Валерія Коваль, заступниця міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів

За останніми даними Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), внаслідок повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на $195 млрд. Найбільших сум на відновлення потребуватиме транспортна інфраструктура, енергетика та житловий сектор. Процес збору інформації про пошкоджені та зруйновані об’єкти розпочався в Україні вже за місяць від початку активних бойовий дій: наприкінці березня 2022-го у Дії у громадян з’явилася можливість подати відповідну заяву. А вже за рік, 23 лютого 2023 року, парламент ухвалив закон, який створив Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), і в червні того ж року реєстр запрацював.

Сьогодні РПЗМ дозволяє акумулювати відомості про пошкоджені та знищені об'єкти різного типу, не лише житло. При цьому РПЗМ поступово «обростає» все новими компонентами, з останніх, наприклад, з’явилася можливість подати заяву про втрату житла на тимчасово окупованих територіях. В  інтерв’ю Укрінформу заступниця міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів Валерія Коваль розповідає про нюанси подачі та реєстрації заяви до Реєстру.

- Пані Валеріє, оскільки Мінцифри разом з Мінвідновлення є одним із адміністраторів Реєстру пошкодженого та знищеного майна, деталізуйте, будь ласка, перелік необхідних документів для реєстрації повідомлення про пошкоджене або знищене майно. Адже на сьогодні РПЗМ - це фактично єдине державне джерело інформації, де зібрані дані про всі пошкодження та руйнування в країні. І саме цей реєстр слугує підґрунтям для державної програми компенсацій «єВідновлення».

- Державна статистика свідчить, що на кінець 2025 року через «єВідновлення» компенсації за пошкоджене або повністю зруйноване майно отримали близько 180 тисяч родин на загальну суму майже у 60 млрд гривень. Це стало можливим завдяки тому, що процес подання заяви завдяки цифровізації, зокрема через Дію, максимально спрощений. Оскільки переважна більшість критично важливих даних про нерухоме майно та його законних співвласників автоматично перевіряється й підтягується з державних реєстрів у режимі онлайн. Це означає, що власнику не потрібно збирати довідки про характеристики самого об'єкта чи підтверджувати право власності, якщо воно вже відображається в електронних системах.

Проте існують документи та матеріали, які заявник має надати власноруч для успішного розгляду справи комісією. Зокрема, обов'язковим є витяг про відсутність судимості за злочини проти основ національної безпеки України –  його можна замовити як безпосередньо в момент подання заяви через Дію, так і заздалегідь окремим документом.

Крім того, важливу роль відіграє візуальне підтвердження пошкодження - власник об’єкту за наявності може додати фотографії руйнувань. Також в подальшому, після отримання коштів, він має фіксувати етапи ремонту чи відбудови і надавати фото підтверджених робіт, використаних будматеріалів або загального прогресу відновлення житла. Це є фактичним доказом того, що заявник дійсно займається відбудовою.

Більше жодних додаткових паперів до електронної заяви зазвичай не додається, за винятком паперової згоди від інших співвласників майна, якщо така необхідність виникає через специфіку права власності.

Якщо ж реєстрація заяви відбувається фізично через ЦНАП, орган соціального захисту або нотаріуса, до вищезазначеного переліку додаються стандартні документи, що посвідчують особу: оригінал паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Додам, що ЦНАПи приймають електронні документи у «Дії», тому фактично з паперових треба принести документ про представництво або довіреність. У випадках, коли інтереси власника представляє інша людина, обов’язково надається нотаріально завірена довіреність або інше підтвердження законного представництва.

- Трапляються випадки, що через відсутність електронних даних, які підтверджують право власності, люди не можуть потрапити до РПЗМ. Наскільки масові ці випадки? Коли для «Дії» стануть доступними дані з архівів БТІ?

- Проблема відсутності даних у Державному реєстрі речових прав (ДРРП) насправді не є тотальною, проте вона досить відчутна, особливо для власників нерухомості, придбаної або оформленої до 2013 року. Оскільки цифровий реєстр речових прав у його нинішньому вигляді запрацював лише з січня 2013 року, чимало об’єктів по всій країні досі існують лише у паперових архівах БТІ або на застарілих реєстраційних картках. Це створює ситуації, коли людина де-юре є власником, але де-факто Дія її не бачить і не дозволяє подати заяву до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Ці випадки можна розділити на два основні типи. Перший — це повна відсутність запису про об'єкт у ДРРП, що зазвичай стосується старого житлового фонду. Другий тип — це часткова або некоректна інформація, наприклад, коли в реєстрі вказаний лише один зі співвласників або допущені помилки в адресі чи площі майна. Без наведення ладу в цих даних скористатися послугами «єВідновлення» буде неможливо.

- І що робити у таких випадках?

