Володимир Яременко, головний тренер жіночої збірної України з вільної боротьби

Заслужений тренер України Володимир Яременко  –  особистий наставник неодноразової призерки Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та переможниці континентальних першостей Ірини Коляденко. З 2024 року він очолює жіночу збірну України з вільної боротьби. Під його керівництвом українські спортсменки справили справжній фурор на чемпіонаті Європи – 2026 у Тирані (Албанія), який проходив з 20 до 26 квітня, посівши перше місце в командному заліку з великим відривом від суперників. Золоті медалі завоювали Оксана Лівач (вагова категорія до 50 кг), Марія Єфремова (до 53 кг), Марія Винник (до 59 кг), Ірина Коляденко (до 65 кг), Надія Соколовська (до 72 кг), Анастасія Алпєєва (до 76 кг). Віцечемпіонкою континенту стала Лілія Маланчук (до 65 кг), бронзовий трофей здобула Соломія Винник (до 57 кг).

Володимир Яременко прокоментував Укрінформу виступ своїх підопічних у Тирані, поділився планами підготовки до важливіших стартів, розповів про особливості нинішньої системи відбору на Олімпійські ігри.

«УСІМ ГОЛОВНИМ СУПЕРНИЦЯМ НЕ ВІДДАЛИ ЖОДНОЇ СУТИЧКИ»

- Чи був очікуваний такий успіх наших борчинь? Перевищили «медальний план»?

- Те, що команда неодмінно покаже високий результат, ми були впевнені. Торік мали теж вісім нагород чемпіонату Європи, але нинішній склад команди за своїм потенціалом був не гірший. Медальні здобутки, за кількістю, такі самі, але їхня якість перевершила всі очікування.

Укотре підтвердили свій клас наші лідери – Марія Винник, Анастасія Алпєєва… Оксана Лівач та Ірина Коляденко просто як танки змітали зі свого шляху суперниць, не залишаючи їм жодних шансів.

Вище за всякі похвали – дівчата, яких ввели до складу одними з останніх, але вони показали неймовірну боротьбу. Марія Єфремова й Надія Соколовська вирішили не відкладати реалізацію своїх мрій у довгу шухляду. Як кажуть, приїхали, побачили, перемогли. У Соколовської взагалі це був перший міжнародний старт, проте дебют став «золотим». Єфремова, до речі, змагалася в найскладнішій підгрупі – з призерками чемпіонатів світу, Олімпійських ігор.

Такого результату команда добилася не на рівному місці, не завдяки удачі. Успіх не шукають – його створюють. До логічного тріумфу привів комплекс складників: важка тренувальна праця, цілеспрямованість, гарний клімат усередині команди, організованість, підтримка одна одної. І дуже важливо, що кожна з дівчат, виходячи на килим, мала неймовірну впевненість у своїх силах, уміла мобілізувати всі свої резерви – фізичні і психологічні. Опоненти завжди це відчувають.

Ми задоволені нашими підопічними. Я казав дівчатам, що вони пишуть не лише свою особисту історію, а й історію української жіночої боротьби. Раніше рекорд українських борчинь на чемпіонатах Європи становив чотири золоті нагороди. У Тирані команда його побила, здобувши шість медалей найвищого ґатунку. Це нова сторінка спортивної історії.

- Нашим спортсменкам довелося зустрічатися на килимі з представницями країн-агресорів, які виступали у статусі нейтральних. До таких поєдинків підходили з особливим настроєм?

- На мою думку, дівчата не загострювали увагу на тому, звідки та чи та опонентка. Вони просто виходили на килим і докладали усіх зусиль, щоб перемогти. Але дуже тішить те, що на континентальній першості в Албанії дівчата не програли жодній сутичці «нейтральним» – ані росіянкам, ані білорускам. Здолали всіх. Серед інших традиційних конкуренток були турчанки. Їх наші борчині також змушували капітулювати. У підсумку усім головним суперницям не віддали жодної сутички. До того ж перемагали дуже переконливо.

«ЗАВОЮВАННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ЛІЦЕНЗІЙ ЗНАЧНО УСКЛАДНИЛОСЯ»

- Тепер готуватиметеся до чемпіонату світу? Плануєте їхати на борцівський мундіаль тим же складом?

- Так, попереду чемпіонат світу. Але виникли деякі проблеми. Спочатку місцем його проведення був запланований Бахрейн, що в Перській затоці. Зі зрозумілих причин світову першість перенесли. Чекаємо на інформацію про нове місце та терміни проведення.

Поки що дівчата відпочивають. Нехай займаються чимось іншим, відновлять сили. Адже на чемпіонаті світу доведеться нелегко. В Албанії ми домінували за всіма параметрами. Боролися динамічно, десь дозволяли собі навіть ризикувати. На планетарній першості буде складніше, тому що доведеться боротися з азійками – дуже сильними суперницями. Але ми вирівнюємося з ними і, думаю, наздоженемо. Вірю, що їх теж почнемо впевнено перемагати.

Щодо складу команди на чемпіонат світу, зрозуміло, що пріоритетне право туди їхати мають насамперед шість чемпіонок Європи. До того ж проведемо змагання на рівні країни, уважно подивимося на кондиції спортсменок. Сьогодні, на мій погляд, збірна може на 80 відсотків складатися з учасниць континентальної першості в Тирані. Ці дівчата справді найсильніші не лише в нашій країні, а й на континенті.

- Коли починається боротьба за олімпійські ліцензії? Чи є зміни в нинішній системі відбору на Ігри порівняно з минулими олімпійськими циклами?

- Боротися за ліцензії почнемо з наступного року. На мою думку, конкуренція буде більш жорсткою, ніж раніше. Оскільки до системи відбору внесли значні зміни. На чемпіонаті світу – 2027 олімпійські путівки отримають лише призери змагань – у минулі цикли право їхати на Ігри давали і 4–5 місця. Тобто тепер треба викладатися повністю. До того ж чемпіонат відбудеться в американському Лас-Вегасі – це інші часовий та кліматичний пояси, які потребують адаптації.

По дві ліцензії розіграють на континентальних першостях. Звертаю особливу увагу, що, мабуть, уперше, додали три ліцензії за рейтингом спортсменів. На кшталт системи олімпійського відбору у дзюдо. Тобто буде вестися рейтинг спортсменів-спортсменок за підсумками виступів на чемпіонатах континентів та світу, а також за результатами участі в чотирьох певних турнірах – у Хорватії, Албанії, Угорщині та Монголії.

Нововведення формують інші вимоги до атлетів. Тепер потрібно боротися на всіх, без винятку, рейтингових змаганнях. Кожне з них додаватиме борцю балів до особистого рейтингу, який може стати вирішальним у боротьбі за олімпійські путівки. Наступний рік буде неймовірно важким щодо кількості змагань та набору очок.

Виникає також питання резерву – необхідність «других номерів» у вагових категоріях. Борець, минаючи чемпіонати світу й континенту, матиме можливість «заробити» прохідні бали на рейтингових турнірах і потрапити на Олімпіаду. Отже, завоювати перепустку на Ігри можуть не лише перші, а й другі номери команди. Це означає, що нам треба возити на змагання не один, а два склади. У деяких вагових категоріях ми маємо резерв, окрім того, сподіваємося на тих сильних спортсменок, які тепер відновлюють форму після травм.

Ігор Чемерис

Фото: ukrwrestling.com.ua та інстаграм Володимира Яременка