Листи Клінтон: скандал, що не знищив майбутнього Америки

Попри крапки над "і", поставлені ФБР та генпрокурором США, конкуренти з передвиборчої боротьби не полишають надії 

Претендент від демократів на пост глави Білого дому Гілларі Клінтон уникла прямої загрози кримінальних звинувачень, а відтак і зриву її президентської кампанії у зв'язку зі скандалом довкола "недбалого" використання нею електронної пошти. Вона побувала на допиті у ФБР, після якого Бюро оголосило рекомендації не порушувати проти неї справи, на чому так наполягали республіканці. Та схоже, її опоненти не подумали зупинятися на цьому, намагаючись спричинити якомога більше політичних наслідків для колишнього держсекретаря. Минулої п'ятниці конгресмени ініціювали слухання директора ФБР Джеймса Комі, а на початку цього тижня – генерального прокурора США Лоретти Лінч у зв'язку зі справою Гілларі. Чи вистачить аргументів у республіканців, і наскільки серйозно це може зашкодити майбутній кампанії Клінтон, яку весь світ сприймає як наступника президента Обами, принаймні, щодо продовження нинішнього курсу зовнішньої політики Сполучених Штатів?

ЯКБИ НЕ ПРЕЗИДЕНТСТВО...

Скандал, власне, виник через те, що Гілларі Клінтон, перебуваючи на посаді глави Держдепу з 2009 по 2013 рр., використовувала для листування не захищену урядову електронну пошту, а власну. На це, очевидно, ніхто не звернув би уваги (бо так робили й попередники Клінтон), допоки вона не стала натякати на початку 2015 року, що змагатиметься за президентське крісло.

За чотири роки в Держдепі на електронній пошті Клінтон накопичилося близько 60 тис. відправлень, які включали в себе її службове та особисте листування. За діючим законодавством, всі листи, які надсилала або отримувала держсекретар США як посадова особа, мали зберігатися в Державному департаменті. Щоб не порушувати закон, Клінтон передала в Держдеп 30 тис. листів, які вона та її адвокати визначили такими, що мали службовий характер. Решта 30 тис. "приватних" мейлів були видалені.

Після обробки масиву даних, переданих Гілларі Клінтон зовнішньополітичному відомству США, ФБР ініціювало розслідування і встановило, що 113 листів містили інформацію, яка була засекреченою на час відправлення. Причому, 22 з них мали вважатися "цілком таємними". Крім того, майже 2,1 тис. відправлень були позначені Держдепартаментом "заднім числом" як класифіковані, тобто як мінімум для службового користування. З цього моменту над Клінтон нависла загроза звинувачень у порушенні федерального законодавства.

Перший серйозний "іспит" колишній держсекретар пережила 22 жовтня 2015 року, під час слухань у Спеціальному комітеті Палати представників США по теракту в Бенгазі трирічної давнини. 

Нагадаємо, 11 вересня 2012 року більше 100 бойовиків напали на Посольство США в Лівії, обстріляли та підпалили його. У результаті загинули посол США Кріс Стівенс, співробітник посольства Шон Сміт, двоє співробітників ЦРУ, а також більше десяти людей отримали поранення.

Під час засідання комітету, яке затягнулося на майже 11 годин, законодавці, які представляли, в основному, Республіканську партію, методично звинувачували Клінтон у причетності до смерті посла Стівенса та висували претензії у недостатніх заходах безпеки для дипломатів. Втім, на слуханнях Гілларі вийшла переможницею, оскільки конгресмени так і не змогли прояснити нових фактів нападу, а лише обсипали її звинуваченнями, на які вона вже давала обгрунтовані відповіді раніше. 

ВКРАЙ НЕОБАЧНА, ОДНАК БЕЗ КРИМІНАЛУ

Натомість це не означало остаточної перемоги для Клінтон. ЇЇ опоненти у своїх подальших звинуваченнях зосередилися на двох основних аргументах. Перший мав більш загальний характер: Гілларі закидали порушення законів, що регулюють державну таємницю. Мовляв, приватна пошта не дає такого ступеню захисту інформації, як урядова. Тому таємні відомості, навіть видалені з листування, могли потрапити до чужих рук.