- Алгоритм дій залежить від регіону та наявності документів. Якщо право власності було набуте до 2013 року і майно розташоване на підконтрольній території (за винятком певних зон, зокрема Донецької та Луганської областей, де доступ до архівів обмежений або неможливий), громадяни можуть спробувати зареєструвати право власності онлайн через портал Дія. Це зручний інструмент, але він має свої територіальні обмеження.

У випадках, коли онлайн-реєстрація недоступна, варіантом залишається офлайн-звернення до державного реєстратора при ЦНАПі або до нотаріуса з паперовими оригіналами документів, щоб вони внесли або скоригували дані в ДРРП.

- Заява щодо пошкодження чи руйнації та заява на отримання компенсації – розкажіть про відмінності цих документів й роз’ясніть особливості подання цих заяв, щоб їх взяли до роботи одразу.

- Фактично йдеться про два різних етапи одного процесу. Щоб вашу справу взяли до роботи одразу і без затримок, важливо чітко розрізняти ці документи та види допомоги, які вони передбачають.

Першим кроком завжди є подання повідомлення про пошкодження майна — це фактична фіксація того, що ваш об'єкт постраждав. Тільки після цього можна подавати безпосередньо заяву про отримання компенсації, яка вже запускає процес роботи відповідних місцевих комісій та виплату коштів. Тут головне правильно обрати форму допомоги в залежності від ступеня руйнування.

Якщо ваше житло підлягає відновленню, подається заява про компенсацію за пошкоджене майно. Вона передбачає один конкретний тип допомоги — грошову виплату на проведення ремонтних робіт, щоб привести оселю до житлового стану.

Якщо ж об'єкт визнано комісією непридатним для життя або повністю знищеним, подається заява про компенсацію за зруйноване майно. Тут закон пропонує два варіанти на вибір власника. Перший — це отримання житлового сертифіката на певну суму, за який можна придбати нову квартиру чи будинок на вторинному ринку або використати його як перший внесок за програмою пільгового іпотечного кредитування «єОселя». Другий варіант — це цільова грошова виплата безпосередньо для будівництва нового житла на власній земельній ділянці.

Щоб заяву прийняли в роботу одразу, переконайтеся, що ви правильно обрали категорію, куди потрапляє ваш об’єкт – він пошкоджений чи вже зруйнований. Також критично важливо, щоб дані про ваше право власності вже були внесені до Державного реєстру речових прав, адже без цього система «Дії» просто не дозволить сформувати заяву на компенсацію.

- Який алгоритм існує у випадку, якщо у реєстрації заяв було відмовлено? Чи можна податися вдруге, втретє?

- Відмова в реєстрації заяви про компенсацію не позбавляє вас права на допомогу в майбутньому. Алгоритм дій у такій ситуації досить простий, хоча й потребує певних уточнень для виправлення помилок.

Першим кроком після отримання відмови має бути з’ясування конкретних причин такого рішення. Для цього необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування — саме при них працюють спеціальні комісії, які розглядають заяви. Ви маєте право отримати детальні письмові роз’яснення, яких саме документів не вистачило або які дані в реєстрах не збігаються.

Окремо зауважу: законодавство не встановлює лімітів на кількість спроб: ви можете подавати заяву вдруге, втретє і стільки разів, скільки буде потрібно для позитивного результату. Жодних обмежень щодо повторного подання не існує. Як тільки недоліки, вказані комісією, ви усунете (наприклад, оновите дані про власність або додасте необхідні витяги), можете одразу сформувати нову заяву.

- Як дізнатися, чи погоджена заява на отримання компенсації? І коли будуть нараховані кошти, якщо всі етапи пройдено?

- Повідомлення про нарахування також спрощено та повністю інтегровано у Дію. Весь алгоритм побудований так, щоб заявнику не доводилося самостійно перевіряти банківські рахунки чи звертатися до держустанов за результатом — система працює автоматично, усе відображається у статусі вашої заяви.

Щойно комісія ухвалює позитивне рішення, а казначейство переказує кошти, статус заявки у застосунку оновлюється на «Виплачено» або «Зараховано». Одночасно з цим на смартфон приходить пуш-повідомлення, яке офіційно підтверджує, що кошти вже надійшли на спеціальну картку «єВідновлення».

Отримання такого повідомлення є офіційним сигналом до дії: з цього моменту ви можете розпочати ремонтні роботи, купувати необхідні будівельні матеріали або замовляти послуги підрядників. Важливо пам'ятати, що ці кошти є цільовими, тому їх можна витрачати лише в тих магазинах або на ті послуги, які мають відповідний МСС-код учасника програми.

Підготувала Юлія Абакумова, Київ

Фото надані пресслужбою Міністерства цифрової трансформації