Іван Примаченко, співзасновник платформи Prometheus

Вечірній стрім

Якщо б мені 2 роки тому сказали, що у нас буде онлайн-курс «Інженер БПЛА», я б сміявся. Тепер це реальність

Тема «Вечірнього стріму», що його провів Василь Самохвалов днями – онлайн освіта, її можливості й підводні камені. Іван Примаченко, співзасновник найбільшої платформи онлайн навчання в Україні Prometheus, розповідав, як обрати якісні онлайн курси, чи витіснять вони класичну освіту, чи дійсно дозволяють освоїти нову професію з нуля тощо. Далі – найцікавіше з розмови.

ЯК ОНЛАЙН ЗРОБИТЬ КЛАСИЧНУ ОСВІТУ ГІБРИДНОЮ

- Що для вас, для Prometheus змінилося після 24 лютого?

- Неочікувано, що попит на освіту, онлайн-освіту зокрема, різко збільшився. В моїх внутрішніх очікуваннях було, що якщо починається повномасштабна війна, то людям не до освіти. По факту це так і було перші три місяці. Десь із травня ми побачили різке зростання кількості активних слухачів на Prometheus.

- Десь два місяці пішло на адаптацію, потім люди пішли вчитися?

- Так. Кілька місяців шоку, потім люди починають навчатися. Зараз у нас кількість активних слухачів на Prometheus на 40% більша, аніж до повномасштабки. Притому що ми працюємо (ми ж найбільша в Україні платформа) з репрезентативною кількістю людей, у нас 2,5 мільйона людей навчається. Тобто ми доволі швидко бачимо тренди і бачимо зараз, що люди навчаються більше. Друга штука – тематика курсу. Після повномасштабки, після її початку ми почали на Prometheus багато запускати курсів, які були створені спеціально під війну.

- Наприклад?

- Перша психологічна допомога, перша медична допомога. Ми почали робити курси для військових. Зараз на курсах для військових навчається 150 тисяч слухачів на Prometheus – це відкриті, закриті, напівзакриті курси, БПЛА, зв’язок і далі за списком. Люди навчаються, люди вдосконалюють свої знання. Почали робити багато стипендійних програм, які дозволяють людям перейти на нову професію: ІТ, цифровий маркетинг тощо. Те, що зараз затребувано на ринку праці, щоб знайти роботу людям, які втратили роботу, хочуть змінити професію – те, що ми зараз дуже-дуже активно робимо. До речі, 2 числа якраз стартує стипендійна програма з Google у партнерстві для 2,5 тисячі слухачів, тому закликаю подавати заявки.

- Ці люди – вони хто, звідки?

- Дуже хороше питання. Насправді, змінилися географія. Багато хто був змушений через російську агресію переїжджати зі сходу, з півдня в центр, на захід. Виїжджати за межі України. Тобто ті зі слухачів, які у нас за межами України – зросла (кількість, - ред.) в абсолютних цифрах у п’ять разів після початку повномасштабки, на жаль. Але особисто для мене шокуюча штука, яку ми бачимо постійно – що люди навіть на тимчасово окупованих територіях продовжують навчатися.

Зараз ми бачимо, що тисячі людей навчаються з окупованих тимчасово Донецька, Луганська, Маріуполя, Криму, півдня України

- Prometheus користуються?

- Так. Вони користуються Prometheus, притому це є і моменти активних бойових дій. Для мене особисто було таким потужним переживанням, коли під час окупації часткової Київської області люди продовжували навчатися там. Під час боїв за Маріуполь – звичайно, набагато менше людей, але були ті, які навчалися в цей момент із Маріуполя. І зараз ми бачимо, що тисячі людей навчаються з окупованих тимчасово Донецька, Луганська, Маріуполя, Криму, півдня України. І це для мене говорить дуже багато про українців, про українську націю.

- А українські воїни навчаються?

- 150 тисяч людей.

