Рубікон у взаєминах Кишинева і Москви

Блоги

Мораль повертається до великої політики. І це – ще один важливий наслідок російсько-української війни

Заяву президентки Молдови Маї Санду про те, що президента росії володимира путіна заарештують, якщо прибуде до її країни, можна назвати своєрідним рубіконом у взаєминах Кишинева та москви. Звісно,  всі ми розуміємо, що це насамперед політична декларація.  Навряд чи можна уявити, що путін раптом з’явиться у Молдові – принаймні, поки при владі у цій країні патріотичні сили.

Але чи можна було уявити ще кілька років  тому інше – що таку заяву зробить президент Молдови? Не лише очевидний ставленик кремля, такий, як попередник Маї Санду Ігор Додон, а й сама Санду.

Адже президентство Санду починалося зі спроб встановити баланс у відносинах Молдови із Заходом та росією. Після обрання головою держави Санду говорила про готовність зустрітись із путіним. У серпні 2021 року президентка Молдови зустрічалася із заступником глави адміністрації президента росії Дмитром Козаком – тим самим Козаком, якому здавна був доручений напрямок дестабілізації Молдови, а у 2020 році ще й України.

«Ми оцінили відкритість російської сторони, це може сприяти зміцненню діалогу між нашими країнами»? – заявила Санду після переговорів.

Козак пообіцяв, що якщо москва та Кишинів досягнуть взаєморозуміння з принципових питань, «зустріч президентів обов’язково відбудеться».

Але будь-які спроби збереження хоч якихось стосунків із росією були знищені нападом путіна на нашу країну. Тепер Санду каже, що її змінила війна. Зауважимо – не її одну. Війна змінила багатьох відповідальних політиків. Війна змінила світ. Стало очевидно, що росія – не просто авторитарна держава, яка намагається нав’язати свої інтереси сусідам за допомогою економічного або силового шантажу, а справжнісіньке чудовисько.

Ще 15 лютого 2022 року, за кілька днів до нападу росії на Україну, проросійська коментаторка у виданні Noi.md намагалася поставити у приклад Санду… президента Сербії Александара Вучича та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

«Що сталося з угорським прем’єром після візиту до москви? Власне, нічого страшного. Ну, вийшла карикатура на нього у Financial Times. Але ж справжній лідер нації переживе якусь там карикатуру, якщо йдеться про процвітання свого народу та інтереси своєї країни, хіба ні?»

Зараз, з часом, візит Орбана напередодні нападу росії на Україну сприймається як один із найганебніших візитів до російської столиці. І вже точно мало хто з поважних політиків захоче, щоб йому наводили як приклад для наслідування курс і вчинки угорського прем’єр-міністра. Те, що візит президентки Молдови до москви так і не відбувся, — це тепер великий плюс у політичній біографії Маї Санду.

І те, що очільниця маленької країни, на території якої все ще знаходяться російські війська і частина жителів якої, незважаючи ні на що, продовжує симпатизувати росії, не боїться путіна – доказ того, що мораль повертається до великої політики. І це – ще один важливий наслідок російсько-української війни.

Віталій Портников
Infopost