Полювання на підлітків: як російські спецслужби вербують неповнолітніх

Обіцяють гроші, маскують диверсії під квести й удаваний підробіток, а потім вдаються до шантажу та погроз

Російські спецслужби системно полюють на українських громадян з метою їх вербування. Особливий інтерес ворожа розвідка проявляє до підлітків, використовуючи вікові особливості.   За даними СБУ, лише у 2024–2026 роках Росія залучила до диверсійно-терористичної діяльності в Україні 327 неповнолітніх. Щонайменше 41 такий випадок було детально прокомуніковано українськими правоохоронцями. Диверсійна діяльність є складовою війни. Залучення до неї дітей є воєнним злочином та грубим порушенням міжнародного права.

Центр стратегічних комунікацій пояснює механізми вербування підлітків російськими спецслужбами.

Канали вербування

Вербувальники шукають підлітків там, де ті проводять найбільше часу. Це соцмережі, месенджери, ігрові чати, застосунки для знайомств тощо. Аналіз публічно прокомунікованих кейсів за 2023 - 2026 роки демонструє, що найчастіше для цього використовують месенджер Telegram ‒ саме там зафіксували 30 з 41 випадку вербування.

Головним гачком для підлітків стають легкі гроші ‒ саме обіцянка швидкого заробітку фігурувала у 32 випадках. Дітям пропонують від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень за виконання певних завдань: розклеїти листівки, зробити фото військового об'єкта чи виконати підпал.

Нерідко куратори приховують справжнє походження завдань або обіцяють значні суми, а після виконання просто блокують підлітка чи виплачують копійки. Так, за підпал авто ЗСУ на Тернопільщині підлітку обіцяли 5000 доларів але він не отримав нічого. Натомість, згідно з вироком суду, його родина має відшкодувати понад 230 тисяч гривень збитків.

Завдання можуть подаватися у формі «квесту». Якщо ж підліток намагається зупинитися або відмовитися, використовують шантаж. Спецслужби починають погрожувати передачею листування правоохоронцям, залякують фізичною розправою над родичами або використовують особисті фото й дані, здобуті під час попереднього спілкування, змушуючи виконувати все складніші й небезпечніші завдання. Так, у Тернополі дівчину-підлітка вербувальник змусити закласти вибухівку біля райвідділу поліції, погрожуючи «злити» її особисті інтимні фотографії. 

Які завдання дають підліткам

Аналіз прокомунікованих кейсів свідчить про те, що вербувальники зазвичай втягують дітей та підлітків поступово. Спочатку підліткам за невелику винагороду можуть запропонувати намалювати графіті або вчинити акт вандалізму. На цьому етапі куратори оцінюють виконавчу дисципліну дитини, поступово переходячи до розвідки: збору інформації та фотофіксації. Підлітки знімають позиції протиповітряної оборони чи об'єкти енергетики під виглядом участі у «міському квесті». Пізніше завдань стає більше, а їхня небезпека зростає.

Одним із прикладів такої поступової маніпуляції є історія двох одеських ліцеїстів, яких куратор під псевдонімом «Пінгвін» знайшов у Telegram-чаті з пошуку роботи. Починаючи з простих антидержавних графіті за кілька сотень гривень, він крок за кроком ледь не підвів хлопців до підпалів релейних шаф «Укрзалізниці» та спроби виготовлення вибухівки для теракту. Подібну тактику застосували й щодо 17-річного ліцеїста з Кременчука. Спочатку куратори змусили його вчинити «тестовий» підпал автомобіля, а після цього наказали виготовити два вибухові пристрої та підірвати відділок поліції.

Відомі випадки, коли підлітків змушували залучати до схеми своїх друзів чи знайомих. Так, у Вознесенську старший хлопець втягнув у підпали релейних шаф «Укрзалізниці» свого знайомого восьмикласника.

Одним із найпопулярніших видів диверсій є підпали ‒ вони фігурують у 15 відомих кейсах. Головними мішенями стають автівки військовослужбовців, електропідстанції та релейні шафи. Іншим прикладом є збирання та закладання саморобних вибухових пристроїв ‒ на цей небезпечний крок підлітків штовхали у 14 випадках з проаналізованих Центром. Вибухівку, сховану у вогнегасниках чи рюкзаках, наказують закладати біля районних відділків поліції, будівель територіальних центрів комплектування, вокзалів, готелів та в інших публічних місцях.

Відомі факти організації цілеспрямованих замахи на військовослужбовців через застосунки для знайомств, підготовки нападів на школи та ліцеї з використанням вибухівки та зброї. 

Не всі підлітки піддаються на провокації: нерідко вони відмовляються від «замовлень» та повідомляють про спробу вербування правоохоронцям. Спеціалізований чат-бот СБУ «Спали ФСБшника» вже отримав понад 5 тисяч повідомлень про спроби вербування громадян російськими спецслужбами. Водночас Кіберполіція та інші профільні підрозділи постійно відзначають і заохочують свідому молодь та громадян, які не піддаються на провокації, зберігають докази листування й допомагають правоохоронцям викривати ворожі мережі.