- Тоді поговоримо про онлайн-освіту не в контексті війни, а в цілому. Ви взагалі вже розібралися, чому люди йдуть вчитися онлайн?

- Я думаю, що є кілька ключових драйверів. Перший драйвер дуже важливий – люди можуть безкоштовно розпочати навчання, дуже швидко розпочати навчання, вони можуть навчатися в будь-який зручний їм час. Вони можуть завантажити мобільні додатки, завантажити відео-лекції, навчатися на Prometheus навіть без зв’язку, в блекаути. Це просто зручно, це перша причина. Друга потужна причина – крута якість. Ми беремо кращих викладачів країни, які просто фізично не можуть поїхати в кожне містечко, в кожне місто і викладати нон-стоп. Записуємо цей курс – і він доступний постійно. Можна піти і записатися на курс історії Ярослава Грицака, якщо вам цікаво, або, я не знаю – як із Прозорро працювати. Можна зайти на наші перекладені українською і продубльовані українською курси Гарварду, Стенфорду, Колумбійського університетів, вчитися в топових західних університетах українською, ще й безкоштовно. І це третій фактор. Більшість контенту на Prometheus абсолютно безкоштовний – і це можливість отримати неймовірну цінність, не ризикуючи грошима. Бо ми всі розуміємо, що часто люди хочуть спробувати, вони хочуть подивитися, чи справді цікава тема. І коли в тебе можливість пройти купу курсів безкоштовно – це класний поштовх до подальшого навчання.

- Чи можна говорити, що під час ковіду в онлайн-освіти був такий золотий період, коли всі говорили, що це ледь не панацея? А наразі, скажімо так, що це не така вже модна штука, як була під час епідемії ковіду, народ до цього став спокійніше ставитися.

Онлайн-освіта може бути такою ж, як і офлайн: класною – якщо вона якісно зроблена, жахливою – якщо вона погано зроблена

- Абсолютно. Але трошки є, я з іншого боку дивлюся, для нас це і є переломним – онлайн-освіта чекала дуже багато років. Всі були змушені пройти онлайн, бо не було інших можливостей. Люди побачили головне: онлайн-освіта може бути такою ж, як і офлайн: класною – якщо вона якісно зроблена, жахливою якщо вона погано зроблена. Це ключовий перелам у психологічній свідомості мільйонів людей, які за цей час ковіду спробували її.

- Як людина світу онлайн, скажіть, у чому недоліки академічної освіти?

- Ключовий фундаментальний недолік – ми не можемо клонувати найкращих викладачів. В країні, в світі є енна кількість топових найкращих викладачів, дуже обмежена. І не існує способу в офлайні в академічному форматі дати безкінечний доступ до курсів цих людей. В онлайні це можливо. Оце і є ключова проблема академічної освіти – що вона не масштабується.

- Онлайн-курси в основному проходять дорослі люди (є статистика), які вже мають класичну освіту і знають чого хочуть. Тому у них менше проблем з самодисципліною і мотивацією. Але навіть за таких умов у середньому від 7 до 13% людей закінчують онлайн-курси, які почали. Що це може означати?

- На мою думку, це означає початок дуже цікавого переходу. Дивіться, коли Гутенберг винайшов друкарський верстат і вибухоподібно почав зростати випуск книжок, вони стали дешеві, доступні. Історики оцінюють, що десь 10% населення Європи вміло читати. Тобто тільки 10% населення Європи могло скористатися фантастичним винаходом Гутенберга, всім іншим було байдуже на це. Цікавий збіг, але курйозний, що зараз десь 10% людей успішно завершують онлайн-курси самостійно. Насправді курси з супроводом, курси з менторством, курси платні завершують набагато більше.

- Чи це не означає, що онлайн-освіта – це освіта для тих, хто вже вміє самонавчатися?

