Найфантастичніший проект Ілона Маска, або Що відомо про мікрочип Neuralink

Схоже, наближається нова технологічна революція. А, може, й наступний еволюційний крок людства?..

Ілон Маск анонсував, що його технологічна компанія Neuralink вже у 2022 році сподівається приступити до випробувань мікрочипів інтерфейсу мозок-комп’ютер на людях. Це що ж, нічний кошмар антивакцинаторів невдовзі може стати реальністю? Прикольні цитати з Мережі: «Агов, люди, хіба ж ви не бачите, що відбувається? Рептилоїди зараз усіх підсаджують на голку, змінюють наші ДНК, а потім – чипуватимуть?.. Це світова змова!», «Міжнародні корпорації хочуть контролювати нашу поведінку, розмноження, існування... Оці «гейтси» з «масками» – це вісники апокаліпсису! Покайтеся, поки не пізно!», «На нас тупо проводять експерименти. Це тотальний геноцид!». Ну, ми сподіваємося,що це жартівники писали…

Мабуть, на превелике розчарування конспірологів, ці чипи розробляються не для роздавання 5G-інтернету, зомбування людей тощо, а для більш приземлених медичних цілей (принаймні, поки що – див. нижче). За словами Маска, чипи Neuralink покликані допомогти повернутися до нормального життя людям із хворобами мозку та спини, наприклад, відновити можливість рухатися для паралізованих, повернути зір сліпим, нормалізувати гормональний фон для людей із депресією.

«Я думаю, що з Neuralink у нас є шанс повністю відновити функціональність тіла людини, приміром, яка має травму спинного мозку. Я не хочу передчасно вселяти надію, але я все більше переконуюсь, що це можливо», – заявив Ілон Маск під час свого виступу на саміті CEO Council Conference, організованому The Wall Street Journal.

Наразі Neuralink очікує на дозвіл від американського державного регулятора та схвалення фахівцями управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (FDA). Втім, запевняє Маск, «стандарти Neuralink щодо імплантації пристрою значно вищі, ніж вимагає регулятор».

Чипи Neuralink: що про це відомо?

Аби зрозуміти, як саме працює Neuralink, для початку важливо пригадати, що мозок кожної людини складається із більш ніж 80 мільярдів нейронів (нервових клітин), які утворюють між собою зв’язки – передають і приймають інформацію один одному – через міжнейронні синапси. Простіше кажучи, все, що робить наш організм так чи інакше пов’язано з нейронами, а також із тим, як вони «розмовляють» один з одним. Те, що ми чуємо чи бачимо, як рухаємо ногами, як думаємо, як беремося за чашку чаю, і навіть наші спогади. Зрозуміло, що наскільки складна система як наш мозок може давати збій, який називають когнітивним порушенням. Вочевидь, усі чули про такі захворювання, як от, приміром, хвороба Паркінсона або параліч кінцівок, сліпота, глухота, і так далі. Ці хвороби можуть розвиватися як з віком, так і бути вродженими дефектами, і вони є нейродегенеративними захворюваннями, тобто це проблеми зв'язку нейронів в організмі. Загалом, це порушення у слабких електричних сигналах, які відбуваються у нашому головному та спинному мозку.

Людство давно з'ясувало, що ці електричні сигнали можна зчитувати і головне, що на них можна впливати, помістивши поблизу електроди. Ці електроди можуть розпізнавати електричний сигнал у нашому мозку й перетворювати їх на алгоритм, який може прочитати «машина». Таким чином Neuralink також зможе посилати сигнали нейронам, долаючи перепону, створену хворобою або травмою. Ну, а далі, звісно, можна навчитися й читати, що ми думаємо. Як це – врегулювати згідно законом – юридичним і моральним – це наступна для людства.

