Північноатлантичний Альянс озброюється

Лонгрід

05.07.2017 13:27

Російська агресія проти України примусила країни НАТО переглянути свої підходи й думати про озброєння

Зменшення військових бюджетів, скорочення ОВТ та кількісного складу збройних сил у мирний час – стало для країн НАТО серйозним викликом, у першу чергу – з огляду на різке загострення глобальної безпекової ситуації. Сьогодні Альянс вимушений виправляти прорахунки тих часів, коли загрози не були такими явними. Колишня гонка озброєнь, постійне брязкання зброєю, здавалося, відійшли назавжди з розпадом СРСР. Але не надовго. Російська агресія проти України примусила країни-члени Альянсу переглянути свої підходи, а колишні нейтральні та дружні до РФ країни вже шукають захисту в НАТО. Про досягнення, модернізацію та новинки ОВТ Альянсу – в огляді “Укрінформу”.

БРИТАНІЯ ПОВЕРТАЄ МОРСЬКУ ВЕЛИЧ

Кілька тижнів тому в маловідомому широкому загалу шотландському місті Росайт був спущений на воду найбільший з будь-коли збудованих британських військових кораблів – авіаносець “Королева Єлизавета”. До введення в експлуатацію, заплановану на кінець 2017 року, авіаносець ще проходитиме тестування, але корабель вже вражає своїми розмірами та потужністю. Його водотоннажність – 65 тисяч тон, для роботи систем та життєдіяльності не потрібна атомна енергія, бо Королівський флот Великобританії обрав натомість електричну тягу. Корабель рухається завдяки паровим, дизельним та звичайним генераторам загальною потужністю 75 тисяч кінських сил. Гігантські гвинти “харчуються” чотирма 20-мегаватними вдосконаленими асинхронними двигунами, даючи кораблю змогу розвивати максимальну швидкість близько 25 вузлів (близько 46 км/год).

На 2020 рік запланований спуск на воду брата-близнюка “Королеви Єлизавети” під іменем “Принц Вельський”.

Британські авіаносці матимуть на озброєнні лише літаки, яким потрібна коротка злітно-посадкова смуга, що зумовлено розмірами. Наразі у флоті розраховують на літак Lockheed Martin F-35B Joint Strike Fighter, який був свого часу розроблений у США.

Окрім літаків, на борту авіаносців будуть чотири розвідувальні гелікоптери “Crowsnest”. У якості альтернативного варіанту розглядається формування “повітряного крила” судна з 12 гелікоптерів “Chihook” або “Merlin” та восьми “Apache”. Але як саме буде укомплектований найновіший корабель Великобританії, поки ще точно не відомо, хоча британці вже мають підписаний зі США договір на використання згаданих вище F-35B.

Авіаносці матимуть по два командних пункти – один для керування кораблем, а інший – для коригування польотів. Екіпаж судна “Королева Єлизавета” складатиме 679 чоловік.

Беззаперечно, будівництвом таких кораблів Лондон робить вагому заявку на повернення Британії до морської величі, принаймні, у європейських рамках.

Але є й очевидна проблема, на яку варто звернути увагу. Авіаносцю для гарного захисту потрібна група супроводу, яка включає у себе різні типи кораблів з озброєнням від різних загроз: підводних човнів, літаків та інших кораблів. Наразі на британському флоті лише шість човнів протиповітряної оборони Type 045, що занадто мало для майбутньої пари авіаносців.

ФРАНЦІЯ І ФРН РОБЛЯТЬ СТАВКУ НА ФРЕГАТИ

Розвиває свою військову потугу на морі й британська «сусідка» – Франція. Там повним ходом йде розробка трьох нових легких фрегатів типу “Aquitaine”. Наразі на озброєнні французського флоту стоять фрегати для боротьби з літаками та підводними човнами. До 2022 року планується збудувати ще п'ять таких самих кораблів. Італія, яка робить цей проект спільно з Францією, візьме на себе будівництво багатоцільових фрегатів типу “Bergamini”.

Загальна для всіх кораблів конфігурація передбачає озброєння торпедами, 76-мм артилерійською установкою, одним гелікоптером NH90. Додатково французи мають системи інфрачервоного стеження, радари, ракети для надводних та підводних цілей “Exocet” та модулі для крилатих ракет з дальністю польоту до тисячі кілометрів. Протиповітряний варіант фрегата додатково обладнаний 32 ракетами «Aster».

Французи також оновлюють свій парк підводних човнів. Нові човни отримали назву “Suffren” на честь адмірала Пьера Андре де Сюффрена де Сан-Тропе і мають повністю замінити старий клас “Rubis” до 2029 року. Вони матимуть на озброєнні важкі торпеди “Black Shark”, а також крилаті ракети морського базування “Exocet” та “Scalp Naval”. Вони зможуть опускатися до 400 м, матимуть швидкість до 26 вузлів під водою. Можливість автономного плавання складатиме до 50 діб.

