Олександр Абраменко, олімпійський чемпіон із фристайлу

Олександр Абраменко – найуспішніший український учасник зимових Олімпійських ігор. Миколаївський фристайліст, який спеціалізувався на лижній акробатиці, став чемпіоном Олімпіади-2018 у Пхьончхані (Південна Корея). На Іграх-2022 у Пекіні виборов срібну нагороду. Він є віцечемпіоном світу, переможцем та призером етапів Кубку світу, володарем Малого кришталевого глобуса з лижної акробатики.

Олександр Абраменко розповів Укрінформу про свою роботу після завершення спортивної кар’єри, згадав початок свого шляху у фристайлі, поділився думками щодо ранньої спеціалізації дітей у видах спорту.

«МАЄМО БАГАТО ТАЛАНОВИТИХ ФРИСТАЙЛІСТІВ»

- Завершивши виступи як чинний спортсмен, ви обрали для себе шлях наставника. Де саме тепер працюєте?

- Сьогодні я у складі тренерського штабу Національної збірної команди України з фристайлу. Уже три роки готую наших провідних спортсменів. Очолює тренерський штаб Енвер Аблаєв.

- Як ви оцінюєте рівень нашої сьогоднішньої збірної, її перспективи? Хтось із хлопців та дівчат має реальні шанси повторити ваш олімпійський успіх?

- Збірна дуже сильна. Про це свідчать результати її учасників на міжнародних аренах. Хочу наголосити, що високого рівня майстерності, успіхів ми досягли за короткий термін, адже фристайл у нас – вид спорту відносно молодий порівняно з багатьма іншими країнами. Проте ми швидко досягли високих результатів і передаємо досвід наступному поколінню.

Єдине, що турбує, – це недостатньо розвинута інфраструктура. Коли тренуєш двадцять спортсменів – то  одне. Інша річ, коли спортсменів тисячі – тут треба мати не одну спортивну базу.

Проте розвиваємося, рухаємося вперед. Маємо багато талановитих спортсменів, які вже досягли значних успіхів на міжнародних змаганнях. Зокрема, Дмитро Котовський – дворазовий призер чемпіонатів світу, переможець і призер етапів Кубку світу, учасник Олімпійських ігор 2022 і 2026 років. Олександр Окіпнюк є срібним і бронзовим призером чемпіонатів світу. Не відстають і дівчата. Ангеліна Брикіна минулого року здобула титул віцечемпіонки світу в командних змаганнях разом із Котовським та Окіпнюком. Великі надії наставники пов’язують з юними Діаною Яблонською та Оксаною Яцюк – учасницями Олімпіади-2026 в Італії. Упевнений, що нинішньому поколінню українських фристайлістів до снаги підкорити найвищі сходинки олімпійських п’єдесталів. Треба тільки набиратися змагального досвіду й не зупинятися – працювати й працювати.

«УСПІХ СПОРТСМЕНА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД УМІННЯ ВПОРАТИСЯ З НЕРВАМИ»

- Які якості, на ваш погляд, повинен мати саме фристайліст, щоб досягати високих результатів?

- Насправді це досить складне питання… По-перше, фристайліст має бути дуже скоординованим, наполегливим. Він повинен уміти на сто відсотків контролювати своє тіло. Як і всі люди, спортсмени різні не тільки фізично, а й психологічно. Великий відсоток успіху, результату атлета залежить від уміння впоратися з нервами, стресами, психологічними навантаженнями на змаганнях.

- А стосовно антропометричних параметрів? Яке вони мають значення у фристайлі?

- Безумовно, у нас, як і в кожному виді спорту, антропометрія відіграє певну роль, хоча й не треба її перебільшувати. На мою думку, фристайлісти мають вписуватися, скажімо, у середні антропометричні параметри. Наприклад, за вагою. Це зрозуміло. Якщо вага зашкалює, дуже важко відриватися від поверхні і приземлятися. Що легший спортсмен, то ліпше.

