Чому Міжнародний суд ООН не задовольнив усіх вимог України

Суд визнав РФ порушником міжнародного права, хоча не за всіма статтями

Міжнародний суд ООН 31 січня оголосив своє рішення у справі щодо порушення Росією двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

За кожною з конвенцій було встановлено порушення з боку Росії. Тож уперше в історії Російську Федерацію Міжнародний суд ООН визнав порушником міжнародного права.

Однак суд частково задовольнив позов України та відкинув більшість звинувачень проти Росії.

Отже, чому рішення суду частково на користь України та чи можна це вважати перемогою?

ФІНАЛЬНЕ РІШЕННЯ СУДУ ООН У СПРАВІ ЩОДО ПОРУШЕННЯ РОСІЄЮ ДВОХ КОНВЕНЦІЙ

У пресцентрі в будівлі Палацу миру в Гаазі дуже багато журналістів, майже жодного вільного місця. Усі хочуть на власні вуха почути ухвалу Міжнародного суду ООН у справі щодо порушення Росією двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації. До зали заходять судді. Рішення зачитує голова суду Джоан Донох’ю.

«Ситуація в Україні сьогодні дуже відрізняється від тієї, яка була, коли Україна подала свою заяву в січні 2017 року. Нині сторони залучені до інтенсивного збройного конфлікту, який призвів до величезних утрат і людських страждань», – зазначила голова суду Джоан Донох’ю та перейшла до оголошення ухвали.

Міжнародний суд ООН заявив, що Росія не виконала своїх зобов’язань з розслідування випадків фінансування тероризму стосовно осіб, які могли фінансувати тероризм. Водночас суд визнав, що Росія не порушила інших пунктів конвенції, про які йшлось у позові.

«Суд уважає, що немає переконливих доказів того, що Російська Федерація не вжила практичних заходів для запобігання переміщенню грошей в Україну для фінансування тероризму», – оголосила Донох’ю.

Тобто справи може стосуватися лише ймовірна підтримка Росією тероризму за допомогою фінансів, але не зброї. Суд відкинув більшу частину претензій України щодо фінансування тероризму.

Таким чином, Міжнародний суд ООН частково визнав Росію винною у порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Але не призначив компенсації, як того вимагала Україна.

Також суд ООН відхилив більшість претензій України до РФ щодо порушення Міжнародної конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації.

«Україна також не змогла переконати, що Російська Федерація не виконала зобов'язання запобігати викоріненню та карати за висловлювання приватних осіб, спрямовані на заохочення або виправдання расової ненависті до кримських татар, етнічних українців через їхнє національне або етнічне походження», – оголосила голова суду Джоан Донох’ю.

Водночас суд назвав порушенням з боку Москви особливості організації шкільної освіти українською мовою у Криму після 2014 року. Суд визнав, що Росія не дотрималася своїх зобов’язань стосовно недискримінації української меншини у галузі освіти.

Суд «відхиляє решту вимог України щодо конвенції», – зазначила Донох'ю. Отже, суд не підтримав більшість обвинувачень України на адресу РФ. Також він уважає недоведеним порушення Росією міжнародного права під час заборони діяльності Меджлісу.

«Суд дійшов висновку, що Україна не надала переконливих доказів того, що заборона Меджлісу є актом дискримінації у значенні пункту 1 статті 1, поданого Україною позову, в якому стверджується, що Російська Федерація порушила статтю 4. Суд не переконаний, що, ухваливши рішення про заборону Меджлісу, органи влади або установи Російської Федерації сприяли або підбурювали до расової дискримінації», – оголосила голова суду.

Також суд установив, що Росія порушила обов’язковий до виконання наказ про застосування тимчасових заходів. Суд постановив, що РФ, зберігаючи обмеження щодо Меджлісу, порушила своє зобов'язання за Наказом суду від 19 квітня 2017 року про тимчасові заходи, тож погіршився спір.

19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Росія має утриматися від обмежень стосовно Меджлісу кримськотатарського народу та поновити його діяльність. Серед іншого суд закликає забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

ІСТОРИЧНЕ РІШЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ СУДІ ООН І ВАЖЛИВИЙ КРОК УПЕРЕД

Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич наголосив, що рішення Міжнародного суду ООН – це перемога, адже за кожною з двох конвенцій було встановлено порушення з боку Росії.

