Троє у човні, не рахуючи Путіна. «Французька» гастроль у ДНР (18.01.2016)

Статті Романа Сущенка

Які публікації Романа Сущенка могли роздратувати Кремль? Укрінформ дає ретроспективу статей нашого журналіста, незаконно кинутого за грати в Лефортово

Не дивує, коли ворожа пропаганда зневажливо ставиться до журналістського доробку багаторічного власкора Укрінформу Романа Сущенка, незаконно кинутого за грати в РФ. Феесбешникам «кров з носу» треба довести, що Роман ніякий не журналіст, аби звинувачення не розсипалося у перший же день судового процесу. 

Однак, коли його журналістську кваліфікацію публічно піддають сумніву люди, яких ще донедавна ми вважали своїми колегами, колишні й нинішні депутати (хай від Опоблоку, але все ж, сподіваємося, й  досі громадяни України) - це ображає і обурює до глибини душі.

Бо ми впевнені, що саме журналістська діяльність Романа Сущенка у Франції, країні, позиція якої зовсім не байдужа Кремлю, його гострі судження, його спілкування з французькими й загалом європейськими політиками і політологами, друзями України, його застереження у розмовах з ними: не вірити Путіну - і роздратували Кремль. Роздратували настільки, що там не зупинилися перед вчиненням зухвалої провокації і сміховинними (як для нас, колег Романа по Укрінформу) звинуваченнями у шпигунстві.

Тож, ми вирішили нагадати читачам і колегам з інших видань, про що і як писав Роман Сущенко останнім часом. День за днем на сайті Укрінформу публікуватимемо ретроспективу його журналістських дописів на різні теми.

Читайте, оцінюйте самі:

РФ послала в «ДНР» «міжнародну делегацію» французів – захисника педофілів, його подружку марокканку і пенсіонера-лепенівця

Кілька днів тому на окупованих територіях Донбасу побувало три туристи з Парижа. Керівництво анклавів пафосно назвало це «міжнародним візитом». Цей візит російська пропаганда подала як шалений прорив в інформаційній блокаді Європою самопроголошених республік. За його результатами учасники й організатори  пообіцяли розповісти «широкій французькій громадськості» про побаченне та почуте.

Французьке бюро Укрінформу поцікавилося, хто ж ці французи, які відвідали окуповану частину України. І отримали дуже цікаву картину.

ПОЛІТПЕНСІОНЕР, ЯКИЙ ЗРАДИВ БАТЬКА-ГЕРОЯ ЗАРАДИ ГАЗОВИХ КОМБІНАШОК ЛЕ ПЕН

Перший член делегації Жак Клостерманн (Jacques Clostermann) - президент маргінального політичного об'єднання «Моя країна Франція», що входить до складу ультрарадикальної партії «Національний фронт» на чолі з Марін Ле Пен. Простий член Національного фронту - не член керівництва, не голова районного або муніципального відділення - просто член.

Жак Клостерманн є сином відомого французького політика, письменника, підприємця і ветерана Другої Світової війни, аса, бойового пілота та однодумця президента Франції Шарля де Голля П'єра Клостермана.

П'єр Клостерман за роки війни став «першим винищувачем Франції». На його рахунку 33 збиті літаки гітлерівської Німеччини, кавалер більше 20 вищих нагород, у т.ч офіцерського хреста Почесного Легіону. Війну закінчив полковником авіації, у віці всього 24 років. Після війни П'єр приєднався до партії Шарля де Голля «Демократичниій і соціалістичний союз опору» (UDSR) та у ході чергових виборів був обраний до парламенту. Жак є одним із трьох синів покійного П'єра Клостерманна. Пішов шляхом батька, тривалий час працював пілотом далекомагістральних авіаліній Air Inter. Брав участь у якості кандидата від Національної ради незалежних селян на парламентських виборах у 1993 році. Програв вибори політичним опонентам та продовжив кар'єру льотчика. Після виходу на пенсію вирішив спробувати потрапити у політику. Об'єднав довкола себе колишніх відставних військових та архаїчних голлістів, вступив до політичного Об'єднання за республіку (RPR), яке по суті - голлістська партія. Пізніше він виходить з партії і утворює власне об'єднання «Моя країна Франція». А згодом підтримав Марін Ле Пен кандидатом у президенти Франції у 2012 році.