…Передбачається, що в мозок людини встановлюватимуться чотири чипи Neuralink розміром 4х4 міліметри кожен: три будуть розташовуватися в області, що відповідає за моторику, а один – у так званій соматосенсорній області (відповідає за відчуття нашим тілом зовнішніх подразників. – Ред.). Кожен чип має дуже тонкі, в 4 рази тонші за людське волосся, ниткоподібні електроди, за допомогою яких проводитиметься стимуляція нейронів. Спочатку розробники планували, що від кожного чипа під скальпом до вуха прокладуть дуже тонкі кабелі, які підключать до зовнішнього модулю – капсули-приймача, в якій знаходитиметься акумулятор і пристрій Bluetooth – закріпленого за вухом (щось подібне до слухового апарата. – Ред.). Проте в новішій версії модуль (акумулятор + Bluetooth) і чип з 1024 електродами об’єднали в один пристрій циліндричної форми діаметром 23 мм і висотою 8 мм, який кріпитимуть зверху на черепі.

«Цей міні-пристрій, розміром з невелику монету, заповнить простір видаленої частини черепа», – зазначив Маск.

Встановлення чипу в череп виходить за межі можливостей навіть найдосвідченіших нейрохірургів. У зв'язку вони будуть імплантовані спеціально створеними роботами, якими управлятимуть нейробіологи. Це дасть високу точність процедури та надійність.

Вчені Neuralink переконують: «Спочатку робот-хірург зробить невеличкий отвір в черепі. Потім він вставить модуль у мозок за допомогою мікроскопа та голок розміром 24 мікрони (мікрон становить одну мільйонну метри). Ці голки настільки малі, що їх складно помітити неозброєним оком. (…) Пристрій вставлятиметься в мозок, не торкаючись вен або артерій. Кожен електрод буде розміщено таким чином, щоб уникнути пошкодження кровоносних судин».

Процедура встановлення девайсу триватиме близько години. В цей час людина перебуватиме під частковою анестезією.

«Після того, як все зашиється і залікується, ніхто навіть не здогадається, що у вас встановлена ця штука. Отвір, через який відбувається вживлення імплантату, з часом затягнеться шкірою. Ніяких слідів не залишиться. Пацієнт може залишити клініку того ж дня», – каже Ілон Маск.

Відомо, що Neuralink провів уже декілька успішних випробувань на тваринах. Так, у 2019 році експерименти з чипізацією проводилися на мишах – у 87% випадків вживлення пристрою завершилися вдало. А в серпні 2020 року Маск провів офіційну презентацію проекту, продемонструвавши світові чиповану свиню на ім'я Гертруда. Коли Гертруда чхала чи їла, комп'ютер фіксував сильні мозкові сигнали, які транслювалися на екран. Крім того, у лютому цього року співробітники Neuralink також успішно чипували дев'ятирічну макаку на ім'я Пейджер, яка грала в комп'ютерні ігри за допомогою сили думки. Відео з нею стало вірусним у Мережі. «Мавпа грає в пінг-понг. Тварина буквально телепатично грає у відеогру, використовуючи чип у мозку», – написав Ілон Маск у Twitter.

Не лише медицина: які ще можливості ця технологія може відкрити людству?

Початкова фаза проекту спрямована саме на охорону здоров'я. Цей апарат, зокрема, покликаний допомогти людям, які страждають на параліч нижніх кінцівок, виконувати такі прості завданнями, як от керувати телефоном або взаємодіяти з комп'ютером. Чип також можна використовувати для лікування епілепсії, хвороби Паркінсона або Альцгеймера, і так далі.

«У принципі, ця технологія зможе виправити всі недоліки мозку», – переконує Маск.

Ну, добре, ми зрозуміли, що для медицини це стане неймовірно важливим етапом, але якщо вийти за її межі?

В коментарі Укрінформу генеральний директор компанії Innolytics Group, фахівець з досліджень технологій, технологічної конкуренції та прогнозування їх розвитку Володимир Бандура розповів, що наступні «фантастичні» плани – транслювати музику прямо в мозок, підвищувати розумові здібності та навіть давати можливість телепатичного спілкування за наявності чипу в кожного співрозмовника.