«Українська сторона, звичайно, заявляла максимальну кількість вимог. Ми це робимо завжди, тобто завжди вимагаємо максимальної відповідальності РФ, тому вимог було багато. Звісно, ми розуміємо, що суд оцінював усі факти, докази тощо. Для нас важливо, що суд визнав порушення РФ стосовно обох конвенцій. Це дуже важлива, принципова річ, бо Україна подавала позов про недотримання двох конвенцій, і за обома Міжнародний суд ООН установив порушення. Це дуже важливий крок уперед, тому що досі в нас не було жодного юридично обов'язкового рішення міжнародного судового органу про те, що РФ є порушником міжнародного права. Тепер у нас є перше рішення, і ми впевнені, що воно стане наріжним каменем для подальшого руху вперед в інших справах, в інших судах, в інших юрисдикціях, а також у цьому суді. Усе це закладає дуже добру основу», – сказав Кориневич.

Він також наголосив, що уперше в історії Міжнародний суд ООН визнав Російську Федерацію порушником міжнародного права.

«Це перше рішення зафіксувало, що РФ порушила міжнародне право, зокрема зобов'язання за Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Відповідно вперше в історії Російська Федерація була визнана цим судом – найвищим судом світу – порушником міжнародного права», – сказав Кориневич.

Як він уточнив, Міжнародний суд ООН установив, що РФ порушила Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, не провівши розслідування ймовірних фактів фінансування тероризму щодо подій на території східних областей України. Також суд установив, що РФ порушила Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації стосовно того, що РФ «знищила в Криму освіту та навчання українською мовою, і з 2014 року українська мова є недоступною», – заявив посол з особливих доручень МЗС.

Таким чином, наголосив він, тепер Росія є порушником міжнародного права не лише в політичних заявах і твердженнях на різних політичних майданчиках, а й у юридично обовʼязковому рішенні Міжнародного суду ООН.

«Ніколи до цього РФ не була визнана порушником міжнародного права цим судом», – підкреслив Кориневич.

Він також зазначив, що хоча суд не призначив компенсації, як того вимагала Україна, «це означає, що питання будуть порушувати в інших справах у цьому суді, в інших судах. Це означає, що його опрацьовують у рамках питання про створення міжнародного компенсаційного механізму».

ІСТОРІЯ БАГАТОРІЧНОЇ СПРАВИ

Варто зазначити, що це – перша справа України проти РФ у міжнародних судових установах, яку слухали по суті. І це перша справа по суті за Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму. Тобто за цією конвенцією ще ніколи Міжнародний суд ООН не слухав справи. Тож рішення – історичне й унікальне, адже суд узагалі міг відмовити у розгляді.

Крим, Донбас, МН17... Кілька років Україна збирала докази агресії Росії. І тоді, майже 10 років тому, головним завданням було довести присутність на Донбасі російських військових, яких уперто не хотіли бачити чи не помічали в ОБСЄ. Важливо було довести, що саме Росія, а не сепаратисти, здійснювала ефективний контроль над Донбасом.

16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Міжнародної конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації.

Звинувачення, висунуті Росії, містять надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінацію української та кримськотатарської громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, убивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження викладання української та кримськотатарської мов.

До Міжнародного суду ООН було відправлено повний автобус доказів російської агресії. Мова про так званий меморандум, головний документ, який Україна передала до суду 12 червня 2018 року. Він важить близько 90 кілограмів, містить понад 17500 сторінок тексту в 29 томах і має 75 примірників.

Така велика кількість документів була потрібна тому, що Міжнародний суд ООН дуже консервативний. Він прискіпливо перевіряє, чи все є відповідно до встановлених вимог, чи передано достатню кількість примірників. Кожен суддя (15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея та Рада Безпеки ООН на 9 років) повинен мати копію, та й відповідач, у цьому разі РФ, має отримати необхідну кількість друкованих примірників.

Утім, певна кількість примірників усе-таки може бути представлена в електронному вигляді.

Дійти до етапу розгляду справи, по суті, Україні було дуже складно, адже росіяни фактично діяли за тією ж схемою, що й у грузинській справі: заперечували саме право України позиватися з ними. Однак Україна зробила висновки з досвіду Грузії та пройшла складний, виснажливий, неприємний процес консультацій з представниками РФ, який тривав близько двох років.

Росія намагалася довести, що переговорний процес відбувався з українського боку неналежно, щоб уже на самому початку не дати ходу справі.

Варто зазначити, що ще у 2008 році, після російської агресії, Грузія звернулася з позовом до Міжнародного суду ООН і застосувала ту саму Міжнародну конвенцію про заборону всіх форм расової дискримінації, яку тепер використовує Україна. Але через те, що Грузія не пройшла обов’язкових етапів «діалогу» з агресором, зрештою вона програла. У 2011 році Міжнародний суд ООН оголосив, що відмовляється розглядати справу по суті.

Україна виграла, бо дійшла до розгляду справи по суті й за кожною з двох конвенцій було встановлено порушення з боку Росії.

Саме Україна вперше подала позов до Міжнародного суду ООН на основі Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму. І це справді буде прецедентом для інших країн у майбутньому.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора