AMERICA AIgain: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК НОВА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ США

America’s AI Action Plan став логічним завершенням повороту США до технологічного реалізму. Його основою став Указ Президента Трампа №14179 від 23 січня 2025 року "Removing Barriers to American Leadership in Artificial Intelligence". Ним скасовано попередні регуляції часів адміністрації Байдена (Executive Order 14110, 2023) та доручено розробити протягом 180 днів новий план, в основі якого – перегляд всіх підходів до розвитку AI в Америці.

Її авторами стала група радників на чолі з тріумвіратом Майкл Кратсіос (науковий радник Трампа), Девід О. Сакс (технолог і підприємець, критик DEI-ідеології), а також державний секретар Марко Рубіо. У вступному слові Дональд Трамп стверджує: "Це гонка, яку Америка має виграти. Якщо ми не переможемо в гонці за AI, це зроблять Китай або інші авторитарні режими". Америка може досягнути технологічну гегемонію через нову індустріальну революція, в основі якої внутрішні інновації та жорсткий зовнішній контроль.

Для досягнення цієї мети сформована трискладова стратегія, яка охоплює інновації, інфраструктуру та зовнішню політику.

СТОВП I: Прискорення інновацій (AI Innovation Acceleration)

США планують завдяки дерегуляції, стимулюванню відкритих моделей, масовому впровадженню AI у всі сектори економіки стати не просто гравцем, а центром гравітації для світового AI-сектору.

США планує фокусуватися на формуванні сприятливого середовища для інновацій, де штучний інтелект має стати не винятком, а стандартом у всіх сферах життя. На перше місце винесено дерегуляцію, коли держава відмовляється від централізованого нагляду й передає ініціативу ринку. Штати, які впроваджують надмірні обмеження щодо застосування AI, втрачають право на федеральне фінансування. Це створює чіткий сигнал: гнучкість і швидкість впровадження – ключ до підтримки з боку Вашингтона.

Другий важливий акцент – це ідеологічна нейтральність. Автори стратегії наполягають, що системи AI не мають включати “лівих упереджень”, ідей DEI (diversity, equity, inclusion), змін клімату чи соціальної критики. Натомість, у пріоритеті “об’єктивна істина”, позбавлена морального тиску та культурних наративів. У такий спосіб АІ перетворюється на інструмент, вільний від політики. Щонайменше тієї, яка суперечить правому консервативному консенсусу та ідеології Республіканської партії, яку представляє президент Дональд Трамп.

Уряд також офіційно оголосив про підтримку відкритих моделей з відкритим кодом. Такі моделі вважаються не лише економічно вигідними, а й геополітично потужнішими, оскільки є противагою як китайським закритим системам, так і європейським моделям «етичного» AI. У центрі стратегії – ідея масового впровадження таких рішень у бізнес, медицину, агросектор, енергетику. Створюються спеціальні “пісочниці” для тестування нових продуктів. Окрему відповідальність покладено на військових, які мають щоквартально звітувати про темпи впровадження AI у власну діяльність.

Для підтримки інноваційної хвилі потрібна нова генерація фахівців. Тому стратегія передбачає розгортання системи профтехосвіти, програм apprenticeships, податкових пільг для компаній, які інвестують у підготовку AI-кадрів. Усе це підпорядковано створенню технологічного середнього класу, здатного обслуговувати, інтегрувати й масштабувати AI.

Індустріальна частина стратегії щодо створення нової хвилі виробництва у США повністю лягає у виборчу програму президента Трампа. Тут акценти робляться на безпілотниках, автономному транспорті, біотехнологіях та автоматизованих фабриках. Паралельно розвиваються програми DARPA, орієнтовані на пояснюваність і надійність AI у критично важливих сферах, до яких відносяться оборона, охорона здоров’я та критична інфраструктура.

Насамкінець, за участю університетів, приватних корпорацій та державних структур створюється національна система оцінювання якості AI-моделей – testbed. Всі розробки, які впроваджуються в урядовому секторі, проходять єдину сертифікацію, а створені рішення мають бути взаємозамінними й сумісними між різними відомствами. Це дозволить централізувати закупівлі, знижуючи витрати і підвищуючи швидкість масштабування.

СТОВП II: AI-інфраструктура США

Третій розділ стратегії звертається до матеріального фундаменту, без якого будь-яка інновація в AI залишиться декларацією. США проголошують пріоритетним завданням масштабне будівництво інфраструктури, здатної підтримувати експоненційне зростання штучного інтелекту. У фокусі – створення дата-центрів, заводів із виробництва чипів, нові електростанції та високозахищені обчислювальні середовища для оборонного сектору. Це дуже грамотний акцент, оскільки Китай активно працює саме у цьому напрямку, масштабуючи нові заводи чіпів та обговорюючи з росією проєкти по створенню дата-центрів у Сибіру.

