Любомир Сабадош, голова Державного космічного агентства України
Росія намагається викинути Україну з ринку космічних послуг
- У цьому році уряд взяв на себе зобов'язання і в бюджеті на 2016 рік закладено 100% коштів на потреби космічної програми України. В історії України такого ще ніколи не було. Йдеться про суму в 5,5 разу більшу за ту, яку ми мали в 2015 році. На космічну діяльність передбачено майже 3 млрд грн, а саме на реалізацію космічної програми в 2016 році - 224 млн грн.
- А чи закладено в цьому бюджеті кошти на вступ України до Європейського космічного агентства?
- Ні, ці кошти має бути сформовано окремо для оплати внеску України в реалізацію проектів, які здійснює ЄКА .
- А ця проблема якось вирішується?
- Вона вирішується: розроблений проект розпорядження Кабінету Міністрів України проходить погодження, і буде результат. Відповідно, буде визначено й обсяг фінансування, й термін. Ми йдемо поетапно.
Також є програма - “Горизонт 2020” і наші спеціалісти, а також виробничі й наукові потужності братимуть спільно з Польщею участь у тих проектах, які можуть бути реалізовані.
- Йдеться про двосторонню співпрацю з Польщею чи якісь спільні проекти, які співфінансуються з бюджету ЄКА?
- Поки що ми ведемо розмову про спільні українсько-польські проекти. Чи буде Польща залучати до фінансування проектів європейські кошти? Напевно, що так. Якщо якийсь проект буде достатньо вагомим у фінансовому плані, то Варшава самотужки не впорається з цим і залучатиме європейські кошти.
“МОРСЬКИЙ СТАРТ” ЧИ “ЦИКЛОН-4”
- Як реалізовується стратегія розвитку космічного середовища 2032 року?
На сьогодні ми, фактично, залишилися без незалежного доступу до космічного простору
- Ми прийняли для себе таку формулу: космічна програма, яка є в рамках глобальної концепції до 2032 року, зараз діятиме впродовж 2016-2017 років. Ми повинні її завершити, адже розпочато багато проектів. Йдеться, у тому числі, і про створення двох супутників, адже не лишати це на півдороги, оскільки вже багато зроблено на цьому напрямі. Паралельно ми ведемо перемовини щодо забезпечення запуску цих супутників, якщо ми не знайдемо розуміння щодо продовження проектів “Морський старт” (разом із США - авт.) і “Циклон-4” (разом з Бразилією - авт.). На сьогодні ми, фактично, залишилися без незалежного доступу до космічного простору, адже “Байконур” (космодром Росії - ред.) для нас реально закритий, “Морський старт” - у підвішеному стані... А щодо “Циклону-4”, то ми все ще сподіваємося, що Бразилія повернеться до розгляду цього проекту. Я планую в березні відвідати цю країну, аби хоча б для себе зрозуміти, якими є шанси на спільну реалізацію проекту. Є думки, які свідчать, що Бразилія все ж може повернутися до розгляду проекту, а є такі, які переконують, що категорично ні.
В Академії наук України нещодавно було проведено розширене засідання фахівців, які опікуються космічними питаннями. Тоді було звірено теми, які ведуться Академією наук, із темами, які хоче реалізовувати космічне агентство. Наша програма повністю підтримана Академією наук. До розробки нової програми долучено фахівців провідних вищих навчальних закладів і Академії наук, і, безумовно, ставка робитиметься на ХАІ, який має достатньо великий науковий потенціал. Цей заклад буде одним з основних, що братиме участь у підготовці нової космічної програми на наступні п'ять років, починаючи з 2018 року. Так ми рухатимемося в реалізації загальної стратегії до 2032 року.
- До Бразилії ви летите у найближчі дні?
- У березні. Там намагатимемося дізнатися, чи продовжимо проект “Циклон-4”. Рішення про це не буде відоме однозначно у березні, але сформуємо собі позицію - яким чином далі рухатися в умовах односторонньої денонсації Бразилією угоди з Україною щодо створення космічного комплексу під ракету-носій “Циклон-4”. Це мало б налаштувати нас до пошуків нових місць для посадки.
Якщо Бразилія самотужки не може реалізовувати цей проект у зв'язку з потребою значних коштів, то завжди може з'явитися інвестор. І ми пропонуємо бразильцям: давайте залучимо інвестора, третю сторону. У такому випадку у проекті можуть бути три, чотири держави, можливо хтось із американських фірм проявить інтерес, адже ми бачимо, що приватний бізнес пішов у космос, і в цьому напрямі є певні результати. Але готовність є: ракета-носій нами виконана майже на 87%, і наземний комплекс виконано трохи більше ніж на половину. Тому, нелогічно було б це відкидати.
- Крім співпраці з польською стороною, пріоритетом є також співпраця із США...
- Так, по проекту “Морський старт”. На сьогодні ми просунулися у співпраці з партнерами із США, але є багато питань, які ми починали розглядати і на сьогоднішньому етапі їх не вирішено. Тому ми домовилися на рівні Держдепартаменту і ДКАУ створити спільну робочу групу, яка проведе засідання 15-20 травня, коли я буду з візитом у США. Це буде перша такого роду робоча група, створення якої підтримано Держдепом для того, щоб ми знайшли ті питання, які можемо спільно вирішувати і тим самим уникнути розповсюдження технологій подвійного призначення. Думаю, ми знайдемо ті проекти, які можна спільно реалізовувати з американськими партнерами. Це може бути проект на зразок “Морського старту”, розробка двигуна на заміну РД-180, який використовується на “Атлас V”, чи поглиблення співпраці з компанією Orbital, для якої ми виготовляємо першу ступінь ракети-носія Antares. У цьому питанні ми можемо досягнути певного прориву. Але це питання робочої групи, яка збереться у травні. Тоді ми обговоримо багато справ, приїдемо з конкретними пропозиціями щодо того, де ми можемо бути корисними американським компаніям.