Український “досвід” - європейська реалізація?

Російські спецслужби працюють за однаковими схемами як проти українських підлітків, так і проти молоді в країнах Європейського Союзу. Випробувані на українських підлітках тактики та маніпуляції Кремль зараз активно відтворює за кордоном — у Польщі, Литві, Латвії, Швеції, Нідерландах, Естонії, Фінляндії та Великій Британії.

Правоохоронні органи та спецслужби цих країн публічно повідомляли щонайменше про 16 випадків залучення підлітків та молодих людей до диверсій у 2024-2026 роках. В 11 випадках вже офіційно підтверджено причетність російських спецслужб та пов’язаних з ними структур (зокрема, ПВК «Вагнер»). Щодо решти випадків наявні обґрунтовані підозри щодо причетності росіян, триває слідство.

У шести випадках з 16 йдеться про вербування громадян України за кордоном. Викриття цих диверсантів використовується росіянами для посилення антиукраїнських настроїв, зокрема негативного ставлення до біженців, в ЄС. 

Для залучення виконавців також, здебільшого, використовуються анонімні Telegram-канали з оголошеннями про «легкий підробіток».  Російські замовники сприймають молодь як зручний і «одноразовий» матеріал. У відповідь європейські контррозвідки та правоохоронці намагаються реагувати жорстко - молоді диверсанти отримують реальні терміни ув'язнення або штрафи на сотні тисяч євро.

Крім того, сьогодні європейська молодь стає дедалі активнішою в суспільному та політичному житті своїх країн, тому вона часто опиняється під прицілом зовнішніх ворогів. Наприклад, масові протести та заворушення серед підлітків і школярів у Франції та Німеччині вже викликають серйозне занепокоєння. Хоча офіційних підтверджень щодо кожного випадку ще немає, ці події можуть свідчити про потенційне приховане втручання та розгойдування ситуації з боку Росії або Ірану. Адже, як ми бачимо, РФ має однакові практики та механізми вербування та впливу як на українських підлітків, так на молодь інших європейських країн, що простежується і в цих випадках.

Яке покарання очікує на завербованих в Україні

Українське правосуддя реагує так само швидко і жорстко. У проаналізованих кейсах неповнолітні отримують обвинувальні підозри і вироки.

Злочини, до яких залучають дітей, кваліфікують за такими статтями Кримінального кодексу України:

• Теракти та замахи на життя (ст. 258 та ст. 115 ККУ) ‒ за спроби підривів та вбивства. Наприклад, у Кам'янці-Подільському 17-річний підліток за вказівкою російського куратора виготовив вибухівку й підкинув її під ТЦК через нічого не підозрюючого кур'єра. Результат  ‒ загибель людини та 15 років позбавлення волі для юнака.
• Диверсії та підпали (ст. 113 та ст. 194 ККУ) ‒ за знищення релейних шаф «Укрзалізниці» та автівок військовослужбовців. Такі кейси суди розцінюють як умисне знищення майна та диверсії, даючи від 3 до 6 років реального ув'язнення або випробувальні терміни з виплатою величезних компенсацій.
• Державна зрада та коригування вогню (ст. 111 та ст. 114-2 ККУ) ‒ за зйомку позицій ЗСУ та систем ППО. За подібні дії 17-річна дівчина з Чернігівщини отримала 10 років в'язниці з конфіскацією майна.

Як захистити дитину

Головною зброєю проти ворожих маніпуляцій дітьми і підлітками залишаються увага, довіра та обізнаність. Батькам важливо будувати з підлітками відкрите спілкування, наголошує проєкт Центру стратегічних комунікацій Dovidka.info.

Батькам слід бути уважними до раптових змін у поведінці дитини, появи нових знайомств чи незрозумілих власних кишенькових коштів. Окрім цього, важливо говорити про реальну кримінальну відповідальність, адже юний вік не звільняє від суворих вироків.

Дитині варто на конкретних прикладах пояснювати, що будь-яка пропозиція «легкого підробітку» у соцмережах — це не удача, а майже завжди пастка та величезний ризик.

Важливо привчати підлітка до медіаграмотності, зокрема пояснювати, чому не можна вірити анонімам у мережі та чому уявні пару тисяч гривень не варті зламаного майбутнього чи ризику для життя.

Якщо ж вербувальники вже вийшли на контакт з дитиною, діяти потрібно негайно та виважено. Найперше ‒ важливо зберегти всі докази: зробити скриншоти листування, зафіксувати акаунти, номери та контакти кураторів. Після цього слід одразу звернутися до правоохоронців.

Дитині чи підлітку потрібно донести ключову думку: вчасне звернення до поліції може врятувати її від в'язниці чи навіть загибелі. А якщо вона з якихось причин боїться зізнатися батькам, то має повідомити про пропозицію правоохоронцям самостійно.

Центр стратегічних комунікацій