Відважна Бербок і обережний Шольц

Глава МЗС Німеччини побувала в одному з найбільш обстрілюваних міст України, поки її уряд вагається з танками

Офіційний Берлін повідомив про візит свого міністра закордонних справ Анналени Бербок до Харкова тоді, коли вона вже завершила своє перебування там 10 січня.

Це цілком зрозуміло, адже місто перебуває під постійними обстрілами ворога та загалом знаходиться дуже близько як до лінії фронту, так і до російського кордону. Спокуса скористатися можливістю «випадкового» влучення (час польоту ракети становить усього 45 секунд) в одну з найбільших критиків кремля у нього, кремля, могла бути надто великою.

Фото: twitter.com/DmytroKuleba

До слова, на болотах були напевно шоковані та заскочені новиною про візит у них фактично під носом, адже основні пропагандистські ЗМІ фактично проігнорували таку подію як перший візит не лише німецького, але взагалі західного політика на схід України. Та й насправді, чи варто писати про міністра, якого нещодавно зневажливо згадував «запасний президент» медвєдєв…

ТЕПЛІ СЛОВА ТА ОБІЦЯНКИ

За чотири з половиною години перебування в Харкові Бербок відвідала приміщення для обігріву в одній із шкіл, поспілкувалася з вчителями та учнями школи №134 з поглибленим вивченням німецької мови, яка була майже повністю зруйнована в перші дні війни. Також матір двох дочок відвідала дитячу лікарню, де поговорила з маленькими пацієнтами та їх батьками.

У районі Салтівка, населення якого до війни сягало 300 тисяч і який зазнав масованих ракетних ударів, міністр оглянула обстріляну 15 разів (!) котельню облТЕЦ №5 і поспілкувалася з керівництвом міста та області й працівниками електростанції.

Фото: EPA

«Генератори та трансформатори, паливо та ковдри тепер рятують життя», - сумно констатувала дипломат, стоячи (в шапці) на 10-градусному морозі.

Німеччина передає Україні все з перерахованого у великих кількостях.

Ще глава МЗС оголосила, що Німеччина на прохання України виділить 20 мільйонів євро на системи Starlink; цього вистачить на 10 тисяч наземних станцій, третина з яких піде на потреби Збройних сил України. І стільки ж на роботи з розмінування.

«В усіх куточках України – від Харкова до Херсона і до Києва, люди повинні знати, що вони можуть розраховувати на нашу солідарність і підтримку. Це в тому числі зимова допомога, яку ми надали… І це включає подальші поставки зброї, необхідної Україні для звільнення своїх співгромадян, які все ще страждають від терору російської окупації», - заявила Бербок.

Фото: DPA

ТАНЦІ НАВКОЛО ТАНКІВ

Слід зауважити, що до сходу України Бербок вдалося дістатися на диво швидко, адже ще напередодні в другій половині дня вона приймала у своєму берлінському офісі одного закордонного колегу.

Слава «Укрзалізниці»!

До слова, в потягу «Укрзалізниці», як кажуть німецькі журналісти, VIP-пасажирці подарували сувенір. Фігурку леопарда…

Якщо залізничники на щось «тонко» й натякали, «Леопарди»-танки сама Бербок публічно не згадувала. Навіть не здригнулася обличчям, коли український міністр Дмитро Кулеба на імпровізованій пресконференції на вокзалі заявив, що не сумнівається, що Берлін Leopard таки передасть, рано чи пізно.

Leopard / Фото: Getty

Підстави сподіватися на це дає історія з БМП Marder («Куниця»). Місяцями німецька влада непохитно та категорично заявляла: «Ні». Переконати її не могли ні прохання Києва, ні вимоги багатьох німецьких політиків, ні пропозиції німецьких підприємств ВПК. І ось у середині грудня США та Франція разом з Німеччиною зібралися, порадилися і буквально через пару-трійку тижнів – вуаля, всі троє, включаючи Німеччину, оголосили, що БМП для ЗСУ таки будуть. До кінця першого кварталу, навчання військових починається незабаром.   

Одним з основних «перестрахувальників» у питанні постачання серйозної зброї є особисто канцлер ФРН Олаф Шольц, який ще на початку цього тижня повторив своє улюблене: Німеччина не буде першою країною, яка передасть танки. Але ключове тут – «не буде першою», тож якщо союзники в якомусь складі, бажано, щоб там були США, домовляться про колективний крок, то Шольц може й «здатися» під тиском, який на нього чинять як у середині країни, так і партнери, які хочуть бачити в Німеччині лідера. Останнім часом про намір передати танки (але також не одноосібно) заявили вже кілька держав.

Тож будемо чекати на черговий «Рамштайн»  20 січня.

ДРУГИЙ НАЙБІЛЬШИЙ ЕКСПОРТЕР

Заради справедливості треба подякувати Німеччині, яка наразі є другим за обсягами постачальником військової допомоги Україні після США.

З урахуванням того, що до війни Берлін нам не давав ніякої зброї, а почав свою допомогу обіцянкою передати 5 тисяч не дуже нових касок (які, до слова, виявилися досить доречними попри всі меми та жарти), те, що ця держава робить зараз – це насправді «поворотний пункт». Саме так – Zeitenwende – назвав це сам Олаф Шольц, виступаючи 27 лютого минулого року, в неділю, на екстреному засіданні в Бундестазі.

Так що це не просто поворотний пункт у політиці ФРН, це справжня революція. Особливо, якщо згадати «підступи» попередниці Шольца Ангели Меркель.

Наразі в переліку того, що віддає нам Бундесвер (і сам не так щоби прямо супер-озброєний) і німецькі підприємства ВПК, а також що постачається за допомогою так званих «кільцевих обмінів», – дуже широкий спектр матеріалів і техніки, включаючи таку найсучаснішу як системи ППО Iris-T SLM (якої немає на озброєнні навіть у згаданого Бундесверу). Загалом на 2,3 млрд євро.

Питання до Німеччини одне: хотілося би, щоби рішення все ж ухвалювалися трішечки швидше.

Це сказав про Leopard і Дмитро Кулеба: «…Німецькі танки не є нашою примхою, і вони потрібні нам не для прогулянок… Засмучує лише те, що це рішення ЩЕ не ухвалене і через це ми втрачаємо дорогоцінний час і життя».

Обидва міністри мали можливість провести в потягу до Києва дуже довгі, як для протоколу, переговори – три години. Говорили про все – від формули миру та санкції до трибуналу над російськими злочинцями та набуття Україною членства в ЄС.  

Фото: DPA

«Ми стоятимемо на вашому боці стільки, скільки буде потрібно. Ми дамо все, щоби діти в Харкові, Маріуполі, у Києві змогли знову вірити в світле майбутнє», - пообіцяла Бербок після відвідання міста, сліди «руского міра» в якому її вразили так само сильно, як до того в Бучі, де вона побувала в травні. Слід згадати, що тоді вона стала першим членом уряду ФРН, яка відвідала Україну після початку повномасштабної російської агресії.

Дякуємо, Анналено! Дякуємо, Німеччино!

Ольга Танасійчук, Берлін.

Перше фото: twitter.com/DmytroKuleba