Ексміністра оборони Казахстану засудили до 12 років
Колишнього міністра оборони Казахстану Мурата Бектанова засуджено до 12 років колонії суворого режиму за перевищення своїх службових обов'язків під час антиурядових протестів у січні 2022 року.
Про це повідомляє Радіо Азаттик, повідомляє Укрінформ.
Згідно з повідомленням спеціалізованого міжрайонного військового суду у кримінальних справах в Астані, Мурата Бектанова засуджено за частиною 3 статті 451 («Перевищення влади») Кримінального кодексу у справі, що її було розпочато після кровопролитних січневих подій 2022 року. Детальної інформації суд не надав, посилаючись на гриф секретності у справі колишнього міністра.
Інформація про те, що справу Бектанова передали до військового суду, з’явилася у жовтні минулого року. Він був звільнений з посади 19 січня 2022 року, через вісім днів після того, як іншим указом президента країни зберіг посаду невдовзі після антиурядових протестів у країні на початку 2022 року.
Військові та поліція брали участь у їх придушенні. У низці міст тоді протести переросли в заворушення, загинули понад 200 людей.
Бектанова затримали у лютому минулого року за статтею про невиконання посадовцем своїх службових обов'язків. Пізніше дії підозрюваного були перекваліфіковані на перевищення влади, скоєне в бойовій обстановці і яке спричинило тяжкі наслідки.
За версією слідства, у період оголошеного владою надзвичайного стану Бектанов віддавав незаконні накази та залишив без захисту військові стратегічні об'єкти, повідомив на початку нинішнього року генпрокурор Казахстану Берік Асилов, виступаючи з доповіддю про розслідування січневих подій 2022 року. Адвокати Бектанова заяви генпрокурора публічно не коментували.
Як повідомлялося, протести у січні 2022-го на заході Казахстану почалися після стрибка цін на пальне. Пізніше вони поширилися на інші регіони країни й у деяких містах переросли в мародерство і погроми. В Алмати озброєні люди захопили та підпалили акімат та резиденцію президента. Влада оголосила надзвичайний стан і заявила про напад терористів, звинувативши в організації заворушень деякі зарубіжні сили. Президент Касим-Жомарт Токаєв оголосив у країні надзвичайний стан і звернувся за військовою допомогою до ОДКБ.
За звинуваченням у причетності до заворушень було заарештовано кількох високопосадовців, у тому числі колишнього голову КНБ Каріма Масімова, який входив в оточення експрезидента Нурсултана Назарбаєва, якого було усунуто з посади в розпал протестів.
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у грудні заявила, що розслідування січневих подій влада проводила односторонньо, а сім'ї вбитих і сотні людей, які були поранені або зазнали тортур, так і не дочекалися правосуддя. Влада Казахстану не погодилася з такою оцінкою.
Фото: Zakon