- І так, і ні. Чим краще ти вмієш самонавчатися, тим легше тобі буде проходити онлайн-курси, без сумніву. Але на Заході – те ж саме. І з університетською освітою, на відміну від українського підходу, ніхто з тобою там не буде возитися в західному університеті. Я навчався рік у Стенфорді, й там усім байдуже: ти прийшов – ось план, працюй, ти обираєш сам.

- Мені здається, що в школі вже, в старшій школі людей вчать самонавчатися, тому вони підходять до ВНЗ трошки з іншими підходами, аніж наші.

- Абсолютно точно. І саме тому на школі величезна відповідальність навчити людей вчитися самостійно. Але з іншого боку, ті люди, хто не навчився в школі, вони розуміють, що вони можуть отримати такі неймовірні плюси, вигоди від цього безкоштовного онлайн-освітнього ресурсу – вони самі потихеньку починають навчатися, щоб цим скористатися. Бо коли вони бачать, що інші це роблять, вони намагаються це робити і часто успішно.

- Я розмовляв зі вчителями молодших класів – кажуть, що онлайн-освіта з першого класу – це катастрофа. Чи можна говорити, що онлайн-освіта – це освіта не для дітей?

Онлайн-освіта – класний варіант, починаючи зі старшої школи і далі для дорослих

- Я б сказав точно – це освіта не для молодшої школи. Я повністю згоден, що це освіта для людей, які вже вміють базово менеджерити самих себе, своє навчання. Крім того, для цих дітей важливий психологічний розвиток у рамках колективу, соціалізація. Тобто онлайн для дітей малих – це дуже поганий вибір. Я думаю, що онлайн-освіта – класний варіант, починаючи зі старшої школи і далі для дорослих.

- Онлайн-освіту часто протиставляють освіті класичній. Чи справді існує протистояння?

- Бачу за трендами – і західними, й українськими – офлайн як формат навчання не витісняє онлайн, а він стає гібридним форматом. Все більше й більше онлайн-інструментів використовуються в школах і університетах. Все більше онлайн-курсів зі змішаними форматами використовуються в навчальному процесі офлайн. Через певний час – я прогнозую, десь більше 10 років – вже не залишиться школа, університет, де б не використовувалися хоч якісь елементи онлайну.

Всюди буде онлайн. Оксфорд, такий консервативний, що роками відмовлявся щось робити в онлайні – пішов в онлайн, так. Бізнес-школа оксфордська пішла в онлайн, всі пішли в онлайн. Не всі повністю перейдуть і далеко не всім це взагалі потрібно, але елементи будуть. Це так само, як друковані підручники. Вони ж не замінили університет, але неможливо уявити університет, в якому немає підручників або книжок. Так само буде з онлайном і офлайном. Буде гібридна змішана форма навчання.

- Наскільки реально отримати нову спеціальність лише за допомогою онлайн-курсів? Чи є у вас конкретні історії успіхів?

- Я поділюся кількома, які я дуже люблю. Одна історія. Хлопець почав навчатися на Prometheus на курсі «Основи програмування», коли йому було 15. Пройшов низку курсів і в 16 отримав свою першу роботу в ІТ програмістом. То такий дуже яскравий приклад. Інший приклад, дуже мені подобається. Скажімо так, літня людина, пенсіонер, змушений був як ВПО переїхати в Ужгород. Там влаштувався на роботу в університет двірником. Він надсилав фото його трудової книжки. Значить, перший запис у нього цього року – двірник в університеті. Потім він пройшов стипендіальну програму (якраз така, що навчала на технічну підтримку). І другий запис у трудовій книжці – фахівець технічної служби університету. Він займається вже онлайн-сервісами університету. Людина отримала реально нову професію, вже бувши на пенсії. І не просто в теорії – його конкретно працевлаштували. Є багато інших історій, про людей середнього віку, але вони напевно менш яскраві, аніж ці дві, дуже полярні.

- Хірургом можна стати онлайн?