Не дуже добре у фристайлі мати високий зріст – більше ніж 185 см. У лижній акробатиці таким спортсменам украй складно повертатися. Не таким високим виконувати вправи значно легше, комфортніше.

- У вас двоє синів. Залучаєте їх до спортивних занять? До речі, у якому віці дитині найкраще вибирати вид спорту?

- Це дуже цікаве питання… Днями я брав участь у першому мультиспортивному форумі «акТИвні», який проходив у Національному університеті фізичного виховання та спорту. Там ішлося, зокрема, про ранню спеціалізацію дітей у спорті. Атлети, тренери, фахівці ділилися думками із цього приводу. Думки, до речі, були різні. Напевно, немає єдиного погляду, чи існує вид спорту, з якого усім дітям найкраще починати.

«ПОЧИНАТИ ТРЕБА ЗІ СПОРТИВНОЇ ГІМНАСТИКИ»

- Часто можна чути від лікарів, спортсменів і тренерів, що дитині дошкільного віку треба починати з плавання. А потім хай самі обирають те, що їм до вподоби. Ви згодні з таким ствердженням?

- Безумовно, така думка має право на існування. Може, і правильно. Але мені здається, що з раннього віку хлопчика чи дівчинку найкраще віддавати на спортивну гімнастику. На мою думку, це саме той вид, з якого треба починати. Він, вважаю, якнайліпше формує пропорційну статуру, розвиває координацію. Звичайно, на тренуванні треба давати помірні навантаження. Позаймавшись певний час гімнастикою, дитина потім самостійно вирішує, якому видові спорту віддати перевагу.

Щодо фристайлу, то ним можна починати займатися, на мій погляд, років із п’яти. Зрозуміло, що не одразу в дитини будуть трамплін, стрибки, складні елементи. На початковому етапі найбільша увага приділяється насамперед загальній фізичній підготовці, яка схожа на гімнастичну, тренуванням на батуті. А після десяти років уже можна і стрибати, виконувати складні елементи.

Що стосується моїх синів, то молодший ще дуже маленький для занять. Старшому шість років, і він уже ходить на секцію. Нам пощастило, що поруч із домом є басейн. Тому Дмитро ходить на стрибки у воду. Займається із задоволенням. Як буде далі – побачимо. Далі не наполягатиму на якомусь конкретному виді спорту. Хай вирішує самостійно, на свій розсуд.

- Напевно, ви згадуєте свій досвід у дитинстві. Як батьки ставилися до вашого вибору?

- Мій батько відразу сказав, що можу ходити в будь-яку спортивну секцію, проте привів мене у футбольну. Але я й тоді відчував, що це не моє. Не до душі. Коли мені виповнилося десять років, запропонували займатися фристайлом. Футбол кинув. Тато хоч не дуже радів цьому, але до мого рішення поставився з повагою. Мовляв, тренуйся, якщо подобається. Потім батьки побачили, що це таке – фристайл. Зрозуміли, що він має ризики, певною мірою, небезпечний вид. Спочатку трохи злякалися, але все одно мене підтримали. Для мене підтримка батьків – найголовніше. І тоді, і потім.

- Нерідко атлетів до виступів надихає те, що, здавалося б, далеке від спорту: фільми, книги, музика та інше. Що надихало вас?

- Усе це я також люблю, але для мене з фристайлом воно ніяк не пов’язане. Моїм натхненням завжди були мета й велике бажання її досягти, домогтися високого результату.

- Чи були особистості, які вас завжди захоплювали спортивними досягненнями, вчинками?

- Звісно, коли ще формувався як спортсмен, були ті, хто своїми виступами дивував мене й налаштовував на клопітку працю. У моєму виді – канадський фристайліст Стів Омішль.

А взагалі у спорті захоплююся американським плавцем Майклом Фелпсом. Важко зрозуміти, як можна стільки років бути постійно на такому високому рівні. Завоювати 23 золоті олімпійські медалі – просто фантастика! Невипадково Фелпс є кумиром для мільйонів шанувальників спорту.

Ігор Чемерис

Фото: НОК