Друга претензія виглядала не менш серйозною. Політичні противники Гілларі "вчепилися" за її свідчення, озвучені на початку скандалу, про те, що вона ніколи не відправляла листів, які кваліфікувалися як секретні документи. Після появи перших підтверджень про знайдені мейли із засекреченим змістом на пошті Клінтон республіканці поспішили звинуватити її в брехні – ще до того, як були оголошені результати офіційного слідства.

І тільки 5 липня 2016 року ФБР оприлюднило заяву про завершення тривалого розслідування. Особисто директор Бюро Джеймс Комі у цьому зв'язку зауважив, що Клінтон була "вкрай необачною", коли користувалася неурядовою електронною поштою у службових цілях. Натомість, наголосив Комі, слідчі не знайшли доказів того, що вона навмисно або свідомо порушувала закон, через що ФБР винесло рекомендацію не порушувати справу проти колишнього держсекретаря.

Через два дні генеральний прокурор США Лоретта Лінч поставила останню крапку над "і", зробивши офіційну заяву, що не має наміру висувати звинувачень проти екс-глави Держдепу відповідно до рекомендацій ФБР. Таке безкомпромісне рішення зруйнувало останні надії республіканців серйозно завадити подальшій кампанії конкурента.

ПРОТИВНИКИ ТА СОРАТНИКИ

У цей час в американських політичних колах почалися справжні баталії між республіканцями й демократами. Перші намагалися щосили роздмухати скандал, інші – вступитися за партійного соратника. Під "гарячу руку" потрапили Джеймс Комі і Лоретта Лінч, для яких конгресмени-республіканці організували окремі слухання в Палаті представників щодо їхнього рішення не порушувати кримінального переслідування проти екс-держсекретаря. Зокрема, директора ФБР Комі засмучені невдачею законодавці намагалися звинуватити у подвійних стандартах, а Лоретті Лінч висунули підозру в домовленості з її колишнім шефом – Біллом Клінтоном по справі електронного листування Гілларі. І в одному, і в іншому випадках закиди конгресменів були легко спростовані.

З іншого боку, за Гілларі вступилися президент і віце-президент США. Обама навіть публічно висловився на її підтримку на одному з передвиборчих мітингів Клінтон. Крім того, президент назвав проблему в питанні обміну інформацією викликом сучасних реалій, коли з розвитком електронних систем відчувається суттєве збільшення інформаційних потоків, з чим стикається зараз вся система державного управління.

Байден же висловив упевненість, що колишня держсекретар і перша леді зі своїм досвідом впорається з усіма складнощами виборчої кампанії та обов'язково здобуде перемогу. А щодо громадської думки про "більшу чесність" Трампа, Байден дипломатично порадив людям більше слідкувати за тим, що промовляє та обіцяє претендент від республіканців, і чи реально взагалі виконати всі його заяви.

Підтримав Гілларі також і її завзятий опонент по демократичним праймеріз Берні Сандерс. Хоча він і визнав, що мав з конкуренткою багато розбіжностей у передвиборчих програмах, втім зауважив, що відбулося зближення між двома кампаніями. "Ми виробили, безумовно, найпрогресивнішу платформу в історії Демократичної партії", - заявив сенатор від штату Вермонт.

Очевидно, тривалий скандал навколо листування Гілларі Клінтон на посаді державного секретаря після вердикту ФБР і генпрокурора не залишає серйозних аргументів для республіканців, щоб осадити претендента від демократів на подальших перегонах. Втім, звичайно, це не означає, що тема листів знову не фігуруватиме в кампанії проти Гілларрі. Водночас, у політичному житті Америки виникають нові приводи для того, щоб Клінтон і Трамп проявили свою сутність. І це стосується не тільки внутрішньої політики, у тому числі, останньої трагедії в Далласі та протестних рухів, що продовжують ширитися по всій країні.  

Це також стосується зовнішньої політики США та бачення претендентами на пост президента ролі Америки в забезпеченні безпеки на всіх континентах, у тому числі в Європі. Зараз Сполучені Штати демонструють одну з найближчих позицій до України на тлі російської агресії, і зрозуміло, що така політика матиме послідовне продовження лише у випадку перемоги Гілларі Клінтон, яка вже продемонструвала стійкість на виборчій дистанції і, схоже, не полишає твердого наміру йти до кінця.

Ярослав Довгопол, Вашингтон