Одним із центральних пунктів є повернення виробництва чипів у межі Сполучених Штатів. Програма CHIPS Act, що фінансує виробничі кластери, відтепер очищується від «ідеологічних вимог» як-то соціальних квот, екологічних стандартів, трудових норм. Замість цього уряд фокусується на швидкості, обсягах і повному суверенітеті над ланцюгами постачання. Причина – не лише конкуренція з Китаєм, як ми зазначали вище. У Плані прямо вказано, що втручання «авторитарних держав» у постачання AI-компонентів може становити екзистенційну загрозу для США. Особливо наголошується на ризиках шпигунства, саботажу, викрадення IP та бекдорів у хардвері. Росія також згадується в контексті потенційних кібератак на ланцюги постачання напівпровідників, а також як приклад держави, яка активно шукає шляхи обходу санкцій і експлуатує слабкі місця глобального ринку технологій.

Кібербезпека критичної інфраструктури займає в AI-доктрині окреме місце. Оскільки штучний інтелект потребує гігантських обсягів даних і обчислень, дата-центри, енергомережі та транспортно-логістичні вузли стають вразливими до складних атак. Саме тому створюється спеціальний центр AI-ISAC (Information Sharing and Analysis Center for AI), який має координувати обмін інформацією між бізнесом, державними агентствами та інфраструктурними операторами. У документі згадуються атаки хакерських груп, пов’язаних із Китаєм (APT41, Volt Typhoon), а також із Росією (Sandworm, Fancy Bear), які вже здійснювали атаки на американські енергетичні системи та телекомунікації.

Крім цього, усі інциденти, пов’язані з порушенням цілісності AI-моделей, мають бути включені у так звані cybersecurity playbooks (сценарії дій у разі загроз). Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) оновлює стандарти реагування з урахуванням специфіки AI: від деструктивних підказок (prompt injection) до саботажу моделей через «отруєні дані». Важливо, що в рамках Плану держава зобов’язується координувати дії з приватним сектором у реальному часі. З цією метою створюються протоколи обміну сигналами про нові вразливості та їхній експлуатаційний потенціал.

Цей підхід – хоч і дієва, але трохи запізніла реакція на досвід останніх років, коли урядові структури США дізнавалися про кібератаки пост-фактум, коли кіберінцидент уже відбувся. Замість того, щоб його не допустити.Тож планується, що завдяки спеціалізованій аналітиці в контексті AI координація буде негайною, уніфікованою і підтримуватиметься спеціалізованими командами аналізу загроз.

СТОВП III: Міжнародна дипломатія і безпека (International Diplomacy and Security)

Заключна частина американської стратегії AI стосується зовнішнього світу. Штучний інтелект у трактуванні США – це не лише внутрішній інструмент розвитку економіки й армії, а й ключовий важіль у глобальному геополітичному змаганні. Саме тому третій стовп стратегії зосереджений на експорті технологій, протидії Китаю, контролі за технологічним витоком і формуванні коаліцій із союзниками.

По-перше, США декларують політику активного експорту AI-рішень до дружніх країн. Причому мова йде не лише про окремі продукти чи моделі, а про повні технологічні стеки: чипи, алгоритми, стандарти, інтерфейси, а також методики захисту. Це має створити “сферу технологічного впливу” Сполучених Штатів, де саме американські підходи до розробки й безпеки ШІ будуть прийняті як стандарт.

По-друге, AI Action Plan проголошує пряме протистояння авторитарним моделям АІ. США планують заблокувати зусилля Китаю зі стандартизації систем розпізнавання облич, поведінкового моніторингу та централізованої цензури в рамках міжнародних організацій, таких як ООН, ISO, або Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO). У документі підкреслюється, що Пекін просуває «недемократичні протоколи», які можуть бути імплементовані як глобальні технічні стандарти. У відповідь США ініціюють кампанію з просування альтернативних стандартів – прозорих, етичних і відповідальних, які враховують приватність, права людини та прозорість систем AI.