НЕГЛАСНІ ВІЙНИ
- Освоєння мирного космосу є перспективним, а відтак конкурентним напрямом. В умовах війни з Росією, яку зараз веде Україна, чи ви відчуваєте пресинг, тиск і намагання Росії “виштовхати” Україну з середовища країн, які мають значний вплив у міжнародній космічній галузі?
- Підрив реального плану роботи по “Циклону-4” є прикладом негласних війн Російської Федерації проти України на території Бразилії. Ми розуміємо і маємо інформацію, що, напевно, за “сприяння” чи долучення певних кіл Російської Федерації, Бразилія почала рухатися в іншому напрямі - розглядати партнером у створенні космічного комплексу на своїй території не Україну, а Росію. Тобто, ми вбачаємо в цьому дії щодо бажання викинути нас з ринку космічних послуг і змусити нас переорієнтувати ті потужності, які є в космічній галузі, на якісь інші цілі, які невластиві галузі.
Конфлікт на сході України однозначно накладає відбиток на питання пошуку нових пріоритетних ринків по співпраці в космічних питаннях. Зрозуміло, що за рік чи два неможливо повністю переорієнтуватися, оскільки обсяг співпраці з Росією був досить значним. Однак, попри все, Україна на сьогодні продовжує з Росією співпрацю в міжнародних космічних програмах, які використовуються в мирних цілях. Прикладом цього є забезпечення Україною реалізації міжнародних пілотованих програм із космодрому “Байконур”, де наші спеціалісти беруть участь, і до 2020 року ми зобов'язалися надійно забезпечувати пускову кампанію ракет-носіїв “Союз” з космонавтами на борту.
ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ
- Нещодавно у Дніпропетровську відбулися акції працівників KБ “Південне”, які протестували біля місцевої ОДА проти звільнення свого гендиректора Дегтярьова. Тоді було прийнято звернення до президента, в якому вас звинувачують у “деструктивних діях”, які “принижують українську ракетно-космічну галузь в міжнародних колах”. Як ви це прокоментуєте?
- Я на цю тему мав багато зустрічей з Олександром Вікторовичем Дегтярьовим, і казав йому, що ситуація потребує уваги і вирішення. Колізія полягає в тому, що є акти перевірок, де чітко вказано, що є графа порушення, і є графа - розглянути доцільність перебування на займаній посаді ряду керівників. Я не називаю конкретних прізвищ, оскільки цей акт є для службового користування. А там досить чітко розписано ті порушення і недопрацювання, які були допущені рядом керівників державних підприємств. Зараз позиція уряду є такою: у компаніях, які мають стратегічне значення для держави й економіки, провести перезавантаження і на відкритих конкурсах підібрати керівників, які зможуть побачити можливість реалізації нових проектів чи здійснити нові задуми. Тому було прийнято конструктивне рішення: згідно із законодавством на державному підприємстві не допускається поєднання двох посад - генерального директора і генерального конструктора, Дегтярьов отримав пропозицію стати на позицію генконструктора, оскільки рішення, які він приймав у КБ “Південне”, виходячи з цих актів, були помилковими. А на місце гендиректора я запропонував обрати нового й енергійного спеціаліста. Однак, Дегтярьов відмовився. Він відповів - “а хто не помиляється”. Як голова космічного агентства я відповідаю перед урядом за реалізацію космічної програми. Уряд підтримав мою позицію - у складних умовах знайшов можливість профінансувати у повному обсязі наші проекти. Однак, я не маю гарантій, що не зіткнуся зараз із тим же результатом, що і в 2015 році.
- Але значна частина колективу підтримує колишнього гендиректора...
- Напрацювання колективу не є досягненням особисто Дегтярьова, а надзвичайно великої кількості людей, цілих поколінь. Якщо дуже захотіти, то можна підняти весь колектив і переконувати: мене звільняють, а ви відтепер не будете мати нічого - ні зарплат, ні квартир тощо. Я не кажу, що на підприємстві всі переконані в його правоті й залякані, але є механізми, як це можна зробити. Я приїхав до Дніпропетровська, зустрівся з трудовим колективом, профспілками, прояснив ситуацію. Я шкодую, що працівники, які мітингували під стінами, не прийняли мою пропозицію делегувати представників на зустріч для конструктивної розмови. У натовпі відповідальність за слова і рішення розмивається.
- Конфлікт буде вирішено найближчим часом?
- Я вважаю, що оголошений конкурс на заміщення вакантної посади керівника КБ “Південне” і моя позиція продиктовані часом. Давайте виберемо нового, перспективного спеціаліста з нашої галузі, не “варяга”. Тим більше, що на зустрічі з трудовим колективом кадровий відділ сказав, що у них є свій кадровий резерв.
Я підкреслюю, що основна причина звільнення - це упущення в роботі. За останні три роки все що робилося - все не виконувалося. І якщо на це не реагувати, то завтра хтось інший так робитиме. А потім переконуватиме: а чому одному пробачили (упущення - ред.), а іншому ні? Не може бути вибіркового підходу, у цьому слід колись вже поставити крапку.
Розмову вів Юрій Банахевич. Варшава