Голова ВАКС: Внесення застави не означає звільнення від відповідальності

Сплата застави не звільняє підозрюваного чи обвинуваченого від відповідальності, а її призначення забезпечує належну процесуальну поведінку особи. У разі порушення покладених обов’язків суд може посилити запобіжний захід або повернути заставу в дохід держави.

Про це у програмі Укрінформу «Є Розмова» сказав голова Вищого антикорупційного суду Ігор Строгий.

«Застава – запобіжний захід, її не можна розцінювати як покарання. Це економічний запобіжник для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого», – зазначив Строгий.

За його словами, якщо особа порушує вимоги закону та ухвалу суду, суд може змінити запобіжний захід на суворіший або збільшити розмір застави. «Ба більше, може вирішити питання про звернення всієї сплаченої застави або її частини в дохід держави», – сказав голова ВАКС.

Він наголосив, що внесення застави не означає завершення кримінального провадження чи звільнення від відповідальності. «Сплата застави не означає звільнення від відповідальності. Досудове розслідування може лише розпочинатися», – підкреслив Строгий.

Водночас голова ВАКС вважає, що звільнення людини з-під варти після внесення застави не є негативним явищем. Це, зокрема, дає змогу державі не витрачати кошти на утримання людини в місцях несвободи.

Строгий також звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування застави. «Європейський суд з прав людини також критикує випадки, коли особі не дають можливості сплатити заставу або визначають її в розмірі, який вона неспроможна сплатити», – зазначив голова ВАКС.

Він додав, що рішення про запобіжний захід має ґрунтуватися на законі, а не на посаді людини чи суспільному резонансі навколо справи. «Посада не має значення. Якщо є підстави призначити те чи інше покарання, воно буде призначене. Так само і застава», – сказав Строгий.

Як повідомляв Укрінформ, голова ВАКС також заявив про необхідність законодавчих змін для протидії затягуванню корупційних справ. За його словами, окремі провадження розглядаються понад шість років, а суду бракує дієвих механізмів реагування на зловживання процесуальними правами.