Фактично, Жак Клостреман зрадив батька-героя не лише тому, що старший Клостерманн завжди був політичним противником Національного фронту та його лідера Жан-Марі Ле Пена. А й тому, що почав обслуговувати напівфашистський російський режим.

Пілот та син пілота по ходу виконує ще одне досить брудне завдання з «відпрацювання» грошей партії, отриманих від РФ на діяльність Національного фронту. Відомо, що Марін Ле Пен, найбільш проросійська з європейських політиків, примудряється кредитуватися на виборах у російських банках.

На рахунку її батька (попередника на партійній посаді) виявили два мільйони євро, які той не зміг пояснити. Розслідування обох випадків досі ведуться як незалежними журналістами (агентство журналістиських розслідувань «Медіапарт»), так і правоохоронними органами Франції.

ЗАХИСНИК ПЕДОФІЛІВ ТА ВБИВЦЬ ТЕПЕР НА ЗАХИСТІ «ДНР»

Другий член делегації Жозі-Жан Буске сповідує ліві радикальні погляди, він у чомусь є дзеркальною (за політичними поглядами) калькою російського політичного діяча та радикала забороненої Націонал-більшовистської партії, а нині - «Другая Россия» Едуарда Лимонова (вони навіть візуально схожі).

Його спеціалізація - переважно кримінальні злочини. Виступав захисником справжніх вбивць, насильників та педофілів. Найбільш гучні справи останніх 15 років, у яких він виступав адвокатом підозрюваних:

- справа засудженого 1 березня 2000 року судом присяжних Аверону до 10 років позбавлення волі за педофілію (звалтування і сексуальні домагання до дітей) французького священника, колишнього директора коледжу Святого П'єра з містечка Мур-де-Баррез Жана-Люсьєна Мореля. Добивався умовно-дострокового звільнення;

- справа 17-річного вбивці на ім'я Гаєтан (французьким ЗМІ заборонено називати повне ім'я підозрюваного до суду), який жорстоко вбив 13-річну школярку Карлі.

Ім'я Буске згадується у зв'язку з кількома іншими справами про вбивство, згвалтування та насильство. Він захищав переважно злочинців.

Послужний список досить солідний для участі у розгляді кримінальних справ. Юридична практика та досвід дозволяють йому представляти сторони у кримінальних справах з тяжкими наслідками. Спочатку можна подумати, що «ДНР» цікаве для Буске, бо приймаюча сторона - це образ його колективного клієнта. Гвалтівники, вбивці, сепаратисти. Втім, французький адвокат заявив про «купу свідчень, експертиз, відео, фото про так звані звірства ЗСУ та добровольчих підрозділів», з якими він обіцяв ознайомитися та використати під час суду.

Ще одну членкиню делегації Ханен Махсуд подають, як юриста, хоча ми не знайшли її даних як юриста у франкомовних виданнх. Але, за даними франкомовних проденеерівських ресурсів, вона є подругою Буске та громадянкою Марокко (можливо, мається на увазі походження, хоча написано марокканське громадянство, дослівно «Jean-Josy Bousquet et sa compagne citoyenne marocaine»). У випадку, якщо Масхуд має марокканське громадянство, то європейськість делегації дещо перебільшена.

ПІСЛЯМОВА ВІЗИТУ

Це була дуже посередня за рівнем виконання спецоперація російського керівництва, незважаючи на потужну інформкампанію у російському Інтернет-просторі. Цілі візиту очевидні: надати росіянам ілюзію, що євроспільнота підтримує окупацію України. Завдати репутаційної шкоди Збройним силам України.  А щодо виконання...

У фільмі «Хвіст вертить собакою» політтехнолог президента США задля імітування для телебачення початку війни з Албанією та кількох небатальних сцен підключив голлівудську зірку шоу-бізу та акторів його команди. У реальному житті президент РФ використовує задля візиту на окуповану ним територію політиків навіть не третього ряду. Підозрюю, що ніхто більш респектабельний просто не згодився обслуговувати Кремль у «ДНР»-ах. На поїздку згодилися тільки «менші» та значно старші брати політиків, замішаних у наркотрафіку, відверті утриманці Путіна та адвокати гвалтівників. Це був зоряний час для людей, спраглих до слави.

І цей феномен є для нас обнадійливим. Якщо все російське лобі від культурного середовища, всі агенти російського впливу - люди такого віку та такої репутації, це значить, що Франція ніколи не стане хатнім пуделем Росії!

Роман Сущенко, Париж
Оригінал: 18.01.2016