Активність оновлення флоту спостерігається й у Німеччині. Німці розробляють новий клас фрегатів під загальною назвою “Baden-Wurttemberg”, який має замінити старий клас “Bremen”. З водотоннажністю 7,2 тисячі тонн, такі кораблі стануть найбільшими фрегатами у світі. На них буде застосована технологія “стелс”. Інша новинка, яка застосовується при будівництві цих кораблів – нові дизельні двигуни, які дадуть змогу виконувати завдання без заходів до портів протягом двох років. На озброєнні кораблі матимуть десять артилерійських установок для ураження цілей на воді та у повітрі, 125 мм ударну установку “Otobreda Volcano”, чотири торпедні апарати проти підводних човнів і кілька варіантів ракет. Серію з чотирьох фрегатів мають завершити у 2019 році.

У ПОВІТРІ ПАНУВАТИМУТЬ ДРОНИ

Якщо на морі існує ряд значних обмежень, то підкорення повітряного простору «по кишені» та по можливостям більшій кількості країн-членів НАТО. Спектр широкий – від найдешевших дронів до супутників-розвідників.

Найцікавіша розробка останніх років – лазерний дрон-винищувач, ідея використання якого була відкинута колишнім міністром оборони США Робертом Гейтсом як занадто дорога та непрацююча. Нині проект переживає свій повторний «запуск». Агентство з протиракетної оборони США планує, що основним завданням лазерних дронів-винищувачів стане протидія ракетам з ядерними боєголовками, які дрони зможуть збивати з орбіти своїм лазером. Спочатку планувалося встановити киснево-іонний мегаватний лазер на Боїнг-747, але пізніше перевагу віддали більш мобільним та непомітним дронам. Головна відмінність нинішнього від попереднього проекту – закріплення твердотільного лазера (solid state laser) на борту дрона, а не літака, що робить програму значно дешевшою. Окрім того, дрони не потребують свого власного “флоту” для захисту під час виконання завдань.

Але тут постає кілька проблем. Перша – балістичні ракети дуже важко збивати. Боєголовки міжконтинентальних балістичних ракет самі можуть коригувати свою траекторію, яка, зазвичай, проходить по низькій орбіті поблизу Землі, перш ніж почати знижуватись на ціль. З ракетами на середній та кінцевій фазах польоту Америка вже має чим боротися. Протиракета CM-3 має знищувати міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) в середній фазі т.зв. “дольоту” до цілі, а установки THAAD та “Patriot” покликані збивати балістичні ракети під час зниження та наведення на ціль. А от знищити МБР на етапі старту, коли вона ще не набрала швидкості й є легкою ціллю, США виявилося нічим. Втім, таких систем немає не лише в Америки, а й у будь-якої країни світу, тож ідея американців наразі виглядає справді новаторською.

Друга проблема в тому, щоб знищити ракету на старті – новітній дрон з твердотільним лазером має знаходитися практично над нею, бути дуже швидким та влучним. Окрім цього, більшість сучасних балістичних ракет запускають з мобільних пересувних установок, що створює додаткові труднощі для визначення координат цілі та прогнозування місця здійснення запуску.

Запропонований лазер HELLADS має вагу лише 748 кг, а разом з дроном – 5239 кг, що є в рамках, визначених Агентством з протиракетної оборони США. Фактично, Пентагон хоче, щоб на вже згаданій висоті у 19 тисяч метрів дрон перебував до 36 годин. Обмежена демонстрація роботи нового дрона з твердотільним лазером запланована на 2021 рік, хоча прогрес Північної Кореї у розробці балістичних ракет може, безумовно, прискорити цей процес.

Серед європейців активною розробкою власного дрона, здатного до запуску керованих ракет, займаються французи. Дрон, над яким нині активно працює французький оборонпром, має назву Dassault nEUROn. Цей безпілотний літальний апарат зможе нести дві керовані бомби з ядерними боєголовками та залишатися невидимим завдяки технології “стелс”. Перші запуски відбулися у 2012 році у Істрі.

Попри стрімкий розвиток дронів, літаки лишаються не менш актуальними. В сфері військового літакобудування дуже активно діє добре відомий за пасажирськими лайнерами концерн “Airbus”. Розробки “Airbus” для військових не менш цікаві, аніж для цивільних. Компанія займається створенням нового винищувача для країн Євросоюзу.

