Правозахисниця розповіла про деградацію «судової системи РФ» у Криму
Наразі судова система у РФ юридично деградувала, і вона не може ніяким чином забезпечувати право на справедливий суд, зокрема у тимчасово окупованому Криму.
Про це під час презентації в Укрінформі дослідження на тему: "Відмова у праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії і України: контекст, практика, право та перспективи” повідомила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
"Ми можемо зробити такий висновок на основі моніторингу судових справ в окупованому Криму, що судова система РФ юридично деградувала, ми спостерігали ознаки цієї деградації від початку її незаконного встановлення у Криму, але наразі для нас є очевидним те, що вона не є ніяким незалежним арбітром, а є складовою російської репресивної системи проти українських цивільних та військовополонених. І вона не може ніяким чином забезпечувати право на справедливий суд", - сказала вона.
Печончик зазначила, що у Криму раніше був введений стан так званого "жовтого рівня терористичної загрози", завдяки якому у більшості судів були впроваджені заборони на відвідування навіть тих судових процесів, які є відкритими - у рамках "протидії терористичній загрозі".
"Таким чином, один із базових принципів доступу до справедливого судочинства, а саме - відкритість судових процесів, порушується на системному рівні. По-друге: суттєво зросла кількість судових справ за звинуваченнями наших громадян у таких злочинах, як "держзрада", "шпигунство" або "співпраця з іноземною державою", - поінформувала правозахисниця.
Голова правління Центру прав людини ZMINA заявила, що наприклад, лише за один рік, від початку 2024 року, ці "суди" розглянули 35 таких справ. За її словами, до 2021 року таких справ не було взагалі, а у 2021-2022 роках було по одній такій справі на рік.
"Усі такі процеси відбуваються у закритому режимі і здебільшого залишаються невідомими ані дані цих людей, ані вирок, який проголошують так звані "кримські суди". По-третє, ми спостерігаємо, що судові процеси над цивільними особами, яких раніше викрадали з новоокупованих територій, передовсім Херсонщини і Запоріжжя, вони зараз повертаються назад у так звані "суди", створені на цих територіях, де також відсутні можливості об'єктивного контролю дотримання норм судочинства через особливості доступу у ці регіони", - пояснила вона.
Печончик констатувала, що залишається помітною протиправна практика розгляду судових справ проти мешканців окупованого Криму у російських судових органах (здебільшого це Південний окружний військовий суд, який розташований у Ростові-на-Дону).
"І зазвичай це - справи, які пов'язані зі звинуваченнями у "терористичній діяльності". По-п'яте, ми констатуємо, що продовжуються судові процеси над українськими військовими, які потрапили у полон, а потім були звинувачені у злочинах за дії, які входили у їхні обов'язки як військових - тобто, коли їх судять фактично за сам факт участі у збройному конфлікті, як комбатантів, хоча відповідно до міжнародного гуманітарного права це - недопустимо", - зазначила голова правління Центру прав людини ZMINA.
За її словами, правозахисники констатують і наявність системної відмови у допуску адвокатів і взагалі наявність порушення права на захист.
"Дуже часто клопотання сторони захисту, там, де незалежний адвокат зміг вступити у справу у Криму, відхиляються. І можна констатувати також системні проблеми з рівністю сторін. Наприклад, у цілому такі проблеми у дослідженні зафіксовані у 54% справ. До цього можна, наприклад, віднести такі проблеми, як нерозгляд клопотань або доказів, поданих стороною захисту, процесуальну упередженість на користь однієї сторони, нерівність у часі або у ресурсах, які надані стороні захисту порівняно зі стороною обвинувачення", - заявила Печончик.
Вона сказала, що правозахисники відзначають на прикладі справ, які вони промоніторили, і те, що ці "суди" взагалі ігнорують факт міжнародного збройного конфлікту.
"Про це свідчить дуже велика кількість справ за дискредитацію так званої "СВО" і взагалі кваліфікація збройного конфлікту як "СВО" з уникненням його кваліфікації відповідно до Женевських конвенцій і того захисту, який має бути наданий відповідно до цих конвенцій", - поінформувала голова правління Центру прав людини ZMINA.
Відповідаючи на питання, Печончик зазначила, що надалі правозахисники планують передати матеріали цього дослідження, серед іншого, до Міжнародного кримінального суду.
Дослідження було ініційоване та підготовлене низкою правозахисних організацій, а саме - Центром прав людини ZMINA і Медійною ініціативою за права людини у співпраці з онлайн-виданням "Грати" та ГО "Кримський процес" і за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Воно охоплює період із грудня 2023 року до грудня 2024 року. Проте для цілей аналізу окремих його гіпотез було досліджено деякі судові процеси за більш ранній період - із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році.
Упродовж минулого року експерти опрацювали надані правозахисними організаціями і незалежними моніторами результати моніторингу судових процесів (загалом близько 637 справ), окремі матеріали українських кримінальних проваджень, матеріали кримінальних справ та вироків судів РФ та підконтрольних їй "судів" на тимчасово окупованих територіях (загалом майже 50 документів), свідчень потерпілих від переслідувань із боку влади РФ, моніторів судових процесів і так далі.
Під час підготовки дослідження експертна група провела щонайменше 3 очні та 5 онлайн-зустрічей, працювала у формі кабінетного дослідження тощо.
Як повідомлялося, наймолодший кримський політв'язень Аппаз Куртамет, який наразі утримується в колонії суворого режиму в Псковській області РФ, поінформував про умови незаконного утримання у порівнянні з іншими місцями несвободи, через які йому довелося пройти на різних та довгих етапах.