«Наприклад, для суперзору. Хочете – можете бачити зі збільшенням, хочете – в інших спектрах. В майбутньому ця технологія зможе допомогти людині повністю відновити зір, навіть якщо вона втратила зоровий нерв. Або для творчості – безпосередньо зчитувати вигадану вами музику, сенси та образи... Більше не виникне потреби роками вчитися тому, як записувати свої музичні фантазії нотами. Завантажите все прямо з мозку. Навіть просто уві сні», – каже він.

Втім, це лише квіточки. Напевно, багато хто з вас дивився голлівудський фільм «Матриця»? Пам'ятаєте сцену, де головний герой Нео (якого грає Кіану Рівз) вивчає бойові мистецтва, просто завантажуючи комп'ютерну програму у свій мозок? Так ось, у планах Маска надати людям можливість вивчати різні навички за допомогою встановлення спеціальної програми на смартфон.

«Набагато цікавішими є неозвучені та недокументовані можливості чипу Neuralink. Давно мріяли прогулятися у вовчій шкурі нічним лісом, відчути все, що відчувають, бачать, нюхають наші брати менші та повити на місяць? Не питання. Завантажуєте спеціальний додаток, обираєте відповідний режим «вурдалак» або «володар звірів» і… – переконує пан Бандура. – А, ледь не забув – один чип вам, інший вовку, і ви вже ковзаєте сірою тінню в блідому світлі повного місяця в самій хащі».

Не менш цікаво виглядає режим «повелитель мух». Приміром, ви солдат, штурмуєте місто супротивника та розумієте, що шансів вижити небагато: за кожним кутом може бути засідка, за кожним розбитим вікном снайпер. Втім, це не також не є проблемою, стверджує ІТ-експерт: “У вас є Neuralink, а в рюкзаку – сотня спритних дронів розміром із бджолу. Вони розсіються на кілометр навколо, все “прочешуть” і будуть супроводжувати кожен ваш крок. І якщо раптом один із дронів помітить снайпера, то моментально скине тривогу на Neuralink, а далі – вже сам Neuralink за частку секунди активує ваші м'язи та прибере голову з-під кулі».

А з режимом «поліцейський» питання алібі може бути вирішено раз і назавжди: «Якщо є підозра до людини Х – достатньо переглянути в «хмарі» його/її спогади за відповідний час, і одразу ж стане зрозуміло, чи винен він/вона, чи ні. До речі, це також може стати чудовим рішенням для ревнивців».

Якою буде вартість чипу Neuralink – десятки, сотні тисяч доларів? Скажемо так, Ілон Маск здобув репутацію людини, яка дбає про те, щоб її продукти та послуги були максимально доступними. Але, враховуючи характер конкретно цієї технології, а також інвазивну хірургію, необхідну для її встановлення – очевидно, що за Neuralink доведеться викласти з гаманця не менше ніж $2000-3000 доларів.

… Втім, безумовно, є і ризики.

Одне з найбільших занепокоєнь викликає потенційний злив особистих даних через такі мікропристрої. Штучний інтелект, тим часом, може бути здатен «зламати» таку систему, наслідки чого можуть бути непередбачуваними. На це, власне, звернули увагу експерти в науковому журналі Nature: «Такі технології можуть революціонізувати лікування багатьох хвороб, від травми головного мозку та паралічу до епілепсії та шизофренії, та суттєво покращити людське життя. Але ця технологія може також посилити соціальну нерівність і запропонувати корпораціям, хакерам, урядам чи іншим особам нові способи експлуатації та маніпулювання людьми. І це могло б глибоко змінити деякі основні людські характеристики: приватне психічне життя, індивідуальність та розуміння окремих осіб як суб’єктів, пов’язаних їхніми тілами».

Науковці переконані: компанії, які сьогодні займаються розробкою таких девайсів, повинні детально звітувати про свою діяльність та діяти виключно в рамках стандартів. «Щоразу, коли йдеться про «покращення» людей, виникають моральні питання – особливо щодо того, де саме закінчується людина і починається машина», – пише The Guardian.

Безумовно такі питання є вкрай чутливими, а тому повинні висуватися жорсткі вимоги, в тому числі, і щодо кібербезпеки.

Мирослав Ліскович. Київ