Смерть біженців: Польща й Білорусь у новій фазі протистояння

Чи знайде Варшава компроміс між захистом кордону від гібридних операцій Білорусі й Росії  та гуманним ставленням до біженців

Міграційна криза між Польщею і Литвою з одного боку та Білоруссю й Росією з іншого – вийшла на новий етап. Різке похолодання призвело до перших смертей нелегальних мігрантів, які кочують між польським та білоруським кордоном, без змоги потрапити на територію Євросоюзу. Нова реальність вимагатиме від Варшави виважених підходів та нетипових рішень.

СМЕРТЬ МІГРАНТІВ

Неділя, 19 вересня, принесла трагічні новини з польсько-білоруського кордону. Увечері прикордонна служба Польщі повідомила про три випадки смертей нелегальних мігрантів на кордоні з Білоруссю. При цьому вони сталися у трьох різних місцях вже на території Польщі. Ще одна смерть, 39-річної мігрантки з Іраку, зафіксована з білоруського боку кордону. За поширеною білоруськими прикордонниками інформацією, помічено сліди "перетягування" померлої з польської на білоруську сторону. Білоруське інформагентство “Белта” зі слів близьких померлої інформує, що вже на польському боці кордону жінку сильно штовхнув польський прикордонник, вона впала і вдарилася. Очільник прикордонної служби Польщі Томаш Прага спростував інформацію від білоруської сторони.

Польські прикордонники охороняють ділянку польсько-білоруського кордону

“Я підкреслюю, що це брехня, це просто брехня”, – наголошував Прага, зазначаючи, що білоруські ЗМІ намагаються “очорнити” польських прикордонників. Він розповів свою версію цієї трагічної події: польський патруль упродовж кількох годин безуспішно намагався викликати білоруських прикордонників до місця, де перебували нелегальні мігранти. Лише через кілька годин до них приїхали білоруси, які констатували смерть жінки. Натомість головний польський прикордонник поінформував про випадки, коли в неділю поляки врятували життя багатьох людей на кордоні. Зокрема, йшлося про жінку з 13-ма дітьми, частина з яких із COVID-19 потрапили до польських лікарень. В іншому випадку, з болота витягли вісьмох мігрантів, семеро з яких потребували госпіталізації.

Під час пресконференції в понеділок – як глава МВС Польщі Маріуш Камінський, так і головний польський прикордонник Прага назвали нетиповим факт кількох летальних випадків в один день. Вони натякнули, що до смертей мігрантів на польському боці кордону можуть бути причетними білоруські спецслужби. Камінський обґрунтував це тим, що в одному з випадків білоруси передали нелегальному мігранту з Іраку якусь пігулку, аби той ковтнув її, коли буде дуже холодно і фізично важко. Цей мігрант помер, а двоє його супутників згодом повідомили польським правоохоронцям, що після вжиття пігулки і до смерті він поводився дуже дивно, ніби був під впливом наркотиків. Польські силовики наголосили, що проведуть токсикологічну та гістопатологічну експертизи тіла померлого. Це дасть змогу підтвердити або виключити можливість доведення до смерті людини через вживання різних препаратів.

Маріуш Камінський / Фото: Flickr

МІГРАЦІЙНА КРИЗА

Міграційна криза у Польщі з білоруського напрямку вибухнула у серпні, а ще раніше, у липні, її відчула Литва. У Варшаві та Вільнюсі не мають сумніву: це новий фронт гібридних дій режиму Лукашенка проти західних сусідів за підтримки Кремля. Справді, статистичні дані свідчать про різкий стрибок кількості спроб нелегального перетину білорусько-польського кордону останнім часом. За інформацією польських прикордонників, у першому півріччі цього року було здійснено менше 1 тисячі спроб нелегального перетину кордону країни. Натомість лише у серпні було зафіксовано вже понад 3 тисячі таких випадків, а за неповні три тижні вересня – понад 4 тисячі.

Шлях через Білорусь чи Україну до ЄС ніколи не був пріоритетним для мігрантів з Близького Сходу та Африки, що легко зрозуміти, ледь кинувши оком на географічну карту. Нелегальні мігранти з Іраку, Сирії чи країн Африки завжди потрапляли до Європи найкоротшим шляхом: через Грецію, Італію, Мальту. Так завжди було ближче і дешевше. Новий же міграційний шлях – через Білорусь, – як мінімум, виглядає дивним і наштовхує на думку, що в цьому є чийсь конкретний інтерес.