Третій пріоритет – це контроль за експортом чипів і обчислювальних ресурсів. США не лише забороняють постачання передових AI-чипів до Китаю, Ірану, Північної Кореї та Росії, а й створюють систему перевірки GPS-локацій серверів, аби уникнути “реекспорту” через треті країни (наприклад, через Малайзію чи ОАЕ). Крім того, розроблено механізм «експортного слідкування» – постачальники мають надавати докази кінцевого використання, інакше ризикують втратити ліцензії. Документ також передбачає запровадження так званих «вторинних санкцій». Вони впроваджуватимуться, якщо країна-союзник надає AI-технології ворогові США (навіть опосередковано). Тоді вона сама підпадає під обмеження, наприклад у доступі до американських ринків чи наукових проєктів.

Особливу увагу приділено «закриттю лазівок» у системі контролю. Відтепер коди, драйвери, інтерфейси також підлягають регуляції. Уряд США планує у 2026 році створити Глобальну коаліцію з експортного контролю, яка координуватиме перелік заборонених технологій і впроваджуватиме обмеження на митному рівні.

Це багатосторонній механізм, подібний до Wassenaar Arrangement, але з фокусом на штучний інтелект, квантові обчислення й біотехнології. Ідея полягає в тому, щоби всі країни-учасники погодилися не постачати критичні технології до держав, які використовують їх для репресій, кібератак або підриву демократичних інституцій. Крім політичного тиску, США пропонують економічні важелі, до яких відноситься запровадження торгових бар’єрів, обмеження на доступ до хмарних сервісів або сертифікаційних інструментів для держав, що співпрацюють із Росією чи Китаєм у сфері AI без належного контролю.

Не меншу роль відіграватиме аспект біобезпеки та застосування АІ у сфері CBRNE (хімічна, біологічна, радіологічна, ядерна й вибухова зброя). AI Action Plan прямо вказує на ризик використання генеративного ШІ для проєктування біозброї або симуляцій нових патогенів. Тому уряд запроваджує обов’язкові перевірки користувачів, які використовують біологічні інструменти на базі ШІ, та створює систему попереднього скринінгу.

ВІД КОНЦЕПЦІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ – AI ЯК ГЛОБАЛЬНА ГЕОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ

Документ передбачає десятки конкретних доручень федеральним відомствам від Міністерства енергетики до Пентагону та Міністерства торгівлі США. У багатьох випадках уже встановлено жорсткі дедлайни. Наприклад, щоквартальні звіти щодо впровадження AI в оборонному секторі, або шестимісячний термін на створення національної системи оцінки AI-моделей.

Реалізація Плану базується на принципі “Mission-driven AI economy”, де АІ має працювати на національні інтереси. Щоб це забезпечити, документ вводить:

• пріоритет у держзакупівлях для компаній, які дотримуються стандартів “secure-by-design”;
• фіскальні стимули та податкові пільги для бізнесу, що інвестує в AI-навчання працівників;
• федеральне фінансування через CHIPS and Science Act, Defense Production Act, National AI Research Resource та грантові програми DARPA/NSF/NIH.

Особливу увагу приділено створенню інституційної інфраструктури.

• новий AI-ISAC (Information Sharing and Analysis Center) для кіберзагроз;
• національна бібліотека AI-юзкейсів для держсектору;
• класифіковані дата-центри для потреб розвідки й оборони;
• міжвідомча рада з координації AI у сфері безпеки, стандартизації та міжнародної співпраці.

В документі прописано механізм нагляду за самим урядом, зокрема передбачено створення незалежного аудиту AI-застосувань у федеральних структурах.

І, нарешті, ключова особливість Плану – це агресивний політико-економічний націоналізм. США визнають, що війна за AI – це не лише війна патентів і стартапів, а конкуренція політичних систем. І вони готові до неї не лише на рівні технологій, а й через жорсткий експортний контроль, механізми санкцій проти союзників-порушників та створення глобальної антиавторитарної AI-коаліції.

Це перша в історії цифрова стратегія, яка діє за логікою воєнної мобілізації не проти людей, а за контроль над мозками машин. Це не просто технологічна програма, а спроба формування моделі глобального контролю за розповсюдженням технологій, що можуть вплинути на баланс сил у світі. Де Америка хоче не лише бути першою, а й прагне зробити свою модель єдино можливою для “вільного світу».

Це спроба сформувати цифрову геополітику XXI століття, в якій немає місця багатосторонній етиці, правам людини чи глобальним узгодженням. Є лише чітке переконання, що технологія – це сила, й Америка повинна її монополізувати.

Це найжорсткіша у світі AI-доктрина, яка передбачає дерегуляцію, внутрішню стандартизацію, масову мілітаризацію й агресивну зовнішню політику. Це перегони, де США чітко визначили: у них не буде “другого місця”.

Її успіх або провал стане прецедентом, який визначить не тільки майбутнє США, а й контури майбутнього глобального порядку.

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці