У Варшаві вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії
У Варшаві в неділю вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії 1943-1944 років.
Участь у меморіальних заходах біля Могили невідомого солдата взяли політики, урядовці, представники різноманітних організацій, зокрема й праворадикальних, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Сьогодні ми маємо голосно говорити про цей досвід жахіття, а пам'ять про нього передавати наступним поколінням. Однак, пам'ять про це має спиратися на правду. Волинський злочин не можна применшувати, не можна його виправдовувати”, - наголосив прем'єр-міністр Матеуш Моравецький у листі до учасників заходу, який зачитав голова його канцелярії Міхал Дворчик.
У посланні зазначається, що Польща продовжуватиме зусилля щодо гідного вшанування жертв Волинської трагедії, і цьому сприятиме національний "день пам'яті жертв геноциду", встановлений у 2016 році.
Під час меморіальних заходів відбулась урочиста зміна варти біля Могили невідомого солдата. До вічного вогню покладено вінки, після чого почесна варта здійснила три символічні залпи у пам’ять про жертви Волинської трагедії.
На урочистостях були присутні кілька сотень людей, зокрема й активісти праворадикальних організацій "Національний рух", "Табір Великої Польщі", що мають відверто антиукраїнські погляди. Частина учасників тримала плакати з відповідними написами, наприклад “Український геноцид проти поляків 1939-1945 років. Пам’ятаємо”, “Стоп Бандера”.
У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті польських жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках".
В неділю Президент України Петро Порошенко відвідав південь Польщі, де відкрив у селі Сагринь Меморіал пам’яті українців, які загинули в 1944 році від рук польських “селянських батальйонів” та підрозділів Армії Крайової.
Водночас Президент Польщі Анджей Дуда відвідав Луцьк і село Олика на Волині, де вшанував пам’ять поляків, що загинули 75 років тому під час Волинської трагедії.
Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.