Заслання на Донбас: як російські «зірки» шукають прощення Путіна, виступаючи на лінії фронту

Блоги

"Покаянні тури" на Донбас: як російські знаменитості "викуповують" право повернутися на сцену ціною гастролей на окупованих українських територіях?

Індульгенції для знаменитостей: як діє мережа посередників, що дозволяє артистам і музикантам "вимолити" прощення у влади за антивоєнні висловлювання? Угода з совістю: хто з відомих артистів отримав сцену і гонорари в обмін на участь у пропагандистській схемі? Кремлівський контроль над культурою: як влада використовує пропаганду і публічне "покаяння" артистів для маніпулювання громадською думкою? За фасадом компромісів: якою є справжня мотивація артистів, які погодилися на поїздки на окуповані території, участь в інформаційній кампанії і навіть... на усиновлення дітей з Донбасу? Розмова з журналісткою Світланою Рейтер і музикантом Дмитром Спіріним, лідером гурту "Тараканы".

Для російських артистів, які висловилися проти війни, можливість виступати на сцені або зніматися в кіно закрита. Але для них влада придумала цілу схему "покаяння і повернення". І тепер шлях на сцену лежить – через Донбас. Що треба зробити для того, щоб продовжити кар'єру в Росії?

Новий спосіб "покаяння" – якщо ти досі засуджував війну – з'явився в Росії. Для артистів, музикантів, людей популярних і творчих, у Москві вигадали систему "індульгенцій" – коли можна вимолити прощення системи і повернутися на сцену або на знімальний майданчик. Для цього вибудували мережу посередників. І озвучили головну умову – "з'їзди в покаянний тур на Донбас" або перерахуй туди грошей.

Які відомі люди стоять за цими схемами? І хто з відомих росіян уже пішов на компроміс із совістю.

ЗРОЗУМІТИ І ПРОБАЧИТИ? 

На самому початку вторгнення багато російських виконавців висловили своє ставлення до так званої СВО. І в соцмережах, і в інтерв'ю, і в піснях заявляли: "Нам не потрібна війна". Реакція Москви була миттєвою: заборона концертів, скасування вже запланованих гастролей, оголошення іноагентами. Хтось виїхав із Росії й гастролює іншими країнами, хтось просто перестав виступати, але свого ставлення до війни не змінив. Але є й інші – ті, хто... передумав. Вирішивши, що війна-війною, а гроші не пахнуть. Просто так на сцену їх ніхто, ясна річ, не поверне. Але з'явилася система, як заслужити прощення. Артистам пропонують два варіанти, так би мовити, "спокутування провини". Перший – поїхати на окуповані українські території (в основному – на Донбас). Виступити перед російськими військовими; обов'язково зробити селфі, розмістити його в соцмережах. Щоб народ бачив – артисти підтримують війну.

"Саме так вчинили музиканти гурту "Звери". Їхній лідер, Рома Звєрь, на початку війни написав: "Як і всі розсудливі люди, ми проти будь-яких військових дій". А далі – виникло "фінансове питання", – розповіла мені журналістка Світлана Рейтер, яка детально розбиралася в історіях про "покаянних зірок".

Світлана Рейтер, журналістка:

- "Звери" скасували концерт досить великий, а концерти – це досить вагома частина грошей, які отримують артисти. І за даними наших джерел, після цього всього Звєрь пішов, ну, до таких собі посередників. Але тут по різному відбувається. Але головне те, що до людини доносять, що вона має з'їздити на окуповані території, висловитися на підтримку того, що відбувається, сказати, що все ви, пацани, робите правильно, я з вами, я поруч. І після цього йому дозволяють виступати і заробляти.

Ціну переконанням кожен визначає сам. Рома Звєрь із 2014-го року принципово відмовлявся виступати в Криму, 2022-го однозначно висловився проти війни. Але ось закінчив... концертами на окупованому Донбасі. І він – далеко не єдиний, хто пішов цим шляхом.

