Ягі Хітоші, генеральний директор японської охоронної компанії

Україну із 3 по 8 липня відвідує японська делегація, до складу якої входять представники Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії, Офісу сприяння економічній відбудові України Міністерства закордонних справ Японії, керівництво Японської організації зовнішньої торгівлі (JETRO) та  очільники 10 японських компаній, що працюють у  сфері енергетики та енергоефективності, виробництва, логістики, ІТ, Agritech тощо.

Японська делегація три дні працювала у Києві, де, зокрема, зустрілася з першою віцепрем’єркою - міністеркою економіки України Юлією Свириденко і взяла участь у японсько-українському бізнес-заході з налагодження партнерств.

 А 7 липня японські урядовці та бізнесмени відвідують Львів, де відкривають Japan Desk – платформу, яка стане постійною точкою входу для японських інвестицій. 

Охорону представницької японської делегації під час візиту до України, згідно з міжнародним протоколом безпеки на території країн, де ведуться бойові дії, здійснює японська компанія Rising Sun Security Service. Вона була заснована у 1984 році, наразі в ній працює приблизно 3 тис. охоронців, які, зокрема, забезпечують у Японії охорону семи аеропортів, чотирьох АЕС, військових баз, а також цивільних об’єктів. 

Укрінформ поспілкувався з генеральним директором Rising Sun Security Service Ягі Хітоші й розпитав його про особливості роботи в Україні, плани на майбутнє та взаємний обмін досвідом з українськими партнерами.

Я ВИРІШИВ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ДОПОМОГИ УКРАЇНІ ПІД ВРАЖЕННЯМ МУЖНОСТІ УКРАЇНЦІВ

- Пане Ягі, коли ваша компанія  почала працювати в Україні?

- До цього мене підштовхнуло повномасштабне вторгнення Росії. Коли вона розпочала агресію проти України, я дуже уважно стежив у японських новинах за перебігом подій, особливо у перші дні, коли росіяни дійшли до Києва і почали тиснути на українську столицю. Тоді багатьом здавалося, що Росія от-от влаштує якийсь переворот і змінить владу в Україні, тобто ми готувалися до найгіршого сценарію. Але українці трошки більш як за місяць відкинули росіян від Києва і захистили столицю.

Ніхто, і я в тому числі, не очікував такого опору.

На той час, тобто у квітні 2022 року, в Японії ще були чинними коронавірусні обмеження, тож працювало дуже мало закладів громадського харчування. Але коли я вечеряв і відпочивав у одному з них, то під враженням надзвичайної мужності і сміливості українців вирішив якось долучитися до подій в Україні, аби бути їй корисним.

Я не маю великих коштів для інвестування, але хотів докласти максимум зусиль, щоб допомогти  українцям у цей час.

У японських компаніях існує традиція проводити наради, на яких роблять якісь важливі оголошення або ухвалюють загальні рішення за стратегічними напрямками.

Я зібрав своїх співробітників і оголосив про намір найближчим часом розробити певний план допомоги Україні.

На той час я небагато знав про Україну – хіба що те, що вона була частиною колишнього Радянського Союзу.

Я почав збирати інформацію з історії, культури України, шукати людей, які краще її знають, наприклад, таких, як почесний консул України в Кобе професор Окабе Йошіхіко. Тобто почав групувати навколо себе тих, хто має відношення до України, й активно думати, що конкретно можна зробити.

Потім у мене була зустріч у JICA (Японське агентство з міжнародного співробітництва, - авт.). А оскільки моїм основним бізнесом є охоронний, мені запропонували забезпечити охорону японцям, які прямують до України. Це дало мені змогу, з одного боку, надавати послуги безпеки, а з іншого, – спілкуватися з японцями, які мають інтерес до України, і напрацьовувати певні контакти в обох країнах, щоб у такий спосіб разом знаходити якісь корисні для України проєкти.

ЯПОНЦІВ МАЮТЬ ОХОРОНЯТИ ЯПОНЦІ, АЛЕ РАЗОМ З УКРАЇНЦЯМИ, ЯКІ ЗНАЮТЬ, ЩО ТАКЕ СПРАВЖНЯ ВІЙНА

- Чи мала ваша компанія на той момент досвід роботи у зоні активних бойових дій?

- Так. У нас багато роботи за кордоном, переважно в Азії.

Ми працювали на Філіппінах у період активних зіткнень на релігійному ґрунті, коли існувала велика загроза терористичних актів. Я щойно повернувся зі Східного Тимору. Ми супроводжуємо судна, які везуть на утилізацію ядерні відходи, в Індонезії, Африці.