- Ні. Хірургом не можна стати онлайн. Є професії, які потребують навичок роботи руками. Але візьмемо Гарвардську медичну школу. Вони зробили великий пуш такий, великий рух у бік заміни своїх теоретичних курсів онлайн-курсом. Майже всі теоретичні курси можна вже подивитися в їхній внутрішній бібліотеці онлайн-курсів, але це взагалі не заміняє офлайн-практику. Це звільняє час під офлайн-практику, тому що замість того, щоб викладачам ходити і безкінечно начитувати одні й ті ж самі лекції, вони можуть сказати: ось курси, проходьте, складайте іспити, а час робочий вільний ми можемо звільнити, щоб оперувати, щоб практикувати. Оце класна історія.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – НОВІ МОЖЛИВОСТІ Й ЗАГРОЗИ

- Системи штучного інтелекту вже працюють, люди користуються. Як розвиток нових технологій таких, як віртуальна реальність, вплине на розвиток онлайн-навчання?

- Вже ми відчуваємо зміни. Першими зміни відчули американські компанії, які за гроші робили дітям домашні завдання в школі. Вони майже втратили замовлення з виходом ChatGPT, тому що діти зазвичай користуються ним і не платять цим компаніям (ці компанії – по факту шахрайські трошки).

- Але де брати масив нових знань?

- Вони працюють над цим. Наукові журнали, публіцистика – є проблеми, звичайно, з цим. Перший етап – люди почали шахрайством займатися навчальним за допомогою штучного інтелекту. Але штучний інтелект все ж іще дуже недосконалий. Наступний крок – те, що відбувається вже зараз: викладачі починають використовувати штучний інтелект для того, щоб деталізувати рутину. Написати, автоматизувати навчальний план. От вони накидають тези, штучний інтелект для них переписує це в чистовик красивий розлогий.

Конспекти. Викладач читає лекцію, це записали, автоматично розшифрували, автоматично відредагували. Студенти можуть взяти і швидко прочитати – замість того, щоб слухати це довго. Таких речей буде все більше й більше.

- Для Prometheus що це може означати?

- Це важлива штука для того, щоб писати швидко сценарії. Всі наші викладачі, перед тим як зайти в студію, мають написати сценарій, тому що це значно підвищує якість курсу, якість лекцій. Якщо тепер вони можуть писати лише самі тези, а далі з тих тез формується красивий, читабельний і зрозумілий текст без редакторської допомоги – це значно пришвидшує процес. Їм потрібно менше інвестувати в це часу, якість залишається незмінною – це підвищує продуктивність праці. Наступний етап, до якого ми ще не прийшли, але, я думаю, прийдемо рано чи пізно – штучна генерація відео, штучна генерація озвучки.

- І це лякає. Тому що диктори на рекламу точно уже не будуть потрібні, зараз можна буде вибрати будь-який голос, який тобі начитає все.

- Потім викладачі не будуть заходити в студію, а будуть створювати ці конспекти і лекції – й потім їх будуть візуалізовувати за одним записом.

- Воно не зупинить науковий процес і процес пізнання світу?

Якщо штучний інтелект зможе самостійно вести наукові дослідження, людям буде складно конкурувати

- Я скажу відверто: якщо нам вдасться створити штучний інтелект, який буде розумніший за людину – звичайно, це почне витісняти людину з наукових досліджень. Якщо штучний інтелект зможе самостійно вести наукові дослідження, видавати результати швидше і краще за людей, людям буде складно конкурувати за публікації у наукових журналах з кращим дослідником, навіть якщо він штучний.

- Може спалити все це, поки не пізно?

- А вже пізно. Але я ще одну, буквально, тезу додам, яка, мені здається, – більш така оптимістична й позитивна. Найбільший потенціал і для Prometheus, і для всієї системи освіти в системах штучного інтелекту – це системи, які дають миттєвий зворотний зв’язок, коли студент навчається. Коли він виконує завдання, у нього раз не виходить, два не виходить, і система…

- Б’є струмом.