Світлана Рейтер: - Туди їздили багато артистів, туди їздила вся майстерня Петра Фоменка, і це теж була така досить яскрава подія, про яку багато писали.

Популярний російський актор Павло Дерев’янко мав славу затятого опозиціонера. Він підтримував Навального, усюди казав – мовляв, він "великий друг України". Але в перші місяці великої війни відмовчувався, а потім – поїхав на Донбас. Виступав там перед військовими, і гуманітарку їм повіз. І тут же – показово отримав "помилування".

Світлана Рейтер: - Джерела, з якими ми говорили, і знайомі з різних боків, вони якраз пов'язували це з тим, що в Дерев’янка справді були проблеми, він був у чорному списку, у нього справді не було ролей, або не було таких ролей, які б йому хотілося, тож для того, щоб у нього все стало більш-менш гаразд, він зробив таке.

Щоб влаштовувати "Донецькі гастролі", ну або в принципі будь-який "покаянний тур" на окупованих Росією українських територіях, розроблено цілу схему! І вирішується все – тільки уявіть – на рівні Кремля! В управлінні президента Росії з громадських проєктів!

Світлана Рейтер: - Там є такий собі голова управління з громадських проєктів Сергій Новіков, який, власне, цим займається. Є його помічник на прізвище Бичков, який теж ось артистам пропонує. Зокрема, нам два джерела говорили, що він якраз розробляв цю схему для Звєря, власне, що ось є такий варіант – їдь туди, зроби це.

Схема працює так: "неблагонадійних" акторів заносять до чорного списку. Якщо хтось із них хоче повернути собі гонорари і місце на "першій кнопці в телевізорі" – звертається до посередників. А ті йдуть в адміністрацію президента Росії – вимолювати "прощення". Причому в "посередники" теж не всіх, виявляється, беруть. Це обов'язково має бути людина зі зв'язками і з ім'ям. 

Світлана Рейтер: - Нам називали, наприклад, Федора Бондарчука, який намагається допомогти і знайти якісь варіанти. Ось як можна це все, як можна це все провернути? І є продюсери, наприклад, які цим займаються, які ходять в адміністрацію президента і спілкуються з управлінням, здається, це називається громадські проєкти, які загалом цензурують практично всю російську культуру на сьогодні. Кажуть: "Ну, вони там шукають якісь рішення".

"Планів реабілітації" в основному два – або терміново організовують поїздку на окуповані території, але подають це винятково як ініціативу самого артиста, він про це має скрізь говорити. Або зобов'язують спонсорувати організації, які працюють на цих територіях. Причому потрібно не просто допомогти, скажімо, дитячому будинку. Є список "благонадійних" структур, куди просять добровільно-примусово перераховувати гроші.

Світлана Рейтер: - Артистам кажуть, щоб вони жертвували гроші в певні фонди, так? Ось. І в цьому випадку теж можна якимось чином відіграти назад і отримати свої вистави назад. Таких випадків ми знаємо досить багато, і це все досить огидно, якщо чесно, з усіх точок зору.

І що тут зовсім огидно – то це брехня й удавання. Коли на камери знаменитості кажуть, як хочуть підтримати людей, як їдуть "за велінням серця". А водночас – прекрасно знають, що посередник приніс їм "план дій" із кремлівської адміністрації. І що говорити потрібно виключно з папірця. Ще гірше – коли з'явився ще один спосіб вимолити прощення – взяти в сім'ю дитину з Донбасу. Не тому, що жалієш, не тому що хочеш допомогти. А виключно "за рознарядкою". Ще раз: усиновити дитину, щоб продемонструвати лояльність.

Мої співрозмовники – незалежні журналісти-розслідувачі – теж не одразу повірили, що, приміром, актор Олексій Серебряков узяв під опіку 13-річну дівчинку з окупованої Горлівки. Щоб... повернути можливість грати в театрі.

