Додон vs 57 молдовських солдатів

Кому потрібна політика цілеспрямованого руйнування армії Молдови?

Молдову знову штормить. Бурхливі «хвилі» спричинені незаконно розквартированими на території невизнаного Придністров'я військами і озброєнням, на повному виведенні яких наполягає уряд і парламент країни. Натомість проти виведення російських військ із Придністровського регіону виступає президент Ігор Додон.

Тільки-но «гаряча фаза» суперечок почала спадати, як на початку вересня вибухнув новий скандал, спричинивши і новий виток політичної конфронтації між прем'єр-міністром Павлом Філіпом і президентом Ігорем Додоном. Цього разу «політична війна», як її назвали молдавські журналісти, між урядом і президентом спалахнула за участі (або неучасті) молдовського військового контингенту в традиційних військових навчаннях «RapidTrident», які щорічно проводяться на території України.

При цьому можна тільки припускати, які почуття переповнювали тих 57 молдовських військовиків, яким уряд і президент країни по черзі вмикали то червоне, то зелене світло: «їхати» або «не їхати» на навчання в Україну. За тим, «чий батько дужчий», як кажуть в Україні, спостерігає вся країна.

ЩОДО СУТІ

Як передбачає законна процедура, заступник міністра оборони (посада міністра залишається вакантною після звільнення Анатолія Шалару - вже майже 9 місяців) Георге Галбура звернувся до Головнокомандувача з листом про те, що молдавські військові готуються вирушити в Україну для участі в міжнародних навчаннях. Президент, через секретаря Вищої ради безпеки, прийняв рішення заборонити виїзд в Україну. Глава Кабміну Павло Філіп узяв ініціативу в свої руки і запропонував уряду видати окрему постанову про участь молдовських військовослужбовців у військових навчаннях.

Аргумент прем'єра виглядав переконливим. «Не думаю, що хтось зацікавлений, щоб у нас була слабка армія, а будь-які навчання лише сприяють підвищенню професіоналізму військовослужбовців», – заявив Філіп.

Однак президенту, мабуть, цього здалося недостатньо, і він призупинив рішення уряду, звинувативши виконавчий орган в порушенні Закону про державну безпеку. Питання зависло. І тоді у суперечку втрутилися експерти в галузі конституційного права.

Колишній член Конституційного суду Молдови Ніколає Осмокеску заявив, що президентська заборона не має юридичної сили, доки вердикт з цього питання не винесе Конституційний суд. Аналогічну думку висловив і екс-голова Конституційного суду Александру Тенасе. Негайною була і реакція уряду, який заявив через прес-секретаря прем'єра, що рішення Кабміну є чинним, і що молдавські військові все ж поїдуть підвищувати свій професійний рівень в Україну. Питання, здавалося б, вирішено, але все виявилося не так просто.

ЯКА АРМІЯ, ТАКИЙ І НЕЙТРАЛІТЕТ...

Якщо логічним підсумком суперечок щодо виведення російських військ і озброєння з Придністров'я стало звернення Молдови до Організації Об'єднаних Націй з проханням включити це питання в порядок денний Генеральної асамблеї, то війна заяв народ якось розчарувала і не викликала нічого, крім здивування. При цьому оголилися деякі проблеми, які перебували до цього в тіні.

Головним аргументом президента Ігоря Додона, який заборонив Національній армії взагалі брати участь у будь-яких військових навчаннях за межами країни, служить конституційний нейтралітет Молдови. Саме з цієї причини молдовські віськовослужбовці «пропустили» вже 5 міжнародних навчань.

Переважна ж більшість експертів, серед яких і колишні керівники міністерства оборони країни, переконані в тому, що статус нейтральної держави не може служити перешкодою для професійного зростання військовослужбовців. І наполягають на тому, що нейтралітет будь-якої держави потребує потужного і надійного захисту. А що може бути надійніше, ніж добре підготовлені і оснащені за сучасними вимогами Збройні сили країни. Ряд експертів і політологів, аналізуючи непросту ситуацію в регіоні, особливо після агресії Росії проти України, закликають переглянути конституційну статтю про нейтралітет держави.

Як зазначив колишній міністр оборони Молдови Віталіє Марінуца, «у нейтралітету будь-якої держави занадто висока ціна – і моральна, і матеріальна», відкрито вказуючи на необхідність підвищення обороноздатності країни та професійної підготовки військовослужбовців. Марінуца нагадав при цьому президентові, що в той час, як армія невизнаного Придністров'я постійно вдосконалюється, причому не без допомоги Обмеженої групи російських військ у регіоні, Молдова не тільки не збільшує видатки на оборону, а й відмовляється від участі у міжнародних навчаннях. Що, безумовно, підриває моральний стан військовослужбовців і авторитет самої армії.

Не зайве нагадати, що на міжнародні навчання держбюджет країни не витрачає, як кажуть, «ні копійки», всі фінансові кошти на ці цілі виділяють міжнародні партнери. Екс-міністр оборони, нині керівник опозиційної Ліберально-демократичної партії, політолог Віорел Чиботару, в свою чергу, нагадав про те, що Швейцарія теж нейтральна держава, але у неї одна з найпотужніших оборонних систем у світі.

ПОПЕЛЮШКА НА СЛУЖБІ У ДЕРЖАВИ

Куди жорсткіше висловився Анатол Шалару, відправлений президентом Ігорем Додоном у відставку з посади міністра оборони Молдови на початку 2017 року. Шалару відкрито звинуватив президента в тому, що «він захищає в Молдові інтереси Російської Федерації і проводить цілеспрямовану політику на розвал молдовської національної армії». За його словами, якщо президент і далі буде діяти в тому ж дусі, то Національна армія Молдови ризикує опинитися в повній ізоляції, що категорично неприйнятно в сьогоднішній ситуації.

Екс-міністр навів, як приклад, рішення уряду США про призупинення фінансової допомоги для Національної армії Молдови у зв'язку з неучастю молдовських військовослужбовців у міжнародних навчаннях.

За останніми статистичними даними, оборонний бюджет країни на 2017 рік становить трохи більше 32 мільйонів доларів (близько 0,4% від ВВП), причому з цієї суми лише 3% коштів передбачені на капітальні вкладення в армію. При цьому, середньомісячна зарплата військових не перевищує 250 доларів. Висловлюючись про «скромне» фінансування збройних сил країни, екс-міністр назвав Національну армію «Попелюшкою на службі у держави».

Загострене питання про участь молдовських військовослужбовців у міжнародних навчаннях в Україні, завдяки втручанню уряду, здавалося б, врегульоване. Однак це не означає, що проблема зникла як така. Немає ніякої гарантії, що незабаром вона знову не намалюється на горизонті.

Адже, власне, і нинішній конфлікт – передчасно вважати повністю вичерпаним. Після опублікування (у ніч з середи на четвер) рішення уряду про участь у військових навчаннях в Офіційному Моніторі, президент Ігор Додон підписав указ про призупинення рішення Кабміну. Більш того, він пообіцяв покарати військових (аж до пониження у званнях), які все ж поїхали на навчання в Україну.

Залишається дочекатися рішення Конституційного суду з цього питання, щоб розставити крапки над «і». А щоб надалі уникнути непотрібних і безглуздих суперечок, особливо в сфері безпеки держави, глава уряду Молдови Павло Філіп вже доручив міністру юстиції Володимиру Чеботарю переглянути відповідну законодавчу базу.

Зінаїда Гурська, Кишинів.