Але я хочу торкнутися ще одного моменту. В Японії за конституцією немає збройних сил у традиційному розумінні, а є сучасні високотехнологічні Сили самооборони. Після Другої світової війни через Союзницький договір безпеки Японію захищають США.

Тобто ми не дотичні до якихось військових подій у світі. А коли японці їдуть за кордон, особливо у небезпечні зони, охорону їм надають іноземні компанії – американські чи європейські.

Тож я почав думати: чому охорону японців забезпечують іноземці? Краще, щоб японців охороняли японці. Це по-перше.

А по-друге, попри війну в Україні, тривають контакти і на політичному рівні, і японські компанії, які мають певні плани працювати тут, все одно їдуть до України. До того ж, тут багато колишніх військових зі значним бойовим досвідом.

Тому я концептуально вирішив створити компанію, де японські охоронці працюватимуть разом з українцями.

Я вже зареєстрував Rising Sun Ukraine, а завдяки знайомству і співпраці з генерал-майором Миколою Зенцевим, який є засновником компанії «Андромеда» і міжнародним експертом у галузі безпеки, під час поїздок до Києва маю змогу спілкуватися з українськими ветеранами. Я зацікавлений у тому, щоб запозичувати їхній досвід і ділитися ним у Японії.

- Від яких конкретно небезпек ви захищаєте японські делегації в Україні?

- Японці, як правило, їдуть в Україну з Варшави через Хелм. Ми супроводжуємо їх звідти до Києва і потім охороняємо під час пересування по Києву.

Українці вже звикли до реалій війни, а японці, які бачили її лише в кіно, коли вперше приїздять сюди, відчувають усе по-іншому, особливо коли лунають сигнали тривоги і відбуваються обстріли.

Окрім того, існують певні правила евакуації. Коли люди не знайомі з містом, супровід дуже важливий, щоб вони почувалися тут захищеними професіоналами і мали можливість приїздити якомога частіше. Тому для мене дуже важливо, що поруч із цими групами працюють українські ветерани із серйозним військовим досвідом.

У нашій компанії також є кілька японців, які служили в Силах оборони, деякі вже працювали за кордоном.

Така спільна робота з українцями – це оптимальний варіант: місцеві знають усі обставини, а японці вміють правильно доносити необхідність дотримання певних правил.

Окрім охорони, я маю ще одну місію. Річ у тім, що в Японії є великі компанії, які могли б більше допомогти Україні, інвестувати певні кошти. Але коли в новинах постійно розповідають про обстріли, багато компаній відмовляються сюди їхати і вважають за краще почекати, поки ситуація стане більш безпечною.

Ці компанії іноді звертаються до мене за інформацією, щоб зрозуміти реальну ситуацію. Я пояснюю, що триває війна, однак за умови дотримання певних правил безпеки та користування охоронними послугами загалом можна вести діяльність і реалізовувати проєкти.

Я демонструю це на прикладі власної родини – беру до України доньку, щоб переконати японців: сюди цілком можливо приїздити і працювати. Вона вже втретє тут зі мною. Якби рівень загрози був критичним, я б не наважився брати її з собою.

- Чи звертаються японські бізнесмени до вашої компанії щодо безпекового супроводу в Росію?

- Ні. По-перше, Японія запровадила проти Росії санкції, у нас немає прямого авіасполучення з нею, багато японських компаній вийшли з РФ.

Я не чув, щоби хтось зараз їхав із Японії до Росії, особливо офіційно. 

Я ПОМІЧАЮ ЗМІНИ НА КРАЩЕ У БЕЗПЕКОВІЙ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

- Минулого разу ви були в Україні у вересні 2024 року. Яка мета вашого нинішнього візиту?

- Наразі Україну відвідує найбільша на цей час японська делегація з майже 30 осіб – це керівництво JETRO, представники уряду і досить великих японських компаній. Тому я вирішив особисто приїхати і все проконтролювати.

Я також хотів би, щоб у всіх членів делегації залишилися добрі враження про Україну і щоб після повернення в Японію вони, можливо, розповіли своїм партнерам, що тут усе налагоджено і можна їхати працювати.

Я хочу поспілкуватися з усіма особисто і донести цю думку.

- Чи помічаєте ви якісь зміни у безпековій ситуації в Україні порівняно з вашими попередніми візитами?

- Так, помічаю зміни на краще. Наприклад, порівняно з першим моїм відвіданням України зараз, їдучи поїздом, я побачив, що в дорозі краще працює інтернет, тобто зв’язок поліпшився.

Коли я приїздив раніше, тут траплялися перебої з електрикою, і скрізь можна було почути звук працюючих генераторів, а зараз цього майже немає.

