Саміт на Мальті: ліберальна демократія ЄС проти агресивної геополітики

Європейський Союз розпочав новий політичний сезон в умовах внутрішньої невизначеності та складних геополітичних реалій.

Міграційна криза, напористий Китай, агресія Росії проти України, війни, терор, анархія та радикальний ісламізм у регіонах південного сусідства, тривожні сигнали від Адміністрації нового американського лідера - все це несе виклики та загрози, які потенційно можуть не лише ослабити, але й зруйнувати цінності ліберальної демократії Євросоюзу. Саме про них написав Президент Європейської ради Дональд Туск лідерам країн ЄС напередодні неформальної зустрічі 3 лютого у мальтійській столиці Валлетті.

ЕКОНОМІЧНІ НЕЛЕГАЛИ ПІД ПРИКРИТТЯМ БІЖЕНЦІВ

Мальта головує у Євросоюзі у першій половині року і, за традицією, має запросити у гості глав держав та урядів країн-членів, щоб на найвищому політичному рівні обговорити найбільш актуальні проблеми. Пріоритетом для середземноморської держави сьогодні, об'єктивно, є криза, спричинена масовим напливом мігрантів та біженців.

Нелегали долають ризикований шлях із Африки, через пустелю Сахара, Лівію, намагаючись на човнах контрабандистів пересікти Середземне море. Особливістю цього саміту була його «вузька спеціалізація» та зосередження зусиль саме на маршруті нерегулярних міграційних потоків Центрального Середземномор'я. Сьогодні 95% нелегальних мігрантів дістаються теренів Європи саме цим маршрутом. Кінцевою метою нелегалів є найбільш соціально розвинуті країни ЄС. Натомість, спочатку треба дістатися берегів Греції та Італії. Але чимала кількість нелегалів зосереджується й на острівній Мальті. 90% таких осіб намагаються потрапити до Європи через Лівію. Переважна більшість із них є саме нелегальними економічними мігрантами, які прибувають із бідних країн Африки. Але там, принаймні, немає війни, як у Сирії. Тому ці громадяни не мають права на міжнародний захист та статус біженців, адже залишають свої домівки через суто економічні причини.

КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ВИСОКОЇ ПОЛІТИКИ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОДАЮТЬ ОПТИМІЗМУ

За результатами саміту на Мальті європейські лідери ухвалили черговий пакет політичних рішень і конкретних заходів, на коротку і середньострокову перспективу, щоб приборкати нелегальну міграцію у регіоні Центральної Африки. Оптимізму цьому кризовому менеджменту вищого політичного рівня додали позитивні результати із протидії міграційній кризі у попередні роки, включаючи проведення військово-морських операцій ЄС у Середземному морі. Зокрема, кількість нелегалів, які потрапила до  Європейський континент та прилеглі острови через інший та найбільш проблемний, масовий маршрут Східного Середземномор'я, у 2016 році зменшився на 79%, порівняно з 2015-м. Минулого року таких мігрантів було зареєстровано 183 тис. Натомість у 2015-му - 885 тис.

Водночас на 18% відбулося зростання нелегалів на маршруті Центрального Середземномор'я: 181 тис. у 2016 році, у порівнянні з 154 тис. у 2015-му.

У результаті проведення військово-морських операцій «Тритон», «Софія» та «Посейдон» у 2016 році у Середземному морі було врятовано 111 тис. осіб. Водночас сумна статистика нерегулярної міграції свідчить, що лише на маршруті Центрального Середземномор'я упродовж 2011-2016 років близько 13 тис. нелегалів та біженців загинули або зникли безвісти, прагнучи до кращого і, що найголовніше, безпечного життя на теренах цивілізованої Європи. Минулого року ці жертви становили 4700 людей.

ЛІВІЯ У ФОКУСІ ПРІОРИТЕТІВ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС    

Як вирішили на мальтійській зустрічі європейські лідери, новим пріоритетом для ЄС у 2017 році стане співробітництво з урядом національної єдності Лівії. У прийнятій декларації саміту Європейська рада підтвердила подальшу підтримку країни, зокрема, у частині розбудови спроможностей державної влади. Також ЄС ставить за мету спільно з ООН забезпечити належні умови прийняття та утримання мігрантів у Лівії, провести інформаційну кампанію з метою переконання мігрантів добровільно повертатися до своїх країн.

Серед інших нагальних завдань визначені оснащення та тренування Лівійської національної берегової охорони, покращення соціально-економічної ситуації у Лівії, консолідація міжнародних зусиль із знищення моделі бізнесу контрабандистів, що перевозять нелегалів. За оцінками Європолу, обіг цієї міжнародної організованої злочинної діяльності сягає декількох мільярдів євро на рік. 

На виконання таких амбітних планів Єврокомісія виділила додаткове фінансування у 200 млн євро. Це лише на 2017 рік і переважно для Лівії. Натомість лівійський уряд вже висловив занепокоєння, що цих коштів явно не вистачить для приборкання кризи.

Саме порядок денний питання міграції на зустрічі у Валлетті засвідчив позитивний сигнал політики ЄС у цій сфері. Принаймні, у зовнішньому вимірі вирішення міграційної кризи європейські лідери захистили цінності єдності, толерантності та відкритості, на яких й базується Співтовариство.

«ДВОШВИДКІСНА» ЄВРОПА: ІНТЕГРАТОРИ ПРОТИ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕГОЇСТІВ

Наступним випробуванням для найуспішнішої у світі організації стане наступний саміт Євросоюзу 25 березня у Римі. У цей день Європа відзначатиме 60-ту річницю підписання Римського договору, який став основоположним для створення ЄС, утвердження єврейської єдності і цінностей.

Символічний Римський саміт пройде в умовах невизначеності, коди політико-економічний блок переживає складний період викликів та загроз. Ліберальна демократія протистоїть агресивній геополітиці на міжнародній арені та потерпає від популізму, ксенофобії і національного егоїзму всередині Європи.

Очевидно, що Співтовариство потребує адекватних сильних рішень, не включаючи й радикальні реформи. Одним із варіантів може стати так звана «двошвидкісна Європа», коли країни з більшими амбіціями продовжать поглиблення інтеграції, а «егоїсти-євроскептики» залишатимуться при своїх національних інтересах.

Український інтерес і пріоритети при цьому залишаються очевидними: ми прагнемо до сильної, єдиної Європи, цінності якої українці захищають на східному фронті у протистоянні російській агресії. 

Андрій Лавренюк, Брюссель.