Світлана Рейтер: - Стовідсотково ми довіряємо джерелам, що Серебряков це зробив після того, як скасували його виставу "Ейнштейн і Маргарита", де, власне, грали двоє артистів. Сам Серебряков, який багаторазово висловлювався не тільки проти війни, а й проти режиму вже дуже багато років, із 2014-го точно.

Причому тут просто взяти дитину в сім'ю, виявляється, МАЛО! У навантаження дають і цілий медіаплан: ЩО сказати, ЯК сказати – щоб народ побачив це й оцінив. (Серебряков про дівчинку) Записав таке "планове" відеозвернення і Серебряков, у ньому він розповів зворушливу історію. Мовляв, допомагає дитині, яку війна зробила інвалідом.  

Світлана Рейтер: - А насправді він ходив в адміністрацію президента. І щоб повернути виставу "Ейнштейн і Маргарита", яку скасували, і досі, наскільки я розумію, вони грають її тільки в центральних містах. Але щоб це хоч якось повернути, він пішов на таке відеозвернення і ось на підтримку таку свого роду, так?

Оцініть цинізм. Спочатку Росія скидає бомби на українські міста, а потім артисти, щоб повернути сцену, популярність і гонорари, публічно розповідають, як допомагають дітям, які стали інвалідами внаслідок розв'язаної Москвою війни. Чи є ті, хто не пішли на компроміс із совістю? Звісно ж так.

СОВІСТЬ НЕ ПРОДАЄТЬСЯ

Я поспілкувався з російським музикантом Дмитром Спіріним. Невдовзі після початку війни його панк-рок-гурт "Тараканы" офіційно оголосив про припинення існування тільки тому, що його виступи в Росії заборонили через незгоду з режимом. Дмитро перетворив свій Фейсбук на антивоєнний вісник. Почав розпродавати свою колекцію платівок, яку збирав багато років, щоб на виручені кошти купувати продукти для Українського центру в Будапешті, допомагати біженцям. Спірін якраз серед тих, хто не розуміє колег-артистів, які пішли на уклін і погодилися зараз публічно розігрувати "донецьку карту" – аби пробачили. Навіть якщо влада і шантажує.

Дмитро Спірін, лідер гурту "Тараканы":

- Їх, найімовірніше, просто шантажують, найімовірніше – шантажують можливістю скасування концертів, скасування турів і того, що вони їм не даватимуть виступати в Російській Федерації. Але, як на мене, це теж усе фігня. Ну, збирай манатки і їдь туди, де ти можеш працювати. Якщо ти з якоїсь причини ніяк не можеш собі дозволити не співати якийсь час, не виступати якийсь час, не знаю. Хворі родичі, набрані кредити, все, що завгодно – десятки ми можемо придумати за них виправдань, ну окей, збираємо манатки і переїжджаємо.

Дмитро розповідає – серед тих, хто сліпо слухає російську владу, на жаль, і співачка Діана Арбєніна. Вона була відома своєю антивоєнною позицією. А потім – погодилася брати участь у такій самій схемі "покаяння". Після чого миттєво потрапила у ВІП-лист центральних російських телеканалів.

Дмитро Спірін: - "Звери" та Арбєніна. Ну, найімовірніше, це артисти такої величини за межами РФ, які працювати зможуть, отримувати своїх прихильників зможуть там і отримувати свої концерти зможуть. Однак вони цього не роблять з різних причин, не знаю з яких. І ось, будь ласка, доводиться принижуватися. Доводиться, відчуваючи, напевно, пекучий сором. Ну, принаймні, я б його відчував на їхньому місці, робити те, що вони роблять. Один їде, співає там перед цими солдатами, друга з солдатськими дружинами теж там чогось співає на сцені.

Кремль діє і батогом, і пряником. Прайм-тайм на ТБ і гонорари – в обмін на публічну позицію щодо Донбасу. А ось для тих, хто на компроміс не йде – запустили проєкт "П'ята колона". Туди вносять і артистів, які залишили країну, називаючи їх "зрадниками батьківщини", але пропонуючи варіант "покаятися". Є в списку й Андрій Макаревич. Він нещодавно написав про це в соцмережі: "Там викладена моя біографія і три кнопки для народу: чи може такий артист працювати в Росії? Даються варіанти: "Так", "Ні", "Може, якщо вибачиться". Відсутня найголовніша кнопка: ХОЧЕ він працювати в Росії чи ні?