Можливо, мені так здається, але атмосфера у Києві змінилася, на вулицях зараз стало якось спокійніше – таке враження, що мир уже десь близько (інтерв’ю записувалося опівдні 3 липня, а вночі Росія здійснила найбільшу масовану атаку на Київ, – авт.).

- Деяким нашим іноземним гостям здається, що в Україні змінився настрій людей: вони стали менш оптимістичними і більш тривожними. Ви помітили такі зміни?

- Мені дуже зрозумілі почуття і психологічний стан українців.

Якщо пригадати події Другої світової війни, то Японія брала у ній активну участь майже 3 роки і 8 місяців – з грудня 1941 до серпня 1945 року. За цей час велика частина міст була зруйнована внаслідок інтенсивних бомбардувань, включно з Токіо, де у березні 1945 року за одну ніч загинуло близько 100 тисяч людей. Загалом у війні загинуло близько 3 мільйонів японців. У країні відчувався дефіцит ресурсів і боєприпасів, тому, після атомних ударів по Хіросімі й Нагасакі та вступу СРСР у війну, Японія 15 серпня 1945 року погодилася на капітуляцію.

Тому я розумію, як звичайні люди можуть сприймати такі обставини.

Але для мене особисто українці – це в першу чергу приклад стійкості й мужності.

Якщо уявити, що в Японії якийсь зовнішній ворог дійшов до аеропорту на підступах до Токіо, то я не впевнений, що японці продовжували б спротив.

Тож мене, як і всіх японців, з якими я спілкуюся, крутість українців просто вражає! У вас треба вчитися, як стійко захищати свою країну.

Це потрібно показувати в Японії, бо ми острівна країна, і якщо вороги зайдуть з усіх сторін, японцям буде дуже складно захищатися. Тому зараз досвід українців для нас дуже важливий.

МИ НЕ ЛИШЕ ДОПОМАГАЄМО УКРАЇНЦЯМ, А Й ВЧИМОСЯ

- Чи ви плануєте розширювати співпрацю з Україною, можливо, в якихось інших напрямках?

- Зараз основна наша робота – забезпечення охорони. Але під час спілкуваннями з японцями та українцями з’являються ідеї про нові напрямки, які можна було б розвивати в майбутньому.

Один з них – це розмінування, в якому Японія має доволі великий досвід, бо після Другої світової війни ми багато років займалися розмінуванням прибережної зони.

Зараз на розмінуванні в Україні працює багато японської техніки, тобто Японія надає допомогу за цим напрямом. Можливо, у майбутньому я також зможу долучитися і попрацювати в цій сфері.

По-друге, японцям зараз також треба посилюватися і бути готовими до будь-яких подій у майбутньому, бо невідомо, як далі діятимуть Росія, Північна Корея, Китай.

Тому для японців зараз дуже важливий український військовий досвід, зокрема у застосуванні дронів, і я його тут отримую.

Тобто відбувається обопільний процес – ми допомагаємо Україні й отримуємо тут український досвід, якого ні в кого немає.

- Як ви оцінюєте професійні якості українських партнерів?

- У мене немає до них жодних зауважень. Я бачу, що в Україні працюють професіонали з безпеки, тим більше країна воює і є чому вчитись у вас, у ваших ветеранів, учасників війни.

Нашими партнерами є українські компанії корпорації «Андромеда» під керівництвом генерал-майора запасу Миколи Зенцева. Я запрошував  своїх партнерів в Японію, де ми зустрічались з парламентськими керівниками в сфері безпеки і оборони, представниками бізнесу і державних структур в сфері безпеки.

Наша оцінка українських фахівців дуже висока, і ми раді співробітництву і взаємодії.

Я також вважаю, що українці схожі на японців уважністю до дрібниць у плані сервісу - вони не забувають покласти в автомобілі, окрім бронежилетів і радіостанцій, наприклад, парасольки, воду тощо.

Для японців такі речі дуже важливі, вони відзначають і цей сервіс, і те, що звичайні українські ветерани дуже добрі, ввічливі і гостинні.

- Як приємно це чути! Пане Ягі, від себе особисто і від усіх українців хочу подякувати за ваше ставлення до України і загалом за допомогу Японії нашій країні.

- Я поділяю думку, що допомога Україні сьогодні – це допомога Японії у майбутньому (колишній прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда неодноразово заявляв, що допомога Україні сьогодні –  це інвестиція у безпеку Індо-Тихоокеанського регіону, включно з Японією, – авт.)

- На завершення нашої розмови не можу не спитати, чи ви не збираєтеся придбати вишиванку?

- Вона в мене вже є, я одягаю її в Японії.

Надія Юрченко, Київ

Фото Миколи Зенцева та з його особистого архіву