Пропагандисти зі сходу досі користуються лексикою слідчих КДБ часів Василя Стуса?

Блоги

В схожих лінгвістичних школах навчалися зі слідчими КДБ тих часів

Книжка Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса – це збірник архівних документів з кримінальної справи: допитів, доносів, обшуків. Усі ці документи супроводжені описами, зробленими слідчими КДБ, МВС, співробітниками таборів тощо. Для кожного вилученого у Стуса документа слідчі додавали коментарі щодо характеру документу.

Я спробував класифікувати ці коментарі та поставив їх від найменш «небезпечного» для радянській влади до дуже «небезпечного». Класифікація моя – якщо помилився, наведіть свої доводи.

Отже, який міг бути документ:

1. Упаднического характера (пронизан чувством упадничества).

2. З тенденційно підобраними фактами та обставинами (які підтверджують, шо начебто … і далі за текстом).

3. Идейно не выдержанный (ідейно не витриманий).

4. Идейно ущербный.

5. За змістом націоналістичний.

6. Идейно-вредного содержания (ідейно-шкідливий).

7. С заведомо ложными измышлениями.

8. Наклепницьки стверджує (або має наклепницькі вигадки про радянський державний устрій).

9. Порочащий соціалістичні завоювання.

10. С измышлениями клеветнического и антисоветского характера (порочащие советский государственный и общественный строй).

11. Антирадянського спрямування (За змістом спрямований на підрив та ослаблення Радянської влади).

12. Противоречащий интересам государственной безопасности СССР.

13. Способствующий антисоветским организациям в подрывной деятельности против СССР.

14. Враждебного содержания (ворожий нашому суспільству).

 
Мені здається, що і зараз деякі пропагандисти зі сходу використовують схожі мовні звороти. Мабуть, в схожих лінгвістичних школах навчалися зі слідчими КДБ часів Стуса.

#СправаСтуса

Владислав Рашкован
FB