- Так, це вже з 3-го разу, а на другий раз пропонує йому пораду, але не готову відповідь, а лише пораду.

Це, фактично, віртуальний ментор, який сидить над кожним студентом, що економічно і логістично неможливо зробити зараз.

- Тому от хороше питання було в мене наступне: яким чином можна покращити якість онлайн-освіти, і як боротися з плагіатом?

- Є, по-перше, система метрик, вимірювання якості освіти. Метрики різні – якісні, кількісні; якщо ми говоримо про якісні – звичайно, це відгуки слухачів, це задоволеність слухачів курсу, задоволеність і відгуки про кожен модуль.

- А бували випадки, що народ намагався якось піднятися в рейтингах?

- Були цікаві кейси, коли люди системно об’єднувалися для шахрайства, для проходження, ось це було.

Наприклад, вчителі платять невеликі гроші спеціально підготовленим людям, які за них проходять безкоштовні курси Prometheus. Тобто їм не подобаються курси, вони хочуть отримати підвищення кваліфікації, які потрібні державі кожного року, і вони настільки лінуються пройти цей безкоштовний курс, що готові заплатити якимось шахраям, які їм допомагають за них пройти цей курс.

І ми з цим боремося, ми це відслідковуємо, у нас є реєстри сертифікатів для освітян, і ми відкликаємо ці сертифікати. Тобто люди заплатили, отримали сертифікат, потім приходять їх показувати атестаційній комісії, перевіряють у реєстрі – а там його немає.

- З плагіатом як боротися?

- Фундаментально мені здається, що з розвитком штучного інтелекту все більш і більш будуть поставати форми якихось академічних зловживань. І саме тому, на мою думку, дуже важливо переходити від технічних способів боротьби до способів роз’яснення самим людям, що ви ж крадете лише в самих себе. Ви свій час витратили, а нічому не навчилися, ви вкрали в себе, кого ви надурите? Люди мають зрозуміти, що вони самі собі шкодять.

ЯКЩО ШКОЛУ ПРОГУЛЯВ, ОНЛАЙН КУРСИ НЕ ВРЯТУЮТЬ

- А чи може бути якісна освіта безкоштовною?

- В залежності від формату, якщо ми говоримо про масові безкоштовні онлайн-курси в запису – звичайно, вони можуть бути дуже якісними. Я дам тут слово нашим слухачам, щоб не говорити від себе: у нас середня оцінка за останній рік випускників безкоштовних курсів 9,4 з 10-ти. На мою думку, доволі серйозна оцінка. На платних курсах, звичайно, вона вища, і вищі набагато вимоги до них, тобто, ми теж маємо розуміти, що на безкоштовних курсах люди часто ставлять високу оцінку, але їхні вимоги і очікування від цього навчання нижчі, аніж коли вони платять гроші. У нас є ж Prometheus – безкоштовні курси і Prometheus+ – платні. І різниця між ними дуже проста: безкоштовні Prometheus-курси – це самоосвіта, на Prometheus+, платних курсах, ми вчимо тебе, ми допомагаємо, ми менторами оцінюємо роботи, даємо індивідуальний фідбек тощо. І допомагаємо досягнути конкретних професійних результатів, за які платять гроші.

- У світі є чітка кореляція між престижністю вузу, ціною навчання в нім і якістю освіти. В світі онлайн-освіти така сама кореляція відбувається: чим дорожче, тим краще, чи це поки не ясно?

- Я б сказав так: навіть в офлайні ця кореляція не настільки лінійна. Є дуже дорогі університети, які дають – я не буду казати “посередню освіту”, але просто – “хорошу освіту”.

Освіта умовного якогось українського топового факультету, за який держава або контрактник платять, я не знаю, 2-3 тисячі доларів на рік, може бути на рівні американського університету, де студент платить 40 тисяч доларів за рік. Тому тут не завжди так паралельно.