Польські прикордонники охороняють нелегальних мігрантів поблизу кордону з Білоруссю, 1 вересня 2021 року / Фото: DPA

Відповідь на це питання польська та литовська сторони мають однозначну – це довгострокова гібридна операція режиму Лукашенка проти Варшави і Вільнюса. Білорусь нещодавно ввела безвізовий режим з низкою країн Азії та Африки. Варшава наголошує, що режим Лукашенка вже посприяв централізованому прибуттю до країни понад 10 тисяч жителів Іраку та Сирії, які використовуються для створення міграційного тиску на Польщу та Литву. Представники польської влади припускають, що найближчим часом до Білорусі може прибути ще від кількадесяти до кількасот тисяч біженців. Крім того, в уряді Польщі підкреслюють, що є перевірені дані безпосереднього залучення білоруських прикордонників до перевезення, розміщення, інструктування і подальшого направлення нелегальних мігрантів у бік кордону з Польщею.

Литва, а згодом і Польща, вирішили захищатися від напливу мігрантів, будуючи на кордоні сотні кілометрів загородження з колючого дроту. Утім це не дуже рятує ситуацію з напливом мігрантів, оскільки значні відрізки кордону з Білоруссю проходять у лісах та болотистій місцевості, де загородження просто фізично не можна встановити. І саме через ці місця біженці найчастіше прямують до Польщі.

Польські прикордонники встановлюють паркан на кордоні з Білоруссю / Фото: SOPA

На початку вересня Польща на 30 днів запровадила надзвичайний стан на кордоні з Білоруссю, зокрема обмеживши доступ стороннім до 183-х населених пунктів Підляського та Люблінського воєводств, які безпосередньо межують із РБ. Польська влада обґрунтовує цей крок потребою захисту місцевого населення й уникнення провокацій, до яких могли б бути втягнуті, наприклад, польські активісти чи журналісти.

Враховуючи нинішню складну ситуацію на кордоні, яка лише погіршується, уряд Польщі, напевно, продовжить надзвичайний стан на черговий місяць чи до кінця року.

ПРОТЕСТИ АКТИВІСТІВ Й ОПОЗИЦІЇ

Дії польської влади у напрямку стримування міграції із східного напрямку викликають неоднозначну реакцію у суспільстві країни. З одного боку, всі розуміють, що білоруський режим використовує біженців для досягнення своїх політичних цілей.

З іншого боку, значна частина польських активістів, громадських організацій, незалежних ЗМІ та опозиційних політиків підкреслюють, що підступність Лукашенка з Путіним не може закривати іншу перспективу: мігранти з півдня наважуються на довгі, повні небезпек подорожі не від хорошого життя у себе на батьківщині. Отже, Польща повинна гуманно ставитися до них: приймати від мігрантів заяви про надання притулку у відповідності до чинного законодавства, не відмовляючи безпідставно їм у цьому; не застосовувати силове витиснення їх назад на територію Білорусі (pushback) і не відмовляти їм у найнеобхіднішому – воді, харчах, медикаментах. Громадські організації та незалежні ЗМІ неодноразово описували ситуації, коли польські прикордонники відмовлялися приймати від біженців звернення про надання притулку і, застосовуючи метод pushback, змушували біженців повертатися на нейтральну смугу чи територію Білорусі. Усі світові ЗМІ облетіла картинка, коли кількадесят біженців тривалий час проживали у палатках на нейтральній смузі, а поблизу демонстративно стояли білоруські та польські прикордонники, не впускаючи на ту чи іншу територію. Громадські організації та опозиційні депутати намагалися надавати мігрантам юридичну допомогу, а також передавати харчі чи теплий одяг, однак польські сили правопорядку (прикордонники, посилені поліцією і військовослужбовцями) блокували їм доступ до біженців на кордоні.

Фото: EPA

Глава прикордонної служби Польщі Томаш Прага визнав, що можливості країни по прийому нових прохачів притулку майже вичерпані. Зараз у семи центрах для біженців у Польщі вже перебувають 1,4 тис. прохачів притулку, серед яких і евакуйовані нещодавно жителі Афганістану. Станом на сьогодні у центрах для біженців у РП залишилося 230 вільних місць і ще близько 600 можуть розгорнути на базі існуючої інфраструктури. Враховуючи нинішню динаміку міграційного тиску, можливостей Польщі легально приймати біженців вистачило б на 3-4 дні.

Уряд Польщі 17 вересня схвалив зміни до закону про іноземців. Згідно з ним, іноземець, який був затриманий відразу після перетину зовнішнього кордону ЄС, рішенням коменданта відповідного прикордонного відділу буде зобов’язаний негайно залишити територію Польщі разом із забороною на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони. На практиці це означає легалізацію методу pushback щодо біженців, який польські прикордонники, фактично, застосовували від початку міграційної кризи на кордоні.

Введення урядом Польщі надзвичайного стану у вузькій смузі на кордоні з Білоруссю, разом з усіма обмеженнями, не має одностайної підтримки у польському суспільстві. За даними центру SW Research для видання Rzeczpospolita, 38% населення Польщі підтримують це рішення, 30% – проти, а ще 31% респондентів не визначилися з цього приводу.