Тим часом у російській музичній тусовці про незгідних артистів спеціально розпускають чутки – мовляв, як же погано склалася їхня доля. Як би вони хотіли вибачитися і повернутися – проте ось, все не наважуються...

Дмитро Спірін: - Вони впевнені, що ось ці Макаревичі з Покровськими і ті, хто виїхав, вони сплять і бачать, як би повернути собі цей ринок, що вони там у себе в Ізраїлі та в Америках страждають, що вони там голодують, що вони там, я не знаю, чого так щиро в це вірять росіяни. І тому, коли вони пишуть про те, що, типу, та гаразд, чого там, покайтеся, зніміть на відео покаяння і повертайтеся, ніхто вас тут не посадить, ніхто вам яйця не відрубає, там нічого цього не буде. Вони керуються суто благими спонуканнями. Вони добра бажають цим артистам, розумієте?

Дмитро зараз судиться з Росією, звідки змушений був виїхати, у Європейському суді з прав людини. Живе в Аргентині. І каже: про його повернення в Росію взагалі не йдеться.

Дмитро Спірін: - Нам не давали говорити те, що нам хотілося. Нам не давали виступати. Наші концерти закривали, скасовували, нас оголошували іноагентами, нас викликали до ФСБ, на нас заводили справи – і так далі, й тому подібне. Тому ми зараз почуваємося як люди, які втекли з в'язниці. Ну, що буде відчувати, які почуття буде відчувати нормальна людина з приводу ідеї повернутися назад у в'язницю? Я думаю, вона просто... Так, хоч би як вона погано жила на волі, хоч би які в неї були мізерні побутові умови, але це краще, ніж в'язниця, в будь-якому разі.

Що показово – "сценарій покаяння" останнім часом удосконалили. Як у картковій грі – від тих, хто наважився заслужити прощення, вимагають весь час підвищувати ставки.  Спочатку кажуть – "повертайтеся", потім просять дати гастролі на окупованих територіях – і нібито все. Людина йде на компроміс із совістю. А потім раз по раз з'являються все нові й нові вимоги. 

Світлана Рейтер, журналістка: - Є приклад артиста Філіпа Авдєєва, доволі відомого театрального й кіноактора, якому сказали: "Приїжджай, усе гаразд, ми про все домовилися". Він прийшов на знімальний майданчик, а йому кажуть, що "вибач, будь ласка, ну ось доведеться з'їздити туди". І він каже: "Ніби я взагалі проти війни". Але після цього він подумав: у кіно не вийшло, а піду в театр. Прийшов у театр. У нас написано: «зі слів джерел». Треба чітко розуміти – що це були за джерела. Сам він на цю тему говорити нічого не захотів. Ось. Але після цього він пішов у театр, де йому сказали, що в театрі ти теж не будеш грати, у кіно не будеш.

І тут показово – як життя саме ділить людей. На тих, хто говорив про "творчу незалежність", але раптом що – готовий прогинатися. І тих, хто їде, тому що не може інакше. Тих, хто дає гучні інтерв'ю про те, як "сміливо побував на Донбасі", а потім виявляється, що це все – за методичкою, щоб пробачили. І тих, хто відмовляється грати в ігри з чиновниками.

Ну, а з приводу усиновлених дітей із Донбасу, яких беруть у сім'ю винятково щоб показати "лояльність" – ця тенденція набирає зараз сили в Росії. Малюків з окупованих територій всиновлюють і російські топчиновники, і бюрократи рангом поменше. Навіщо? Невже знову "рознарядка"? Обов'язково детально розповім про це в одному з нових випусків, у тім числі й у блозі.   

Олексій Мацука