- Як мені вибрати курси – цей дорожчий, то він кращий?

- Для себе особисто я маю один критерій (я ж теж постійно навчаюся і на Prometheus, і поза межами Prometheus): чи дають мені спробувати контент до того, як я заплатив? Це найкращий спосіб: я заходжу, я тестую, і розумію – це мені потрібно/не потрібно, це класний контент/не класний. Якщо вони відмовляються – для мене це автоматично означає, що вони не впевнені у тому, що вони надають, оце проблема.

- А у вас всі продукти з пробниками?

- Так, ми фундаментально до цього підійшли з самого старту, коли ми планували курси Prometheus+, платні. Ви знаєте, що в Україні це стандартна схема – є сторінка про курс, там немає навіть ціни. Ти маєш залишити свій телефон, тебе набирають і починають тобі продавати. Ми дуже цього не любимо, тому ми з самого початку сказали, що на сторінці кожного курсу, якщо він платний, буде ціна, будуть всі умови і буде можливість спробувати. Перший тиждень безкоштовно подивитися, зайти в якусь інтерактивну штуку, яка показує контент. І задоволеність випускників – набагато більша.

- У 2023 році найбільше абітурієнтів подали заявки на спеціальності «Право», там 57,5 тис. заявок, «Психологія» – 46 тис., майже 47, «Філологія» моя улюблена – 44 тис., «Комп’ютерні науки» – 44 тис. та загадкова дисципліна «Менеджмент» кількістю 43,5 тис. осіб. Чи потрібна нам така кількість юристів, психологів і філологів?

- Я думаю, ми всі розуміємо відповідь на це питання – багато з цих професій не потрібні в такій кількості зараз на ринку праці. Як це виправити? На моє глибоке переконання, єдиний спосіб це виправити – чесно сказати, що держава має покривати лише частину вартості навчання для більшості слухачів, мають бути винятки.

- Тобто ви є апологетом платного навчання?

- Скажімо так, я є апологетом, що людина має оплатити частину вартості навчання. Якщо ж люди будуть платити з власної кишені суттєві для себе гроші – підйомні, але суттєві – вони будуть набагато більш вимогливими. Якщо вони поїдуть на пару і почнуть там слухати за свої гроші, як викладач читає роздруківку з Вікіпедії (зараз їм байдуже), – вони зроблять зауваження викладачеві, вони подадуть скаргу, вони будуть тиснути, щоб це була нормальна освіта. І тоді ми отримаємо нормальний розподіл між спеціальностями і за якістю освіти.

- В Україні кажуть, що потрібні фахівці інженерних спеціальностей – люди, які вміють будувати мости, ракети і танки. Як допомогти країні стати більш інженерною, як цьому може допомогти онлайн-освіта?

- Ми багато з партнерами працюємо над зараз військовими технологіями, от у нас стартує буквально за кілька днів, тижнів курс «Інженер БПЛА». Ми всі бачимо, що БПЛА на цій війні стають як снаряди, їх потрібно дуже багато – чим більше, тим краще. Потрібні різні БПЛА, їх потрібно розробляти і масово виробляти в Україні, інакше не буде у нас перемоги. Виробництво масово масштабується, і оцей курс – для тих, хто буде це конструювати, виробляти. Якщо б мені 2 роки тому сказали, що у нас буде безкоштовний онлайн-курс «Інженер БПЛА», я б просто сміявся. Тепер це просто реальність. І отакі програми, вони можуть допомогти дати поштовх для цього, але, звичайно, потрібно теж розуміти, що потрібно дуже важливо слідкувати за тим, що зараз потрібно. Ми в січні, наприклад, будемо запускати курси штучного інтелекту, але не такі, щоб погратися в ChatGPT, а фундаментальні.

- Хоча це важливо – люди кажуть, що оператор штучного інтелекту – це професія майбутнього.