Водночас свій протест щодо введення надзвичайного стану, а точніше – заборони для ЗМІ висвітлювати ситуацію безпосередньо біля кордону, висловили польські незалежні медіа. Кількадесят польських ЗМІ та журналістських організацій у спільній заяві підкреслили, що це прямо суперечить принципам свободи слова і закону про ЗМІ у частині перешкоджання журналістській діяльності й є позбавленням суспільства конституційного права на отримання неупередженої інформації. Схожу думку з цього приводу має і речник громадянських прав Польщі. Зрештою польська влада, у певному сенсі, сама стала жертвою цього обмеження. Про смерть громадянки Іраку, яку нібито поляки “перетягнули” на білоруську сторону, польські ЗМІ змушені були черпати інформацію з білоруських режимних медіа. Польські прикордонники виправдовувалися, що все було по-іншому, а про все це могли б розповісти польські телеканали, якщо б мали безпосередній доступ до кордону.

Фото: Twitte/Straż Graniczna

Смерть біженців на кордоні (а з настанням морозів можна припустити, що це будуть непоодинокі випадки) відкриває зовсім іншу перспективу в цій кризі. Варшава повинна бути зацікавленою показати, передусім своєму суспільству, що крім очевидної потреби гарантування безпеки – норми гуманізму і звичайної людської емпатії також не є чужими для польської влади, а також прикордонних органів, поліції й армії. Інакше білоруська/російська пропаганда за допомогою своїх ЗМІ створюватиме картинку бездушних Польщі й Литви, які спокійно спостерігають за голодною і холодною смертю мігрантів на кордоні, відмовляючи їм у праві перетнути кордон ЄС. Це також є питанням довіри до польської влади з боку міжнародної спільноти.

ГІБРИДНІ ДІЇ ЛУКАШЕНКА І МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА

Путін з Лукашенком, безумовно, добре продумали всі “за” і “проти” гібридної операції щодо формування міграційного тиску на Польщу та Литву. Це зроблено для того, щоб поставити міграційні служби цих країн на межу колапсу, оскільки легально приймати велику кількість біженців вони фізично не зможуть, а розгортати табори для біженців на своїй території зараз просто не готові. Тим більше, що правоконсервативний уряд Польщі вже в 2015 році, під час міграційної кризи на півдні Європи, був серед тих країн ЄС, які виступали різко проти прийому біженців у Греції чи Італії, а потім їх розподілу між країнами Євросоюзу. Чинний уряд Польщі як тоді, так і зараз виступає за надання допомоги біженцям у місцях їх походження, створення там умов, відповідної інфраструктури, аби вони не виїжджали зі своїх домівок, або ж залишалися у регіоні.

Фото: EPA

Лукашенко мстить Польщі й Литві, а заодно і всьому ЄС, за невизнання минулорічних президентських виборів, введення санкцій, підтримку білоруських незалежних ЗМІ та надання прихистку лідерам білоруської опозиції. Штучно створюючи конфлікти у відносинах із сусідами (міграційний тиск, безпідставне утримання в ув’язненні лідерів польської національної меншини в Білорусі), білоруський диктатор припирає Варшаву і Вільнюс до стіни, примушуючи їх сісти за стіл переговорів, і хоче мати у руках сильніші карти. Яких поступок вимагатиме Лукашенко – не складно здогадатися: взамін за врегулювання міграційного тиску і відпущення на волю політв’язнів він проситиме скасувати чи послабити європейські санкції проти РБ, відмовитися від підтримки білоруської опозиції та незалежних ЗМІ, визнати його легітимно обраним президентом. Складно уявити, що Варшава і Вільнюс зараз могли б пристати на цей шантаж. Очевидно, закулісні переговори триватимуть із залученням міжнародних партнерів і винесенням проблеми, яка все більше перестає бути регіональною, на рівень ОБСЄ, ООН тощо. Партнери Польщі й Литви по ЄС наразі декларують свою вербальну підтримку. Після смерті мігрантів – Брюссель, за неофіційною інформацією, хоче, щоб до моніторингу ситуації та дій на кордоні було долучено європейське агентство із захисту зовнішніх кордонів Frontex. Варшава наразі заявляє, що впорається з проблемою самотужки.

Режим Лукашенка розраховує, що через потік біженців з Близького Сходу та країн Африки він контролює ситуацію. Утім не можна виключити, що вона у певний момент може вийти з-під контролю. З іншого боку, треба брати до уваги ймовірність, що частину потоку біженців Мінськ переорієнтує на кордон з Україною. І Київ повинен бути готовий до цього варіанту розвитку подій.

Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: Wydarzenia