У найближчі 10-15 років літак, вироблений “Airbus”, зможе замінити старі винищувачі класу “Eurofighter Typhoon”, які стоять на озброєнні Італії, Британії, Німеччини та Іспанії. Наразі концерн намагається вмовити французів з “Dassault” (які розробляють вищезгаданий французький дрон) приєднатися до їхнього проекту. І це буде найскладнішим завданням, бо французи мають незалежних виробників бойових літаків “Rafale” та “Dassault” для себе та на експорт. Тільки на продажу 24 одиниць до Єгипету в 2015 році Франція заробила 230 мільйонів доларів і навряд чи готова поступитися конкурентам.

Надзвичайно маневрений та з потужним двигуном “Eurofighter Typhoon”, має лише один важливий недолік – він був розроблений ще у 1980-х роках. Тоді ще не було технології “стелс”, звичної для сучасних моделей, тому літак легко викрити, і він практично не може “зникнути з радарів”.

Отже, одна з головних задач для “Airbus” – створити непомітний варіант “Typhoon”. Свій новий бойовий літак компанія бачить як високоефективний винищувач з двома двигунами, оптимізований для ведення повітряного бою. Він матиме потужний «далекобійний» радар і ракети далекого радіусу дії, такі як “Meteor” у Великобританії. Як і “Eurofighter Typhoon”, він зможе вражати цілі не лише у повітрі, а й на землі. Також його конструкцією передбачена можливість керувати безпілотними літальними апаратами безпосередньо з кабіни пілота.

Поки що особливо поспішати з розробкою нікуди, бо перші «євровинищувачі» вийдуть «на пенсію» лиш у 2040 році, хоча деяким країнам, як-от Іспанії, через старий авіапарк, нові винищувачі можуть знадобитися раніше. Німеччина чекати наміру не має і вже переходить на американські F-35.

У тіні великих європейських країн, Швеція розробляє свій власний новий літак “Gripen”. Проект втілює в життя відома компанія “Saab”. Перший тестовий політ нового “Gripen Е” відбувся 15 червня цього року. Очікується, що перші зразки стануть на озброєння збройних сил Швеції у 2019 році.

Gripen E “Smart Fighter” - багатоцільовий винищувач, здатний виконувати повітряні, повітряно-космічні та розвідувальні місії. Може нести на своєму борту до 10 одиниць різного озброєння. Цей літак оснащений мережевими каналами передачі даних, які дозволяють йому повідомляти іншим винищувачам “Gripen” про рівень заправки, стан та боєкомплектність озброєння, дані з датчиків і виконувати функції командування та контролю. Він також має комплект для радіоелектронної боротьби, що дозволяє йому створювати перешкоди для радарів противника.

Загалом, Швеція планує збудувати до 60 нових одиниць “Gripen”, про намір придбання 36 з яких вже заявила Бразилія.

МІНІ-ТАНКИ – НОВИЙ ТРЕНД НА СУХОДОЛІ

На суходолі передові розробники броньованих машин «ламають списи» у суперечках про доцільність та надійність нових британських міні-танків “Ajax”. Міноборони Великобританії обіцяє, що програма створення 600 одиниць такої техніки буде завершена вчасно, критики невпинно переконують, що “Ajax” – “смертельна пастка”, ні на що не здатна проти важкої артилерії противника. Британська модель є модифікацією попередніх, розроблених у Австрії та Іспанії й постачається у Британію компанією “General Dynamics“.

Маленькі танки 'Ajax” матимуть екіпаж із трьох людей, максимальну дальність ходу 500 км та максимальну швидкість 70 км/год. Також міні-танки мають повністю оновлене озброєння, яке включає у себе основну 40-мм гармату, 7,62-мм швидкострільний кулемет та гранатомет. Програму мають завершити до 2024 року.

Це буде перший у військовий історії Британії повністю броньований бойовий транспорт. В збройних силах впевнені, що міні-танк матиме відмінні захисні та розвідувальні функції, тоді як критики натякають на проблеми з основною 40-мм гарматою, використання якої провалилося ще на етапі випробувань. Зокрема, мова йде про механізм подачі боєприпасів до ствола гармати, який нібито переставав працювати, щойно башта танку піддавалася вібрації або удару. Компанія Lockheed Martin – розробник гармати визнала існування проблеми, проте пояснила її відмовою складових механізму, а не недоліками конструкції.

Перші серійні танки "Ajax” були відправлені у армію для випробування навесні цього року.

Французи, попри привабливі характеристики та мобільність міні-танків, віддають перевагу класичному варіантові. Цього року була презентована нова версія основного танка “Leclerc” – “Terminator” з потужною 140-мм основною гарматою. Вага танка через це збільшилася до 60 тонн, а боєзаряду вистачить на 31 постріл.

Анатолій Максимов, Київ.

Фото з сайтів: adrenaline.uol.com.br, imgur.com, YouTube, 4Archive, defence.ru, airsoc.com