- Так, за цим майбутнє. Тобто такі програми мають класне місце, але ми не замінимо рівень викладання математики чи фізики в школі. Тобто люди, які виходять зі школи – якщо у них не буде базового цього рівня, їм уже дуже мало що може допомогти.

- Якою має бути освіта, щоб підготувати дітей до життя?

- Спробую це обмежити дуже короткою відповіддю. Я думаю, перша річ, про яку люди не хочуть і не люблять говорити, але потрібно говорити – це реформа фінансування освіти. Без хороших зарплат для викладачів, без хорошої матеріально-технічної бази ніякої якісної освіти не буде.

- У нас у класах зараз по 35, по 40 дітей вчаться.

- Це в Києві, це на Позняках, це на Оболоні. Якщо виїхати за межі великих міст, де проблема великий клас, ми отримаємо школи, де в класі по 5 дітей, де один вчитель викладає три предмети.

- Була у нас реформа децентралізації й укрупнення шкіл, об’єднання шкіл.

- Але ж її не реалізували повною мірою і, відповідно, це дуже непопулярна реформа, але, як показує досвід інших країн, альтернативи їй просто не існує. Або стати в 100 разів більш багатою країною, звичайно, але найближчим часом нам це не загрожує, на жаль, або реалістично підійти й оптимізувати мережу. Ніхто не хоче про це говорити, без цього зробити щось буде дуже складно. Друга освітня реформа – це реформа педагогічної освіти. Зараз ми маємо просто жахливу ситуацію – подивіться на рейтинги спеціальностей за балами абітурієнтів: найслабші абітурієнти, які здають ЗНО на найнижчі бали, йдуть у педагогічні університети, на педагогічні спеціальності. Тобто ті, хто отримав найгірші бали, будуть викладати – це неможлива історія, і ми її маємо подолати, це, я б сказав, суперкритичний пріоритет. І, нарешті, третя історія – це, скажімо так, актуалізація того, що викладається в школі, фокус на ключових дисциплінах. Можна вигадати будь-які класні дисципліни, але якщо у нас немає якісного, сучасного підходу до викладання умовної математики, а ми викладаємо по підходах 50-річної давнини (давно уже науково перевірено, що вони неефективні), результат у нас буде не дуже хороший.

- Чи є на платформі Prometheus такі курси, які відсутні в українських класичних університетах?

- Таких курсів доволі багато. «Критичне мислення», «Емоційний інтелект», «Персональні фінанси». Я не буду гучно казати, що цього немає ніде, тому що я не переглядав програми всіх українських економічних університетів, але в 99% випадків – таких курсів немає.

- Які знання будуть потрібні українцям після перемоги?

- Потрібно буде багато знань із ключових дисциплін, з яких перше – підприємництво, розвиток бізнесу, створення нового бізнесу, тому що, давайте відверто – для того, щоб воювати в сучасній масовій війні, потрібно до біса грошей. І ми маємо створити економіку велику, яка здатна буде протистояти далі росії, тому що війна буде, це на десятиліття загроза вперед. Друга штука, про яку не люблять говорити – але це ефективне державне управління. Знаєте, найгірше, що от люди говорять справедливо, що у нас є проблема з корупцією, – і потрібно докладати великих зусиль для боротьби з корупцією, і це абсолютно правильно, але у нас, на жаль, мало говорять, що потрібно ще вчити держслужбовців ефективно управляти. Бо інколи вони ці гроші розтринькують навіть не тому, що вони їх вкрали, а тому що вони просто не вміють ними керувати, і з точки зору результату це, на жаль, нічим не краще. Тому, якщо людина суперчесна, але дуже некваліфікована, то це не дуже добре.

І третє, на мою думку – це, звичайно, ІТ-технології, штучний інтелект, тому що, якщо ми хочемо працювати й експортувати на зовнішні ринки – то це те, за чим майбутнє.

Василь Самохвалов

Фото: Євген Котенко